Досліджено становлення системи залучення Збройних Сил України щодо запобігання виникненню, урегулювання або створення умов для урегулювання, надання допомоги у подоланні наслідків воєнних конфліктів і кризових ситуацій у 1992 - 2002 рр., місце та роль Збройних Сил у миротворчій діяльності нашої держави, участь українських миротворчих контингентів і персоналу у міжнародних миротворчих операціях під егідою ООН у складі багатонаціональних сил. З'ясовано, що формування системи залучення українських підрозділів до урегулювання воєнних конфліктів було досягнуто на основі урахування досвіду еволюції міжнародних дій та заходів багатонаціональних сил у сфері підтримання миру та безпеки у нормативно-правовому та інституційному аспектах, що дає змогу встановити відповідність створеної системи вимогам, які визначені світовим співтовариством. Висвітлено дії підрозділів Збройних Сил України у миротворчих операціяє і місіях під час урегулювання воєнних конфліктів.

Мета роботи - вивчити та проаналізувати проблемні питання медичного забезпечення Збройних сил України, визначити напрями і шляхи його вдосконалення. Досліджено систему медичного забезпечення Збройних сил України, а також організаційно-функціональну структуру медичної служби. У роботі застосовано методи: аналітичний, бібліосемантичний, системного підходу. З'ясовано, що активне застосування Збройних сил України та інших військових формувань під час антитерористичної операції у східних областях України висувають підвищені вимоги до їх медичного забезпечення, викликають необхідність формування дієвої системи лікувально-евакуаційних заходів. Висновки: для надійного медичного забезпечення військ необхідно мати повноцінну організаційно-штатну структуру медичних підрозділів військових частин і з'єднань, військово-медичних закладів, укомплектованих підготовленим особовим складом, відповідним комплектно-табельним оснащенням, спеціальною медичною технікою та засобами евакуації. Особливої важливості набуває необхідність удосконалення нормативно-правової бази організації медичного забезпечення військ та формування єдиного медичного простору держави.

Мета роботи - вивчити та проаналізувати стан медичного забезпечення військ і цивільного населення України під час антитерористичної операції, визначити напрями та шляхи його вдосконалення. Досліджено систему медичного забезпечення військ і цивільного населення України на мирний і воєнний час. Проведено вивчення організаційно-функціональної структури медичної служби. У роботі застосвано методи: аналітичний, бібліосемантичний, системного підходу. Діяльність керівництва держави і Міністерства оборони України щодо поліпшення стану медичного забезпечення військовослужбовців, які беруть участь в АТО, призвела до певних позитивних результатів, проте через відсутність системного підходу не розв'язала всіх проблем і не створила систему воєнної охорони здоров'я. Висновки: для формування дієвої системи медичного забезпечення військ і цивільного населення на воєнний час та на випадки надзвичайних ситуацій необхідна відповідна нормативно-правова база, загальнодержавна програма побудови системи воєнної охорони здоров'я, відповідне її фінансове та матеріальне забезпечення та контроль виконання запланованих заходів на державному рівні.

Мета роботи - вивчити та проаналізувати медичне забезпечення військовослужбовців і цивільного населення України під час антитерористичної операції; запропонувати системні підходи до формування дієвої системи охорони здоров'я на особливий період. Досліджено систему охорони здоров'я військовослужбовців і цивільного населення України у мирний і воєнний час, а тпкож стан медичного забезпечення військовослужбовців і цивільного населення України під час антитерористичної операції. Методи дослідження: аналітичний, бібліосемантичний, системного підходу. Заходи, що вживаються керівництвом держави, центральними і місцевими органами виконавчої влади щодо покращання стану медичного забезпечення військ (сил) та цивільного населення, незважаючи на недостатність системних рішень і програмних документів, призводять до певних позитивних результатів. Для формування дієвої системи медичного забезпечення військ і цивільного населення на воєнний час і на випадки надзвичайних ситуацій необхідна відповідна нормативно-правова база, загальнодержавна програма побудови системи воєнної охорони здоров'я, відповідне її фінансове та матеріальне забезпечення та контроль виконання запланованих заходів на державному рівні.

Мета роботи - вивчити та проаналізувати значення єдиного медичного простору для розробки перспективних шляхів реформування вітчизняної системи охорони здоров'я. Досліджено систему охорони здоров'я у мирний і воєнний час. Вивчено стан медичного забезпечення військовослужбовців і цивільного населення. У роботі було застосовано аналітичний, бібліосемантичний, метод системного підходу. Опрацювання перспективних шляхів реформування вітчизняної охорони здоров'я супроводжується пошуками нових організаційних підходів щодо ефективного і раціонального використання наявних медичних ресурсів та їх науковим обгрунтуванням. Єдиний медичний простір слід розглядати як спільне ефективне та раціональне використання можливостей закладів охорони здоров'я усіх форм власності та підпорядкування, розташованих на визначених територіях, для забезпечення рівного доступу всіх громадян у межах усієї країни до фінансованої державою медичної допомоги.

Проведено аналіз сумісності тактико-вогневих підрозділів (ТВП) Протиповітряної оборони (ППО) і тактико-спеціальних підрозділів (ТСП) РЕБ, що дозволяє оцінити очікувані результати сумісних дій підрозділів ППО і РЕБ і розробити науково обгрунтовані рекомендації по їх ефективному сумісному бойовому застосуванню у складі підрозділу(частини) ППО.

С целью уточнения требований к источникам электрической энергии, используемых в Вооруженных силах Украины, рассмотрено их состояние и проведена оценка перспектив развития войсковых средств электроснабжения с учетом опыта проведения антитеррористической операции.

Надано деякі рекомендації щодо раціонального застосування тактико-вогневих підрозділів ППО і тактико-спеціальних підрозділів РЕБ при їх сумісних діях та їх ефективному сумісному бойовому застосуванню в складі підрозділів (частин) ППО.

Проаналізовано основні тенденції розвитку та застосування розвідувальних безпілотних літальних апаратів в сучасних мереже центричних та гібридних війнах. Розглянуто деякі малорозмірні безпілотні літальні апарати Російської Федерації та особливості їх застосування при веденні антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей. Зазначено, що виявлені особливості безпілотних літальних апаратів необхідно використовувати для підвищення ефективності їх виявлення і розробки ефективних методів боротьби з ними.

Розробка і прийняття на озброєння новітніх високоточних боєприпасів (ВТБ) - це нагальна вимога часу, а їх ефективне використання є фактором забезпечення високого рівня боєздатності військових формувань. Розглянуто принципи бойового застосування артилерійських боєприпасів високої точності з урахуванням аналізу досвіду бойових дій у зоні АТО. Запропоновано низку заходів, а саме: визначення особливостей бойового порядку артилерійських підрозділів, що застосовують ВТБ; встановлення порядку роботи артилерійських командирів з організації застосування ВТБ, а також порядку виконання вогневих завдань й управління вогнем та ін.

Проведено аналіз кочівних мінометів, що використовуються при веденні бойових дій в зоні ведення антитерористичної операції. Проаналізовано основні типи, параметри та етапи траєкторії руху міни. Основну увагу приділено заключному етапу руху міни - етапу руху міни на траєкторії. Встановлено, що розрахунок параметрів руху міни на траєкторії зводиться до рішення класичної задачі зовнішньої балістики просторового руху артилерійського снаряду.

Проаналізовано забезпечення інформаційної безпеки у системах телекомунікацій. Проведений аналіз дозволив визначити коло питань, які методично повинні бути розглянуті для зниження уразливості систем у разі атак на них, що носять електромагнітний характер, особливо у ході антитерористичної операції. Наведено основні типи завдань щодо перехоплення інформації за рахунок побічних електромагнітних випромінювань.

Висвітлено методологічні основи синтезу системи управління мережами зв'язку військового призначення. Розкрито параметричний взаємозв'язок корпускулярної та хвильової моделі представлення електромагнітних коливань. Розглянуто електромагнітну сумісність антен базових станцій систем мобільного радіозв'язку. Висвітлено перспективи використання лазерного зв'язку за умов сучасних бойових дій. Запропоновано методику вибору режимів роботи перспективних програмованих засобів військового радіозв'язку за умов впливу навмисних завад. Проаналізовано методи управління потоками даних в мобільних радіомережах. Показано можливості використання нечіткої логіки для комплексування джерел первинних даних для розроблення шаблонів потенційно небезпечних кібератак. Розроблено процедуру оптимальної демодуляції взаємно неортогональних цифрових сигналів з частотною маніпуляцією. Досліджено способи визначення параметрів руху наносупутників.

Проведено аналіз прагматичного потенціалу лексичних новотворів, що оприявлюють українсько-російську збройну конфронтацію. Проаналізовано неологізми, які перебувають на стадії символізації. Виявлено аксіологічну систему оцінювання конотативно маркованих семантичних зон таких мовних одиниць. Проілюстровано варіанти асоціативно-образних переосмислених лексем.

З метою оцінки своєчасності поставок матеріальних засобів частинам і підрозділам угруповання Національної гвардії (НГ) в особливий період і подальшої оцінки впливу рівня матеріального забезпечення на ефективність виконання службово-бойових задач, розроблена модель витрачання матеріальних засобів із урахуванням їх планового та випадкового витрачання.

Обгрунтовано доцільність запровадження методології розвідувального аналізу в оперативно-розшукову діяльність прикордонних підрозділів як інструменту протидії незаконним збройним формуванням при проведенні антитерористичної операції. Визначено, що такий аналіз можна проводити в один або два етапи: на першому відбувається початкова обробка первинних даних, а на другому - комплексна обробка результатів, одержаних на першому етапі. Запропоновано перелік методів для використання на кожному етапі, що складають методологічні основи розвідувального аналізу; анотовано їх можливості.

Проаналізовано підходи щодо забезпечення всесторонньої інтеграції, підвищення рівня взаємодії, а також досягнення мережецентричного ефекту завдяки реалізації "мережецентричних" концепцій і інтеграції систем управління, зв'язку, розвідки та ураження в збройних силах провідних країн світу. Виділено основні проблемні питання в організації управління Збройних Сил України на основі аналізу досвіду проведення Антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р11(4УКР)2 + Ц7(4УКР)-20 + Ц35(4УКР)64УКР555-6 "2014"

Рубрики:

Організація охорони здоров'я

Тил і постачання збройних сил

Історія війн, воєнної науки і військового мистецтва

Шифр НБУВ: Ж25332 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто ймовірну організацію протиповітряної оборони (ППО) незаконних збройних формувань (НЗФ) та підрозділів ЗС Російської Федерації на території Донецької та Луганської областей, методи та прийоми, що підвищують ефективність подолання ППО. Розглянуто класичну модель розрахунку ймовірності подолання ППО, а також розрахунки імовірності подолання ППО на моделюючому комплексі "Віраж-РД".

Досліджено стан та проблемні питання медичного забезпечення в зоні проведення антитерористичної операції (АТО) в різні періоди. Приділено увагу інноваційним проектам у медичному забезпеченні Збройних сил України за умов ведення АТО. Розглянуто цивільно-військовий оперативний центр як різновид систем управління за умов подолання медико-санітарних наслідків надзвичайних ситуацій. Проаналізовано недоліки та досягнення у лікуванні поранених і травмованих під час АТО. Вивчено медико-психологічні проблеми дітей, переміщених із зони АТО. Обгрунтовано результати роботи військово-цивільного координаційного штабу медичної допомоги та необхідність організації таких штабів у областях. Наведено оперативно-тактичні вимоги до якісних характеристик засобів військово-медичного спрямування з огляду на досвід Афганістану.