Розглянуто передумови виникнення й історію розвитку ідей і концепцій єдиної Європи. Проаналізовано основні етапи європейської інтеграції (1945 - 1957, 1958 - 1969, 1969 - 1973, 1973 - 1984, 1985 - 1992 рр.). Розкрито закономірності та послідовність євроінтеграційного процесу, становлення спільного економічного, соціального, валютно-фінансового, політико-правового та науково-дослідного простору, формування єдиного законодавства та системи безпеки. Визначено особливості євроінтеграційних трансформацій у 1990-ті рр., проаналізовано еволюцію політики ЄС щодо країн Центрально-Східної Європи. Досліджено реформування інституціональної системи ЄС на початку XXI ст. Описано механізми нового розширення ЄС 2004 - 2007 рр. Висвітлено питання формування договірно-правових і політичних засад співробітництва України та ЄС.

Рассмотрены предпосылки формирования и история развития идей и концепций единой Европы. Проанализированы основные этапы европейской интеграции (1945 - 1957, 1958 - 1969, 1969 - 1973, 1973 - 1984, 1985 - 1992 гг.). Раскрыты закономерности и последовательность евроинтеграционного процесса, становления общего экономического, социального, валютно-финансового, политико-правого и научно-исследовательского пространства, формирования единого законодательства и системы безопасности. Определены особенности евроинтеграционных трансформаций в 1990-е гг., проанализированы эволюция политики ЕС относительно стран Центрально-Восточной Европы. Исследовано реформирование институциональной системы ЕС в начале XXI ст. Описаны механизмы нового расширения ЕС 2004 - 2007 гг. Освещены вопросы формирования договорно-правовых и политических основ сотрудничества Украины и ЕС.

Досліджено створення Європейської Ради (ЄР) як інституту Європейських Спільнот (ЄСп). Визначено головні чинники, які вплинули на трансформацію самітів глав держав та урядів у нову установу. Окремо приділено увагу інституційній політиці французьких президентів Шарля де Голля, Жоржа Помпіду, Валері Жискар д'Естена. Розглянуто основні здобутки міжурядових конференцій у Гаазі (1969 р.), Копенгагені (1973 р.) та Парижі (1972 і 1974 рр.), в тому числі у сфері інституційних перетворень. Зроблено висновок, що створення ЄР у 1974 р. стало результатом компромісу між державами-членами ЄСп, продиктованого позитивними результатами названих самітів та умовами часу.