Досліджено розвиток доктрини верховенства права (ДВП) упродовж ХХ ст. у конституційній теорії країн англосаксонської системи права - Великої Британії, Канади, США. Здійснено порівняльний аналіз ДВП та її відносних еквівалентів, що виникли та сформувалися в європейських країнах континентальних систем права - німецької доктрини Rechsstaat, французької доктрини Etat de Droit, італійської доктрини Stato di diritto, а також відповідних концепцій, що притаманні правним системам країн Північної Європи. Виконано аналіз діяльності політичних інститутів Ради Європи (Парламентської Асамблеї та Комітету міністрів), спрямованої на впровадження принципу верховенства права як одного зі складників тріади принципів спільної спадщини європейських народів у контексті європейського публічного порядку - плюралістичної демократії, верховенства права та прав людини.

Исследовано развитие доктрины верховенства права (ДВП) в течение ХХ в. в конституционной теории стран англосаксонской системы права - Великобритании, Канады, США. Осуществлен сравнительный анализ ДВП и ее относительных эквивалентов, которые возникли и сформировались в европейских странах континентальных систем права - немецкой доктрины Rechsstaat, французской доктрины Etat de Droit, итальянской доктрины Stato di diritto, а также соответствующих концепций, принадлежащих правовым системам стран Северной Европы. Выполнен анализ деятельности политических институтов Совета Европы (Парламентской Ассамблеи и Кабинета министров), направленной на внедрение принципа верховенства права как одного из слагаемых триады принципов совместного наследия европейских народов в контексте европейского публичного порядка - плюралистической демократии, верховенства права и прав человека.

Розглянуто актуальні аспекти проблематики гуманітарної інтервенції, розкрито її поняття, зміст та основні форми. Висвітлено еволюцію концепції гуманітарної інтервенції, питання її правомірності відповідно до сучасного міжнародного права, здійснення гуманітарного втручання під егідою ООН і регіональних міжнародних організацій. Проаналізовано приклади здійснення гуманітарних інтервенцій.

На підставі аналізу новітніх джерел, зокрема, офіційних документів і публікацій ООН, матеріалів Ради Безпеки та Генеральної Асамблеї, висвітлено особливості стратегії і тактики здійснених і чинних операцій миротворчої діяльності ООН. Розкрито історичний досвід миротворчості і підтримання миру. Охарактеризовано правові засади та шляхи боротьби з міжнародним тероризмом, показано роль ООН в цих процесах. Увагу приділено участі України в миротворчій діяльності ООН.

Розглянуто діяльність Комісії міжнародного права ООН з кодифікації односторонніх актів держав, яка займає центральне місце в міжнародному кодифікаційному процесі. Як показує практика Комісії міжнародного права ООН з кодифікації і прогресивного розвитку тих чи інших міжнародно-правових матерій, завершальною стадією роботи Комісії в основному є прийняття рекомендації схвалити підготовлений проект статей у вигляді міжнародного договору. Однак починаючи з 90-х рр. в межах Комісії міжнародного права ООН почався поступовий процес переосмислення традиційних методів міжнародного нормотворчості. Так, спостерігається тенденція завершувати кодифікацію міжнародно-правових матерій прийняттям документів рекомендаційного характеру. Зазначений підхід знайшов своє відображення і у процесі кодифікаційної діяльності Комісії у сфері односторонніх актів. Фактично жодного разу протягом десятирічної роботи членами Комісії міжнародного права ООН не порушувалася необхідність прийняття на базі Проекту статей, що готується, юридично зобов'язуючого документа. На думку автора, результат діяльності Комісії міжнародного права ООН можна в цілому вважати успішним. Підготовлений і схвалений Комісією документ може по праву вважатися важливим початковим етапом на шляху міжнародної нормотворчості у сфері односторонніх актів держав.