Проаналізовано процес формування принципів міжнародного права XVII ст., тісно пов'язаний з роботою Вестфальського конгресу, на якому було підготовлено для підписання 24 жовтня 1648 р. Оснабрюцький та Мюнстерський мирні договори, що завершили кровопролитну тридцятилітню війну в Європі. Проаналізовано історичні передумови створення вестфальської конфігурації міжнародного права, генезис і становлення ряду його сучасних інститутів. Наведено тексти Оснабрюцького та Мюнстерського договорів 1648 р. українською мовою.

Висвітлено проблематичні аспекти та суперечливі питання у дослідженні основних принципів міжнародного права у світлі трансформації сучасного світу.

Досліджено історичні витоки та розвиток в останні десятиріччя концепції спільної спадщини людства. На підставі аналізу доктрин, міжнародно-правових актів та резолюцій Генеральної Асамблеї ООН визначено коло об'єктів, що стосуються чи можуть бути віднесені до спільної спадщини людства. Наведено критерії її правової оцінки у вузькому, розширеному та широкому тлумаченні. Основні положення концепції порівняно з положеннями концепцій роздільних ресурсів, сталого розвитку, біологічного різноманіття тощо. Проаналізовано відповідність національного законодавства нормам міжнародного права, що регулюють діяльність у сфері спільної спадщини людства. Відзначено екологізацію суспільної свідомості як актуальний для України процес. Визначено принцип екологізації правосвідомості як її необхідну складову та сучасний варіант природного права. Запропоновано етнічне різноманіття й етнічну історію включити в коло об'єктів спільної спадщини людства. Це сприятиме толерантності суспільних відносин, що, зокрема для України, є важливим чинником відновлення конструктивних основ суспільства.

Визначено справедливість як категорію права, яка грає важливу роль у сфері регулювання міжнародних відносин. Вимоги помірності, співмірності і публічності є елементами справедливості як категорії міжнародного права і розкривають гносеологічну природу досліджуваного поняття. Дотримання або ж ігнорування суб'єктами міжнародного права вказаних вимог дозволяють охарактеризувати їх діяльність як справедливу або несправедливу.

Исследованы проблемы Нагорного Карабаха в современном международном праве. Рассмотрен правовой статус Нагорного Карабаха в советском праве, а также проблему статуса Нагорного Карабаха в свете норм и принципов международного права, в часности, таких основных принципов международного права, как принцип самоопределения народов и наций, принцип территориальной целосности, принцип нерушимости границ, принцип суверенного равенства государств, принцип неприменения силы в международных отношениях и т. д. Исследование построено на основе анализа международных документов, доктрины международного права, а также советского законодательства.

Індекс рубрикатора НБУВ: Х91-2

Рубрики:

Міжнародне право (міжнародне публічне право)

Шифр НБУВ: Ж69395 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проаналізовано тенденції та перспективи розвитку "м'якого права".

Проаналізовано стан і визначено перспективи розвитку принципів кримінального права України з урахуванням впливу на цю галузь принципів і норм міжнародного права та міжнародних зобов'язань держави.

Висвітлено проблеми взаємодії норм міжнародного та національного права. Серед методів і механізмів включення чи реалізації міжнародного права у національну систему права у науці виокремлюють, зокрема, такі: рецепція, трансформація, паралелізація, відсилання, інкорпорація (адопція), обов'язковість ех ргоргіо vigore, теорія виконання, адмісія тощо. Відповідно до сучасного міжнародного права національне законодавство повинне тлумачитися і застосовуватися відповідно до норм і принципів міжнародного права. Українське законодавство, зокрема текст Конституції України, потребує подальшого вдосконалення, щоб привести Основний Закон України у максимально повну відповідність із її міжнародно-правовими зобов'язаннями.

Исследованы принципы международного права, которые составляют основу правового регулирования в сфере создания и применения современных медицинских технологий, как на международном, так и на внутригосударственном уровне. На основе проведенного исследования автор приходит к выводу об отсутствии системности в части закрепления данных принципов.

Проаналізовано природу, множинність визначень, висвітлено специфіку еволюції загальних принципів міжнародного права. Узагальнено характерні риси норм принципу міжнародного права, надано авторське визначення принципів міжнародного права. Визначено місце загальних принципів міжнародного права як у правовій, так і неправовій системі норм, у міжнародно-правовій та національній системах; змодельовано класифікацію принципів міжнародного права. Досліджено взаємозв’язки та співвідношення загальних принципів міжнародного права та норм jus cogens, зобов’язань erga omnes. Грунтовно оцінено механізм реалізації загальних принципів міжнародного права, зокрема інституційний, проаналізовано практику винесення судових рішень на основі принципів міжнародного права. Приділено належну увагу принципам права, що мають спільне застосування для національної та міжнародної правових систем. З’ясовано, що загальні принципи права кристалізуються у вигляді міжнародної справедливості, відзначено важливу роль у становленні системи загальних принципів міжнародного права jus gentium. Звернено увагу на проблему взаємовпливу національних правових систем, що проявляється у визнанні спільних принципів і цінностей, які складають правові основи сучасного глобального міжнародного співіснування.