Досліджено проблеми, взаємопов'язані з підвищенням ефективності правозабезпечувальної діяльності на досудовому слідстві. Висвітлено питання щодо реалізації принципів презумпції невинуватості, змагальності сторін і незалежності суддів. Розкрито зміст історичних витоків формування статусу обвинуваченого, а також сучасні проблеми щодо його статусу. Розглянуто основні питання процесуальних гарантій обвинуваченого на стадії досудового слідства, зокрема, прав обвинуваченого та обов'язків прокурора, спрямованих на охорону та забезпечення законних інтересів і прав обвинуваченого. Сформульовано основні пропозиції щодо змін чинного законодавства й удосконалення відповідного законодавства стосовно захисту, кримінально-процесуальних прав і законних інтересів обвинуваченого як особи, до якої можуть у повному обсязі застосовуватися заходи кримінально-процесуального примусу. Розроблено теоретичні положення та конкретні рекомендації стосовно реалізації обвинуваченим права на захист.

Висвітлено актуальні проблеми теоретичного та практичного характеру щодо визначення процесуального статусу окремих осіб, які беруть участь у досудовому впровадженні. На підставі аналізу нормативно-правового врегулювання цього питання визначено особливості встановлення процесуального становища осіб у випадках конкуренції статусів. Розглянуто питання, що стосуються дотримання їх прав і законних інтересів на досудових стадіях кримінального судочинства. Запропоновано ряд змін до чинного кримінально-процесуального законодавства України, врахування яких сприятиме визначенню статусу окремих учасників кримінального судочинства, гарантуванню їх процесуальних прав, окресленню кола їх обов'язків.

Розглянуто проблеми реалізації права на правову допомогу на досудових стадіях кримінального процесу. Досліджено генезис інституту правової допомоги в державі. Розкрито зміст права на правову допомогу в стадії порушення кримінальної справи, при провадженні дізнання та досудового слідства. Визначено суб'єктів її одержання та надання, а також її процесуальні функції. Проаналізовано процесуальний статус адвоката-захисника й адвоката-представника. Охарактеризовано особливості реалізації права на правову допомогу неповнолітніми, особами з психічними та фізичними вадами та з чітко невизначеним статусом. Сформульовано пропозиції щодо вдосконалення кримінально-процесуального законодавства з метою підвищення ефективності надання правової допомоги на досудових стадіях кримінального процесу.

Проаналізовано процесуальний статус потерпілого згідно з проектом Кримінально-процесуального кодексу (КПК) України, визначено переваги та недоліки проекту КПК України у порівнянні з чинним КПК України.

Досліджено особливості забезпечення конституційних прав і свобод людини, зокрема забезпечення безпеки осіб у досудовому кримінальному провадженні. Проведено порівняльно-правовий аналіз КПК України 1960 та 2013 рр. щодо обов'язків посадових осіб із забезпечення безпеки учасників кримінального провадження. З'ясовано прогалини чинного КПК України, обгрунтовано та запропоновано пропозиції з удосконалення чинного законодавства в дослідженій сфері.

З'ясовано сутність захисту прав і законних інтересів учасників кримінального провадження при його закритті на стадії досудового розслідування. Досліджено такі основні гарантії прав і законних інтересів учасників кримінального провадження при його закритті, як: нормативно закріплений процесуальний механізм (кримінальна процесуальна форма); загальні засади кримінального провадження; дотримання вимог законності й обгрунтованості рішення про закриття кримінального провадження; прокурорський нагляд і судовий контроль за законністю й обгрунтованістю його закриття. Висвітлено зміст кримінальної процесуальної діяльності на етапі виконання рішення про закриття кримінального провадження. Сформульовано пропозиції, спрямовані на вдосконалення кримінального процесуального механізму захисту прав і законних інтересів учасників кримінального провадження при його закритті на стадії досудового розслідування.

Визначено основні напрями й особливості підготовчої діяльності слідчого до допиту підозрюваного за участю захисника, що охоплюють специфіку збирання вихідної інформації не тільки стосовно підозрюваного, а і його захисника, використання на цьому етапі психологічних знань, прогнозування та визначення організаційно-тактичної моделі майбутнього допиту, організаційні та технічні прийоми планування допиту. Досліджено організаційно-тактичні та психологічні особливості встановлення та підтримання психологічного контакту, розроблено на цій основі організаційно-тактичну модель встановлення та підтримання психологічного контакту слідчого з підозрюваним і його захисником. Уточнено гносеологічну, процесуальну та криміналістичну сутність тактичних прийомів і їх структури. Визначено сутність психологічного впливу, з'ясовано співвідношення психологічного впливу та психологічного примусу, виокремлено правові підстави та критерії для застосування психологічного впливу на допиті підозрюваного. Розроблено практичні рекомендації щодо процедури перевірки й оцінювання показань підозрюваного.

Сформульовано поняття та визначено форми механізму забезпечення прав учасників кримінального провадження. Виокремлено структурні елементи механізму забезпечення прав учасників такого провадження. Опрацьовано підстави та процесуальний порядок закриття кримінального провадження під час досудового розслідування. Розглянуто підстави для звільнення особи від кримінальної відповідальності та надано процесуальну характеристику порядку закінчення досудового розслідування зверненням до суду з клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності. Висвітлено процесуальний порядок закінчення досудового розслідування у формі звернення до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру. Визначено механізм забезпечення прав учасників кримінального процесу під час закінчення досудового розслідування закриттям кримінального провадження та зверненням до суду з клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності. Узагальнено порядок забезпечення прав учасників кримінального провадження під час закінчення досудового розслідування у формі звернення до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру. Подано науково-практичні рекомендації щодо удосконалення чинного кримінального процесуального законодавства України в частині забезпечення прав учасників кримінального провадження під час закінчення досудового розслідування.