Індекс рубрикатора НБУВ: Х892.19(4Укр)189.401.12 + У9(4Укр)290-932.1

Рубрики:

Цивільний процес окремих країн

Економіка окремих країн і частин світу

Шифр НБУВ: Ж27747 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Досліджено актуальні теоретичні проблеми представництва прокуратурою інтересів держави в арбітражних судах України, які розглядаються як комплексний (міждисциплінарний) процесуальний інститут, перспективний напрям наукових досліджень. Проаналізовано питання, пов'язані зі з'ясуванням змісту та структури представницької функції прокуратури та її реалізації в арбітражному судочинстві на захист інтересів держави. Висвітлено особливості прокурорсько-представницьких правовідносин на окремих стадіях арбітражного процесу. Розглянуто проблемні питання прокурорського нагляду за законністю виконання рішень арбітражних судів. Охарактеризовано організаційні аспекти діяльності прокурорів з питань участі в арбітражному судочинстві. Сформульовано рекомендації щодо вдосконалення чинного законодавства про прокуратуру, а також арбітражно-процесуального законодавства з питань участі прокурора в арбітражному процесі.

Індекс рубрикатора НБУВ: Х892.19(4УКР)189.401

Рубрики:

Цивільний процес окремих країн

Шифр НБУВ: Ж69395 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Х892.19(4Укр)189.401

Рубрики:

Цивільний процес окремих країн

Шифр НБУВ: Ж69395 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Досліджено процесуальний статус учасників господарського процесу. Проаналізовано історико-правові передумови формування господарського судочинства. Визначено правовий статус суду як суб'єкта процесуальних відносин, його компетенцію та роль у позовному провадженні. Встановлено коло осіб, які можуть вважатися учасниками господарського процесу, здійснено їх класифікаційний поділ залежно від ступеня їх матеріальної та (або) процесуальної заінтересованості у вирішенні господарської справи. Розкрито поняття й ознаки сторін, зміст їх правового статусу, їх процесуальні права та обов'язки, поняття третіх осіб, їх ознаки, надано характеристику їх правового статусу та визначено їх права й обов'язки. Висвітлено господарський процесуальний статус прокурора, встановлено ряд інших осіб, які можуть бути учасниками господарського процесу, показано особливості їх правового статусу. Сформульовано науково-теоретичні висновки та конкретні рекомендації з вдосконалення чинного господарсько-процесуального законодавства щодо процесуального статусу учасників господарського процесу.

Досліджено проблеми використання адміністративної відповідальності як засобу державного регулювання діяльності арбітражних керуючих в Україні. Розкрито значення адміністративної відповідальності для забезпечення законності в діяльності арбітражних керуючих, описано адміністративно-деліктну складову їх правового статусу. Проаналізовано підстави адміністративної відповідальності арбітражних керуючих з точки зору особливостей складу відповідних адміністративних правопорушень, а також з точки зору наявності реальної можливості притягнення арбітражних керуючих до адміністративної відповідальності за вчинення таких правопорушень. Розкрито можливості притягнення арбітражних керуючих до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративних корупційних правопорушень. Показано шляхи удосконалення нормативних конструкцій підстав адміністративної відповідальності арбітражних керуючих. Розглянуто особливості провадження у справах про адміністративні правопорушення арбітражних керуючих, особливо в частині доказування по основних видах адміністративних правопорушень арбітражних керуючих, а також з точки зору відповідності адміністративно-юрисдикційних повноважень суб'єктів уповноважених здійснювати провадження у справах про адміністративні правопорушення арбітражних керуючих їх загальному правовому статусу. Запропоновано відповідні зміни та доповнення до чинного законодавства про адміністративну відповідальність та законодавства про банкрутство.

Дослідженню господарсько-процесуальний статус фізичних осіб, зацікавлених у розгляді справи у господарському суді, для вдосконалення господарського процесуального законодавства. Встановлено, що юридична зацікавленість у розгляді господарської справи фізичної особи є мотивом участі цієї особи у господарському процесі для досягнення певного матеріально-правового та/або процесуального результату під час розгляду господарської справи, що визначає її процесуальний статус учасника на різних стадіях та у видах провадження. Визначено засоби недопущення зловживання процесуальними правами, пов’язаними зі зміною правового статусу фізичною особою, та посилення прав кредиторів - фізичних осіб-негосподарюючих суб’єктів у господарському процесі для забезпечення соціальної справедливості, захисту споживчого етапу суспільного виробництва, підвищення ділової активності та розвитку економіки в інтересах споживачів. Обгрунтовано об'єктивні межі розвитку виключної компетенції господарських судів у зв'язку із залученням непрофесійних учасників, наголошено на недоцільності уніфікації процесуальних процедур, які можуть зруйнувати загальну логіку та призначення господарського процесу.

Досліджено історичні аспекти формування інституту розпорядження майном боржника у відносинах неспроможності та його стану на сучасному етапі, проведено періодизацію його розвитку. Виявлено мету, функції розпорядження майном боржника, систематизовано його особливості. Досліджено заходи забезпечення вимог кредиторів, захист майнових інтересів кредиторів у судовій процедурі розпорядження майном боржника, обгрунтовано пропозиції та рекомендації щодо удосконалення відповідного законодавства та практики правозастосування. Проаналізовано правове положення учасників процедури розпорядження майном боржника та обгрунтовано пропозиції з його удосконалення. Проведено аналіз господарсько-процесуальних норм у процедурі розпорядження майном боржника, розроблено пропозиції з удосконалення законодавства. Досліджено розпорядження майном боржника як стадію провадження у справі про банкрутство, визначено її етапи, особливості та шляхи оптимізації.

В данной статье автор исследует вопросы, касающиеся теоретических проблем применения судейского усмотрения в процессе отправления правосудия в различных формах - гражданского, хозяйственного, административного, уголовного, а также производства по делам об административных правонарушениях. Одними из наиболее противоречивых, с точки зрения возможностей и границ применения механизма судейского усмотрения, отраслей права выступают уголовное и уголовное процессуальное. Подчеркивается, что судейское усмотрение имеет такие особенности: - круг установленных государством ограничений для реализации судьей предоставленных ему полномочий шире, чем те, что применяются к другим должностным лицам государства; - пределы реализации судьей составляющих своих правомочий, в том числе может ли он в отдельных случаях вообще их не использовать. Сделан вывод, что правовая обусловленность применения механизма судейского усмотрения имеет место на уровне всех разновидностей юридических процессов и проявляется в универсальнойчастноправовой и публично-правовой формах.

У даній статті автор досліджує питання, що стосуються теоретичних проблем застосування суддівського розсуду в процесі відправлення правосуддя в різних формах - цивільного, господарського, адміністративного, кримінального, а також провадження у справахпро адміністративні правопорушення. Одними з найбільш суперечливих, з точки зору можливостей і меж застосування механізму суддівського розсуду, галузей права виступають кримінальне та кримінальне процесуальне. Підкреслюється, що суддівський розсуд має такі особливості: - коло встановлених державою обмежень для реалізації суддею наданих йому повноважень ширше, ніж ті, що застосовуються до інших посадових осіб держави; - межі реалізації суддею складових своїх правомочностей, в тому числі чи може він в окремих випадках взагалі їх не використовувати. Зроблено висновок, що правова обумовленість застосування механізму суддівського розсуду має місце на рівні всіх різновидів юридичних процесів і проявляється в універсальній, приватноправовій і публічно-правовій формах. 25 суддя, судочинство, суддівський розсуд, дискреційні повноваження судді.

In this article the author studies issues concerning theoretical problems of judicial discretion in the process of justice administering in different forms - civil, commercial, administrative, criminal, as well as proceedings on cases on administrative violations. One of the most controversial in terms of possibilities and limits of application of the mechanism of judicial discretion, branches of law are the criminal and criminal procedure. Emphasizes that judicial discretion has such features: - a circle of restrictions established by the State for the implementation of the judge granted him powers wider than those that apply to other state officials; - limits of realization judge constituting his powers, including whether it can in some cases theyare not used at all. The conclusion was made, according to which legal justification of judicial discretion mechanism application can take place at the level of types of all legal processes and manifests itself in the universal, private-legal and public-legal forms.

Формування української концепції системи вирішення спорів неодмінно має враховувати національні соціокультурні та правові особливості. Доведено необхідність інституалізації медіації шляхом прийняття відповідного закону та використання органами державної влади процедури медіації у державно-інвесторських спорах та спорах з суб'єктами господарювання.

Розглянуто теоретичні питання правового становища учасників позовного провадження в господарському судочинстві на основі аналізу норм чинного законодавства та наукових поглядів сучасних вітчизняних вчених. Дослідження проведене з використанням класичних методів наукового пізнання: діалектичного, логічного, порівняльно-правового, аналізу. Сформульовано систему загальних обов'язків учасників позовного провадження, наведено правове розуміння та використання статусу учасників позовного провадження в господарському судочинстві. Обговорено проблеми застосування учасниками позовного провадження своїх прав та обов'язків, під час здійснення господарського судочинства.

Присвячено дослідженню процесуального статусу учасників позовного провадження у господарському судочинстві. Визначено поняття учасників позовного провадження у господарському судочинстві. Класифіковано види учасників позовного провадження у господарському судочинстві. Аргументовано виділення господарської процесуальної ситуалогії як наукового напряму в науці господарського процесуального права. Запропоновано поняття процесуального статусу учасників позовного провадження й обґрунтовано, що його структуру складають загальні і спеціальні права та обов’язки. Конкретизовано умови реалізації процесуального статусу учасників позовного провадження у господарському судочинстві та обґрунтовано їх класифікацію впливу на об’єктивні та суб’єктивні. Доведено наявність взаємовпливу та взаємозалежності матеріальних і процесуальних норм при регламентації статусу учасників позовного провадження. Вдосконалено поняття процесуального права та процесуального обов’язку і класифіковано загальні права та обов’язки учасників позовного провадження. Обґрунтовано особливості процесуального статусу учасників позовного провадження та сформульовано пропозиції щодо системного вдосконалення правового регулювання процесуального статусу учасників позовного провадження у господарському судочинстві, у тому числі обґрунтовано залучення арбітражних засідателів (присяжних) до розгляду господарських спорів певних категорій; встановлення обов’язкової участі прокурора за певними категоріями господарських справ; некоректність визнання помічника судді та судового розпорядника учасниками процесу; закріплення особливостей провадження за участю перекладача; конкретизація особливостей процесуального статусу спеціаліста та свідків у господарському судочинстві.