Досліджено кримінально-правову характеристику підкупу особи, яка надає публічні послуги. Визначено сутнісний зміст об'єктивних і суб'єктивних ознак відповідного складу злочину, що має значення для вдосконалення практики застосування нових антикорупційних положень кримінального законодавства України. Виявлено неповноту імплементації базових положень міжнародних антикорупційних конвенцій у вітчизняне кримінальне законодавство, в частині визначення переліку кримінально-караних форм підкупу особи, яка надає публічні послуги.

Розглянуто проблеми, пов'язані з введенням спеціальної статті за незаконне збагачення до Кримінального кодексу України. Зроблено висновок про те, що таке введення відповідає нормам міжнародного права у цій сфері та надає правоохоронним органам України додатковий правовий засіб для протидії корупційному збагаченню.

Досліджено співвідношення раніше чинних норм, що передбачали відповідальність за зловживання впливом та відповідної законодавчої новели, а також їх темпоральну дію. Констатовано необхідність перегляду вироків щодо осіб, які раніше вчинили діяння, що нині охоплюються ст. 369-2 КК України, але були засуджені за одержання хабара. Доведено, що у внесенні змін щодо норм, які регулюють кримінальну відповідальність за "лобізм", немає жодної системи; у результаті безсистемності внесення змін у досліджувані норми кримінальна відповідальність то посилювалася, то пом'якшувалася; збільшився обсяг криміналізації щодо зловживання впливом (коло діянь, за які передбачається кримінальна відповідальність, перелік осіб, які можуть бути суб'єктами цього злочину).

Визначено сутність історичного аспекту походження поняття "неправомірна вигода". Здійснено аналіз ретроспективної, етимологічної та змістовної засад появи поняття "хабар". Розкрито проблемні питання вилучення терміну "хабар" із Кримінального кодексу України.

З'ясувано зміст статті 354 Кримінального кодексу України. Досліджено правовідносини, що забезпечують додержання нормативно визначеного порядку здійснення громадянином своїх прав і свобод у частині взаємовідносин із підприємствами, установами чи організаціями. Здійснено аналіз судової практики щодо одержання (надання) неправомірної вигоди.

Наведено кримінологічну характеристику злочинності у сфері нотаріальної діяльності, а також пропозиції щодо заходів запобігання цьому виду злочинності. На підставі дослідження кримінально-правових норм визначено коло злочинів, суб'єктом яких може бути нотаріус у зв'язку з виконанням покладених на нього функцій. Проаналізовано стан злочинності у сфері нотаріальної діяльності, визначено її рівень, динаміку та структуру, а також подано оцінювання рівня латентності злочинів цього виду. Охарактеризовано типові ознаки особистості нотаріуса, який вдається до вчинення злочинів. Розкрито причини та умови злочинності у сфері нотаріальної діяльності. Як результат кримінологічної характеристики злочинності у сфері нотаріальної діяльності та сучасного стану боротьби з нею висловлено пропозиції щодо системи заходів запобігання злочинним проявам у сфері нотаріальної діяльності.

Проведено системний кримінально-правий аналіз активних і пасивних форм підкупу службової особи - юридичної особи публічного права. Обгрунтовано положення про непослідовність і безсистемність викладу окремих форм підкупу службової особи юридичної особи публічного права у диспозиціях відповідних кримінально-правових норм. Наголошено на неповноті імплементації у кримінальне законодавство України стандартів Кримінальної конвенції про боротьбу з корупцією щодо вимагання неправомірної вигоди службовою особою юридичної особи публічного права.

Проведено системний аналіз законодавчої дефініції кримінально-правового поняття неправомірної вигоди. Звернено увагу на непослідовність викладу окремих положень цієї законодавчої дефініції у примітках до відповідних статей кримінально-правових норм. Запропоновано систематизацію ознак неправомірної вигоди за змістом, а також рівнем узагальнення. Обгрунтовано висновки про важливість системного підходу до тлумачення поняття неправомірної вигоди як предмета підкупу за кримінальним кодексом України.

Сформульовано науково обгрунтовані рекомендації щодо правильного кримінально-правового оцінювання незаконного збагачення. Визначено поняття та підстави кримінально-правової кваліфікації незаконного збагачення. З'ясовано методи наукового дослідження кримінально-правової кваліфікації незаконного збагачення. Окреслено чинники, що визначають соціальну обумовленість криміналізації діяння щодо незаконного збагачення як одного із основних корупційних злочинів. Охарактеризовано сутність об'єктивних та суб'єктивних ознак незаконного збагачення. Проведено грунтовний аналіз кримінально-правової кваліфікації незаконного збагачення за об'єктом та об'єктивною стороною, суб'єктом та суб'єктивною стороною. Наведено рекомендації щодо відмежування незаконного збагачення від суміжних посягань.

Досліджено генезу розвитку законодавчого поняття вимагання. Визначено особливі ознаки вимагання, у зв'язку з підкупом. З'ясовано, що в положеннях кримінального кодексу України вимагання неправомірної вигоди розглядається як кваліфікована ознака підкупу. Натомість у положеннях міжнародних антикорупційних конвенцій вимагання неправомірної вигоди є окремою формою підкупу. Обгрунтовано, що за сучасних умов гармонізація положень чинного кримінального кодексу України згідно з міжнародними стандартами протидії підкупу сприятиме вдосконаленню кримінально-правового механізму протидії корупції в Україні.

Досліджено різні наукові підходи до тлумачення злочинної діяльності. З метою протидії системній корупції в Україні обгрунтовано доцільність дослідження корупційної злочинної діяльності як специфічного виду соціальної практики. Акцентовано увагу, зокрема, на таких характеристиках корупційної злочинної діяльності, як: корисливий, адаптивний характер; мета одержання неправомірної вигоди її учасниками; специфічні способи маскування, пов'язані з протиправним використанням можливостей адміністрування; індивідуальний, груповий, колективний рівень розвитку; регіональний і глобальний масштаб функціонування тощо. Визначено можливі напрямки подальшого розвитку наукового пізнання феномена корупційної злочинної діяльності. З одного боку, корупційна злочинна діяльність є невід'ємною складовою сучасної корисливої злочинної діяльності в Україні. З іншого, - системно-структурний іцілісний характер корупційної злочинної діяльності надає змогу розглядати її як самостійний вид, що тісно взаємодіє з іншими видами злочинної діяльності в Україні та поза її межами.

З'ясовано теоретико-прикладні аспекти кримінально-правової характеристики посередництва у наданні та (або) одержанні неправомірної вигоди. Досліджено поняття посередництва у підкупі. Виокремлено наукові підходи до розуміння посередництва у підкупі. Визначено співвідношення посередництва у підкупі з інститутом співучасті у вчиненні злочину. Обгрунтовано доцільність доповнення Кримінального кодексу (КК) України статтею "Посередництво у підкупі". Доведено доцільність кваліфікації за пропонованою статтею всіх видів посередництва у підкупі (фізичного та інтелектуального). Аргументовано необхідність установлення в окремій статті Особливої частини КК України кримінальної відповідальності за посередництво у підкупі у широкому розумінні (посередництво, яке охоплюється інститутом співучасті та посередництво, яке ним не охоплюється). Проаналізовано об'єктивні та суб'єктивні ознаки "посередництва у підкупі". На підставі одержаних за результатами дослідження висновків підготовлено пропозиції щодо удосконалення КК України.

Проаналізовано спеціальні види звільнення особи від кримінальної відповідальності (КВ) крізь призму загальної норми щодо дійового каяття. Зроблено висновок про наявність суттєвих суперечностей між загальними й одиничними нормами Кримінального кодексу України. Проведено аналіз умов та підстав звільнення особи від КВ за пропозицію, обіцянку чи надання неправомірної вигоди. Запропоновано певні варіанти усунення зазначених суперечностей і вдосконалення норми про звільнення особи від КВ за підкуп.

Проаналізовано кількісні та якісні показники корупційних злочинів, охарактеризовано службову особу-корупціонера, яка одержала неправомірну вигоду. Розглянуто детермінанти представлених злочинів. Запропоновано низку загальносоціальних та спеціально-кримінологічних стратегій запобігання вказаним злочинам.

Проаналізовано склад підкупу працівника підприємства, установи чи організації (ст. 354 КК України), у результаті чого розроблено науково обгрунтовані пропозиції та рекомендації щодо вдосконалення законодавчої регламентації кримінальної відповідальності за цей злочин. Доведено обгрунтованість та відповідність встановлення кримінальної відповідальності за підкуп працівника підприємства, установи чи організації у КК України сучасним загальносвітовим тенденціям протидії корупції. Обгрунтовано необхідність встановлення кримінально-правової охорони не тільки авторитету об'єднань громадян, але й авторитету фізичних осіб, у випадку використання ними найманої праці або виконання робіт чи надання послуг на їх користь іншими фізичними особами. Наведено аргументи щодо розгляду неправомірної вигоди не тільки як предмету підкупу, але й засобу вчинення злочину. Визначено, що підкуп є єдиним складним двостороннім злочином, що складається одночасно із надання й одержання неправомірної вигоди, обов'язковою ознакою якого є кореспондуючий умисел сторін. Надано визначення безпосереднього об'єкта злочину, передбаченого ст. 354 КК України. Охарактеризовано об'єктивну та суб'єктивну сторони складу, сформульовано визначення поняття "вимагання неправомірної вигоди", спеціального суб'єкта цього злочину. На підставі узагальнення й аналізу вітчизняного законодавства та законодавства зарубіжних країн, а також інших результатів дослідження, сформульовано авторську редакцію ст. 354 КК України.

Дисертація є першим у вітчизняній науці кримінального права спеціальним комплексним дослідженням підкупу як кримінально-правового поняття. Охарактеризовано процес становлення та розвитку вітчизняних норм про підкуп. Здійснено порівняльно-правовий аналіз норм КК України про підкуп із відповідними нормами кримінальних кодексів окремих зарубіжних країн. З'ясовано співвідношення підкупу та корупції. Виявлено критерії поділу підкупу на загальнокримінальний та корупційний, а також критерії класифікації загальнокримінального та корупційного підкупу. З'ясовано співвідношення понять службової та посадової особи. Сформульовано теоретично обгрунтовані пропозиції щодо вдосконалення чинного кримінального законодавства України в частині кримінальної відповідальності за підкуп та діяння, пов'язані з ним.

Проведено комплексне наукове дослідження кримінально-правової кваліфікації незаконного збагачення за законодавством України. Проаналізовано концептуальні передумови кримінально-правової кваліфікації незаконного збагачення. Здійснено теоретичний аналіз ознак складу злочину "незаконне збагачення" як юридичної підстави кримінально-правової кваліфікації, запропоновано зміни до конструкції відповідного складу злочину. Вироблено видові правила кримінально-правової кваліфікації незаконного збагачення за кримінальним правом України з точки зору de lege lata та de lege ferenda.

Комплексно досліджено питання кримінальної відповідальності за прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди. Узагальнено історичний та зарубіжний досвід регламентації кримінальної відповідальності за вчинення злочинів, які полягають у прийнятті пропозиції, обіцянки або одержанні неправомірної вигоди. Здійснено юридичний аналіз складів злочинів, які полягають у прийнятті пропозиції, обіцянки або одержанні неправомірної вигоди. Розглянуто особливості їх кваліфікації, караності. Здійснено розмежування складів злочинів, спільною ознакою яких є суспільно небезпечне діяння у вигляді прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди. На підставі отриманих результатів сформульовано теоретичні висновки та пропозиції щодо удосконалення законодавства України про кримінальну відповідальність за прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди.

Індекс рубрикатора НБУВ: Х881.9(4УКР)127.5

Рубрики:

Кримінальне право окремих країн

Шифр НБУВ: ДС45441 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Х881.9(4УКР)127.5

Рубрики:

Кримінальне право окремих країн

Шифр НБУВ: ДС45441 Пошук видання у каталогах НБУВ