Досліджено питання кримінальної відповідальності за незаконне видобування корисних копалин. З урахуванням здобутків доктрини та напрацювань правозастосовної практики проведено поглиблений кримінально-правовий аналіз об'єктивних і суб'єктивних ознак основного складу злочину "незаконне видобування корисних копалин". Встановлено зміст кваліфікуючих ознак, які використовуються для диференціації кримінальної відповідальності за незаконне видобування корисних копалин, і визначено специфіку утворюваних ними кваліфікованих складів цього злочину. Проведено відмежування незаконного видобування корисних копалин від суміжних складів злочинів і складів адміністративних правопорушень. Розкрито особливості покарання за незаконне видобування корисних копалин та його призначення. За результатами проведеного дослідження сформульовано пропозиції щодо вдосконалення Кримінального кодексу України та Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Проаналізовано правову регламентацію та кримінально-правовое забезпечення охорони грунтового покриву (поверхневого шару) земель. Надано оцінювання підставам та умовам криміналізації злочину, передбаченого ст. 239-1 КК України. Проаналізовано склад незаконного заволодіння грунтовим покривом (поверхневим шаром) земель. Надано кримінально-правову характеристику його об'єктивних та суб'єктивних ознак. Визначено зміст кваліфікуючих ознак цього злочину. Розглянуто питання кваліфікації діянь, які мають ознаки незаконного заволодіння гунтовим покривом (поверхневим шаром) земель та проблеми відмежування цього складу злочину від суміжних. Запропоновано рекомендації щодо удосконалення положень ст. 239-1 КК України.

Приділено увагу питанням кримінальної відповідальності за незаконне видобування корисних копалин в Україні. З урахуванням здобутків доктрини та матеріалів правозастосовної практики здійснено поглиблений кримінально-правовий аналіз об'єктивних і суб'єктивних ознак незаконного видобування корисних копалин. Встановлено зміст кваліфікуючих ознак, які використовуються для диференціації кримінальної відповідальності за це посягання. Розкрито співвідношення незаконного видобування корисних копалин зі складами інших злочинів та адміністративних правопорушень. Проаналізовано окремі заходи кримінально-правового характеру, які застосовуються до осіб, які вчинили незаконне видобування корисних копалин.

Приведены результаты обработки и анализа многоспектральных спутниковых снимков среднего пространственного разрешения с целью оценки динамики и последствий незаконной добычи янтаря в Украине. Исследованы существенные повреждения почвенного покрова на территории лесных массивов и полей в результате интенсивной многолетней добычи янтаря на выбранной территории мониторинга.

Досліджено проблеми кримінально-правової охорони суспільних відносини щодо збереження та правомірного використання гумусного горизонту грунту. Розглянуто соціальну обумовленість кримінальної відповідальності за злочин, передбачений ст. 239{\up\fs8 1} КК. Визначено об’єкт, а також предмет цього злочину. Розглянуто ознаки об'єктивної сторони злочину (діяння, наслідки та причинний зв'язок). Проаналізовано суб'єктивну сторону та суб'єкт цього злочину. Окрему увагу приділено обставинам, що обтяжують кримінальну відповідальність за його вчинення. На підставі дослідження сформульовано відповідні пропозиції щодо вдосконалення чинного кримінального та земельного законодавства.

Запропоновано теоретичне визначення умисного знищення або пошкодження територій, взятих під охорону держави, та об'єктів природно-заповідного фонду, а також здійснено юридичний аналіз ознак складу злочину, передбаченого ст. 252 КК України. Надано оцінку підставам та умовам криміналізацїї умисного знищення або пошкодження територій, взятих під охорону держави, та об'єктів природно-заповідного фонду. Проаналізовано склад ст. 252 КК України, надано кримінально-правову характеристику його об'єктивних та суб'єктивних ознак. Визначено зміст кваліфікуючих ознак цього злочину. Розглянуто окремі питання покарання за умисне знищення або пошкодження територій, взятих під охорону держави, та об'єктів природно-заповідного фонду. Наведено рекомендації щодо вдосконалення норми вітчизняного законодавства про відповідальність за умисне знищення або пошкодження територій, взятих під охорону держави, та об'єктів природно-заповідного фонду, а також щодо удосконалення положень ст. 252 КК України.

Увагу приділено теоретичним і практичним аспектам протидії злочинності у сфері надрокористування (НК). Представлено результати кримінологічного аналізу стану кримінального НК у світовому вимірі. Визначено, описано та пояснено загальносвітові та регіональні тенденції поширення злочинності в НК. Надано кримінологічну характеристику злочинному НК в Україні, включаючи типологічний аналіз особи злочинця. Досліджено особливості механізму індивідуальної злочинної поведінки у сфері НК. Окремо розглянуто проблеми відтворення економічних, політичних, культурно-психологічних, правових та організаційно-управлінських детермінант злочинності в НК. Розроблено теоретичну модель механізму протидії їй, сформовано низку пропозицій і рекомендацій щодо вдосконалення загальносоціальних, спеціально-кримінологічних та індивідуальних кримінально-превентивних заходів.

Purpose. Complex, science-based research on acts described in Part 2 of Article 240 of the Criminal Code of Ukraine and practice of their investigation as an indispensable component of subsoil protection. Issues of classifying illegal mining of national importance and the investigation of these crimes are considered. Methodology. Method of system analysis of acts related to illegal mining is used. Due to the system-structural and logical methods, an investigator's activities when investigating these crimes are studied and analyzed. Findings. The results of the study are determined by the fact that the need is proved for recognition of illegal mining of mineral resources as a completed offence from the moment of committing an act aimed at seizing mineral resources by any means. Expediency was substantiated to consider actions as minor ones in cases when illegal mining of mineral resources by its quantity, scale, character and other features neither did nor could cause considerable harm to the environment. The article defines subjects of collaboration during investigating illegal mining of mineral resources. The need is substantiated for the investigator to use modern unmanned compact aircraft systems when inspecting the scene during the investigation of these crimes. These devices will help in fixing the course and results of the inspection, as well as in prosecuting criminals, the delivery of small loads to the scene when necessary. Originality. The authors article have proved the necessity of considering illegal mining of mineral resources to be a completed offence from the moment of committing an act aimed at their extraction by any means. A circle of subjects and tasks of collaboration during investigation of illegal mining is defined. Feasibility of using copters when inspecting a crime scene is substantiated. Practical value. The work will help law-enforcement authorities to classify illegal mining activities properly; it guides an investigator regarding the circle of subjects and tasks of collaboration; it will give recommendations on selecting forensic tools when inspecting a crime scene in the commission of these crimes.

Визначено основні тенденції розвитку політики кримінально-правового впливу на незаконне користування корисними копалинами та видобуток бурштину як самостійної підсистеми, що реалізується у вигляді диверсифікації заходів кримінально-правового впливу на фізичних та юридичних осіб, використання покарання, зокрема, позбавлення волі, як останнього засобу державного впливу на екологічні кримінальні правопорушення. Покарання є одним із засобів здійснення кримінальної політики держави, яка має строго певне призначення і зрештою слугує цілям захисту прав і свобод людини і громадянина, власності, економічної діяльності, громадського порядку і суспільної безпеки, довкілля, конституційного ладу держави, миру і безпеки людства. Визначено, що реалізація охоронних та профілактичних кримінально-правових відносин викликає необхідність диференціації обсягу державного примусу залежно від характеристик суб'єктів такого впливу (особи, соціальні спільноти, держава), відповідності ступеня впливу характеристикам особи винного; її кримінальності; ступеня тяжкості вчиненого злочину; потребам потерпілого, третіх осіб, держави, міжнародної спільноти. Якщо метою покарання є кара, загальна та спеціальна превенція та певним чином поновлення в правах особи, яка потерпіла від злочину (ст. 60 КК України), виникає питання, наскільки пропорційним є покарання відображене у ч. 4 ст. 240 КК України? Встановлено, що ступінь суспільної небезпечності реального заподіяння шкоди конкретним особам при незаконному добуванні корисних копалин та погрози її заподіяння чи конкретного заподіяння шкоди майну не є однаковим, а, отже, й положення про кримінальну відповідальність за насильство, що є небезпечним для життя чи здоровія особи, та за погрозу його застосування, за пошкодження майна, якщо і мають бути криміналізованими, то повинні міститися в різних частинах відповідної норми із різною реакцією держави. Надано аргументи і пропозиції щодо зміни підстав застосування спеціальної конфіскації.

Purpose. Critical analysis of the criminal law provision on illegal mining of amber, identification of its shortcomings, development of proposals for their elimination. Methodology. The system of philosophical, general scientific and specific scientific methods and approaches, which have provided objective analysis of the subject under consideration, in particular, the method of systemic and structural analysis, specific sociological, statistical, comparative, formal-logical methods. Findings. Shortcomings of the criminal law provision on illegal mining, sale, acquisition, storage, transfer, shipment, transportation and processing of amber, in particular, unjustified expansion of the criminal law prohibition under consideration, unsuccessful design of the main and qualified components of the criminal offense under review, as well as unjustified sanctions. Originality. The authors have been among the first researchers in the domestic criminal law doctrine to provide a comprehensive critical understanding of the provision dedicated to the regulation of criminal liability for illegal amber mining, which has made it possible to develop scientifically based recommendations for improving domestic criminal law. Practical value. Based on the research results, specific proposals addressed to domestic parliamentarians have been developed, which can be taken into account in the process of further lawmaking in terms of updating relevant provisions of the Criminal Code of Ukraine. It is argued that the improved Art. 240-1 should only cover illegal mining of amber. The main structure of the researched criminal offense is proposed to be designed as material. It has been proven, including through references to specific law enforcement materials, that sanctions of Part 1 of Art. 240-1 of the Criminal Code of Ukraine should provide for a fine as the only non-alternative main type of punishment, while referenced to alternative punishments in the form of a fine and imprisonment should be included in Parts 2 and 3.

Наукова робота є першим в Україні комплексним дослідженням, у якому з урахуванням положень чинного законодавства, досягнень юридичної теорії і практики висунуто низку концептуальних у теоретичному та прикладному аспектах положень і висновків, які визначають механізм кримінально-правової охорони земельних ресурсів України, розкривають місце, роль і функції такої охорони. У дисертації виявлено й вирішено окремі питання теоретико-правових проблем охорони земельних ресурсів України, розглянуто закріплені законодавством засоби забезпечення їх кримінально-правової охорони від суспільно небезпечних посягань. Проаналізовано історичні чинники забезпечення кримінально-правової охорони цих природних ресурсів, вироблено загальнотеоретичну дефініцію юридичної конструкції «злочини проти земельних ресурсів». З’ясовано сутність і характерні особливості видів об’єкта злочинів проти земельних ресурсів України. Запропоновано при визначені об’єктів розглядуваних злочинів використовувати змішаний (комбінований) підхід. Особливу увагу приділено характеристиці земельних ресурсів як специфічного предмета досліджуваних злочинів. Проведено системний аналіз складів злочинів, які входять до групи злочинів проти земельних ресурсів, виявлено недоліки їх конструкції, сформульовано й обґрунтовано висновки, рекомендації і пропозиції з удосконалення відповідних норм чинного кримінального законодавства. Підкреслено особливості форм реалізації кримінальної відповідальності за злочини проти земельних ресурсів України й заходи їх кримінально-правової охорони.

Присвячено формуванню цілісної системи наукових знань про стратегічні й тактичні засади протидії злочинності у сфері надрокористування на основі комплексної її кримінологічної характеристики. Визначено стан наукової розробленості проблем протидії злочинності у сфері надрокористування. Охарактеризовано цей різновид злочинності як об’єкт кримінологічного аналізу. Сформовано вузьке та широке її бачення. Доведено, що феномен злочинності у сфері надрокористування виявляє себе у єдності трьох сегментів кримінальних практик: базових, акцесорних та супутніх. Надано характеристику стану злочинності у сфері надрокористування у загальносвітовому вимірі. Встановлено основні тенденції її поширення. Виявлено, надано опис та пояснення кількісним і якісним показникам злочинності у сфері надрокористування в Україні. Охарактеризовано осіб, які вчиняють злочини у цій сфері, здійснено їх кримінологічну типологію, досліджено провідні мотиви та особливості мотивації злочинної поведінки. Охарактеризовано безпосередню кримінальну та посткримінальну поведінку злочинця-надрокористувача, а також фактори зовнішнього середовища в механізмі злочинної поведінки у сфері надрокористування. Виявлено, описано та пояснено соціально-економічні, політичні, культурно-психологічні, правові та організаційно-управлінські фактори злочинності усфері надрокористування. Розроблено теоретичну модель механізму протидії злочинності у сфері надрокористування. Надано характеристику перспективним загальносоціальним, спеціально-кримінологічним та індивідуальним заходам протидії цій злочинності.