Індекс рубрикатора НБУВ: Р811 + Х881.9(4УКР)112.401 + Х893.9(4УКР)413.1 л4

Рубрики:

Судово-медичне дослідження (експертиза)

Кримінальне право окремих країн

Кримінальний процес окремих країн

Шифр НБУВ: Ж70307 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Висвітлено деякі теоретичні та практичні аспекти проблеми лікарської помилки. На конкретних прикладах викладено суть поняття "лікарська помилка", розглянуто її види, встановлено умови допущення медичної помилки та види відповідальності за неї. Особливу увагу приділено юридичним і морально-етичним питанням досліджуваної проблеми з позицій захисту прав хворого та лікаря.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р11(4УКР) п5 + Х819(4УКР)072.8:Р11 + Х881.9(4УКР)112.401.1

Рубрики:

Організація охорони здоров'я

Адміністративне право окремих країн

Кримінальне право окремих країн

Шифр НБУВ: Ж15869 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Висвітлено проблемні питання кримінальної відповідальності медичних працівників за вчинення злочинів проти життя і здоров'я особи. Здійснено аналіз законодавчого регулювання кримінальної відповідальності медичних працівників за даний вид злочинів в зарубіжних країнах та сформульовано на цій основі пропозиції, спрямовані на вдосконалення законодавства України. КК України варото доповнити спеціальною нормою про позбавлення життя невиліковно хворої людини з мотивів жалю, визначивши спеціального суб'єкта даного злочину - медичного працівника. Також має бути криміналізовано медичну стерилізацію особи проти її волі.

Здійснено теоретико-правове дослідження та обгрунтування феномену медичної помилки. Зроблено висновок про те, що термін "медична помилка" є найбільш доцільним для вживання. Спираючись на дослідження, автори вважають за необхідне законодавче закріплення поняття "медична помилка".

Проаналізовано погляди вчених на визначення поняття "лікарська (медична) помилка" та причини її виникнення, а також досліджено двоєдине поняття лікарської помилки: медичне та правове.

Вивчено поширеність, структуру, особливості, причини та наслідки неналежного надання медичної допомоги на підставі дослідження комісійних експертиз Тернопільського обласного бюро судово-медичної експертизи за 2007 - 2014 рр. у випадках порушень професійних обов'язків медичними працівниками. Недоліки у наданні медичної допомоги виявлено в 82,1 % експертиз за "лікарськими справамиі. Медична допомога із дефектами надавалась майже однаково часто як на догоспітальному, так і на госпітальному етапах (45,5 % і 49,1 % відповідно). Частіше за все порушення у професійній діяльності спостерігались серед анестезіологів, терапевтів, акушерів-гінекологів та педіатрів. Помилкові дії лікарів були асоційованими, мали місце під час діагностики, лікування та ведення медичної документації. Неналежна медична допомога зазвичай надавалась у недостатньому обсязі та несвоєчасно. Більшість випадків (80 %) медичної допомоги з дефектами була зумовлена об'єктивними причинами. Помилкові дії лікарів або середніх медичних працівників, які знаходились у прямому чи опосередкованому причинно-наслідковому зв'язку із тяжкими наслідками, констатовано в 9,8 % випадків експертиз.

Експертні підсумки у різних бюро України пишуться по-різному, діяння медичного персоналу також інтерпретуються по-різному, при цьому нерідко ці підсумки протирічать один одному. При цьому суд в праві прийняти до уваги і використати як процесуальне джерело доказів (ч.2., ст. 84 КПК) будь-який Висновок експерта, не залежно від рівня експертної установи (міське, обласне, Головне бюро судово-медичної експертизи). Мета дослідження - проведення аналізу комісійних судово-медичних експертиз, що було виконано у відділі комісійних судово-медичних експертиз Київському клінічному міському бюро СМЕ за 2008 - 2015 рр. за справами щодо якості надання медичної допомоги. Одержані дані підлягали статистичній обробці стандартними методиками описової статистики. За більш детального аналізу експертиз, проведених у комісійному відділі КМКБСМЕ було виявлено наступні особливості: до комісії експертів входили тільки судово-медичні експерти, тільки вони ставили свої підписи; лікарі інших спеціальностей не були внесені до експертної комісії; за наявності відповідних питань дефекти надання медичної допомоги класифікувалися у вигляді дії та бездіяльності та оцінювалися за ступенем тяжкості. У ст. 139 та ст. 140 ККУ підкреслюється, що не ушкодження або патологічний стан, а саме дефект надання медичної допомоги повинен призвести до тяжких наслідків.

Досліджено особливості методики розслідування неналежного виконання професійних обов'язків медичними працівниками. Визначено етапи розвитку інституту притягнення до кримінальної відповідальності за професійні правопорушення медичних працівників. З'ясовано характерні риси елементів криміналістичної характеристики злочинів цієї категорії та їх взаємообумовленість, а також тактики здійснення слідчих (розшукових) дій. Запропоновано напрями удосконалення криміналістичної профілактики та взаємодії слідчих, оперативних працівників і експертів у процесі розслідування неналежного виконання професійних обов'язків медичними працівниками.

Узнавая о случаях привлечения кого-либо к уголовной ответственности, кажется, что это никогда нас самих не коснется. О привлечении медицинских работников к уголовной ответственности сегодня можно услышать нечасто, однако это вовсе не свидетельствует о том, что их к такой ответственности не привлекают.

Розглянуто поняття та сутність виявлення злочинів під час публічних закупівель у сфері охорони здоров'я. Окреслено основні ознаки, що вказують на вчинення правопорушень під час публічних закупівель представниками охорони здоров'я. Визначено перечень документів, які необхідно вивчати з метою встановлення зазначених правопорушень.

Цель работы - определение субъектов правоотношений, возникающих при применении мер юридической ответственности (ЮО) за нарушение фармацевтического законодательства и оснований ее применения. Материалом исследования выступает современная нормативно-правовая база фармацевтического сектора отрасли здравоохранения, а также судебная практика по делам о привлечении к ответственности нарушителей фармацевтического законодательства. В ходе работы использовали методы информационного поиска, анализа, систематизации и обобщения. На основании анализа предложена для дальнейшей научной дискуссии и обсуждения группа субъектов ЮО в фармацевтической сфере. Выводы: ЮО субъектов фармацевтических правоотношений является чрезвычайно важным фактором предотвращения посягательств на законные права граждан по обеспечению качественными, безопасными и доступными лекарственными средствами, изделиями медицинского назначения. К основным группам субъектов ЮО в фармацевтической сфере правонарушений относятся фармацевтические работники; аптечные учреждения; субъекты хозяйствования, осуществляющие деятельность в фармацевтической и смежных с ней областях; должностные лица Государственной службы Украины по лекарственным средствам и контролю за наркотиками и других государственных контролирующих и правоохранительных органов.

Дисертація є комплексним кримінально-правовим і кримінологічним дослідженням порушення встановленого законом порядку трансплантації органів або тканин людини та насильницького донорства. Виокремлено та проаналізовано соціальну зумовленість кримінальної відповідальності за такі діяння, розглянуто зміст та особливості складів зазначених злочинів. Досліджено особливості кримінологічної характеристики цих злочинів, а також осіб, які їх вчинили. Зауважено на двох групах показників ("зовнішні" та "внутрішні" характеристики), що відображають аналізований вид злочинної поведінки як соціальну практику, у сфері незаконних трансплантацій та донорства крові. Для визначення особливостей детермінації цього виду злочинної діяльності застосовано системний підхід і вчення щодо системної детермінації. Виокремлено недоліки медичного обслуговування та запровадження контролю у сфері трансплантології, наявність випадків організації відповідного "кримінального бізнесу" у медичних установах. Запропоновано обгрунтовані шляхи підвищення ефективності протидії злочинам такого виду.

Проаналізовано реалізацію принципу пропорційності як принципу балансування публічного і приватного інтересів у криміналізації аборту. Методи дослідження - аналітичний, аксіологічний, порівняльно-правовий та інші. Визначено основні підходи до розуміння публічного і приватного інтересів у криміналізації аборту та критично осмислено їх. Аргументовано, що жоден публічний інтерес у криміналізації аборту не може слугувати виправданням для встановлення непропорційних обмежень права на приватність жінки чи створення таких умов, за яких воно буде знівельовано.

Мета роботи - аналіз феномену "автономія пацієнта" як об'єкта кримінально-правової охорони. Методологічну основу дослідження склали загальнонаукові методи пізнання, за допомогою яких автор розв'язує проблему змісту автономії пацієнта, та можливості кримінально-правової охорони цього феномена. Наголошено на необхідності проведення кримінального дослідження автономії пацієнта та окремих його складових компонентів для уніфікації кримінально-правової термінології. Констатовано, що на законодавчому рівні питання врегулювання автономії пацієнта є вирішеним, але існують значні недоліки у практиці застосування цілої низки статей КК України у сфері медичної діяльності.

Мета роботи - виконання контент-аналізу розпоряджень Держлікслужби щодо заборони обігу фальсифікованих ліків та інформаційних повідомлень правоохоронних органів у 2017 - 2020 рр. Об'єктом дослідження були розпорядження Держлікслужби щодо заборони обігу фальсифікованих лікарських засобів, інформаційні повідомлення правоохоронних органів щодо виявлення фактів підпільного виробництва та фальсифікації, публікації щодо проблем їх розповсюдження. В дослідженні використовували методи контент-аналізу, систематизації та узагальнення. Для недопущення обігу фальсифікації ліків у країнах світу запроваджують різні методи протидії фальсифікату, однак тільки в Україні було введено обмеження заходів державного нагляду (контролю) у фармацевтичному секторі, як елемент дерегуляції. У зв'язку з цим було досліджено, як саме такі обмеження, що вводились тричі, вплинули на виявлення та розповсюдження фальсифікованих лікарських засобів. З метою проведення дослідження було запропоновано методику контент-аналізу офіційних документів щодо обігу фальсифікованих ліків у країні за 2017 - 2020 рр. У більшості розпоряджень Держлікслужби було наведено виявлені ознаки фальсифікації ліків, які стосувалися маркування упаковок. Запровадження мораторію на проведення планових заходів державного нагляду негативно вплинуло на роботу органів контролю якості лікарських засобів щодо виявлення фальсифікату. У 2010 -2014 рр. (до запровадження першого мораторію) Держлікслужбою було видано 326 розпоряджень про заборону обігу фальсифікованих ліків, натомість після запровадження мораторію кількість розпоряджень за 6 років суттєво зменшилася - до 118. Так, у 2020 р. Держлікслужбою було видано усього 4 розпорядження на заборону обігу фальсифікованих ліків (для порівняння у 2017 р. - 18), хоча правоохоронцями виявлено 6 фактів підпільного їх виробництва та реалізації. За результатами дослідження встановлено, що необхідна уніфікація та стандартизація управлінських документів Держлікслужби щодо заборони обігу фальсифікату, а також вказано на доцільність впровадження "польового скринінгу" ліків, що часто фальсифікують, для встановлення реальної частки фальсифікованих ліків. Інформаційні повідомлення правоохоронних органів не мають обмежуватися лише фактами виявлення підпільних виробництв, але й містити результати судових рішень щодо вказаних фактів. Доцільною є активізації взаємодії з регуляторними органами інших країн для більш ефективного обміну інформацією щодо виявлених фальсифікованих ліків.

Дисертація присвячена комплексному аналізу інституту забезпечення охорони прав пацієнта в Україні у кримінально-правовому аспекті. Сутність і значення кримінально-правового забезпечення прав пацієнта в Україні визначаються як науково обґрунтована система комплексних заходів кримінально-правової політики та матеріального кримінального права, спрямованих на своєчасну криміналізацію та притягнення до кримінальної відповідальності осіб, винних у скоєнні злочинних діянь, що містять ознаки порушень прав пацієнта. Розглянуто методологічні основи кримінально-правового забезпечення охорони прав пацієнта. Виявлено історичну модель кримінальної відповідальності лікаря за завдану пацієнту шкоду, зокрема застосування як покарання довічного усунення від професії. Визначено, що об'єктом кримінально-правового забезпечення охорони прав пацієнта є суспільні відносини, якими убезпечуються відносини лікар - пацієнт. Надано кримінально-правову характеристику складу злочину. Виявлено характеристики спеціального суб'єкта досліджуваного злочину - медичного працівника. На підставі дослідження сформовано авторську пропозицію передбачити самостійний склад злочину щодо порушення прав пацієнта на заміну решти злочинів, що описують на рівні об'єктивної сторони порушення прав пацієнта. Запропоновано низку практичних рекомендацій щодо удосконалення системи кримінально-правового забезпечення охорони прав пацієнта в Україні та підвищення її ефективності. Основною метою кримінально-правової політики в сфері протидії порушенням прав пацієнта визначено підвищення рівня соціальної довіри населення до держави. Запропоновано основні напрями кримінально-правової політики та сформовано два шляхи удосконалення практичної реалізації кримінально-правового забезпечення охорони прав пацієнта - оперативний (стосовно удосконалення положень чинної ст. 141 КК) та перспективний (орієнтований на принципи економії репресії та гуманізації покарання, відповідно до Реформи кримінальної юстиції в Україні).

Розглянуто питання кримінально-правової характеристики діяння ненадання допомоги хворому медичним працівником, а також тенденції сучасної кримінально-правової політики у означеній сфері на підставі досягнень кримінально-правової науки й інших галузей знань та використання матеріалів слідчої й судової практики і оновленого законодавства. Надано пропозиції, що стосуються вдосконалення кримінального законодавства та практики його застосування, а також запобіганню кримінальним правопорушенням, передбачених ст. 139 КК, зокрема робиться істотний та важливий внесок у теорію кримінального права.