Наведено коментар до законодавства України про договірні та недоговірні зобов'язання, спадкове право. Викладено загальні положення про купівлю-продаж, найм (оренду), підряд, послуги, перевезення, зберігання, розрахунки, спільну діяльність, відшкодування шкоди, зобов'язання у зв'язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави, спадкування. Розглянуто види договорів щодо розпоряджання майновими правами інтелектуальної власності. Висвітлено особливості спадкового договору з участю подружжя.

Приведен комментарий к законодательству Украины о договорных обязательствах, наследственном праве. Изложены общие положения о купле-продаже, наёме (аренде), подряде, услугах, перевозке, сохранении, расчётах, совместной деятельности, возмещении ущерба, обязательств в связи с приобретением, сохранением иммущества без достаточного правового основания, унаследовании. Рассмотрены виды договоров относительно распоряжения иммущественными правами интеллектуальной собственности. Освещены особенности наследственного договора с участием супругов.

Обгрунтовано пропозицію закріплення договорів у Цивільному кодексі України, що опинились поза його регулюванням.

Обосновано предложение закрепления договоров в Гражданском кодексе Украины, которые оказались вне его регулирования.

The offer of fastening of contracts in the civil code of Ukraine which appeared outside of its regulation is proved.

Досліджено питання систематики цивільно-правових договорів як правової конструкції цивільного права на підставі добровільно взятого на себе зобов'язання з застосуванням комбінованих підходів до систематизації, їх проявів у праві та правозастосовній діяльності. Визначено суть класифікованого правового інституту, його прояви, існуючі критерії та класифікації. Розроблено поняття договору та багатоступеневу класифікацію договорів за розміщенням норм у позитивному праві, які врегульовані в ЦК України та поза його межами, за структурою ЦК України як характеристичні (загальнокласифікаційні) та функціональні. Їх функціональна класифікація відображає внутрішню спрямованість, механізм, мету договору. Для проведення дослідження використано формальний критерій і виділено типи договорів, а саме: що забезпечують виконання зобов'язань; мінімізують ризики; з передавання майна у власність; безоплатну передачу майна у власність; про передачу майна у володіння та користування; про виконання робіт; про доставку вантажів, пасажирів; про надання послуг, про проведення розрахунків і кредитування; корпоративні; про створення результату творчої, інтелектуальної та іншої діяльності.

Проведено комплексне загальнотеоретичне дослідження з питань тлумачення договору. Проаналізовано нові ідеї та тенденції розвитку інтерпретаційної діяльності у зв'язку з підвищенням ролі договору за умов демократизації суспільного та державного життя України. Вперше здійснено спробу цілісного і комплексного дослідження поняття тлумачення права з акцентом на його нерозривному зв'язку з розумовою діяльністю інтерпретатора. Запропоновано концепцію здійснення системного аналізу поняття "тлумачення права" у контексті інтегративного розуміння права та з урахуванням сучасних правових і політичних умов. Зроблено висновок про зміну загальнотеоретичної ролі договору як гнучкої правової форми для розв'язання протиріч, які виникають між суб'єктами права. Встановлено значення герменевтики у процесі тлумачення договору. Наведено рекомендації щодо модифікації способів, прийомів і правил тлумачення права. Переосмислено співвідношення волі та волевиявлення сторін під час інтерпретації договору. Обгрунтовано тезу про роль регулятивної природи договірних відносин, які виникають з ініціативи суб'єктів ще до їх нормативно-правового врегулювання.

Досліджено основні положення Закону України "Про державно-приватне партнерство", які сприяють становленню та розвитку в Україні відносин у сфері державно-приватного партнерства (ДПП), соціально-економічних відносин, залученню інвестицій в економіку тощо. Зосереджено увагу на нормах цього Закону, які є дискусійними. Запропоновано нові норми до цього Закону, а також шляхи вдосконалення в Україні відносин у сфері ДПП. Як емпіричні дані використано матеріали реалізації проектів та укладення договорів ДПП, оприлюднені на офіційному веб-сайті Міністерства економічного розвитку та торгівлі в Україні. Акцентовано увагу, що для розвитку економічних відносин і врегулювання відносин у сфері ДПП в Україні було ухвалено Закон України "Про державно-приватне партнерство". Результати дослідження основних положень Закону надали підстави вважати, що державні та приватні партнери поєднують повноваження з реалізації соціально важливих проектів у різних сферах економічної діяльності на всій території країни (на національному рівні) або на деяких територіях України (регіональні або місцевий рівень). Упровадження проектів ДПП відповідає вимогам суспільства, суспільство отримує кращі продукти та послуги, прискорює будівництво та модернізацію інфраструктурних об'єктів, залучення інвестицій в економіку тощо. Зроблено висновок про те, що розвиток ДПП в Україні потребує вдосконалення положень Закону. Вони повинні бути гнучкими та надавати можливість співробітництва у різних форматах "державно-приватний партнер". Корисним доповненням до чинної системи координації та контролю буде створення спеціального органу на зразок того, що функціонує в деяких інших країнах, - Private Finance Initiative.