Увагу присвячено аналізу особливостей трансформації концепції ядерного стримування, що в Євроатлантичній системі відіграє роль безпекового механізму та зберігає свою актуальність з урахуванням актуальних викликів режиму ДНЯЗ та міжнародній безпеці. Зазначено, що особливості підходів та реалізації ядерного стримування досліджено з використанням системного підходу та закону "виклика - відповіді", які формують авторську модель дисертаційного дослідження та дозволяють вивчити безпекові принципи функціонування системи в розрізі різнорівневих викликів і загроз, а також здатність її структурної надбудови (ЄС і НАТО) та елементів (в першу чергу ядерних держав) давати адекватну компенсаторну відповідь і визначити роль ядерної зброї в цій відповіді.