Проаналізовано державно-церковні відносини та моделі їх вияву в країнах Центрально-Східної Європи. Відзначено, що в історико-політологічному контексті моделями державно-церковних відносин є теократія; цезаропапізм; панівне становище Церкви в державі (державна Церква); відокремлення Церкви від держави; проміжний стан між моделлю державної ("національної", "традиційної") Церкви і моделлю повного відокремлення Церкви від держави і держави від Церкви; відокремлення Церкви і держави ("мінімальна держава" і "мінімальна церква"). З'ясовано, що визначення "своєї" моделі для кожної країни індивідуальне й залежить від багатьох чинників, перш за все від політико-правових устоїв, прийнятих у суспільстві, традицій, духовного і морального стану суспільства тощо. Обгрунтовано, що у загальному плані державно-церковні відносини належать до відносин соціально-правового характеру.