Виявлено сутнісні ознаки поняття "інформаційна сфера" у контексті виборчих кампаній в Україні та її маніпулятивний вплив на хід передвиборних перегонів. Проаналізовано сучасний стан і перспективи розвитку вітчизняних мас-медія.

Розглянуто проблему лобізму, оскільки у сучасних політичних процесах в Україні вони недостатньо широко висвітлені. Проаналізовано наявні у політологічній літературі визначення цієї категорії, розглянуто позитивні риси та недоліки цього явища.

Індекс рубрикатора НБУВ: Х809(4УКР)345 + Ф3(4УКР)133.1

Рубрики:

Державне право окремих країн

Внутрішнє становище. Внутрішня політика

Шифр НБУВ: Ж68385 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проаналізовано демократичні вибори як форму безпосереднього народовладдя, на підставі якої відбувається процес легітимації публічної влади. Розкрито особливості виборчої системи України та запропоновано шляхи її удосконалення. Зроблено висновок про те, що лише в комплексі з іншими формами народовладдя демократичні вибори можуть стати ефективним засобом формування легітимної влади, а також засобом громадянського контролю за нею.

Здійснено аналіз офіційного дискурсу політичних партій України щодо основних проблем і перспектив етнонаціонального розвитку українського суспільства. Проведено порівняльний аналіз етнополітичної складової партійних програм на парламентських виборах в Україні 2006 та 2007 рр. Зазначено про політичну діяльність партій у міжвиборчий період. Розглянуто різні передвиборні програми, що є прийомами політичної боротьби, які використовуються з метою посилення позицій політичної партії у боротьбі за голоси виборців, впливу на структури влади та інститути.

Зазначено, що загальна мета існуючого політичного процесу в Україні полягає у формуванні особливої системи поглядів, думок, соціально-політичних установок. Провідна ж ідея полягає у вивченні особливостей змін соціально-політичних установок за умов виборчої кампанії.

Досліджено поняття місцевого референдуму. Висвітлено походження цієї категорії, а також генезис поглядів українських і зарубіжних правознавців на її сутність і зміст, істотні ознаки. Обгрунтовано авторський концепт категорії "місцевий референдум".

Проведено політологічний аналіз ефективності виборчих технологій та проаналізовано їх вплив на електоральні процеси в Україні.

Досліджено перспективи проведення політичної реформи в Україні. Проаналізовано ступінь відповідності орієнтацій політичних сил щодо зміни форми державного правління стану суспільних настроїв. Розглянуто структурні та процесуальні обмежувачі реформування.

Розглянуто теоретико-методологічні засади взаємодії політики й управління в публічній сфері України. Розкрито поняття та сутність влади та владних відносин, а також суть, структуру та типи політичних процесів. Показано механізми прийняття політико-управлінських рішень та їх впливи на становлення політики демократичного врядування в Україні. Визначено політико-адміністративні реформи як фактор реалізації нової управлінської парадигми. Показано вплив політичних партій на розвиток політико-управлінських процесів. Увагу приділено співпраці органів державної влади з неурядовими організаціями як важливому напряму взаємодії політики й управління. Розглянуто ціннісні й особистісні засади політики та державного управління.

Проаналізовано адміністративний ресурс як недемократичне явище сучасного політичного процесу. Виявлено причини його застосування в країнах пострадянського простору. Висвітлено політико-правові засади нейтралізації цієї деструктивної технології. Подано інформацію про класифікаційну структуру адміністративного ресурсу. Проаналізовано особливості використання механізмів адміністративного ресурсу під час виборів в Україні, Російській Федерації та в Республіці Білорусь, досліджено вплив даних механізмів на результативність виборів.

Досліджено передвиборну агітацію як комплексну багатоелементну науку конституційного права та політико-правовий феномен, її сутність, змістовні характеристики, еволюцію, специфіку правового регулювання в Україні та за кордоном. Розкрито обмеження, форми та засоби її проведення. Вирішено проблеми інституту передвиборної агітації у виборчому праві. Розроблено пропозиції щодо вдосконалення правового регулювання передвиборної агітації в Україні.

Проаналізовано базові фактори, що впливають на процес формування образу політичного лідера в сучасній Україні. Вперше в українській політичній науці створено алгоритм дослідження формування образів політиків та розкрито особливості регіональних механізмів формування масової політичної свідомості. Виявлено реальний образ політика, який існує у масовій свідомості трьох регіонів України і висвітлений як позитивними, так і негативними характеристиками. Доведено, що за сучасних умов провідною якістю кандидата на політичну посаду є його здатність до перевтілення, за цього основну увагу зфокусовано на зовнішніх рисах, які можуть забезпечити перемогу на виборах. Проаналізовано, що спроби ЗМІ нав'язати масовій аудиторії певні образи політиків не завжди позитивно сприймаються нею і не завжди впливають на процес формування образу політичного лідера у свідомості населення.

Охарактеризовано висвітлення у ЗМІ Запорізького регіону діяльності політичних сил, що підтримували курс чинного Президента Л. Кучми в ході підготовки до президентських виборів 2004 року у вересні - грудні 2003 року. Розглянуто інформаційну діяльність провладних політичних сил щодо дискредитації політичної опозиції у згаданий період.

Досліджено участь партій та громадських організацій націоналістичного спрямування у виборах до Верховної Ради України з 1994 по 2002 роки. Розглянуто передвиборчі програми зазначених партій. Охарактеризовано результати виборів у одно- та багатомандатних округах. Проаналізовано причини низького рівня електоральної підтримки українських націоналістів.

Проаналізовано теоретико-методологічні підходи до розуміння соціополітичного поділу, основних індикаторів та етапів становлення, їх особливостей у країнах Центрально-Східної Європи. Виявлено основні чинники формування соціополітичного поділу на територіальній основі в Україні, потенційні конфліктогенні регіони в Україні як можливі нові лінії розмежування та з'ясувано механізми послаблення регіонального розмежування в Україні. Доведено, що соціополітичний поділ на територіальній основі в Україні перебуває на другій стадії свого формування, проте існує реальна загроза переходу його на завершальну стадію. До регіонів з високим потенціалом конфліктності, які можуть спричинити появу нових ліній розмежувань, зараховано Закарпаття, Північну Буковину, Галичину, Південно-Східну Україну й АР Крим.

Проаналізовано духовні засади політичного процесу, їх складові, що визначають його якість, тенденції та перспективи модернізації. Уточнено поняття "політичний процес", визначено його функції, місце та роль у політичній сфері. Систематизовано наукову методологію питання політичних процесів та їх духовної складової, які формувалися в сучасній політичній науці. Проаналізовано структурно-функціональні зв'язки духовної складової політичного процесу (політична духовність як синтез політичної ідеології, моралі та психології; політичні почуття та їх роль у забезпеченні політичного процесу; осмислення ціннісних аспектів політики тощо). Досліджено генезис духовних засад політичного процесу в Україні, їх соціально-культурне підгрунтя та проаналізовано проблеми легітимності влади, формування політичної духовності нації у контексті поєднання сукупності моральних, культурологічних і технологічних властивостей еліти й її здатності задовольнити нагальні потреби особи, суспільства, держави відповідно до вимог соціуму.

Розглянуто поняття "суспільна згода" як системотвірна основа будь-якого суспільства, оскільки вона регулює операції "інклюзії/ексклюзії", відокремлення "своїх" від "чужих", які є базовими для конституювання суспільної системи. Подібне відокремлення конкретизується за допомогою функціональної тріади "орієнтація - інтеграція - агресія", яка охоплює всі напрямки ідентифікації й об'єднання людських колективів і спільнот. Обгрунтовано тезу про те, що в рамках операції "орієнтації" діють концептуальні метафори "сховища", "стежини", "сили" та "зв'язків", сценарій взаємодії яких є підставою для легітимації влади, символічного порядку та соціальної єдності, обумовлюючи тип суспільства. На підставі наданої концептуальної схеми проаналізовано типи згоди в історії суспільства, де основну увагу приділено аналізу типу згоди в політичних суспільствах, яка має вигляд "консенсус інтересів" і будується на основі принципів соціальної справедливості. Показано, що специфікою посткомуністичних суспільств є принциповий еклектизм досягнення сценаріїв суспільної згоди, серед яких основною моделлю виступає популістська модель згоди як змови лідера з масами. Виявлено системні параметри кризи всіх видів суспільної згоди в Україні та сформульовано висновок про те, що єдиним кроком подолання "консенсуального колапсу" може бути "консенсус еліт".

Висвітлено аспекти вивчення теорії менеджменту масових виступів громадян, гіпотези дослідження "кольорових" революцій. Розглянуто проблему становлення громадянського суспільства в Україні, а також питання національного інтересу, національної ідеології та ідеї. Проаналізовано розвиток українського суспільства в контексті теорії циклічної динаміки видатного російського вченого М. Д. Кондратьєва. Визначено поствиборчі тенденції та зміни у зовнішній і внутрішній політиці України.

Розкрито сутність поняття референдуму як політико-правового інституту. Висвітлено історію розвитку наукової думки щодо рефендуму у працях українських вчених, а також політико-практичні підходи до проблеми референдуму в сучасній правовій і політичній науці та практиці. Проаналізовано конституційні засади реалізації принципу "прямої демократії". Розглянуто законодавчі норми, що регулюють проведення всеукраїнського та місцевих референдумів і практику їх застосування. Охарактеризовано політико-правові мотиви дій суб'єктів референдного процесу та правові норми щодо призначення/проголошення всеукраїнського референдуму, розкрито процедурні аспекти його проведення й імплементації прийнятих всенародним голосуванням рішень. Розглянуто інституційні особливості місцевих референдумів, проблемні питання процедури їх підготовки та проведення. Увагу приділено політико-правовим наслідкам за порушення вітчизняного законодавства про референдуми.