Висвітлено проблеми адміністративно-територіальної реформи, реформування місцевого самоврядування, розвитку територіальних громад, трансформації державної регіональної політики, законодавчого забезпечення даного процесу.

Висвітлено актуальні проблеми реформування представницьких органів місцевої влади в Україні. Проаналізовано сучасний стан у сфері державної політики щодо місцевого самоврядування. Розглянуто оцінювання персоналу публічної служби як інструмент оптимізації діяльності органів влади на регіональному рівні. Показано роль органів місцевого самоврядування в ресурсному забезпеченні доступності медичної допомоги. Проаналізовано зарубіжний досвід антикризових заходів у фінансових системах. Запропоновано методи й інструменти діагностики кризи на муніципальному рівні. Показано можливості використання технологій соціального маркетингу в діяльності органів місцевого самоврядування. Визначено шляхи розвитку та вдосконалення студентського самоврядування. Обгрунтовано модель державної політики у сфері підготовки державних службовців. Охарактеризовано сучасні механізми реформування державного управління в галузі вищої освіти. Увагу приділено запровадженню сучасних методів управління проектами на регіональному рівні.

Висвітлено актуальні теоретичні та прикладні питання наукової діяльності в сфері державного управління та місцевого самоврядування. Проаналізовано конституційно-правовий статус органів місцевого самоврядування щодо охорони громадського порядку. Охарактеризовано стан кадрової політики у сфері державного управління виборчим процесом в Україні. Запропоновано комунікативно-когнітивний підхід до вивчення іноземної мови державними службовцями. Обгрунтовано шляхи оптимізації діяльності органів влади з надання адміністративних послуг. Показано роль формальних інститутів ринку праці у розвитку національної економіки. Розкрито проблеми автоматизації, комп'ютеризації та інформатизації вітчизняної судової системи. Увагу приділено історичному аспекту формування українського самоврядування, шляхам забезпечення економічної безпеки країни, організаційно-управлінським засадам реалізації ідеї правової держави в Україні.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ф3(4УКР)124 + Х819(4УКР)011.2-9

Рубрики:

Внутрішнє становище. Внутрішня політика

Адміністративне право окремих країн

Шифр НБУВ: Ж68385 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Визначено та проаналізовано умови, принципи та механізми формування політичного іміджу регіону за умов, що склалися в Україні. Визначено та проаналізовано теоретико-методологічні та метологічні засади дослідження іміджу територій у межах політичної іміджології та маркетингу території та на цій основі запропоновано методологічні засади дослідження політичного іміджу регіону. Досліджено умови та фактори формування політичного іміджу регіону, основні концепти регіонального іміджування: "регіон-донор", "столиця", "унікальність", "регіональний товар", "мала Батьківщина", "видатний земляк". Визначено можливості цілеспрямованого впливу на політичний імідж регіону. Обгрунтовано проблеми та перспективи формування та просування політичного іміджу регіону та можливі політичні технології в межах цього процесу.

Досліджено особливості функціонування регіонального рівня управління у зарубіжних державах і в Україні з огляду на сучасні тенденції глобалізації, регіоналізації та децентралізації. Регіон, як базову складову системи регіонального управління, розглянуто у двох площинах: як одну з одиниць територіальної структури держави, та як повноправного учасника політичного процесу, що стає можливим у результаті тенденції регіоналізації у більшості сучасних держав. Встановлено, що регіоналізація, яка є основою формування регіонального рівня управління, процесом регіонального структурування простору, а також повноцінного включення регіонів у політичне, економічне та соціальне життя на національному та транснаціональному рівнях. На підставі аналізу процесів на регіональному рівні у країнах Західної та Східної Європи доведено, що глобалізація не призводить до стандартизації регіонів різних країн, не нівелює їх територіальні та культурні особливості, а створює для них нові можливості для розвитку в економічній, соціальній, культурній сферах. Показано, ще найкращим шляхом розвитку для держави та регіонів є пристосування до мінливих рамок глобалізації, що значною мірою залежить від адекватності інституційної структури регіонів. Розглянуто взаємозв'язок між членством у наднаціональній структурі - Євросоюзі й адміністративно-територіальним устроєм, системою відносин центр - регіони у країнах-членах. Надано характеристику регіонального рівня управління в Україні, визначено його найбільш гострі проблеми та визначено шляхи їх подолання. Вказано на небезпеки федералізації та формалізації у ході вдосконалення системи органів регіонального рівня управління, визначено ефективність застосування інструментів здійснення державної регіональної політики.

Розглянуто питання нової державної регіональної політики щодо формування інноваційної моделі економіки. Розкрито проблемні аспекти реформування системи регіонального управління. Проаналізовано шляхи та напрями розвитку міст. Розглянуто протидію механізму корупції як передумову суспільного розвитку. Досліджено проблемні питання державної фінансової підтримки фермерських господарств в Україні. Проаналізовано процес бюджетування як складової методології інвестиційного аналізу діяльності підприємств. Розглянуто взаємовідносини суб'єктів підприємницької діяльності на сучасному етапі розвитку економіки.

Розглянуто теоретико-методологічні засади управління соціальним розвитком територіальної громади, розкрито його сучасний стан. Проаналізовано зарубіжний досвід діяльності місцевого самоврядування в управлінні соціальним розвитком. Визначено основні принципи, яким ці органи повинні відповідати: активна участь громадян у здійсненні соціальних проектів і програм, підконтрольність і відповідальність органів самоврядування перед громадою, відповідальність територіальних утворень перед державою за виконання повноважень і законів соціального розвитку. Наведено шляхи удосконалення державного управління соціальним розвитком територіальної громади.

Досліджено тенденції та протиріччя у процесі формування місцевого самоврядування як фактора становлення громадянського суспільства в сучасній Україні. На основі теоретичного аналізу категорії "громадянське суспільство" розглянуто основні підходи до його визначення, досліджено різні аспекти взаємодії держави та громадянського суспільства. Розглянуто причини генези й еволюції концепцій, моделей та теорій місцевого самоврядування, їх вплив на формування інституту місцевого самоврядування в Україні. Проаналізовано питання становлення місцевого самоврядування та громадянського суспільства в Україні, визначено основні напрями оптимізації діяльності органів місцевого самоврядування, запропоновано концепцію моніторингу та прогнозування розвитку інститутів громадянського суспільства в Україні.

Проаналізовано теоретико-методологічні підходи до розуміння соціополітичного поділу, основних індикаторів та етапів становлення, їх особливостей у країнах Центрально-Східної Європи. Виявлено основні чинники формування соціополітичного поділу на територіальній основі в Україні, потенційні конфліктогенні регіони в Україні як можливі нові лінії розмежування та з'ясувано механізми послаблення регіонального розмежування в Україні. Доведено, що соціополітичний поділ на територіальній основі в Україні перебуває на другій стадії свого формування, проте існує реальна загроза переходу його на завершальну стадію. До регіонів з високим потенціалом конфліктності, які можуть спричинити появу нових ліній розмежувань, зараховано Закарпаття, Північну Буковину, Галичину, Південно-Східну Україну й АР Крим.

Розроблено концептуальні засади трансформації ТОВ в Україні на регіональному та місцевому рівнях. Проведено політологічний аналіз просторової організації публічної влади з виявленням особливостей територіального устрою та публічної адміністрації з актуалізацією проблем їх сучасного стану. З метою адаптації зарубіжного досвіду в процес національної трансформації здійснено аналіз просторово-політичних моделей схожих за основними параметрами до України країн ЄС. Виходячи із національних традицій та міжнародного досвіду, фундаментальних засад модернізації ролі, функцій держави за умов перехідного періоду та становлення громадянського суспільства, сформульовано висновки та рекомендації щодо напрямів і параметрів політико-просторової трансформації (територіального устрою та системи органів публічної влади) на регіональному та місцевому рівнях.

Досліджено теоретичні засади вдосконалення механізмів державної регіональної політики в Україні та запропоновано практичні заходи щодо їх запровадження. Уточнено зміст понять "політика", "регіональна політика", "державна регіональна політика", "механізм державної регіональної політики". Визначено структуру принципів, завдань і механізмів державної регіональної політики. Охарактеризовано їх основні риси в європейських країнах. Оцінено стан нормативно-правового регулювання відносин суб'єктів державної регіональної політики, проаналізовано інституційне та фінансове забезпечення державної регіональної політики в Україні. Сформульовано проблеми формування та реалізації державної регіональної політики та визначено напрями її вдосконалення. Обгрунтовано структуру комплексного механізму державної регіональної політики, який складається з правового, інституційно-організаційного та фінансового блоків. Розроблено рекомендації щодо вдосконалення фінансового механізму державної регіональної політики, а на основі матричного підходу - пропозиції щодо упорядкування складу суб'єктів державної регіональної політики та розподілу між ними функцій та повноважень.

Висвітлено теоретико-методологічні засади дослідження становлення та розвитку державної влади та місцевого самоврядування в Україні. Розглянуто історичні умови форування державної влади та місцевого самоврядування на українських землях (друга половина XIX - XX ст.). Охарактеризовано процеси інституційних змін, механізмів організації та функціонування органів державної влади та місцевого самоврядування за умов модернізації політичної системи суспільства. Проаналізовано проблеми взаємодії державної влади та місцевого самоврядування з урахуванням історії самоврядних інститутів, досягнення вітчизняної та зарубіжної політико-правової думки, що узагальнює теорію та практику становлення державної влади та місцевого самоврядування, а також перспективи їх розвитку в Україні.

Досліджено процес формування регіональної інноваційної системи, показано її структуру та головні завдання, визначено роль і значення інноваційних програм як індикатора науково-технічного й інноваційного розвитку регіону.

Визначено основні засади регулювання регіональної політики України та за її межами, виписано методичні підходи до визначення відсталих (депресивних) регіонів у країнах ЄС і США. Описано досвід окремих країн щодо вирівнювання соціально-економічного розвитку, класифіковано регіони України за рівнем соціально-економічного розвитку. Надано пропозиції щодо його міжрегіонального вирівнювання.

Розвиток регіонів України охарактеризовано як постійний інноваційний напрям пошуку і формування відповідних управлінських рішень. Як один із варіантів такого інноваційного рішення розглянуто можливість запровадження нового інструменту регіональної політики, спрямованої на підтримку розвитку депресивних територій.

Висвітлено проблеми державного регулювання інноваційної діяльності у сільському господарстві. Описано бюджетний механізм розвитку депресивних регіонів, охарактеризовано рекреаційно-туристичний комплекс Харківщини. Проаналізовано стан водних ресурсів, екологічні проблеми даного регіону. Увагу приділено сучасним проблемам розвитку підприємництва в Україні, комерціалізації об'єктів інтелектуальної власності. Проаналізовано чинне законодавство щодо регулювання природних монополій на прикладі ВАТ "Укртелеком", виявлено існуючі прогалини у чинному законодавстві України, запропоновано шляхи вирішення існуючих проблем у даній сфері. Показано роль профспілок у сучасному соціально-економічному розвитку суспільства. Висвітлено проблему нормативно-правового забезпечення оновлення продукції в окремих регіонах країни. Розглянуто основні нормативно-правові акти, які регулюють механізм державно-приватного партнерства в українській державі, визначено головні недоліки Закону "Про державно-приватне підприємство".

Розглянуто актуальні проблеми політичної регіоналізації за умов трансформаційних перетворень в Україні. Проаналізовано основні шляхи та напрями вдосконалення системи територіальної організації влади, регіональної політики. Визначено механізми їх розвитку шляхом інтеграції регіонів чи федералізації, а також умови здійснення радикальної адміністративної реформи. Окреслено вектори майбутнього реформування вітчизняного інституціоналізму.

Розглянуто принципи, функції та методи роботи органів місцевого самоврядування. Досліджено види та форми контролю, здійснювані в місцевому самоврядуванні й узагальнено критерії, покладені в основу класифікацій контролю. Розкрито порядок проведення громадського контролю в різних сферах діяльності органів місцевого самоврядування: у системі благоустрою населених пунктів, у сфері забезпечення охорони навколишнього середовища та реалізації земельних відносин, за формуванням цін і тарифів. Проаналізовано механізми реалізації відповідальності органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб. Висвітлено особливості притягнення до адміністративної й кримінальної відповідальності винних осіб і надано рекомендації щодо зменшення кількості правопорушень.

Проаналізовано сучасний стан у сфері державної політики щодо місцевого самоврядування, функціонування органів місцевого самоврядування, особливості сучасних механізмів реформування представницьких органів влади. Розглянуто місцеве самоврядування як базовий інститут демократичних перетворень. Окреслено перспективи реформування публічної служби в контексті адміністративної реформи. Охарактеризовано пріоритетні напрямки роботи органів місцевого самоврядування в процесі інноваційного розвитку регіону, розкрито роль громадських організацій у розвитку місцевого самоврядування. Розглянуто шляхи підвищення ефективності управління майном територіальних громад, вдосконалення системи управління освітою на регіональному рівні, оптимізації мовно-національної політики на місцевому рівні. Акцентовано на пріоритетних напрямках формування податкової культури як складової державної політики модернізації та реформування українського суспільства. Увагу приділено формуванню професійної компетенції посадових осіб і службовців органів місцевого самоврядування.