Проаналізовано наукову спадщину П.І.Новгородцева - вченого, філософа, юриста, педагога та богослова, уроженця Сходу України. Розглянуто актуальні філософські та психолого-педагогічні проблеми виховання учнівської молоді, формування їх творчої особистості, окремі інноваційні процеси у педагогічній діяльності, а також проблеми нових технологій у навчальних закладах регіону.

Монографію присвячено дослідженню концепції гарантій прав і свобод людини та громадянина на підставі комплексного аналізу вітчизняної і зарубіжної філософсько-правової спадщини. Зроблено спробу проаналізувати дані гарантії як самостійне соціально-правове явище, розкрити сутність і зміст шляхом дослідження їх еволюції становлення та розвитку. Основну увагу приділено мислителям, які відстоювали загальнолюдські цінності в контексті їх недоторканості, захисту та стабільності.

Висвітлено життя, наукову діяльність та погляди академіка Б.О.Кістяківського (1868 - 1920 рр.) - українського правознавця, філософа, журналіста, дослідника теорії конституціоналізму, федералізму та засад правової держави, наукові, суспільно-правові праці та статті якого посідають значне місце в світовій теорії соціал-демократичного та ліберального руху, гуманізму й універсальних прав людини.

Досліджено проблему збереження та вдосконалення унітарного державного устрою в Україні. Проаналізовано підходи науковців до цієї проблеми, запропоновано заходи, необхідні для реалізації цієї мети.

Розглянуто ліберальний напрямок в українській суспільній думці кінця ХІХ - початку ХХ ст., погляди його основних представників (М.Драгоманова, І.Петрункевича, М.Тугай-Барановського), основні напрями дворянського лібералізму. Проблемою "українського лібералізму" минулої епохи була недооцінка національного в системі світоглядних підвалин суспільства і ролі держави в співвідношеннях з іншими суспільно-політичними інститутами.

Проаналізовано теорію правової держави Богдана Кістяківського, її основні положення. Висвітлено значення цієї теорії для сучасних державотворчих процесів в Україні.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ф1(4УКР)506

Рубрики:

Історія політичних вчень

Шифр НБУВ: Ж27747 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Освещены актуальные проблемы в области права и государства. Раскрыты философско-этические основы государства и права, его сущность. Проанализированы соотношения естественного и позитивного права, религии и права, взаимоотношения государства и личности. Изложены положения уголовно-правовой концепции и других юридических наук.

Рассмотрены вопросы политической реформы, закона и права, правового государства и общества. Освещена методология определения ценностей общественного идеала. Описана правовая модель гражданского общества. Раскрыты диалогические аспекты правовых отношений.

Освещены общетеоретические проблемы государства и права, теории и практики применения законодательства. Описана система охранных отделений на территории украинских губерний в начале ХХ ст. Рассмотрены вопросы оптимизации государственного управления интеллектуальной собственностью в контексте основных положений концепции административной реформы в Украине. Раскрыты причины преступности, проанализированы борьба с ней, правоохранительная деятельность органов внутренних дел. Определены направления взаимодействия центров общественных связей органов внутренних дел с населением в профилактике правонарушений и охране общественного порядка.

Проанализированы роль социальных идеалов и нравственных идей в жизни общества, нравственное значение общественного прогресса. Рассмотрен аристократический идеал в истории европейской цивилизации. Освещены парадигмы общественного порядка и культурно-исторический процесс, вопросы демократии и авторитаризма в общей схеме исторического процесса.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ф1(4УКР)506

Рубрики:

Історія політичних вчень

Шифр НБУВ: Ж27747 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Досліджено вплив етичних настанов Б.Кістяківського на формування його політико-правової теорії. Виявлено взаємозв'язок між поглядами цього мислителя й етичним реформсоціалізмом, зорієнтованим на автономну етику гідності. Розкрито значення полеміки Б.Кістяківського з народництвом, марксизмом та консерватизмом. У її межах мислителем обстоювалась вимога визнання автономії різних духовних сфер, обгрунтовувався методологічний плюралізм на засадах застосування каузальних і етико-телеологічних підходів. Проаналізовано ставлення Б.Кістяківського до етичних підходів у вивченні права та до співвідношення між державою соціальної справедливості та правовою державою.

Проаналізовано витоки та основний зміст ліберальних доктрин, разглянуто самобутність українського лібералізму, а також вплив західноєвропейських ліберальних течій. Значну увагу приділено дослідженню програмових та організаційних засад української ліберальної демократії, її місцю у національно-визвольному русі, ролі її провідників та видань. Висвітлено погляди ліберально-демократичних діячів України на національну та державницьку ідеї.

Комплексно проаналізовано наукову спадщину одного з вітчизняних вчених-правознавців дореволюційного періоду Б.О.Кістяківського у галузі розробки методологічних проблем правознавства та виявлено значення його методологічних ідей для сучасної вітчизняної правової науки. Висвітлено зміст результатів теоретико-методологічних досліджень Б.О.Кістяківського за напрямками: стану і проблем пізнання права, завдань правової науки; методологічної природи даної науки: співвідношення та взаємодії у пізнанні права філософії, соціальних наук і правознавства; методологічних особливостей загальної теорії права, співвідношення загальної теорії права з догматичною юриспруденцією та філософією права; необхідність методологічного плюралізму і синтетичного підходу до пізнання права; деяких методологічних аспектів вивчення держави як правового явища, методологічних труднощів в науці про державу; методологічних проблем історико-правових досліджень. Аргументовано тезу, що Б.О.Кістяківський не був прихильником якогось конкретного дослідницького підходу, а здійснював дослідження з використанням синтетичної (інтегральної) теорії права, здійснивши за цього значний внесок у соціологічне вивчення права, а також у розробку багатьох загальнотеоретичних проблем права та держави. Обгрунтовано, що плюралістична (синтетична) концепція Б.О.Кістяківського є однією з перших у світовій правовій думці та першою в українській правовій науці. Виявлено основні постулати та недоліки цієї концепції. Визначено основні аспекти концепції загальної теорії права Б.О.Кістяківського, його погляди стосовно методологічних труднощів у науці про державу, проблем історико-правових

Комплексно висвітлено життєвий шлях та розглянуто наукову спадщину М.Ф.Владимирського-Буданова. Охарактеризовано основні методологічні принципи вченого. Висвітлено його викладацьку роботу, а також науковий доробок щодо історії українських земель та Російської імперії кінця XIX - початку XX ст. Проаналізовано основні напрямки досліджень М.Ф.Владимирського-Буданова. Детально розглянуто його внесок до розвитку окремих дисциплін історичної науки. Уточнено біліографію праць вченого.

Уперше здійснено аналіз проблем права та держави в творчій спадщині вітчизняного філософа права П.Д.Юркевича в контексті сучасності. Охарактеризовано філософсько-етичні засади його поглядів на державу та право. Виявлено та проаналізовано основний спектр питань, поставлених і своєрідно вирішених у галузі права: сутність, релігійність права, співвідношення природного та позитивного права, взаємовплив моралі та права, справедливість як мета і зміст права. Досліджено постановку та розгляд проблем держави: сутності, функцій, походження, взаємодії людини та держави, а також напрямку її розвитку, майбутньої долі держави в морально організованому суспільстві. З'ясовано спадкоємний зв'язок праводержавознавчих поглядів П.Д.Юркевича з поглядами мислителів попередніх часів, установлено ступінь співзвучності його ідей нашому часу, можливість їх впливу на вибір методологічних пріоритетів у сучасному правопізнанні.

З'ясовано, що філософські погляди П.Юркевича відобразили особливості релігійно-філософської думки в Україні середини ХІХ ст., зокрема, філософські традиції української академічної філософії. На основі аналізу його філософської спадщини виявлено місце проблеми віри та розуму в етичних та гносеологічних пошуках мислителя. Проаналізовано еволюцію даної проблеми в українській академічній філософії ХІХ ст. та вплив поглядів П.Юркевича на російську релігійну філософію ХХ ст.

Досліджено підхід Б.Кістяківського до методології неокантіанства як інструменту вивчення явищ суспільного життя. Виявлено особливості трактування вченим центрального поняття неокантівської методології - поняття цінностей. Як цінності він розуміє смисли, значення життєвого світу людей, історично установлені у конкретному суспільстві, які індивід переживає у своєму досвіді як свій світ, що сягає своїм корінням національної культури та історії. Визначено зміст категорії належного у соціально-філософських поглядах Б.Кістякіського. Показано, що ця категорія використовується філософом як загальний принцип, що об'єднує соціальне значення, подібне до того, як поняття природної необхідності об'єднує всі природничі науки. Розкрито методологічну роль, яку відіграє у соціальній концепції Б.Кістяківського ідеально-родове поняття "ідеальний тип" держави. Показано, що це теоретична схема, призначена для розкриття суті феномену держави шляхом зіставлення його з ідеальною теоретичною моделлю. З'ясовано значення другого важливого родового поняття "соціальний ідеал". Зазначено, що як соціальний ідеал Б.Кістяківський розумів історичну мету дердави, якою є здійснення солідарних інтересів людей. Досліджено ідеологічну позицію вченого у контексті поєднання у його соціально-політичних поглядах елементів лібералізму та теорії соціалізму. Аргументовано твердження, що він критично осмислив ліберальну та соціально-демократичну концепції. Обгрунтовано тезу, що найбільш точно позицію Б.Кістяківського можна визначати як належність до соціалістично-федералістичного руху, який, за І.Франком, був альтернативою соціал-демократії.

Обгрунтовано та викладено основні загальнотеоретичні проблеми держави та права, що були ініційовані та своєрідно вирішені вченим: виникнення, сутність та функції держави; форми державного правління та державного устрою; праворозуміння; походження та природа права; гарантування та забезпечення державою прав і свобод людини. З'ясовано зв'язок між особливостями розвитку філософсько-правової науки тогочасної доби та процесом становлення державно-правових поглядів М. М. Ковалевського, запропоновано періодизацію основних етапів їх генези. Доведено, що вчений справедливо вважається одним з фундаторів соціологічного підходу у вітчизняному правознавстві, а розроблена ним методологія дослідження держави та права має достатньо ознак бути віднесеною до інтегральної юриспруденції, яка виокремилась як самостійний теоретико-методологічний напрям у юридичній науці XX ст.

Комплексно узагальнено спадщину українського мислителя, філософа права П. Юркевича. Сформульовано дефініціії та проаналізовано його праці, досліджено поняття, принципи, функції, методи та категорії філософсько-правового вчення мислителя. Доведено, що філософсько-правова концепція вченого є цілісною. Систематизовано вчення П. Юркевича на підгрунті "ідеї права". З'ясовано, що змістом даного вчення є правовий універсалізм, який розглянуто у системі рефлексії понять "правильна людина", "всесвітнє громадянство", "всезагальна правомірна конституція", "досконалий юридичний лад", "закони права". Відзначено, що результати проведеного дослідження мають практичне значення для творення вітчизняної школи філософії права, розробки доктрини становлення правосвідомої особистості, громадянського суспільства, правової держави.