Індекс рубрикатора НБУВ: Ф1(4Укр)46 + Ш5(4Укр)4-4 Сковорода Г.С. 418.7

Рубрики:

Історія політичних вчень

Література

Шифр НБУВ: Ж14441 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто українську ідею кінця XVIII - початку ХХ ст. у контексті національного відродження України, а також відображення даного питання у сучасній вітчизняній історичній науці. Охарактеризовано національні історичні школи та їх місце в розробці проблем української державності, політичну філософію монархізму у творчості І.Ільїна, погляди політичного та релігійного філософа М.Бердяєва.

Висвітлено розвиток правового змісту моделей української державності, обумовлених у договорах Війська Запорізького зі східноєвропейськими державами у другій половині XVII - на початку XVIII ст. Визначено теоретичне підгрунтя та зміст українських конституційно-правових ідей щодо сутності держави, конституційного ладу та державного устрою. Розглянуто ідеї про новий статус Війська Запорізького у проектах договорів емігрантського уряду з Річчю Посполитою, Російською державою та Кримським ханством. Досліджено теоретико-правове підгрунтя та конституційно-правовий характер положень "Пактів й конституцій законів та вольностей Війська Запорозького..." 1710 р.

Проанализирован вклад Г.Сковороды и В.Вернадского в разработку инновационной идеи. Указано, что формирование данной идеи достигается с привлечением возможностей систем, создавших благоприятные условия для эффективного развития и качественного функционирования процессов, гармонизирующих духовное и материальное производство, которое призвано обеспечить потребности национального и мирового рынков продукции и услуг. Показано, что в оптимизации и стабилизации мирового экономического производственно-реализационного процесса непрерывно возрастает роль всеукраинского антикризисного фактора. Раскрыто значение теории эволюции биосферы и ноосферы организатора украинской науки, академика В.И.Вернадского. Освещено место социально-оздоровительной сферы в духовном возрождении нации и системно-структурном обновлении общества.

Висвітлено результати досліджень політичної думки (ПД) доби Гетьманщини (друга половина XVI - XVIII ст.), охарактеризовано політико-правові документи антропоцентричного спрямування та показано їх роль у розвитку української ПД. Розглянуто вплив праць релігійно-богословської дискусії на формування ПД даного періоду, досліджено джерельну базу доби Козацької держави, зокрема державницькі концепції у козацькій документації. Проаналізовано політичну спадщину доби Гетьманщини у працях українських учених ХІХ - ХХІ ст.

Изложены результаты исследований политической мысли (ПМ) периода Гетманщины (вторая половина XVI - XVIII вв.), охарактеризованы политико-правовые документы антропоцентрической направленности и показана их роль в развитии украинской ПМ. Рассмотрено влияние трудов религиозно-богословской дискусии на формирование ПМ данного периода, исследована источниковая база эпохи Казацкого государства, в частности государственные концепции в казацкой документации. Проанализировано политическое наследие эпохи Гетманщины в трудах украинских ученых ХІХ - ХХІ вв.

Комплексно досліджено розвиток правового змісту моделей української державності, обумовлених договорами Війська Запорізького зі східноєвропейськими державами у другій половині XVII - на початку XVIII ст. Визначено теоретичні засади та зміст українських конституційно-правових ідей другої половини XVII - початку XVIII ст. щодо сутності держави, конституційного ладу та державного устрою. Виокремлено та сформульовано зміст ідей про новий статус Війська Запорізького у проектах договорів емігрантського уряду з Річчю Посполитою, Російською державою та Кримським ханством. Проаналізовано конституційно-правовий зміст ідей, висловлених емігрантами у комплексі документів так званої Бендерської комісії 1709 р. Досліджено теоретико-правове підгрунтя та конституційно-правовий характер положень "Пактів й конституцій законів та вольностей Війська Запорізького..." 1710 р.

Досліджено суспільно-політичні уявлення й ідеї козацьких інтелектуалів з кінця 1680-х рр. до кінця 1760-х рр. Проаналізовано протистояння між шляхетськими й абсолютистськими уявленнями й ідеями у Центральній Європі, що визначало поведінку еліт макрорегіону. З'ясовано, що козацькі інтелектуали створили "схему" історії своєї Батьківщини, що базується на обгрунтуванні витоків і розвитку "малоросійських вольностей" з часів існування Русі, Великого князівства Литовського та Речі Посполитої до періоду до кінця XVII ст. - середини XVIII ст. Проаналізовано проекти Глухівської ради, твори світських інтелектуалів, накази депутатів до Законодавчої комісії та їх роботу у ній. Зроблено висновок, що козацькими інтелектуалами були обгрунтовані уявлення про Гетьманщину як фактично окрему державу у межах Російської імперії.

Висвітлено проблеми суспільно-політичного розвитку в Україні у XVIII - XIX ст., які вирішувала українська політична еліта. Розкрито особливості політичної культури українського суспільства, проблему незалежного державного існування українського соціуму, збереження його державницьких демократичних традицій та самобутньої культури. Розглянуто питання соціально-економічного становища селян Правобережної України XVIII ст. Проаналізовано роль інтелігенції України у формуванні етносоціального світогляду в 1830 - 1840 рр., вплив козацької тематики на його зростання в першій половині XIX ст. Увагу приділено питанням слов'янського федералізму як ідеї державної незалежності України першої половини XIX ст. Розкрито політичний аспект проблеми українсько-польських взаємин у середині ХІХ ст., особливості українського просвітництва в контексті західноєвропейських теорій у 1840 - 1860-х рр.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ф1(4УКР)46 + Х2(4УКР)46-3-5

Рубрики:

Історія політичних вчень

Історія держави і права

Шифр НБУВ: Ж69395 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Висвітлено проблему взаємодії усталених традицій врядування з державотворчими прагненнями представників національної еліти ранньомодерної доби та з'ясовано, наскільки боротьба за збереження національних традицій врядування кореспондувала з державотворчими процесами.

Досліджено витоки конституційної ідеології українського державотворення як національного. Наголошується на тому, що основи такої ідеології в Україні було закладено в середині XVII ст., коли вперше було обгрунтовано потребу в розбудові національної держави тодішніх українців як незалежної, а головно, соборної. Підкреслено, що спроба запровадити монархізм була зумовлена потребою зовнішньої легітимізації цієї держави.

Висвітлено широке коло проблем, пов'язаних з різними сторонами спадщини Григорія Савича Сковороди, її дослідженням та осмисленням її значення для сучасності. Сьогодні, коли особливої ваги набувають питання української національної ідентичності, українських культурних традицій та інтеграції України в європейський культурний і політичний простір, необхідно активізувати участь наукових установ НАН України в подальшій актуалізації й популяризації спадщини Г. С. Сковороди та його ідей. Це сприятиме формуванню сучасного образу української культури як невід'ємного складника європейської цивілізації та утвердженню міжнародного авторитету вітчизняної гуманітаристики.

Досліджено суспільно-політичну думку ранньомодерної України як комплекс ідей, уявлень, поглядів і концепцій, в яких сконцентроване знання про політичні явища і процеси в Україні другої половини XVI - XVIII ст., природу політичної влади, політичну культуру, суспільний і державний устрій, права та свободи української людини, роль правових норм, політичних і релігійно-культурних факторів у реформуванні українського суспільства та становленні національної ідентичності. Суспільно-політичну думку ранньомодерної України розглянуто як один з варіантів синтезу вітчизняної та західноєвропейської культурних традицій. Її зміст і характер проаналізовано з урахуванням етнонаціонального та соціокультурного простору українського життя другої половини XVI - XVIII ст. Встановлено, що особливої значущості для розуміння перспектив національного будівництва в сучасній Україні набувають фундаментальні основи української державної ідеї, які були сформульовані в суспільно-політичній думці України козацької доби.