Розглянуто науково-технічний сектор США, його роль і місце в економічному розвитку. Проаналізовано елементи американської системи трансферту та комерціалізації технологій. Наведено перелік актів законодавста США в галузі трансферту технологій, а також конкретні приклади проектів регіонального економічного розвитку у даному регіоні.

Рассмотрены научно-технический сектор США, его роль и место в экономическом развитии. Проанализированы элементы американской системы трансферта и коммерциализации технологий. Приведены перечень актов законодательства США в области трансферта технологий, а также конкрентные примеры проектов регионального экономического развития в данном регионе.

Проанализировано влияние неолиберальных рыночных отношений на инновационное развитие экономики. Показано, что чрезмерное насаждение неолиберальной рыночной доктрины, выходящее за рамки социально-экономической рациональности и приводящее к относительному уменьшению роли инновационного фактора в обеспечении экономического роста в развитых странах и к его полному вытеснению в менее развитых, в сочетании с наблюдающимся в последние годы наступлением фазы перехода на новые технологические уклады, привели к усилению нестабильности мировой экономической системы в целом и тех национальных экономик, которые используют наиболее ортодоксальную неолиберальную рыночную модель.

Розглянуто ендогенні моделі економічного зростання. Відзначено, що країни з вищим рівнем фінансування наукових досліджень мають більше шансів досягти швидшого росту сукупної факторної продуктивності. Проаналізовано стан розвитку науково-технологічного потенціалу США. Підкреслено, що процес інтенсифікації співпраці підприємств та університетів було започатковано схваленням у 1980 р. Закону Бея - Доула. Американський досвід залучення фінансових ресурсів промисловості для проведення наукових досліджень є корисним для України.

Досліджено специфіку розбудови інформаційної інфраструктури інноваційної сфери у США.

Вивчено особливості розвитку нанотехнологій у США. Здійснено аналіз основних результатів фінансування нанотехнологій. Розглянуто нанотехнологічні програми, пріоритетні напрями розвитку нанотехнологій та установи, які активно займаються дослідженням у цій сфері. Виділено найбільші досягнення та впровадження у сфері нанотехнологій. Наведено приклади міжнародного співробітництва в межах програм.

Раскрыт иррациональный характер экономической формы реализации продукта научного труда в современной экономике. Сформулирована цепочка превращенных форм, отражающая движение научного труда и его продукта в системе общественного производства. Охарактеризованы особенности иррациональной экономической формы как научной категории. Обоснована иррациональность цены продукта научного труда как с точки зрения трудовой теории стоимости, так и с позиций неоклассической экономической теории. Выявлены барьеры, обусловливающие ограниченность экономического анализа научной сферы. Исходя из этого, вполне оправданным представляется лишь локальный подход к определению цены на научную информацию как соотношения цены спроса и цены предложения. Анализ структуры и динамики венчурных инвестиций в экономике США как превращенной формы цены продукта научного труда в целом демонстрирует ее иррациональный характер. Практические выводы, вытекающие из данного исследования, указывают на необходимость сглаживания противоречивого характера экономической формы воплощения результатов научного труда в современной экономике. С одной стороны, это предполагает увеличение централизованного финансирования фундаментальной и части прикладной науки, с другой же - необходимость развития децентрализованных неформальных сетей научной коммуникации и обмена научно-техническим достижениями.

Сделана попытка с новых методологических исходных посылок по работам ведущих зарубежных авторов представить совокупность качественно других условий развития топливно-энергетического комплекса Украины до 2050 г. в контексте прогнозов развития США до 2100 г. Обоснованы факторы, существенно различающие траектории будущего развития энергетики Украины и энергетики США, что предполагает разработку собственной методологии, реализации уже официально разработанных украинскими учеными прогнозов. На этой основе представлен авторский сравнительный анализ топливно-энергетических комплексов Украины и Китая.

Розглянуто етапи процесу трансферу технологій. Проаналізовано особливості державного регулювання трансферу технологій в Україні та США. Сформульовано пропозиції щодо удосконалення законодавчої бази України у сфері трансферу технологій.

Висвітлено специфічні ознаки фінансизації глобальних сировинних ринків. Емпірично досліджено за допомогою VAR-моделі взаємозв'язок між курсом акцій фондового ринку США та індексами цін на сировину й оцінено залежність обох ринків - фондового і сировинного - від процентної ставки LIBOR у реальному вимірі.

Purpose. Generalization of the best practices in technology transfer of American higher education institutions (HEIs) and strategy of their implementation in Ukraine. Methodology. The study is based on the use of methods of analysis and synthesis, grouping and comparison, systematic analysis. Findings. The approach to technology transfer of US HEIs is analyzed using the example of the University of Georgia, where the Intellectual Property Policy (IP Policy) is created and implemented, fundamental principles of which are presented in the work. The main problems of promotion in Ukraine of the technologies created on the basis of HEIs, as well as the problems faced by Ukrainian scientists in the field of technology transfer are identified. Suggestions on ways to solve the mentioned problems and establish technology transfer in Ukraine as a whole are made. Originality. The article suggests creating an IP Policy, a technology transfer office (TTO) with clearly defined functions, the main of which should be studying and revealing the demand in the technology market and their further promotion, developing a web platform for technology tracking and management in each HEI. Practical value. The findings of this study should be the basis for acquiring skills to perform transfer of the innovative technologies from HEI to business, as well as for further research in this field.