Зроблено спробу дати цілісне уявлення про правові, організаційні та економічні основи створення і функціонування акціонерних товариств в умовах трансформації економіки України. Розглянуто методологічні основи і сутність приватизації у країнах з різними типами економіки (Польщі, Угорщині, Чехословаччині, Німеччині, Румунії); показана інвестиційна привабливість різних галузей народного господарства України, зокрема, харчової та машинобудівної. Описується системне моделювання умов функціонування підприємств з різними формами господарювання.

Розглянуто методологію приватизації підприємств промисловості, висвітлено основні шляхи і методи розвитку, стимули залучення інвестицій у реальний сектор економіки. Особливу увагу приділено приватизації в державах з ринковою економікою і нових індустріальних країнах. Описано процеси роздержавлення і приватизації у постсоціалістичних країнах та Китаї. Проаналізовано хід приватизації у колишніх республіках СРСР: країнах Балтії, Білорусі, Росії. Акцентовано увагу на питаннях приватизації підприємств харчової промисловості, енергетичного комплексу, машинобудівної галузі, гірничо-збагачувального комплексу, промислових підприємств фармацевтичної галузі. Висвітлено проблеми реформування форм власності та господарювання українських залізниць.

Здійснено спробу обгрунтувати ефективність використання джерел для одержання ефекту синергії за міжгалузевої диверсифікації промислових підприємств. Проаналізовано існуючі джерела синергетичного ефекту на підставі досвіду вітчизняних компаній. Запропоновано матричний метод аналізу використання цих джерел.

Сделена попытка обосновать эффективность использования источников для получения эффекта синергии при межотраслевой диверсификации промышленных предприятий. Проанализированы существующие источники синергетического эффекта на основе опыта отечественных компаний и предложен матричный метод анализа использования этих источников.

Індекс рубрикатора НБУВ: У9(4Укр)301-4

Рубрики:

Економіка окремих країн і частин світу

Шифр НБУВ: Ж28099 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Запропоновано підхід до розв'язання задач керування запасами з використанням доступної інформації про поточні значення попиту на даний вид ресурсу і розміри його запасу на складі. В основу підходу покладено метод ідентифікації нелінійних залежностей нечіткими базами знань. Настройка нечіткої моделі за навчальною вибіркою дозволяє наближати модельні управління до рішень досвідченого експерта. Подальший розвиток цього підходу може здійснюватись в напрямку створення адаптивних (нейронечітких) моделей управління запасами промислових підприємств і торгових фірм.

Рассмотрена задача математического моделирования проектов реструктуризации и диверсификации промышленного предприятия. Построено параметрическое описание состояния предприятия и выполняющихся на нём проектов. Проанализирована задача выбора математического аппарата для моделирования изменения состояния предприятия. Сделан вывод, что указанные модели целесообразно строить в математическом аппарате гибридных автоматов. Рассмотрена также задача оценки эффективности проектов реструктуризации и диверсификации.

Досліджено роль, значення та передумови використання маркетингових структур у розвитку ринкових можливостей підприємства за умов здійснення диверсифікації виробництва з використанням методів і прийомів маркетингу. Узагальнено досвід створення умов, які забезпечують використання принципів маркетингу для реалізації стратегії диверсифікації виробництва, обгрунтовано шляхи удосконалення організації маркетингової діяльності на підприємстві в напрямку прискорення цього процесу. Розроблено та реалізовано на практиці методологічні положення щодо використання системи маркетингового управління під час здійснення диверсифікаційних процесів на підприємстві.

Досліджено проблеми формування та функціонування організаційно-економічного механізму приватизації стратегічних підприємств і забезпечення ними економічної безпеки країни. Узагальнено та поглиблено науково-теоретичні аспекти управління даною приватизацією. На підставі аналітичної оцінки механізму приватизації національних та іноземних стратегічних підприємств обгрунтовано пропозиції щодо створення та організаційного забезпечення національної моделі приватизації.

На підставі проведених теоретико-методологічних досліджень з'ясовано особливості структуризації функціонування допоміжного виробництва промислових підприємств, визначено її причини, які класифіковано у чотири групи. Обгрунтовано напрями та наведено схему структуризації. Запропоновано підхід до її проведення, що передбачає п'ять етапів, суть яких полягає у дослідженні особливостей роботи допоміжного виробництва, розробці моделей його функціонування та провадженні змін. Створено модель, яка економічно обгрунтовує доцільність функціонування допоміжного виробництва у визначених обсягах на промисловому підприємстві. Розроблено концептуальні засади його реформування через механізм аутсорсингу та включення у кластерну модель за двома альтернативними варіантами.

Розкрито суть поняття "диферсифікація виробництва". Обгрунтовано необхідність портфельного та інвестиційного підходів до оцінювання результатів диверсифікації виробництва. Визначено недоліки портфельного та переваги інвестиційного підходів. Розроблено методичні рекомендації щодо обчислювання економічної оцінки ефективності результатів диверсифікації на базі методики розрахунку оцінки економічної ефективності капіталовкладень, що модернізована з урахуванням позитивних і негативних наслідків ускладнення системи. Як критерій визначення ефективності диверсифікації виробництва запропоновано використовувати чисту приведену вартість. Інформаційну суть диверсифікації рекомендовано обчислювати на базі ентропійних показників. Розкрито механізм управління диверсифікованими процесами на вітчизняних підприємствах, який адаптовано до ринкових умов.

Розроблено механізм диверсифікації промислового виробництва. Визначено місце та роль диверсифікаційного процесу у системі економічних відносин. Досліджено й узагальнено економічний зміст диверсифікації. Обгрунтовано методичні засади оцінки диверсифікаційної адаптивності промислових підприємств до змінних умов зовнішнього середовища. Виявлено вплив диверсифікації виробництва на підвищення ефективності господарювання промислових підприємств. Розроблено методичні підходи щодо розрахунку ефективності проектів диверсифікації виробництва з урахуванням сумарного ризику. Удосконалено організаційно-економічний механізм управління диверсифікацією виробництва. Обгрунтовано напрями реалізації структурної політики на макро- та мікроекономічному рівнях з використанням диверсифікації.

Здійснено науково-теоретичне обгрунтування напрямів удосконалення управління діяльністю промислових підприємств у процесі інтеграції. Досліжено теоретичні засади інтеграції промислових підприємств. Удосконалено класифікацію інтегрованих структур. Розглянуто етапи формування інтегрованої структури у промисловості. Розроблено модель внутрішнього зростання інтегрованих структур у промисловості та модель реалізації зовнішнього організаційного зростання промислових підприємств у процесі інтеграції. Обгрунтовано теоретичні засади оцінки корпоративної ефективності інтегрованих структур у промисловості. Удосконалено механізм функціонування промислових підприємств у процесі інтеграції. Показано доцільність створення холдингів змішаного типу для промислових підприємств.

Розглянуто теоретичні, практичні та організаційні питання інтеграційного процесу в організаційно-економічній структурі перехідної економіки України. Розроблено концепцію, яка визначає умови та шляхи становлення, розвитку, а також напрями діяльності інтегрованих корпоративних систем (ІКС) щодо формування раціональної економічної структури, активізації інвестиційної діяльності та реалізації цільових програм. З'ясовано роль ІКС як різноманітних форм об'єднань різних типів товариств у вирішенні проблем формування раціональної структури економіки. Запропоновано механізм проведення реструктуризації та інтеграції підприємств у сучасний період на засадах еволюційної економічної теорії, яка передбачає п'ять послідовних етапів організаційно-економічних трансформацій.

Изложены теоретические, методические и практические положения по совершенствованию системы диверсификации производства (ДП) на промышленных предприятиях с преимущественным учётом специфики машиностроения. Установлено, что данные концептуальные положения доведены до уровня целостного механизма, реализованного в виде комплекса научно-методических подходов, а также соответствующего организационного и информационного обеспечения. Проанализированы направления от прогнозирования спроса с учётом факторов его резкого снижения и оценки потенциала ДП до поддержки принятия решений непосредственно при планировании ДП.

Проаналізовано понятійний апарат системи диверсифікації виробництва на промислових підприємствах і підходи до її проведення, а також обгрунтовано проведення диверсифікації як реакції підприємства на збурення зовнішнього середовища. Проведено аналіз і формалізацію потенційних причин зменшення попиту на продукцію машинобудівних підприємств. Розроблено та доведено до рівня цілісного механізму концепцію диверсифікації виробництва на промислових підприємствах, яка базується на синтезі процесів оптимізації потенціалу диверсифікації та її безпосереднього проведення. Механізм реалізовано через комплекс науково-методичних підходів до прогнозування попиту на продукцію підприємства з урахуванням його загроз різкого зменшення, аналізу готовності промислового підприємства до здійснення диверсифікації виробництва, оцінювання потенціалу диверсифікації виробництва на промислових підприємствах, обгрунтування рішень у системі диверсифікації виробництва, а також формування організаційного забезпечення механізму диверсифікації шляхом перерозподілу набору нових функцій між співробітниками підприємства. Запропоновано інформаційну модель диверсифікації виробництва на промислових підприємствах, побудовану з використанням інструментарію процесного моделювання. Розроблені методичні положення інтегровано в автоматизовану інформаційну систему - модуль підготовки виробництва нових видів продукції. Проведено апробацію запропонованих науково-методичних підходів і моделей та оцінювання їх економічної ефективності на базі діючого промислового підприємства - Ясинуватського машинобудівного заводу.

Обгрунтовано та розроблено підходи до створення та аналізу здійснення стратегії диверсифікації промислового підприємства. Розкрито значення диверсифікації для забезпечення сталого розвитку підприємства та визначено її сутність. Виконано аналіз понятійно-категоріального апарату диверсифікації. Систематизовано класифікацію видів диверсифікації. Проаналізовано особливості диверсифікаційних процесів на українських підприємствах. Визначено існуючі методичні підходи щодо оцінювання та аналізу економічної результативності диверсифікації. Вдосконалено методико-методологічні підходи до оцінювання результативності стратегії диверсифікації підприємства через використання математичних і статистичних методів аналізу. Розроблено рекомендації щодо вдосконалення організації й оптимізації структури управління процесами диверсифікації на промисловому підприємстві.

Науково обгунтовано теоретико-методичні засади управління стратегіями диверсифікації діяльності промислових підприємств за ринкових умов господарювання. Проаналізовано сучасні наукові підходи щодо визначення категорії "стратегія диверсифікації діяльності". Показано роль управління стратегіями диверсифікації у системі стратегічного менеджменту сучасного підприємства. Розкрито сутність поняття диверифікації діяльності, охарактеризовано її види та підвиди, удосконалено їх класифікацію. Запропоновано методичний підхід щодо аналізу бізнес-портфеля підприємства з метою визначення шляхів оптимізації його структури та внесення коректив у стратегії диверсифікації. Розроблено теоретико-методичні підходи та методичні інструменти поетапного ітераційного відбору й управління стратегіями диверсифікації діяльності промислових підприємств на підставі кількісного багатофакторного оцінювання відповідності стратегічного потенціалу підприємства зовнішнім умовам господарювання. Удосконалено науково-методичний підхід щодо побудови комплексу економіко-математичних моделей для оптимізації стратегій диверсифікації діяльності підприємства.

Рассмотрены вопросы диверсификации предприятия как часть общей стратегии развития бизнеса и эффективный способ снижения инвестиционных рисков. На примере ОАО "ММК им. Ильича" предложены менеджерские варианты диверсификационного развития. Одним из актуальных направлений предложены организация и развитие туризма на предприятии. Предложены основные направления развития туризма, планируемая организационная структура управления, задачи, вопросы финансирования сферы услуг.

Викладено теоретичні основи стратегічного управління процесами диверсифікації, виявлено особливості диверсифікації процесів в Україні. Розглянуто процес формування методичного підходу до оцінки результативності диверсифікації підприємства, стратегію диверсифікації промислового підприємства. Проаналізовано існуючі підходи до класифікації диверсифікації та запропоновано авторську класифікацію видів диверсифікації на основі узагальнення та систематизації різних визначень і видів диверсифікації. Систематизовано чинники формування диверсифікаційних процесів щодо випуску нової продукції, визначено особливості планування диверсифікаційних процесів, які властиві основним функціональним підсистемам підприємства: інноваційний, виробничий, фінансовий, маркетинговий, кадровий.

Рассмотрены особенности формирования программы диверсификации с учетом компетенции организации и ее сотрудников. Предложен метод выбора направления диверсификации промышленного предприятия, основанный на учете ключевых компетенций предприятия. Описаны модели выявления и анализа ключевых компетенций предприятия на основе оценки стратегического потенциала и соответствий в процессе диверсификации. Приведена методика количественной оценки участия ключевых компетенций в производстве и реализации выпускаемой продукции для оценки синергетического эффекта при диверсификации.