Дисертація присвячена проблемам удосконалення координації та взаємодії міжгалузевих виробництв. Обгрунтовані нові напрямки вирішення цих проблем. Уточнене поняття міжгалузевого транспортно-виробничого комплексу (МТВК). Розроблені його склад і структура. Встановлені теоретична сутність і зміст спільної діяльності на транспорті. Запропонований організаційно-економічний механізм міжвідомчої взаємодії у МТВК в умовах переходу до ринку. Розроблений методичний підхід до аналізу різних варіантів взаємодії, встановлені критерії їх оцінки. Запропонована система показників економічного стимулювання колективів - учасників взаємодії та матеріального стимулювання окремих працівників.

Установлено, что системный профиль транспортного предприятия позволяет представить его в виде четырех подсистем: производственной, маркетинговой, организационной и финансовой, каждая из которых имеет свою структуру. Осуществляя реструктуризацию предприятия, можно проводить изменение либо комплекс изменений одной или нескольких структур в рамках программы реструктуризации.

Розглянуто стан транспортної інфраструктури України за найважливішими складовими. Проаналізовано роль транспорту в пожвавленні економічного зростання. З урахуванням чинних програмних документів наведено необхідні заходи щодо поглиблення міжнародного співробітництва у транспортних галузях і напрями модернізації елементів транспортної інфраструктури.

Запропоновано алгоритм прогнозування показників транспортної інфраструктури за допомогою логістичної функції. Наведено приклади його реалізації з використанням програмного забезпечення MathCAD для показників загальної довжини автодоріг і прямих іноземних інвестицій у підприємства транспорту і зв'язку України.

Розглянуто проблеми формування раціонального механізму стратегічного розвитку транспортної інфраструктури України. Проаналізовано сутність і закономірності забезпечення ефективності та сталого розвитку транспортної інфраструктури. Обгрунтовано основи формування стратегічного плану її соціально-економічного розвитку. Надано практичні рекомендації з підвищення ефективності управління розвитком і модернізацією транспортної інфраструктури України.

На підставі вивчення зарубіжного досвіду модернізації транспортної інфраструктури обгрунтовано необхідність державної підтримки цієї сфери в Україні. Систематизовано сучасні інструменти та механізми, що застосовують для модернізації та розвитку транспортної інфраструктури в світі. Визначено пріоритетні напрями фінансування транспортної інфраструктури в Україні.

Розроблено методологічні положення формування стратегічних напрямів розвитку транспортної інфраструктури національного господарства. Сформовано принципові методичні підходи та практичний інструментарій, що формалізовані на засадах технологічного імперативу парадигми збалансованого розвитку транспортної інфраструктури, за якими послідовно проаналізовано соціально-економічні параметри забезпечення розвитку транспортної інфраструктури. Обгрунтовано формулювання стратегічної мети й встановлення кількісних інтервалів поетапного досягнення цільових орієнтирів і ідентифікаторів результативності в планових і програмних заходах у межах узагальнювальної й функціональних стратегій відповідно до створення ринкових умов з елементами державного регулювання для прискорення темпів економічного росту. Досліджено особливості функціонування механізму перспективного й стратегічного планування розвитку транспортної інфраструктури, що укладаються в індивідуальності й інтегральній єдності, взаємодії факторів перспективного й стратегічного розвитку.

Сформовано теоретико-методологічні основи дослідження та формування автотранспортної інфраструктури, які слугують базою для обгрунтування нового напрямку наукових регіональних досліджень автотранспортної інфраструктури. Розроблено новий та удосконалено існуючий понятійно-термінологічний апарат, пов'язаний з автотранспортною інфраструктурою як регіонально-економічною категорією. Розглянуто будову автотранспортної інфраструктури, розроблено методичні основи дослідження її стану та проблем розвитку, які включають традиційні методи, системний підхід і метод геоінформаційних систем, теорію графів, транспортні та інші моделі. Удосконалено підходи до вивчення еволюції автотранспортної інфраструктури, конкретизовано завдання її розвитку як в Україні, так і в розрізі регіонів. Здійснено структурування факторів розвитку автотранспортної інфраструктури, встановлено наявність її активного взаємовпливу та всіх видів економічної діяльності, зокрема новітніх комунікаційних технологій. Обгрунтовано пропозиції щодо удосконалення регіональної соціально-економічної політики шляхом включення в неї інноваційних заходів, спрямованих на розбудову автотранспортної інфраструктури в регіонах України, та врахування можливих соціально-економічних наслідків у результаті активізації такої розбудови.

Визначено проблему відсутності системного підходу до стратегічного планування транспортної інфраструктури за умов ринкового господарювання. Розкрито методологічні засади формування механізму стратегічного планування з урахуванням раціонального використання ресурсів та впливу факторів зовнішнього середовища.

Викладено теоретико-методологічні засади розвитку транспортної інфраструктури України на основі партнерської взаємодії держави та бізнесу. Досліджено світовий досвід реалізації транспортних інфраструктурних проектів на засадах державно-приватного партнерства та передумови його використання в Україні. Запропоновано науково-методологічні положення та методичний інструментарій визначення ефективності та обгрунтування доцільності реалізації транспортних інфраструктурних проектів на таких засадах, граничного розміру величини концесійних платежів, розподілу виграшу та ризиків між учасниками проекту державно-приватного партнерства. Надано пропозиції з удосконалення законодавчо-нормативної та інституціональної бази реалізації державно-приватного партнерства в Україні.

Розроблено теоретико-методологічні положення, методичного і практичного забезпечення інвестиційної підтримки реалізації політики управління розвитком транспортної інфраструктури на основі використання переваг державно-приватного партнерства (ДПП). Розвинуто теоретико-методологічні основи управління розвитком транспортної інфраструктури на основі використання переваг ДПП. Розкрито особливості застосування ДПП за секторами транспортної інфраструктури. Запропоновано методичні рекомендації щодо обгрунтування доцільності реалізації транспортного інфраструктурного проекту на засадах ДПП, розподілу ризику та виграшу між його учасниками. Запропоновано удосконалення чинного в Україні правового регулювання концесійної практики та рекомендації з обчислення концесійних платежів.

Дисертація присвячена формулюванню концептуальних положень, розробці теоретичних і практичних основ інноваційного оновлення транспортної інфраструктури національної економіки в умовах глобалізації. На основі системного аналізу сформовано авторський концепт інноваційного оновлення транспортної інфраструктури. Удосконалено трактування поняття ''транспортна інфраструктура'' через групування терміна за трьома основними параметрами - галузевим, макроекономічним і ринковим підходами й обгрунтування місця транспортної інфраструктури не лише в транспортному комплексі, а взагалі в системі національної економіки. Проведено аналіз рівня розвитку транспортної інфраструктури в національному та глобальному вимірах. Здійснено оцінку рівня інноваційного розвитку транспортної інфраструктури України. Проаналізовано ефективність функціонування транспортної інфраструктури України в умовах глобалізації. Запропоновано концептуальні напрями інноваційного оновлення транспортної інфраструктури України на основі порівняльного аналізу показників за міжнародними рейтинговими системами, що дало змогу визначитися з показниками рівня розвитку національної транспортної інфраструктури й обгрунтувати основні вузькі місця та на основі проведеного PEST- та SWOT-аналізу обгрунтувати перспективну оцінку ефективності інноваційного оновлення транспортної інфраструктури, враховуючи як перешкоди внутрішнього середовища, так і загрози, що виникли внаслідок посилення інтеграційних процесів. Обгрунтовано порівняльну оцінку ефективності різних елементів транспортної інфраструктури на основі міжнародних рейтингових систем. Доведено, що транспортна інфраструктура має опосередкований вплив не лише на функціонування транспортної галузі, а й в цілому на ефективність та інвестиційну привабливість регіональної та національної інфраструктури й на рівень інтернаціоналізації інфраструктури глобальної.

Визначено дуальний взаємозв'язок між розвитком транспортної інфраструктури й елементами системи економічної безпеки держави. Запропоновано перелік загроз економічній безпеці держави, що пов'язані з недостатньою реалізацією потенціалу транспортної інфраструктури. Розроблено концептуальні засади забезпечення економічної безпеки держави на основі управління розвитком транспортної інфраструктури. Сформовано понятійно-категорійний базис управління розвитком транспортної інфраструктури в контексті убезпечення економіки. Уточнено науково-методичний підхід до комплексного оцінювання економічної безпеки держави в сфері транспортної інфраструктури та запропоновано комплекс відповідних індикаторів економічної безпеки держави. Розроблено когнітивний підхід до управління розвитком транспортної інфраструктури країни в системі економічної безпеки. Побудовано гравітаційну модель оцінки впливу стану транспортної інфраструктури країни на економічну безпеку держави на прикладі зовнішньоторговельної сфери. Запропоновано класифікацію чинників, що впливають на економічну безпеку держави в сфері транспортної інфраструктури, обґрунтовано стратегічні пріоритети її розвитку. Розроблено науково-методичні рекомендації щодо вдосконалення інституційного базису розвитку транспортної інфраструктури та формування сприятливих фінансово-економічних умов для розвитку транспортної інфраструктури країни в системі економічної безпеки держави.

На основі методів угруповань і класифікації умовно систематизовано підходи до трактування транспортної та логістичної інфраструктури, які запропоновано різними науковими школами. Запропоновано авторський підхід до визначення змісту термінів "транспортна інфраструктура" і "логістична інфраструктура". Виявлено фінансові, економічні, соціальні та інформаційні чинники впливу на рівень інвестиційної привабливості транспортно-логістичних підприємств. Обгрунтовано підхід до оцінювання ефективності інноваційної діяльності у транспортній сфері, використання якого дозволить дослідити сучасний стан процесів державного регулювання, системи підтримки прийняття рішень і цілепокладання, інституційного забезпечення. Запропоновано організаційну модель національного інноваційного транспортного хабу та підхід до оцінювання його функціонування. Надано пропозиції щодо діагностики інвестиційної привабливості об'єктів транспортної інфраструктури, відбору пріоритетних проєктів для державного фінансування, формування моделей публічно-приватного партнерства для інноваційного розвитку транспортної інфраструктури. Розроблено інвестиційну стратегію, основні положення якої мають базуватися на підставі сформованої інвестиційної політики підприємств у сфері транспорту та логістики. Доведено актуальність проблеми модернізації транспортно-логістичної інфраструктури у контексті сталого розвитку та відновлення національної економіки України на сучасному етапі. Встановлено ключові вектори модернізації транспортно-логістичної інфраструктури, до яких віднесено зелену трансформацію (декарбонізація, впровадження механізму зеленої логістики і зеленого інвестування як нетрадиційного джерела фінансового забезпечення реалізації інфраструктурних проєктів), інноваційні технології, публічно-приватне партнерство, кластеризацію, діджиталізацію (цифрова логістика, цифрові транспортні технології).

Висвітлено актуальні питання світового господарства та міжнародних економічних відносин. Розкрито сучасні фінансові проблеми найбільш розвинутих країн. Охарактеризовано кроскультурну специфіку ведення міжнародного бізнесу. Проаналізовано стан і проблеми адаптування бізнесу в умовах війни. Розглянуто питання збалансованості ринку ововчівництва. Увагу приділено прогнозуванню значення рентабельності діяльності підприємств водного транспорту залежно від їх інноваційної спроможності. Розглянуто сторітеллінг як сучасну кадрову технологію в роботі з персоналом. Висвітлено проблеми економічної безпеки України в умовах воєнного стану. Охарактеризовано логістичні ризики транспортування продукції під час війни. Розкрито взаємозв'язок понять: "економічна безпека", "економічна стійкість" і "економічний суверенітет держави".