Індекс рубрикатора НБУВ: У9(4Укр)28 + У9(4УКР)320-28

Рубрики:

Економіка окремих країн і частин світу

Шифр НБУВ: ДС41621 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: У9(4Укр)28 + У9(4УКР)320-28

Рубрики:

Економіка окремих країн і частин світу

Шифр НБУВ: ДС41621 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: У9(4Укр)28 + У9(4УКР)320-28

Рубрики:

Економіка окремих країн і частин світу

Шифр НБУВ: ДС41621 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: У9(4Укр)28 + У9(4УКР)320-28

Рубрики:

Економіка окремих країн і частин світу

Шифр НБУВ: ДС41621 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Как агроэкологическая система сельское хозяйство должно быть устойчивым и сбалансированным с растительным и животным мирами. Агропромышленное производство регионов - это производственная система, интегрированная по горизонтали и по вертикали, а потому она должна так разместиться в сельском хозяйстве, чтобы реализовать генетический потенциал растительного и животного миров, стать конкурентоспособным и экспортоориентированным. Именно такое понимание категории и понятия агропромышленного территориального комплекса (АПТК) в сельском хозяйстве, а также его цели и задач может отвечать постановке и решению проблемы балансирования потребностей общества в продовольственном обеспечении с ограниченными агроэкологическими ресурсами Украины.

На основі проведених досліджень у сільських населених пунктах Любешівського району Волинської області розроблено заходи щодо забезпечення екологічного оздоровлення радіоактивно забруднених агроландшафтів шляхом оптимізації землекористування. Запропоновані принципи оптимізації землекористування грунтуються на основі системи критеріїв охорони довкілля, що сприяє забезпеченню оптимальних умов для здоров'я і життя населення, а також підвищенню ефективності використання і відтворення земельних ресурсів.

Розглянуто організаційно-економічні механізми реформування сільськогосподарського виробництва, методологічні основи економічної оцінки використання, відтворення та збереження природних ресурсів у продовольчому комплексі. Проаналізовано проблеми оподаткування виробництва екологічно чистої продукції, становлення ринку землі, а також функціонування територій та об'єктів природно-заповідного фонду за умов поетапної відмови від пріоритетності бюджетного фінансування. Запропоновано шляхи підвищення родючості грунтів як фактора поліпшення якості сільськогосподарської продукції та висвітлено особливості застосування добрив у технологіях вирощування екологічно чистої рослинницької продукції тощо.

На підставі узагальнення наукових досліджень, експертних оцінок, аналітичних матеріалів і фактичного стану економіки сільського господарства запропоновано дотримуватись методологічних підходів, які відповідали б ролі та місцю технологій у вирішенні соціальних, екологічних і економічних проблем сільськогосподарського виробництва.

Розглянуто організаційно-економічні та екологічні проблеми агролісомеліоративного виробництва, м'ясного скотарства, функціонування олієпродуктового підкомплексу України. Проаналізовано питання розвитку комбікормової промисловості як структурної одиниці АПК, фінансового управління розвитком підприємств АПК, а також управління новим ринком екологічно безпечної продукції АПК, отриманої внаслідок використання українських регуляторів росту рослин. Запропоновано прогресивні технології одержання екологічно чистої продукції рослинництва. Висвітлено соціально-економічні та правові аспекти трансформаційних перетворень в Україні, концептуальні основи збереження природних ресурсів країни тощо.

Дисертацію присвячено аналізу економіко-екологічних проблем розвитку агропромислового виробництва. Досліджені економічні основи екологічно сталого розвитку суспільства, дана оцінка сучасного стану взаємовідносин суспільства з навколишнім середовищем, проаналізовано етапи розвитку взаємовідносин економіки і навколишнього середовища. У результаті проведених досліджень було встановлено, що поняття "екологізація сільськогосподарського виробництва" вченими і практиками розуміється винятково з погляду інтенсифікації природоохоронної діяльності. При цьому, як правило, сільське господарство розглядається як елемент навколишнього середовища, що сприймає забруднення від промислового виробництва і, відповідно, терпить збиток. Хімізація ж сільського господарства розглядалася екологами як джерело зниження якості земель, рідше - продукції. Небезпека сучасної сільськогосподарської технології для здоров'я людини лише рідко згадується, але не є критерієм для основних рішень. Перелік забруднювачів сільськогосподарської продукції звичайно носить констатуючий характер і сприймається як неминуче зло. Дослідження з аналізу ланцюжків грунт - рослини - тварини - людина ще дуже рідкі. Навколишнє середовище завжди було необхідною умовою і складовим елементом процесу відтворення матеріальних цінностей, одночасно виконувало функції сировинних ресурсів і життєвого простору. Відтворюючи природні ресурси і навколишнє середовище, суспільство відтворює і свої продуктивні сили. Деградація довкілля скорочує забезпеченість виробництва сировиною, ускладнює технологічні цикли і погіршує загальний стан біогеоценозів. Рухаючись вперед до нової економічної системи, Укр

Висвітлено результати комплексного дослідження соціально-екологічних проблем аграрної сфери та формування ефективних механізмів їх вирішення за умов перехідної економіки. Розглянуто теоретичні, методологічні і практичні аспекти трансформації механізмів відтворення повноцінного соціально привабливого й екологобезпечного життєвого середовища на селі, удосконалено методичні підходи та обгрунтовано практичні пропозиції щодо напрямів і способів поліпшення соціальних умов життя населення депресивних територій, розроблено економічні регулятори та організаційний інструментарій підвищення рівня екологічної безпеки життєдіяльності сільського населення.

Досліджено економіко-екологічні та соціальні переваги грунтозахисної системи землеробства на основі узагальнення та комплексної економіко-екологічної оцінки їх застосування у Полтавському регіоні. Поглиблено теоретико-методологічні засади екологізації землеробства. Встановлено інтегральні критерії та показники економіко-екологічної оцінки функціонування різних систем землеробства. Апробовано факторіальну структурну схему. Виведено математичні залежності урожайності сільськогосподарських культур від рівня біологізації та кількості органічних добрив. Визначено ефективність використання земельно-ресурсного потенціалу Полтавщини, його роль у соціально-економічному розвитку аграрного сектора економіки регіону. Виконано комплексну економіко-екологічну оцінку функціонування грунтозахисних систем землеробства з розширеним відтворенням родючості грунтів, розраховано їх економічну та енергетичну ефективність. Обгрунтовано шляхи впровадження грунтозахисної системи землеробства в Україні. Розроблено модель інформаційної комп'ютерної системи дослідження та впровадження нових технологій землеробства з метою організації агроекологічного моніторингу.

На основі узагальнення теоретико-методологічних та методичних передумов комплексної економіко-екологічної оцінки земель визначено напрями вдосконалення методик економічної та грошової оцінок сільськогосподарських угідь внаслідок здійснення земельної реформи в Україні. Поглиблено теоретичні основи комплексної оцінки сільськогосподарських земель як об'єкта економіко-екологічних досліджень, зокрема, обгрунтовано методологічну послідовність здійснення комплексної оцінки земель: якісна оцінка -> бонітування -> економічна оцінка -> грошова оцінка земель. Вперше зроблено оцінку народногосподарської цінності сільськогосподарських земель на основі методу макроренти, з урахуванням результатів аналізу їх якісного (екологічного) стану. Екологічно обгрунтовано принципи раціонального використання та охорони земель, додержання яких забезпечить ефективне використання сільськогосподарських угідь, постійне відтворення їх продуктивності та захист від деградації у процесі сільськогосподарського виробництва. Розроблено пропозиції щодо економіко-правового забезпечення раціонального використання та охорони земель, зокрема, шляхом вдосконалення земельного оподаткування в Україні.

Визначено теоретико-методичні основи та принципи організації ефективної системи управління земельними ресурсами за умов здійснення земельної реформи. Проведено системний аналіз еколого-економічної сутності управління раціональним використанням та охороною земель сільськогосподарського призначення. Обгрунтовано напрями удосконалення системи державного управління і контроль за раціональним використанням та охороною сільгоспугідь з урахуванням вимог ринкової економіки та екологічної безпеки ведення господарської діяльності. Розкрито нові завдання, які поставлено перед землевпорядними та земельнокадастровими роботами на сучасному етапі реалізації земельної реформи в Україні.

Досліджено теоретичні засади продовольчої безпеки Сумщини, що трактується, перш за все, як безпека продуктів харчування для споживачів. Розглянуто питання забрудненості продукції АПК, токсикології забруднювачів та екологічної епідеміології, визначено роль існуючих технологій. Особливу увагу приділено економічним чинникам занепаду сільського господарства області та організаційно-економічним механізмам зниження собівартості продукції, економії трансакційних витрат. Наведено приклади науково обгрунтованих рекомендацій щодо підвищення ефективності господарювання та екологізації АПК регіону, які пройшли випробовування на сільськогосподарських підприємствах Сумщини та інших регіонів України та СНД.

Поступ України до кращого майбутнього має спиратися на дві славетні традиції: на екологічне землеробство та схильність українців до винахідництва. Економічне забезпечення цього поступу полягає, насамперед, у запровадженні й удосконаленні розумних податків.

Проаналізовано питання використання природних ресурсів у сільському господарстві, інтенсивності землекористування, охорони та відтворення природних ресурсів. Обгрунтовано пропозиції щодо екологізації аграрного виробництва та охорони природи в процесі сільськогосподарської діяльності.

Наведено результати комплексної еколого-економічної та соціальної оцінок переваг багаторічного функціонування грунтозахисного землеробства за умов реформування аграрної економіки господарства на матеріалах сільськогосподарського акціонерного товариства "Обрій" Шишацького району Полтавської області.

Розглянуто теоретико-методологічні засади і практичні аспекти формування системи державного управління аграрним природокористуванням за умов перехідного періоду від централізовано-планової економіки до ринку. Зроблено порівняльний аналіз механізмів агроекологічного регулювання в основних типах соціально-економічних систем. Визначено трансформаційні зміни в українській практиці агроекологічного регулювання та обгрунтовано напрями подальшого розвитку з метою оптимізації аграрного природокористування та покращання екологічної ситуації в сільській місцевості.

Розроблено теоретико-методологічні засади розбудови державного управління аграрним природокористуванням за умов ринкової трансформації. Розкрито зміст цілей, завдань, функцій держави. Здійснено систематизацію засобів, інструментів та методів державного впливу в галузі управління аграрним природокористуванням. Обгрунтовано принципи формування механізмів регулювання ринкового типу. Визначено трансформаційні зміни в українській практиці агроекологічного регулювання. Запропоновано напрями подальшого її розвитку з метою оптимізації аграрного природокористування та покращання екологічної ситуації у сільській місцевості.