Проаналізовано середовище на регіональному ринку озброєнь Південної Азії щодо можливостей адаптації стратегії розвитку українського військово-промислового комплексу до маркетингових умов даного регіону, що є найбільш перспективним ринком зброї у ХХІ ст. Розглянуто геостратегічні чинники, які впливають на становище у Південній Азії, чисельність армій та військові бюджетні витрати деяких країн регіону.

Розглянуто особливості використання маркетингу військово-технічної продукції та оцінено можливості України щодо розробки, виробництва та експорту. Визначено тенденції розвитку світового ринку озброєнь з урахуванням зміни геополітичної ситуації у світі, а також заходи щодо удосконалення зовнішньої торгівлі України військово-технічною продукцією.

Методичні рекомендації запропоновано для практичного використання щодо формування регіональних програм конверсії військового виробництва. Вони визначають мету, завдання, принципи, етапи розробки програми, надають рекомендації щодо вибору пріоритетів та пропозиції до механізму реалізації програми. Проаналізовано підпрограми регіональної програми конверсії військового виробництва, а саме: економічного розвитку конверсійних підприємств; використання конверсійних технологій; перепідготовки і працевлаштування робітників; приватизації та реструктуризації, а також оздоровлення навколишнього середовища.

Наведено результати переорієнтації виробництва ВАТ "ЕСМАШ" з виробів військово-промислового комплексу на таропакувальне обладнання, в т.ч. обладнання для виготовлення пакувальних плівок з полімерів, фасувально-пакувальних автоматів з пакуванням в полімерну тару.

Викладаються основні напрямки стратегії конверсії підприємств військово-промислового комплексу (ВПК) України, які розроблено на основі концептуальних підходів до стратегії конверсії ВПК: визначення загальних та національних факторів конверсії, їх структуризації, аналізу конверсії як категорії, використання системного підходу при виділенні рівнів управління. Показано стан виробничого потенціалу ВПК, визначено цілі та задачі, найважливіші напрямки реструктуризації підприємств, формування фінансово-промислових груп.

Висвітлено загальний стан інвестування та конверсії у машинобудуванні, роздержавлення і приватизації підприємств оборонної промисловості, а також особливості акціонування та приватизації машинобудівних підприємств України. Розглянуто особливості підприємницької діяльності Харківського тракторного заводу, Крюківського вагонобудівного заводу, холдингової компанії "Луганськтепловоз" та ін.

Рассмотрены проблемы кооперации оборонной промышленности Украины и России на условиях выгодного и равноправного партнерства в производстве и экспорте оборонной продукции. Определены перспективные области партнерства.

У роботі зроблено спробу комплексно вирішити взаємопов'язані питання формування та реалізації воєнно-технічної політики. Проведено системний аналіз чинників, що визначають воєнно-технічну політику України, а також стану оборонно-промислового комплексу, ефективності його функціонування в сучасних умовах. Показано, що кризовий стан оборонно-промислового комплексу зумовлений, насамперед, втратою з боку держави функцій управління та контролю над його підприємствами, значним скороченням обсягів держзамовлення, розривом коопераційних зв'язків, диспропорціями між можливостями оборонно-промислового комплексу і потребами Збройних Сил України, невизначеністю пріоритетів воєнно-технічної політики України, проведенням руйнівної конверсії тощо. Заслуговує також уваги запропонована стратегія реалізації пріоритетних напрямів воєнно-технічної політики для різних фаз економічного розвитку країни.

Зазначено, що скорочення Збройних сил України і різке зниження їх потреби в озброєнні та військовій техніці створюють об'єктивну необхідність у цілеспрямованих зусиллях щодо просування української зброї та військової техніки на зовнішні ринки, експорт яких стає однією з найважливіших передумов, що визначають можливості полегшення економічного тягаря воєнних витрат та одночасного забезпечення ефективності оборонної промисловості як основи оборонного потенціалу країни. З урахуванням специфіки продукції військово-технічного призначення як товару, розглянуто особливості маркетингу озброєнь і військової техніки. Виявлено тенденції розвитку світового ринку озброєнь та оборонно-промислових комплексів провідних світових експортерів зброї, зважаючи на зміни геополітичної ситуації у світі. Запропоновано методику визначення поточного рівня та підходи щодо збільшення експортного потенціалу українського ОПК, а також шляхи удосконалення системи військово-технічного співробітництва України з іноземними державами.

Проаналізовано стан реструктуризації оборонно-промислового комплексу, визначено основні підходи щодо формування стратегії державної політики реструктуризації оборонних виробництв, розглянуто принципи і способи формування ядра оборонної промисловості. Значну увагу приділено аналізу шляхів та заходів реструктуризації оборонних виробництв.

Обгрунтовано завдання і шляхи проведення реструктуризації оборонної промисловості держави на сучасному етапі, визначено кінцеву мету структурної перебудови оборонної промисловості.

Проаналізовано форми конкуренції на сучасному ринку озброєння, визначено її особливості, пов'язані зі специфікою зброї як товару. Розглянуто моделі мотивацій прийняття рішень на імпорт озброєння та наведено оцінку конкурентних можливостей українського оборонного комплексу.

На підставі оцінки основних напрямів реформування оборонно-промислового комплексу розглянуто специфіку інноваційних трансформацій за умов слабкої сруктурованості пріоритетів та обмеженості ресурсів. З використанням запропонованої класифікації визначено засоби забезпечення та механізми реалізації інноваційних трансформацій, типові моделі стратегії державної інноваційної політики та інструментарій їх підтримки. Методично обгрунтовано доцільність використання методів програмно-цільового управління для оцінки ресурсозабезпечення інновацій та ступеня ризику їх реалізації в оборонних галузях промисловості.

На основе оценки основных направлений реформирования оборонно-промышленного комплекса рассмотрена специфика инновационных трансформаций в условиях слабой структурированости приоритетов и ограничения ресурсов. С учетом предложеной классификации определены средства обеспечения и механизмы реализации инновационных трансформаций, типичные стратегические модели государственной инновационной политики и инструментарий их поддержки. Методически обоснована целесообразность использования методов програмно-целевого управления для оценки ресурсообеспечения инноваций и определения степеня риска их реализации в оборонных отраслях промышленности.

Розглянуто підходи до формування економічного потенціалу підприємств оборонно-промислового комплексу (ОПК) України. Розвинуто основні положення Концепції структурної перебудови ОПК України. Розроблено пропозиції та рекомендації щодо реалізації цього базового нормативного документа з метою виконання Програми структурної перебудови ОПК України до 2010 р.

Розглянуто проблему забезпечення військово-економічної безпеки України за сучасних умов. Розкрито значення інноваційного потенціалу підприємств військово-промислового комплексу для розбудови ефективної економічної системи держави.

Рассмотрены вопросы технологического обновления в условиях конверсии. Значительное внимание уделено трансферту технологий. Изложены методологические основы маркетингового исследования рынка технологий. Освещены вопросы технологического развития оборонно-промышленного комплекса в условиях его структурных изменений. Проанализировано влияние рыночных преобразований предприятий оборонно-промышленного комплекса на технологическое обновление производства.

Висвітлено досвід, сучасний стан і перспективи розвитку оборонно-промислового комплексу (ОПК) України та Вишеградських країн. Розглянуто особливості інтеграції ОПК європейських країн, описано механізми залучення України до європейської оборонно-промислової інтеграції. Проаналізовано вплив процесів євроатлантичної інтеграції на ОПК України. Визначено основні параметри програми утилізації боєприпасів в українській державі. Увагу приділено структурі оборонної промисловості, збройному експорту України.

Освещены опыт, современное состояние и перспективы развития оборонно-промышленного комплекса (ОПК) Украины и Вышеградских стран. Рассмотрены особенности интеграции ОПК европейских стран, описан механизм привлечения Украины к европейской оборонно-промышленной интеграции. Проанализировано влияние процессов евроатлантической интеграции на ОПК Украины. Определены основные параметры программы утилизации боеприпасов в украинском государстве. Внимание уделено структуре оборонной промышленности, вооруженному экспорту Украины.

Досліджено процеси інноваційних трансформацій в оборонно-промисловому комплексі (ОПК) України за умов ринкової економіки. Обгрунтовано необхідність системного аналізу за вибору інноваційних моделей розвитку ОПК. Запропоновано методичний підхід до реалізації методів програмно-цільового управління за оцінки ступеня ризику реалізації інновацій та рівнів їх ресурсозабезпеченості.

Висвітлено стан і проблеми оборонно-промислового комплексу України, проаналізовано причини недоліків в його реформування. Охарактеризовано можливі шляхи розвитку цієї галузі.

Проаналізовано чинники низької ефективності системи формування та реалізації науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт. Запропоновано напрями реформування сфери наукових досліджень і розробки систем озброєнь та військової техніки. Сформульовано пропозиції з удосконалення державної політики в науково-технічній сфері комплексу.