Проаналізовано вітчизняну практику та міжнародний досвід запровадження рентного регулювання і оподаткування. Розглянуто питання посилення рентних принципів і напрямів діяльності уряду в рамках завдань щодо здійснення ефективної державної регуляторної політики, основні завдання щодо подальшої розробки та удосконалення рентної політики, визначено стратегічні напрями її формування та реалізації, зокрема, державно-інституційний, системно-податковий та природно-відтворний.

Проанализированы отечественная практика и международный опыт внедрения рентного регулирования и налогообложения. Рассмотрены вопросы усиления рентных принципов и направлений деятельности правительства в рамках заданий по осуществлению эффективной государственной регуляторной политики, основные задания по дальнейшей разработке и усовершенствованию рентной политики, определены стратегические направления её формирования и реализации, в частности, государственно-институционный, системно-налоговый и природно-воспроизводительный.

Розглянуто теоретико-методологічні засади формування рентної політики, основні джерела утворення ренти в природоресурсній і виробничій сферах, рентоорієнтовані пріоритети інноваційно-технологічного прориву, механізми розподілу й економіко-правові важелі перерозподілу рентних доходів, роль держави в активізації рентної політики. Висвітлено особливості формування ренти на особливо цінних землях і заплавних територіях. Проаналізовано сучасні тенденції впливу функціонального використання земель на рентні відносини у міському землекористуванні.

Рассмотрены теоретико-методологические основы формирования рентной политики, основные источники образования ренты в природоресурсной и производственной сферах, рентоориентированные приоритеты инновационно-технологического прорыва, механизмы распределения и экономико-правовые рычаги перераспределения рентных доходов, роль государства в активизации рентной политики. Освещены особенности формирования ренты на особо ценных землях и заплавных территориях. Проанализированы современные тенденции влияния функционального использования земель на рентные отношения в городском землепользовании.

Проаналізовано гносеологічні аспекти формування екологічної ренти, рентоорієнтовані джерела інвестування сталого просторового розвитку регіонів, перспективи посилення рентної орієнтації фіскального регулювання природокористування. Розглянуто проблеми соціально-екологічної, рекреаційної, земельної, регіональної ренти. Охарактеризовано особливості рентної політики в будівництві, нафтовидубуванні, а також формування та розподіл рентних доходів в сфері транзитивних перевезень.

Проанализированы гноссеологические аспекты формирования экологической ренты, рентоориентированные источники инвестирования устойчивого пространственного развития регионов, перспективы усиления рентной ориентации фискального регулирования природопользования. Раскрыты проблемы социально-экологической, рекреационной, земельной, региональной ренты. Охарактеризованы особенности рентной политики в строительстве, нефтедобыче, а также формирование и распределение рентных доходов в сфере транзитивных перевозок.

Розглянуто актуальні проблеми детермінації земельної ренти в продовольчому комплексі, вплив ренти на ціноутворення аграрної продукції. Проаналізовано інноваційну діяльність підприємств харчової промисловості в контексті формування та вилучення квазіренти, передумови та пріоритетні напрями інноваційно-технологічного розвитку лісового господарства України, вплив рентних відносин на процеси відтворення населення. Розкрито роль консалтингово-тренінгових послуг в оптимізації квазірентних процесів.

Рассмотрены актуальные проблемы детерминации земельной ренты в продовольственном комплексе, влияние ренты на ценообразование аграрной продукции. Проанализирована инновационная деятельность предприятий пищевой промышленности в контексте формирования и извлечения квазиренты, предпосылки и приоритетные направления инновационно-технологического развития лесного хозяйства Украины, влияние рентных отношений на процессы воспроизведения населения. Раскрыта роль консалтингово-тренинговых услуг в оптимизации квазирентных процессов.

Визначено місце та роль рентних відносин у розвитку регіонів. Розкрито теоретико-методологічні засади рентного забезпечення технологічного розвитку регіональних господарських систем з урахуванням нагальних потреб інноваційної модернізації сучасної регіональної економіки. На підставі системної методології та комплексного підходу подано оцінку сучасного стану та перспективам рентного забезпечення розвитку регіональних господарських систем. Наведено практичні рекомендації щодо удосконалення цінового та фіскального механізмів вилучення та розподілу ренти у регіональних господарських системах.

Определены место и роль рентных отношений в развитии регионов. Раскрыты теоретико-методологические основы рентного обеспечения технологического развития региональных хозяйственных систем с учетом неотложных потребностей инновационной модернизации современной региональной экономики. На основе системной методологии и комплексного подхода дана оценка современного состояния и перспективам рентного обеспечения развития региональных хозяйственных системах.

Відзначено, що сучасний рівень платежів і зборів за користування природними ресурсами в Україні не забезпечує адекватного відображення реальних втрат суспільства та не створює достатньої фінансової бази для природоохоронної діяльності. Деформація та неповнота структури ринкових механізмів, монополія невиробничих структур, неефективна податкова система спричиняють переросподіл і незаконне привласнення ренти. На даному етапі подолання зазначених негативів і забезпечення більш повного вилучення ренти є важливим державним завданням, вирішення якого дозволить створити додаткові можливості щодо прискорення соціально-економічного розвитку країни й одночасно забезпечити відтворювальний процес у природноресурсній сфері.

Освещены методологические основы теории ренты. Проанализированы основные подходы к формированию рентных доходов. Рассмотрены и выделены новые направления в оценке природных ресурсов.

Розкрито сутність, роль і місце політичної ренти в загальній структурі рентних відносин. На основі теорії суспільного вибору та дослідження політичного ринку як головної арени привласнення цієї ренти проведено економічний аналіз політичного процесу. Визначено методи та способи, а також чітко виокремлено інструменти привласнення політичної ренти, а саме: лобіювання, логроллінг і корупцію. Проведено порівняльний аналіз західної та української моделей одержання та перерозподілу політичної ренти між суб'єктами політичного ринку, а також доведено переважання індивідуальних егоїстичних інтересів представників влади незалежно від політичної ідеології та переконань.

Висвітлено теоретико-методологічні засади формування рентної політики в Україні. Розглянуто питання утворення природно-ресурсної, економічної, екологічної, інноваційної та технологічної ренти. Розкрито сутність і особливості інтелектуальної ренти. Проаналізовано податкову складову рентної політики з притаманними їй нормативно-правовими та фінансовими інструментами вилучення рентного доходу від природокористування, виробничої та невиробничої діяльності, розкрито фіскальний характер рентних доходів. Зроблено оцінку формування, вилучення та розподілу рентного доходу в природно-ресурсній, економічній і соціальній сферах. Виявлено специфіку рентоутворення й особливості реалізації рентної політики, обгрунтовано шляхи та засади її вдосконалення. Наведено рекомендації щодо покращання мобілізації природно-ресурсної ренти вітчизняною бюджетно-податковою системою.

Освещены теоретико-методологические основы формирования рентной политики в Украине. Рассмотрены вопросы образования природно-ресурсной, экономической, экологической, инновационной и технологической ренты. Раскрыты сущность и особенности интеллектуальной ренты. Проанализирована налоговая составляющая рентной политики с присущими ей нормативно-правовыми и финансовыми инструментами извлечения рентного дохода от природопользования, производственной и непроизводственной деятельности, раскрыт фискальных характер рентных доходов. Сделена оценка формирования, извлечения и распределения рентного дохода в природно-ресурсной, экономической и социальной сферах. Выявлена специфика рентообразования и особенности реализации рентной политики, обоснованы пути и основы ее усовершенствования. Даны рекомендации по улучшению мобилизации природно-ресурсной ренты отечественной бюджетно-налоговой системой.

Введена в формат научных экономических исследований категория "знаниеемное хозяйство", фиксирующая определяющее значение цельного знания как главного ресурса целостного хозяйственного развития человеческого общества в условиях императива выживания человечества, обязательным предусловием использования которого является духовно-нравственное целеполагание человеческой деятельности. Обоснована необходимость кардинального обновления методологии экономико-теоретических исследований на основаниях перехода от одностороннего экономического мышления и мировозрения к более широкому целостнохозяйственному формату. Доказано, что именно знаниеемное хазяйство отражает специфику современного глобального развития в формате императива выживания человечества. Раскрыт рост роли интеллектуальной составляющей хозяйственного развития в современном мире. Уточнена классификации формы ренты и квазиренты в знаниеемном хозяйстве. Определена роль рентных отношений в ходе рыночных трансформаций национального хозяйства Украины относительно возрождения украинской нации.

На основі положення щодо загальної різниці між платою та податком розглянуто різницю між платою за землю та земельним податком. Наведено статистичні дані щодо надходження плати за землю та земельної ренти до бюджету м. Києва за II половину XX ст. Встановлено, що з державних і комунальних підприємств неправомірно стягується земельний податок. Запропоновано розробку диференційованих розмірів плати за землю для вказаної групи підприємств.

Розкрито й обурунтовано суть, виокремлено позитивні та негативні аспекти інновативної ренти, графічно відображено механізм її утворення та окреслено форми прояву на рівні окремої особи, господарюючого суб'єкта, галузі, регіону, націоанальної та глобальної економік.

Обгрунтовано новий підхід до визначення та виокремлення ренти та квазіренти. Проведено класифікацію форм і видів ренти та квазіренти в знаннєємному господарстві. Запропоновано введення у господарсько-правовий механізм сучасних соціально-економічних трансформацій практики виплати національного дивіденду як додаткового індивідуального доходу кожного громадянина як власника національних природних ресурсів, що сприяє більш соціально справедливій матеріальній реалізації верховних прав власності усіх членів українського суспільства.

Розглянуто методологічні основи рентних відносин в контексті сталого розвитку України. Виділено три взаємопов'язані проблеми, що є похідними з форм прояву соціально-економічної природи рентних платежів: забезпечення економічно обгрунтованого виокремлення рентної складової із доходу (прибутку) користувача; додержання оптимальної для суспільства пропорції розподілу природної ренти в бюджетній системі; охорона навколишнього середовища та збереження природно-ресурсного потенціалу країни для майбутніх поколінь. Встановлено основні умови утворення природно-ресурсної ренти: наявність фактору виробництва природного походження, зокрема, наявність фактору виробництва та права власності на нього. Визначено принципи рентного доходу: утворення, виокремлення, розподілу та використання. Обгрунтовано доцільність запровадження уніфікованої моделі справляння ресурсних платежів на основі диференціації оподаткування надприбутків у сфері природокористування. Запропоновано авторський варіант такої моделі, основними компонентами якої є результати податкового обліку господарської діяльності підприємств добувної промисловості, а саме, доходи, собівартість та податкова амортизація.

Досліджено економічний зміст категорій "рента" та "квазірента", виокремленню їх основних форм, що виникають у рамках відносин у науково-інноваційній сфері, а також аналізу специфіки формування цих доходів в умовах сучасної інноваційної економіки. Уточнено зміст категорії "рента" як форми доходу, що виникає в ході відносин щонайменше трьох суб'єктів; у випадку науково-інноваційної ренти - це: утримувач патенту чи власник ліцензії, промисловий капіталіст і найманий працівник, який створює новий чи вдосконалений продукт; в окремих випадках четвертим суб'єктом рентних відносин є найманий дослідник. У рамках цих відносин додатковий прибуток, що отримують підприємці у випадку комерційного успіху, визначено як технологічну (інноваційну) квазіренту, яка може змінюватися зворотно пропорційно по відношенню до науково-інноваційної ренти. Доведено, що країни з інноваційною економікою, виступаючи головними отримувачами науково-інноваційної ренти, можуть поступатися в отриманні технологічної квазіренти менш розвиненим державам, зокрема Китаю.

Досліджено сучасні рентні відносини, пов'язані з відтворенням рентних ресурсів і доходів природного, економічного й інституційного походження. Розкрито їх сутність і характерні ознаки. Удосконалено класифікацію рентних доходів. Висвітлено сутність і складові їх регулювання в ринковій економіці. Розкрито концептуальні засади рентної політики держави, спрямованої на розширення масштабів продуктивної й обмеження контрпродуктивної ренторієнтованої поведінки економічних суб'єктів. Обгрунтовано стратегічні пріоритети та розкрито основні напрями вдосконалення рентної політики держави в Україні шляхом забезпечення чіткої специфікації прав власності на рентні ресурси та доходи, інституційно-організаційного впорядкування їх науково-обгрунтованого обліку та розподілу, формування та раціонального використання спеціальних цільових фондів, забезпечення детінізації, дебюрократизації та декорупціалізації рентних відносин.

Дисертацію присвячено розробленню теоретико-методологічних засад застосування положень теорії колабораційних альянсів у процесі державного регулювання рентних відносин у національній економіці, формуванню науково-методичного підґрунтя узгодження соціо-еколого-економічних інтересів держави, місцевих громад і паливодобувних підприємств у процесі розподілу та перерозподілу природно-ресурсної ренти. Визначено методологію партисипативного управління колаборацією стейкхолдерів при реалізації рентних відносин, оцінювання ефектів і ризиків їх взаємодії в паливодобувній галузі, вибудовування стратегій та сценаріїв колабораційних альянсів між державою, місцевими громадами та підприємствами. Обґрунтовано засади соціальної відповідальності держави в процесі регулювання рентних відносин у національній економіці тощо. Запропоновано систему критеріїв узгодження інтересів у системі держава - територіальні громади - підприємства щодо розподілу та перерозподілу природно-ресурсної ренти, розроблено економіко-математичну оптимізаційну модель для диференційованого коригування структури перерозподілу рентного доходу в межах альянсу, запропоновано економіко-математичний інструментарій ранжування соціальних, економічних та екологічних ризиків при створенні колабораційних альянсів у паливодобувній галузі, механізм диференційованого розподілу рентного доходу паливодобувних підприємств, залежно від їх участі у відновленні територій після закінчення видобування природних ресурсів.