Розглянуто питання щодо підвищення результативності державного управління поводженням з відходами. Обгрунтовано, що для зниження негативного впливу відходів на довкілля та підвищення економічного ефекту від їх використання необхідно раціоналізувати систему зазначеного управління на регіональному та державному рівнях. Запропоновано основні напрямки удосконалення державного управління поводженням з відходами на базі комплексного підходу. Показано можливості поліпшення функціонування системи даного управління шляхом розширення сфери дії екологічного аудиту та розвитку його функцій у цій системі.

Надано аналіз існуючого стану державного регулювання у сфері поводження з відходами як вторинною сировиною. Досліджено закордонний досвід із вирішення цих проблем. Визначено, що в Україні відсутній ринок вторинної сировини, зокрема відходів упаковки, що стримує використання твердих побутових відходів як вторинної сировини та паливно-енергетичних ресурсів. Існуючі способи утилізації та знешкодження твердих побутових відходів потребують реорганізації в цілях забезпечення охорони здоров'я населення та запобігання забрудненню навколишнього середовища.

Рассмотрены вопросы эколого-экономического взаимодействия в процессах государственного управления, предложена математическая модель государственного управления в сфере охраны окружающей среды на примере управления отходами производства и потребления.

Позаяк наприкінці ХХ ст. перед світовою спільнотою постали виклики, пов'язані з загостренням глобальних екологічних проблем (впливом забруднення навколишнього природного середовища на здоров'я населення, стан екосистеми та зміну клімату), це стало поштовхом до наукових пошуків найбільш ефективних важелів та інструментів зниження навантаження на довкілля. Враховуючи складну ситуацію, що склалася сьогодні в Україні щодо поводження з побутовими відходами необхідно змінити концептуальні підходи, тобто здійснити перехід від їх захоронення до запобігання, зменшення утворення відходів та запровадження сортування, переробку та використання. Доцільно використати найкращі європейські і світові практики управління відходами, щоб якомога швидше впровадити оптимальну модель у сфері поводження з відходами. З огляду на це, охорона навколишнього середовища та перехід до сталого розвитку економіки і екологічно збалансованої системи природокористування є одним із пріоритетних напрямів у сфері державного управління [9]. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Питанням формування стратегії поводження з відходами в країнах Європейського Союзу присвячені праці таких вітчизняних науковців, як Н. І. Романюк, Н. М. Корнійчук, В. Ю. Колесник, В. Л. Качурінер, Н. А. Громадської, В. В. Дереги, в яких вони досліджували основні принципи та засади її реалізації, а також здійснювали аналіз законодавчої бази ЄС у даній сфері. Мета роботи - оцінка сучасного стану поводження із побутовими відходами в розвинених країнах світу та формування даної стратегії в Україні. Завданнями дослідження є: розглянути європейську модель управління відходами; проаналізувати заходи із запобігання утворенню відходів в Європі; оцінити сучасний стан поводження із побутовими відходами в Україні; оцінка Національної стратегії управління відходами в Україні. Матеріали і методи дослідження. Теоретичною основою наукового дослідження є праці провідних вітчизняних та зарубіжних вчених-економістів з проблем поводження із побутовими відходами. Інформаційну базу дослідження становлять законодавчо-нормативні акти України, статистичні дані країн Євросоюзу та матеріали Державної служби статистики України. Для досягнення визначеної мети застосовано комплекс загальнонаукових методів: теоретичного узагальнення, статистичного аналізу, порівняння, ретроспективного аналізу, системного підходу, абстрактно-логічний. Результати дослідження. Розглянуто європейську модель управління відходами; проаналізовано заходи із запобігання утворенню відходів в Європі; здійснено оцінку сучасного стану поводження із побутовими відходами в Україні; розглянуто Національну стратегію управління відходами в Україні. Галузь застосування результатів. Результати дослідження можуть бути використані місцевими органами влади з метою запобігання утворенню побутових відходів. Висновки: запобігання утворенню відходів займає першу сходинку у поводженні з ними. Згідно з Директивою ЄС про відходи це може відбуватися шляхом: зменшення кількості відходів; зменшення несприятливого впливу відходів на довкілля та здоров'я людини; або ж через зменшення вмісту шкідливих речовин у матеріалах та продуктах.