Досліджено роль соціальних партнерів у посиленні зв'язків закладів початкової професійної освіти (ППО) з ринком праці в Російській Федерації та визначення на цій основі можливостей використання прогресивних ідей та досвіду в модернізації ПТО України. Визначено основоположні принципи та мету соціального партнерства. Розкрито деякі аспекти взаємодії бізнесу та закладів професійної освіти, зокрема організація виробничої практики та стажування учнів ППО, участь у формуванні навчальних програм, визначенні засобів і технологій професійного навчання, допомога в розробці освітніх і професійних стандартів тощо. Окреслено одну з основних проблем розвитку ППО РФ - закритість системи професійної освіти до зовнішнього соціально-економічного середовища. Розглянуто процеси модернізації російської освіти, що характеризуються децентралізацією управління та передачею значної частини повноважень з федерального на регіональний рівень, та роль держави у системі соціального партнерства в РФ на сучасному етапі. Проаналізовано розвиток соціального партнерства в регіонах, де з метою управління кадровим потенціалом створюються міжвідомчі комісії з перспективного планування підготовки кадрів, працюють регіональні ради з кадрової політики. Запропоновано шляхи вирішення проблем підготовки кадрів в системі ПТО України.

Представлен расширенный анализ подхода к высшему образованию (ВО) как сигналу. На основании анализа статистических данных о развитии системы ВО в России обосновано положение о том, что достоверные сигналы, порождаемые сектором негосударственного ВО, положительно влияют на ситуацию на рынке труда в РФ и других странах постсоветского пространства. Показано негативное влияние на общественное благосостояние системы ВО, нацеленной на отбор худших и порождающей недостоверные сигналы. Обосновано, что ситуация с объединяющим равновесием в ВО негативно влияет на общественное благосостояние.

Предпринята попытка раскрыть суть феномена искажения стимулов к конкуренции, провоцирующего не стремление к конкуренции, а уход от неё, при одновременном снижении эффективности использования ресурсов всего общества. Изменение в структуре занятости является одним из показателей, характеризующих искажение стимулов к конкуренции. Лучший способ решения проблемы искажения стимулов заключается в повышении информированности участников рынка.