Зазначено, що сучасна демографічна ситуація Азіатської Росії характеризується зменшенням чисельності населення, змінами у вікових групах, зниженням рівня життя. Розроблено блок-схему для оцінки рівня якості життя. Диференційований підхід до вивчення факторів, що впливають на умови життєдіяльності населення - важлива передумова розроблення довгострокової демографічної політики та концепції сталого розвитку регіонів.

Описана методика сравнительного анализа функционирования социально-экономических объектов, каждый из которых характеризуется достаточно большим набором показателей. Основу методики составляют алгоритмы структуризации набора исходных параметров и множества исследуемых объектов. Рассмотрены результаты использования методики для решения задачи сравнительной оценки социального развития регионов России за 3 года.

На підставі аналізу міжнародних рейтингів країн за якістю життя наголошено на подібності тенденцій у формуванні складових соціально-економічного розвитку Росії та України з наявними тут економічними, інфраструктурними та екологічними дефіцитами, невисоким рівнем соціальної захищеності населення. Маючи високий рівень відкритості економіки, обидві країни не демонструють високих показників у сферах, що визначають якість життя населення. Сучасна російська та українська дійсність актуалізує проблему багатогранного дослідження якості життя у зв'язку зі скороченням тривалості самого життя населення. Принциповим для обох країн є відхід від практики оцінки якості життя населення через різні обсяги споживання, тому що це не відповідає концепції збалансованого розвитку. За умов домінування в дослідженнях проблем вивчення матеріальної забезпеченості населення слід акцентувати увагу на рівні здоров'я населення та перспективах демографічного розвитку, ресурсоємності економіки, рівні розвитку інфраструктури та інших важливих параметрах, які мають бути покладені в зміст категорії "якість життя" і виступати її складовими на різних територіальних рівнях дослідження.

Раскрыты общие закономерности формирования российской экономической интеллигенции в период становления рыночной экономики. Раскрыты особенности ее жизнедеятельности в условиях борьбы за преодоление глобального финансово-экономического кризиса.

В условиях финансовой нестабильности наблюдаются изменения в поведении потребителей, появляются новые способы потребления. Кризис ценностей, институтов и организаций способствует ослаблению мотивации домашних хозяйств принимать обоснованные экономические и инвестиционные решения и видоизменяет структуру доходов и потребления населения России. Это ведет к минимизации материально-финансовых затрат домашних хозяйств во многом за счет экономии затрат живого труда, что приводит к серьезным деформациям их бюджетов и, в конечном счете, к стратегическим изменениям экономического поведения на рынках.

Рассмотрены причины бедности, сформулированы ее специфические особенности в современных условиях России и Украины. Выполнен анализ важнейших показателей, которые характеризуют бедность. Оценена зависимость бюджетных расходов на социальные мероприятия от экономического роста в обеих странах.

Розглянуто теоретичні аспекти сутності поняття інформаційної культури, виділено її індикатори. Проаналізовано канали поширення фінансової інформації та здійснено типологізацію домогосподарств за типом використовуваних джерел інформації. Зроблено порівняльний аналіз динаміки довіри українських та російських домогосподарств до різних фінансових інститутів.

Апробовано концепцію пропорційного розподілу загального надлишку, яка побудована на двох припущеннях: при економічній взаємодії двох і більше партнерів з'являється загальний надлишок, тобто деяка додаткова кількість благ порівняно з тією кількістю, яку виробили б ті самі люди, діючи окремо; ці надлишкові блага розподіляються між взаємодіючими партнерами пропорційно ресурсам кожного з них. На основі статистичних даних Росії здійснено математичне моделювання розшарування суспільства за доходами і зроблено висновок про адекватність концепції пропорційного розподілу загального надлишку стосовно сучасної російської економіки. Показано довгострокову тенденцію до зростання нерівності за доходами.

Доказано, что между категориями "качество жизни" и "уровень жизни" существует генетически-диалектический тип взаимосвязи, учет которого дает возможность не только количественно, но и качественно оценивать результаты социально-экономического развития государства и его субъектов по критерию качества жизни населения.

Світова економічна наука розглядає домогосподарство як одну із найголовніших складових, що формує економіку будь-якої країни. Дослідження діяльності домогосподарств відіграє важливу роль у розумінні розвитку сучасних економічних процесів на макрорівні. Досліджено економічну систему, що складається з економік двох країн: Російської Федерації та України, з використанням інструментарію економетричного моделювання. Побудовано симультативну модель, яка описує взаємний вплив економічних політик Росії та України на систему домогосподарств цих країн. Під час дослідження взаємного впливу економічних політик країн-партнерів на основі побудованої моделі проведено п'ять імітаційних експериментів. У результаті проведених експериментів одержано значення основних макроекономічних показників Росії та України залежно від базового та шокових сценаріїв. Побудована симультативна модель дозволяє досліджувати поведінку домогосподарств та методи впливу на неї на міжнародному рівні. Запропонована модель допоможе краще дослідити вплив економічної політики урядів Російської Федерації та України на сукупну поведінку домогосподарств цих країн.

Проведено просторово-динамічний аналіз міжрегіональної нерівності в Росії за 1994 - 2012 рр. на базі індексу Тейла. Виявлено структурні особливості та тенденції зміни міжрегіональних диспропорцій у російському регіональному просторі.