Рассмотрены роль и значение объекта и субъекта во внешней торговле, а также вопросы изучения конъюнктуры товарного рынка, организации предконтрактной работы, содержание внешнеторгового контракта. Охарактеризованы организационные формы торговли - товарные аукционы, биржи и торги. Проанализированы особенности ведения операций с участием субъектов-резидентов свободных экономических и оффшорных зон, а также документы, сопровождающие отдельные операции во внешней торговле. Рассмотрены особенности организационной подготовки переговоров, предложена методика проведения личных переговоров.

Досліджено проблеми державного регулювання експортної діяльності. Висвітлено теоретико-методологічні засади політики стимулювання експорту, визначено її особливості за умов глобалізованих ринків, а також вплив на національну економіку та розвиток світових експортних процесів. На підставі порівняльного аналізу інструментів і механізмів політики стимулювання експорту Франції та Німеччини сформовано рекомендації організаційно-структурного характеру для реалізації даного виду зовнішньоекономічної діяльності у вітчизняній економіці. Державну політику стимулювання експорту розглянуто як структурну складову четвертого етапу розвитку системи регулювання зовнішньої торгівлі України, пов'язаного з її вступом до Світової організації торгівлі, основним змістом якого є утворення конкурентних умов на внутрішньому ринку та підтримка експортних галузей економіки, зокрема експорту товарів з високим ступенем обробки та доданою вартістю.

Досліджено динаміку розвитку експортного потенціалу базових галузей української промисловості (зокрема чорної металургії та хімічної промисловості), розглянуто проблему ефективності його використання за умов міжнародної інтеграції економіки України. Розроблено комплекс заходів щодо забезпечення ефективної реалізації галузевого експортного потенціалу з урахуванням національних економічних інтересів країни. Запропоновано визначення експортного потенціалу окремої галузі в процесі міжнародної економічної інтеграції як здатності продукції бути реалізованою на світовому ринку за умови відповідності його потребам за якістю та конкурентоздатністю й усунення протекціоністських бар'єрів з боку країн-імпортерів. Удосконалено методику оцінки експортного потенціалу галузі на базі комплексного підходу, що враховує потреби внутрішнього ринку та рівень обмеженості доступу до ринків країн-імпортерів.

Розглянуто питання розвитку експертної діяльності та її регулювання на мікро- та макроекономічному рівнях з метою розробки рекомендацій щодо забезпечення конкурентоспроможності національного експорту в глобальній торговельній системі. Досліджено підходи щодо трактування експорту з визначенням критеріїв та показників його конкурентоспроможності, наведено порівняльну оцінку сучасних корпоративних та національних моделей управління експортною діяльністю. Визначено умови, чинники та інструменти ефективної торговельної політики, показано її місце у формуванні конкурентоспроможного експорту. З'ясовано, що основною ознакою сучасних регуляторних систем є уніфікація їх принципів, норм і правил у межах Світової організації торгівлі, що разом з тим дозволяє реалізувати форми і методи підтримки/стимулювання національного експорту, узагальнено відповідний зарубіжний досвід. Визначено місце України у світовій торговельній системі, досліджено еволюцію її торговельної політики, інституціональної бази регулювання та стимулювання експорту. Розроблено елементну базу конкурентної моделі розвитку експорту України, обумовлену ключовими закономірностями та особливостями глобалізації.

Дисертацію присвячено дослідженню теоретичних та практичних аспектів організації взаємодії рекламодавця та рекламного агентства на міжнародному рівні. Проаналізовано сучасні процеси транснаціоналізації рекламної діяльності та глобальну стратегію вдосконалення організації управління діяльністю рекламних компаній в міжнародному бізнесі. Запропоновано конкретні теоретичні і практичні схеми використання методологічних засобів міжнародного маркетингу в процесі підготовки, розробки та реалізації різноманітних рекламних програм і проектів корпорацій для втілення глобальних рекламних стратегій на внутрішніх ринках. Визначено механізми впровадження світового досвіду організації та управління співпрацею рекламодавця та рекламного агентства в Україні, досліджено умови реалізації глобальної стратегії міжнародних рекламних компаній в Україні.

Проаналізовано теоретико-прикладні підходи до регулювання товарних потоків за умов транснаціоналізації, а також фактори та суперечливі прояви процесів транснаціоналізації, тенденції та особливості сучасного етапу розвитку товарних ринків. Досліджено систему регулювання міжнародних товарних ринків і виділено наднаціональний, національний і корпоративний рівні. Визначено статус і функціональну специфіку держав, транснаціональних корпорацій, міжнародних організацій за умов глобальної реінституціоналізації регулювання світових товарних відтоків. Проаналізовано рівень, характер і глибину транснаціоналізації економіки України та її товарного ринку. Діагностовано ефективність використання наявних інструментів регулювання торговельної діяльності на національному рівні. На підставі аналізу стану та перспектив розвитку зовнішньоторговельного сектору вітчизняної економіки визначено основні пріоритети національної торговельної політики та запропоновано комплекс заходів щодо активізації та підвищення ефективності регуляторної політики України, що формується та реалізується у межах розробленої стратегії взаємодії з транснаціональними корпораціями та фінансово-промисловими групами.

Досліджено роль і особливості діяльності торговельно-промислових палат (ТТП) на сучасному етапі. Розроблено рекомендації щодо підвищення її ефективності у контексті завдань підвищення міжнародної конкурентоспроможності національної економіки України. Досліджено теоретико-методологічні питання функціонування та розвитку систем інституційного регулювання за умов глобалізації, роль інститутів сприяння комерційній діяльності за умов інформатизації системи міжнародних економічних відносин. Вивчено світовий досвід організації роботи ТПП як елементів інституційної системи сприяння міжнародній торгівлі за умов сучасних відкритих економік. Сформульовано відповідні регулятивні пріоритети. Розглянуто класифікаційні підходи до вивчення проблематики ТПП. Наведено результати відповідного оцінювання та висвітлено тенденції. Визначено пріоритети інституційного регулювання міжнародної торгівлі в Україні. Обгрунтовано концептуальні засади підвищення ефективності діяльності ТПП України, зокрема регіональних ТПП, на сучасному етапі інтернаціоналізації.

Проведено комплексний аналіз маркетингових технологій створення та розвитку глобальних брендів. Обгрунтовано ключові напрями, пріоритетні моделі й інструменти їх побудови на корпоративному та державному рівнях. Розглянуто сутнісну характеристику бренда та визначено його місце в системі міжнародного маркетингу компанії. Проведено маркетингову типізацію брендів у міжнародній економічній діяльності. Досліджено вплив глобального бренда на життєвий цикл товару на світовому ринку. Визначено передумови виникнення, рушійні сили та сучасні тенденції розвитку глобального брендинга. Проведено порівняльний аналіз експлікативних моделей управління брендами та систематизовано методи визначення цінності та вартості брендів у міжнародній економічній діяльності.

Обгрунтовано необхідність формування організаційно-економічного механізму екологізації експортно-імпортних операцій (ЕІО). Систематизовано та класифіковано фактори впливу ЕІО на навколишнє природне середовище. Удосконалено науково-методичні підходи до формування структури організаційно-економічного механізму екологізації ЕІО й економічної оцінки екологічної ємності експортно-імпортних операцій. Розвинуто науково-методичні підходи до коригування показника зовнішньоторговельного сальдо на величину економічних збитків від впливу ЕІО на навколишнє природне середовище. Розроблено рекомендації щодо формування окремих інструментів організаційно-економічного механізму екологізації ЕІО на прикладі Сумщини.

Розкрито концептуальні засади сучасних теорій експортоорієнтованого розвитку економіки з визначенням можливостей і загроз їх практичної реалізації, досліджено підходи до трактування експортного потенціалу та його класифікації за формами та типами. Розроблено класифікацію його видів у системі критеріїв конкурентоспроможності експорту. Виявлено основні тенденції сучасного етапу розвитку експорту у системі макроекономічних параметрів і в контексті його географічної диверсифікації. Систематизовано сучасні форми й інструменти регулювання експорту та макроекономічні заходи інфраструктурного забезпечення розвитку національного експортного потенціалу. Визначено зовнішньоторговельні пріоритети сучасної інтеграційної стратегії України, ідентифіковано ключові дисбаланси й асиметрії її експорту. Обгрунтовано шляхи та засоби розвитку українського експорту на традиційних і нових сегментах світового ринку.

Досліджено теоретичні засади розвитку світового ринку послуг, а також теоретичні основи рекламної діяльності в системі світового ринку послуг. Проаналізовано динаміку розвитку світового ринку послуг, досліджено розвиток народної рекламної діяльності, висвітлено стан розвитку ринку рекламних послуг в Україні.

Досліджено кредитно-фінансові інструменти стимулювання експорту в промислово розвинутих країнах, розглянуто проблеми державного стимулювання експорту в Україні та визначено основні напрями формування системи фінансової підтримки вітчизняних експортерів.

Представлено концепцію зменшення ризику трансакцій на глобальному сировинному ринку. Ідея полягає у конструюванні кошика валют, що мінімізує усереднену змінність цін вибраних товарів. Використано денні котировки курсів семи валют, доповнених курсами SDR, а також цінами срібла та золота для перерахунку денних цін товарів, виражених в USD. Використано метод мінімально-квадратичної оптимізації для знаходження валютного кошика (вираженого частками окремих валют), що мінімізує в чотирирічному періоді дві міри ризику, тобто варіацію результуючого часового ряду цін, а також варіацію багатьох приростів цих цін. Ці міри усереднено для множини вибраних товарів. Результати розрахунків для шести кольорових металів за останні 11 років показують, що спеціалізований кошик сконструйований у такий спосіб може бути кориснішим, ніж типово використовувані валюти (USD, EURO, SDR).

Здійснено аналіз зарубіжного досвіду діяльності торгово-промислових палат за умов ринкової економіки. Досліджено особливості їх формування та становлення в країнах Європейського Союзу та Співдружності Незалежних Держав. Зокрема, проаналізовано діяльність торгово-промислових палат Німеччини, Данії, Великобританії, Росії, Молдови, Білорусії. Розглянуто континентальну, англосаксонську, державну та змішану моделі діяльності торгово-промислової палати. Визначено особливості функціонування Торгово-промислової палати України. На базі аналізу прогресивного досвіду запропоновано заходи щодо вдосконалення процедури взаємодії бізнесу із Торгово-промисловою палатою України на національному, регіональному та галузевому рівнях.

Оцінено ефективність міжнародної торгівлі ліцензіями. Розроблено науково обгрунтовані напрями вдосконалення саме практики української зовнішньої торгівлі ліцензіями та практичні рекомендації у цій сфері міжнародної торгівлі. Проведено оцінку доцільності патентування українських винаходів в іноземних країнах.

Розглянуто особливості функціонування експортного кредитного агентства в системі механізмів підтримки експорту, визначено необхідні заходи щодо запровадження світового досвіду в Україні.

Розглянуто динаміку та структуру імпортних товарних потоків в Україну. Оцінено розподіл імпортних надходжень на проміжне та кінцеве споживання за видами діяльності. Проаналізовано кількісні характеристики імпорту окремих країн і показник частки імпорту в експорті як ключовий індикатор міжнародної фрагментації виробництва.

Індекс рубрикатора НБУВ: Х832.123.04 + Х932.212.2 + У584.30-803.4

Рубрики:

Банківські операції

Кредитно-розрахункові правовідносини

Торгівля. Міжнародні торговельні відносини і зв'язки в цілому

Шифр НБУВ: Ж69395 Пошук видання у каталогах НБУВ 

У сучасних українських і закордонних публікаціях однозначної класифікації інструментів державної системи підтримки експорту поки ще не існує, але більшість науковців зазначають значущість ролі держави у формуванні та розширенні конкурентоспроможності національного експорту. Мета роботи - окреслення контурів маркетингового компоненту в сучасних системах підтримки експортерів різних країн і виявлення пріоритетних з точки зору результативності методів та інструментів сприяння розвитку маркетингової діяльності експортерів. Розкрито засади та основні мотиви формування національних систем підтримки експортерів. Проаналізовано міжнародний досвід діяльності організацій сприяння торгівлі. Систематизовано пріоритетні інструменти національної системи підтримки експорту з виділенням таких, як фінансові, маркетингові та адміністративні. Ефективна система підтримки експорту дозволяє країнам підвищити власну конкурентоспроможність та зміцнити конкурентні позиції національних виробників на зарубіжних ринках, спонукає фірми-неекспортери розширювати межі своєї діяльності та виходити на закордонні ринки тощо. У нашій країні система підтримки експорту тільки починає формуватися, і тому досвід зарубіжних країн є доволі актуальним для розвитку експортної діяльності національних виробників.

Обгрунтовано актуальність приділення ретельної уваги ролі крос-культурного фактора при розробці ефективної рекламної компанії, яка в змозі забезпечити успішні, прибуткові експортні продажі для будь-якого підприємства на ринках багатьох зарубіжних країн. Тобто створити для споживачів з різних регіонів та країн світу таку рекламу, яка буде спрямована до них з урахуванням особливостей їх мови, менталітету, психологічних особливостей та культурних цінностей. Для цього розглянуто виміри культури, досліджено правові фактори крос-культурного аналізу. Як приклади культурних відмінностей представлено культурні особливості таких країн як Франція, Великобританія, Німеччина, США та Японія. Визначено параметри культурних відмінностей. Сформовано правила, зроблено висновки та надано рекомендації, яких слід дотримуватись під час здійснення ефективної реклами для забезпечення прибутковості зовнішньоекономічної діяльності підприємств.