Досліджено забезпечення раціонального природокористування та охорони навколишнього природного середовища шляхом реалізації міжнародної екологічної політики на національному, регіональному та локальному рівнях. Розроблено науково-методологічні підходи та практичні рекомендації щодо формування ефективного механізму вирішення глобальних економічних проблем за рахунок реалізації механізму державного управління за наявності міжнародних угод, підходу до формування регіональної екологічної політики та підходу до управління ефективністю роботи підприємств на засадах екологічного менеджменту.

Розроблено теоретико-методологічні засади формування інституціональних передумов реалізації міжнародної екологічної політики та сформовано науково-методичний інструментарій її реалізації. Поглиблено знання про природокористування та еколого-економічні відносини природокористування як об'єкта економічного дослідження. Досліджено наукові погляди неокласичної школи економічної теорії щодо вирішення екологічних проблем суспільства. Надано методологічне обґрунтування критерію ефективності міжнародних еколого-економічних відносин природокористування. Визначено сутність інституції та особливості інституціоналізації міжнародної екологічної політики. Сформульовано концептуальні засади міжнародного економічного механізму природокористування. Узагальнено зарубіжний досвід використання економічного інструментарію та особливостей управління природокористуванням. Оцінено вітчизняну практику вирішення еколого-економічних проблем системи управління природокористуванням. Обгрунтовано порядок визначення ефективності економічного механізму вирішення міжнародних проблем природокористування за допомогою економіко-математичного моделювання. Визначено концептуальні аспекти реалізації міжнародної екологічної політики та вирішення міжнародних проблем природокористування. Запропоновано еюноміко-маггематичне обгрунтування оптимальної моделі міжнародної еколого-економічної політики. Сформульовано напрями поетапного реформування національної системи управління природокористуванням. Вивчено підхід до управління ефективністю роботи підприємства за рахунок введення екологічних заходів за принципами екологічного менеджменту підприємства.

Розглянуто актуальні питання запровадження й адаптації програми Європейського Союзу European Green Deal для українського агробізнесу. Проаналізовано фактори, ризики і виклики, які виникають у результаті поширення "зеленого курсу" на українських сільгоспвиробників. Досліджено європейський досвід реалізації програми у частині аграрного сектора. Визначено, що на сучасному етапі ведуться перемовини з Європейським Союзом у межах "зеленого курсу", і є готовність співпрацювати у межах запровадження цієї програми для агробізнесу. Необхідно побудувати взаємозв'язок між усіма причетними органами влади та аграрним сектором для адаптації цього європейського курсу в Україні. Пріоритетом для нашої держави є поглиблення теоретико-методологічних підходів до розроблення механізмів забезпечення переходу вітчизняного аграрного сектора на модель європейського "зеленого курсу". Окреслено перспективи для України одержати прямий доступ до "зеленої економіки" та стати кліматично нейтральною в аграрній сфері.