Розглянуто сучасні трансформації міжнародного руху капіталу (МРК), запропоновано концептуальні підходи щодо МРК за умов глобалізації світового господарства. Проаналізовано сучасні тенденції географічного та галузевого спрямування іноземних інвестицій, а також вплив науково-технічних досягнень на інтенсифікацію МРК.

Рассмотрены современные трансформации международного движения капитала (МДК), предложены концептуальные подходы относительно МДК в условиях глобализации мирового хозяйства. Проанализированы современные тенденции географической и отраслевой направленности иностранных инвестиций, а также влияние научно-технических достижений на интенсификацию МДК.

Розроблено нові теоретико-методологічні підходи та концептуальні інструменти дослідження фінансового розвитку трансформаційних економік за умов глобалізації. Запропоновано системно-синергетичний підхід до концептуалізації фінансової системи. Визначено характеристики модифікації моделі національної фінансової системи під впливом структурних зрушень у світових фінансах. Проаналізовано сутність та еволюцію функціональних і структурних характеристик фінансових систем країн Центральної і Східної Європи та країн СНД. Системно структуровано чинники та процеси становлення і розвитку фінансових систем трансформаційних економік, досліджено економічні імперативи та обмеження, що визначають їх характеристики й еволюцію. Розкрито сутність, закономірності й особливості формування фінансової структури перехідних економік та проведено оцінювання порівняльної динаміки їх фінансової глибини. Виявлено структурні та динамічні характеристики фінансової відкритості трансформаційних економік і напрями її впливу на розвиток транзитивних фінансових систем. Науково обгрунтовано загальносистемні ефекти фінансової відкритості перехідних економік і запропоновано інструменти обмеження її ризиків. Сформульовано парадигмальну основу стійкості фінансової системи, на підставі якої визначено концептуальні межі фінансової стабільності й ідентифіковано характеристики стійкості фінансових систем за умов глобалізації. Розкрито детермінанти фінансової нестабільності у трансформаційних економіках і запропоновано алгоритм формування стійкості транзитивних фінансових систем.

Досліджено негативний вплив глобальних ризиків на конкурентоспроможність відкритої економіки за сучасних умов розвитку міжнародних економічних відносин. Проведено аналіз глобальних ризиків (ГР), здійснено їх систематизацію, а також запропоновано класифікацію ГР відкритої економіки, які включають внутрішні та ГР відкритої економіки, визначено концептуально-функціональні засади фінансового регулювання відкритої економіки за умов ГР. Визначено особливості управління ГР та проаналізовано досвід фінансового регулювання у розвинутих країнах, у країнах, які розвиваються, та у країнах з транзитивною економікою. Проаналізовано інституційні засади фінансового регулювання відкритої економіки України за умов ГР, здійснено оцінювання ризиків відкритої економіки України в системі міжнародних економічних відносин, запропоновано шляхи запровадження державної політики фінансового регулювання відкритої економіки України в контексті нейтралізації ГР.

Розглянуто основні тенденції та закономірності фінансового розвитку трансформаційних економік у теоретичному та практичному аспектах. Проаналізовано парадигму фінансового розвитку та концепції фінансової системи. Розкрито закономірності формування фінансово відкритої економіки й особливості економічної природи сучасної фінансової нестабільності. Висвітлено сутність і еволюцію конкретних функціональних і структурних характеристик фінансових систем країн Центральної та Східної Европи, а також країн СНД. На підставі дослідження системоутворювальних тенденцій трансформації транзитивних фінансових систем запропоновано шляхи вдосконалення їх функціонування та механізми забезпечення стабільності фінансової системи перехідного типу.

Рассмотрены основные тенденции и закономерности финансового развития трансформационных экономик в теоретическом и практическом аспектах. Проанализированы парадигма финансового развития и концепции финансовой системы. Раскрыты закономерности формирования финансово открытой экономики и особенности экономической природы современной финансовой нестабильности. Освещены сущность и эволюция конкретных функциональных и структурных характеристик финансовых систем стран Центральной и Восточной Европы, а также стран СНГ. На основе исследования системообразующих тенденций трансформации транзитивных финансовых систем предложены пути усовершенствования их функционирования и механизмы обеспечения стабильности финансовой системы переходного типа.

Досліджено фінансові механізми міжнародного поширення фінансово-економічних криз, обгрунтовано взаємозв'язки між фінансовими потрясіннями в економіці та виникненням економічних рецесій.

Розглянуто сутність і методику розрахунку курсу спеціальних прав запозичення, визначено походження та сфери використання цієї міжнародної розрахункової одиниці, уточнено її роль у процесах глобалізації економіки.

Розглянуто теоретичні і практичні аспекти управління процесом інвестування на міжнародному ринку акцій за умов глобалізації світової економіки, а також розроблено нові і вдосконалено відомі способи і методи управління процесом інвестування з метою одержання максимальних прибутків. Проаналізовано сучасні погляди на природу фондового ринку та існуючі моделі прогнозування цін акцій. Виявлено основні недоліки моделей, заснованих на фундаментальних параметрах компаній. Досліджено динаміку фондових ринків розвинених країн і країн БРІКС за період із початку поточного століття до 2012 р. Показано, що в часи підйомів економіки швидкість зростання фондових ринків країн, що входять до групи БРІКС, значно перевищують зростання фондових ринків високорозвинених країн. Зазначено, що вивчення сучасного стану вітчизняного фондового ринку і перспектив його розвитку дозволило зробити висновок про те, що фондовий ринок України після недавньої кризи розвивається поки що невисокими темпами, але має значний потенціал зростання. Вивчено існуючі методи прогнозування ринкових цін за допомогою графічних формацій. Запропоновано метод усунення основного недоліку, притаманного таким методам, - суб'єктивізму - шляхом використання дивергенцій технічних індикаторів із ціновим графіком спільно зі смугами Дж. Боллінджера. Вивчено основні циклічні закономірності, що виявляються на міжнародних фондових ринках. На основі циклів, що найчіткіше повторюються, розроблено систему управління процесом інвестування. Апробовано індикативну модель прогнозування падінь і глибоких корекцій міжнародних фондових ринків.

Проаналізовано структури й характерні риси взаємодії фінансових центрів, що формують глобальну фінансову систему. Розглянуто теоретичні аспекти функціонування й основні особливості світових фінансових центрів, увагу приділено вивченню впливу глобалізації на їх інфраструктуру, а також наслідкам світової фінансової кризи. Зроблено висновок, що для конкуренції на міжнародному ринку фінансових послуг необхідна ретельно розроблена політика держави й бізнесу, спрямована на пом'якшення бар'єрів для залучення іноземного капіталу. Увагу приділено сучасним лідерам серед міжнародних фінансових центрів (Лондон, Нью-Йорк, Токіо), аналізу стратегії розвитку, механізмам їх перетворення на реальні фінансові центри, проблемам і перспективам цього процесу на сучасному посткризовому етапі розвитку. Відзначено, що серед країн СНД лише Москва намагається створити регіональний фінансовий центр. Зроблено висновок, що враховуючи незаперечні позитивні наслідки створення МФЦ існують і негативні: ризик швидкого відтоку капіталу, ймовірність збільшення масштабів фінансового шахрайства тощо.

Здійснено огляд міжнародних санкцій як складової політики, інтегрованої у загальний процес "комплаєнс" (досягнення відповідності регулівним нормам та правилам), що регулює та захищає світову фінансову систему від використання з метою легалізації коштів та фінансування тероризму. Визначено основні органи, що діють на міжнародній арені: Рада Безпеки ООН, яка приймає санкційні заходи, що передбачають широку низку опцій застосування впливу, та не включають застосування збройних сил; і поділяються на загальноекономічні та торговельні санкції; Європейський Союз, який застосовує санкції на "автономній" основі або шляхом прийняття зобов'язуючих постанов Ради Безпеки ООН, які містять в собі окремі специфічні та загальні торговельні обмеження, фінансові обмеження; Департамент контролю іноземних активів Державного департаменту казначейства США ("OFAC"), який запроваджує економічні та торговельні санкції, застосовуючи блокування активів та торговельні обмеження, публікує списки визначених ("підсанкційних") осіб. З'ясовано, що практики застосування санкцій обумовлюють перебудову бізнес-моделей банків у світі, призводячи до так званого відходу від ризику, і в результаті до скорочення потоку міжнародних платежів, скорочення реалізованих операцій документарного бізнесу, а також припинення або обмеження ділових відносин. Зроблено спробу інтегрувати (в єдину схему) багатовекторний та багаторівневий процес "комплаєнс" (досягнення відповідності вимогам) в межах однієї установи, та визначити місце процедур досягнення відповідності положенням про санкції.

Розглянуто теоретичні та практичні аспекти управління процесом інвестування на міжнародному ринку акцій за умов глобалізації світової економіки. Запропоновано методи та способи, що сприятимуть підвищенню ефективності управління інвестеційною діяльністю на міжнародному ринку акцій. Наголошено, що населення країни практично не залучене у процеси, що відбуваються на фондовому ринку. Досліджено, що недовіра осіб до фондового ринку є наслідком останньої фінансової кризи 2008 - 2010 рр. Доведено, щоб заслужити довіру населення, інвестиційні компанії повинні продемонструвати свою здатність управляти інвестеційними коштами та показувати високі результати своєї діяльності. Установлено, що управління процесом інвестування на міжнародному ринку акцій показав, що недостатньо вивченою залишаеться низка питань, пов'язаних із цим завданням.

Досліджено теоретичні підходи до економічної суті фінансових ресурсів міжнародних інституцій та їх ролі в забезпеченні економічного розвитку країни. Актуальність цієї проблематики для України підтверджено інтеграційними процесами, виходом на міжнародні фінансові ринки та поглибленням співробітництва з міжнародними фінансовими організаціями. Проаналізовано основні наукові підходи до розуміння ефектів впливу потоків допомоги на розвиток найбідніших країн. Співробітництво з провідними МФО для країн з перехідною економікою на початковому етапі трансформаційних перетворень відіграло вагому роль у розв'язанні таких стратегічно важливих завдань, як структурна перебудова народногосподарських комплексів, системи власності та матеріального виробництва, запровадження дієвих моделей промислової та технологічної політики тощо. Разом з тим, варто зазначити, що хоча кредитні ресурси МФО є одним із найпоширеніших інструментів акумуляції грошових ресурсів національних економік, що сприяє включенню країн-реципієнтів до міжнародних ринків фінансів і капіталів (що, безумовно, відповідає орієнтації держав на міжнародні аспекти розвитку), необхідно застосовувати зважений підхід до оцінювання співробітництва з міжнародними фінансовими установами та визначення переваг і недоліків залучення до національних економік кредитного капіталу цих інституцій. Зроблено висновок про формування загальних рамкових теоретико-методологічних засад визначення механізмів впливу міжнародних фінансових організацій на розвиток національних економік шляхом сприяння формуванню моделі інклюзивного розвитку, в межах якої, крім прямих форм підтримки окремих функціональних зон національного господарства фінансовими ресурсами, утворюється інституціональний контекст подальшого вдосконалення державного управління через якісні покращання у сфері державних фінансів, зумовлені потребою імплементації операційних стандартів функціонування більш високої якості під час безпосереднього співробітництва з міжнародними фінансовими організаціями.

Досліджено та проаналізовано операції по міжнародних розрахунках, їх особливості, порядок здійснення, їх переваги та недоліки з погляду експортерів та імпортерів.

Узагальнено підходи до обгрунтування впливу міжнародних потоків капіталу на економічну стабільність і розвиток малих відкритих економік в умовах суперечливих трендів економічної відкритості та неопротекціонізму. Визначено, що рух міжнародних потоків капіталу здійснює обмежений вплив на стимулювання економічного зростання, покращення структурно-функціональних характеристик фінансового сектора, розвиток його інститутів. І в той же час волатильні потоки короткострокового капіталу значною мірою формують чинники системного ризику фінансової нестабільності малої відкритої економіки. На підставі аналізу емпіричних даних узагальнено визначальні фактори руху міжнародних потоків капіталу в малих відкритих економіках. Зокрема, такі фактори, як ознаки прискореного економічного зростання, поява високодохідних інструментів на ринках фінансових активів, нерухомості, сировинних товарів, а також відносно надійних боргових інструментів визначають прискорення припливу капіталу в межах проциклічної компоненти його руху. Водночас перманентний відплив, зумовлений слабким розвитком інституціонального середовища трансформаційних економік, а також негативні ділові очікування визначають параметри структурного відпливу та проциклічної втечі капіталу, провокують реалізацію системного ризику фінансової нестабільності малої відкритої економіки. Відповідно до отриманих результатів, обгрунтовано, що вирішення наявного протиріччя між негативним впливом нерегульованих потоків капіталу на фінансову стабільність малої відкритої економіки і об'єктивною необхідністю її руху в бік фінансової відкритості в умовах глобалізаційного тренду потребує формування умов для поетапного проведення безпечної фінансової лібералізації в межах визначених державою програм економічного розвитку. Для реалізації безпечного та раціонального руху до фінансової відкритості доцільно використовувати політику контролю за рухом МПК, забезпечуючи її реалізацію використанням обмежень і розвитком ринкових інститутів.

Висвітлено еволюцію теорій міжнародного руху капіталу, динаміку, пропорції та нові тенденції міжнародного інвестування на сучасному етапі. Розкрито сучасні вектори та детермінанти міжнародного руху фінансового капіталу, вплив прямих іноземних інвестицій на динаміку та структуру світової економіки, а також сучасні тенденції міжнародного портфельного інвестування. Акцентовано увагу на висвітленні актуальних викликів міжнародного руху капіталу та трансформації світової фінансової системи під впливом нових технологій і структурних зрушень у світовій економіці.

Досліджено процеси управління міжнародними резервами у країнах ЦСЄ (Естонії, Латвії, Литві, Словаччині, Словенії, Польщі, Угорщині, Чехії, Болгарії, Румунії та Україні). Висвітлено теоретичні аспекти процесу управління міжнародними резервами, уточнено та доповнено визначення міжнародних резервів. Систематизовано існуючі в літературі класифікації детермінантів міжнародних резервів. Проаналізовано діяльність центральних банків країн ЦСЄ у сфері управління міжнародними резервами. Досліджено структуру та достатність міжнародних резервів у країнах ЦСЄ. Використовуючи економетричне моделювання для панельних даних, здійснено емпіричне дослідження для визначення основних детермінантів міжнародних резервів. Проведено порівняльний аналіз оцінки впливу основних детермінантів міжнародних резервів у країнах ЦСЄ.

Мета – розкриття теоретичних засад та практичних аспектів дослідження процесу трансформації міжнародних фінансових центрів з виокремленням їх системних детермінант, виявленням тенденцій розвитку і обґрунтування на цій основі нового формату міжнародного фінансового центру в глобальній економіці та можливих напрямах розвитку в Україні фінансової столиці. Методи – наукової абстракції; історико-логічний; аналізу і синтезу, індукції та дедукції, метод статистичного та кореляційно-регресійного аналізу і моделювання; графічна та таблична інтерпретація. Результати дослідження полягають у поглибленні теоретико-методичних і прикладних підходів щодо дослідження формування міжнародних фінансових центрів через виявлення закономірностей і новітніх тенденції їх формування у світовій економіці, генезису становлення та трансформації цих центрів, а також визначенні стратегічних напрямів соціально-економічного розвитку України, з метою створення умов для формування у м. Києві фінансової столиці з подальшою переорієнтацією його у регіональний фінансових центр. Новизна полягає у розвитку теоретичних підходів і виокремленні новітніх тенденцій трансформації міжнародних фінансових центрів та розробці на цій основі системних рекомендацій щодо створення можливих передумов формування у м. Києві фінансової столиці для участі у перерозподілі світового фінансового доходу. Поглиблено наукові підходи до класифікації міжнародних фінансових центрів. Узагальнено основні тенденції розвитку міжнародних фінансових центрів та обґрунтовано індикатори, які дають змогу проводити порівняння між фінансовими центрами щодо рівня їх входження у світовий фінансовий простір. Систематизовано теоретичні підходи до виокремлення основних етапів життєвого циклу міжнародного фінансового центру. Обґрунтовано концептуальний підхід до розвитку інституційного забезпечення процесу формування міжнародних фінансових центрів з точки зору їх прямого чи опосередкованого трансформаційного впливу на інші інституції та економіку країни загалом. Розроблено теоретико-організаційні підходи до імплементації адаптивної моделі розвитку м. Києва як фінансової столиці. Впроваджено у діяльність Тернопільської торгово-промислової палати, Управління стратегічного розвитку міста Тернопільської міської ради, Управління міжнародного співробітництва та фандрайзингу Тернопільської обласної державної адміністрації, Тернопільського національного економічного університету.

У дисертаційній роботі досліджено теоретико-методологічні засади державної політики управління МПК і здійснено макроекономічний аналіз ефективності такої політики у межах малих відкритих економік. Узагальнено теоретичні положення щодо суті МПК та особливостей їх державного регулювання. З’ясовано дію трансмісійного механізму впливу збурень припливу і відпливу капіталу на основні показники макроекономічного середовища за різних режимів монетарної політики та валютних курсів, а також еволюцію поглядів представників основних економічних шкіл і напрямів економічної науки на МПК та роль держави у їх регулюванні. Здійснено оцінювання рівня державного регулювання припливу і відпливу різних компонентів потоків капіталу у малих відкритих економіках. Проаналізовано причини, інструментарій і наслідки ДРМПК впродовж та після глобальної фінансової кризи 2008-2009 рр. у Бразилії, Ісландії та Україні. Простежено позицію провідних міжнародних фінансових інститутів щодо фінансової лібералізації та доцільності управління МПК, а також визначено напрямки підвищення ефективності ДРМПК у малих відкритих економіках з неусталеними господарськими системами.

Досліджено процес формування пропозиції грошей у малій відкритій економіці. Мета дослідження – поглиблення теоретичних положень, методичних підходів щодо формування пропозиції грошей у малих відкритих економіках під впливом МПК та розроблення практичних рекомендацій щодо удосконалення процесу формування пропозиції грошей в Україні в умовах лібералізації руху капіталу. Основу дослідження становлять фундаментальні положення теорії грошей і кредиту. Під час розв'язання поставлених завдань використовувались загальнонаукові та спеціальні методи наукового пізнання: аналізу і синтезу (при систематизації теоретичних основ формування пропозиції грошей, уточненні поняття фінансової відкритості економіки), наукової абстракції, порівняння та узагальнень (під час дослідження показників оцінки фінансової відкритості економіки та для з’ясування суті, передумов та послідовності процесу лібералізації), історичний (для визначення факторів і тенденцій руху МПК), системного узагальнення та аналогій (для систематизації світового досвіду проведення лібералізації та застосування контролю), статистичного, трендового й графічного аналізу (під час оцінки монетарного забезпечення економіки України, визначення особливостей функціонування кредитного, валютного та фондового каналів емісії грошей), методи кореляційно-регресійного аналізу (під час дослідження взаємозв’язків припливу та відпливу капіталу, облікової ставки та пропозиції грошей), метод теоретичного узагальнення – при формулюванні висновків. Наукова новизна отриманих результатів полягає у поглибленні теоретичних підходів та обґрунтуванні практичних рекомендацій щодо удосконалення механізму формування пропозиції грошей у малій відкритій економіці в умовах лібералізації руху капіталу. Уперше розкрито специфіку формування пропозиції грошей у малій відкритій економіці. Було удосконалено трактування фінансової відкритості економіки; науково-методичний підхід до дослідження процесу лібералізації руху капіталу. Отримали подальший розвиток: обґрунтування специфіки дисбалансів у забезпеченні пропозиції грошей в економіці України; науково-практичні підходи до регулювання МПК в Україні; ідентифікація факторів, що визначають сучасні тенденції руху МПК; оцінка пріоритетності потоків МПК в Україну (за ознакою боргових і неборгових потоків); практичні пропозиції щодо підвищення довіри до монетарного регулятора в малій відкритій економіці. Практичне значення отриманих результатів полягає в розробленні науково-методичних положень та практичних рекомендацій стосовно валютного контролю та лібералізації МПК і монетарного забезпечення економіки України. Врахування впливу припливу та відпливу капіталу на зміну обсягу пропозиції грошей допоможе приймати ефективні управлінські рішення у сфері грошово-кредитної політики. Окремі наукові результати використано у департаменті електронної комерції та платіжних засобів АТ "Ощадбанк" на основі висновків щодо недостатнього монетарного забезпечення економіки України (довідка № 115902 від 11.06.2019).