Індекс рубрикатора НБУВ: У530.572 + У9(4УКР)305.72

Рубрики:

Економіка електроенергетики

Економіка окремих країн і частин світу

Шифр НБУВ: Ж69299 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Освещены проблемы и основные направления развития гидроэнергетики и электроэнергетического комплекса Таджикистана в условиях рыночных преобразований во взаимосвязи с социально-экономическим развитием страны. Проанализировано влияние энергетики на интеграционные процессы в Центрально-Азиатском регионе. Раскрыты тенденции развития мировой электроэнергетики и её составной части - гидроэнергетики. Рассмотрены вопросы использования водных и гидроэнергетических ресурсов стран Центрально-Азиатского региона, состояния электроэнергетики Таджикистана. Определены основные положения государственной энергетической политики и стратегии, направленные на устойчивое развитие электроэнергетического комплекса государства.

Наукове обгрунтування пріоритетів енергетичної політики неможливе без застосування відповідних інструментів аналізу - математичних моделей. Точність зроблених оцінок у тому числі залежить від коректності вибору методологічного підходу відповідно до цілей досліджень і наявної інформації про об'єкт моделювання. Аналізуючи міжнародний досвід розробки та використання прикладних моделей енергетичних систем, зроблено висновки щодо практичної доцільності розробки моделі енергетичної системи України, прийнятного методологічного та організаційного підходу у ході вирішення цього завдання.

Розглянуто досвід зовнішньоекономічного співробітництва циркумполярних країн Арктичного регіону у сфері видобування вуглеводнів континентального шельфу. Здійснено аналіз енергетичної дипломатії цих держав, який свідчить про можливість вирішення найскладніших проблем видобування, транспортування та реалізації енергоносіїв на континентальному шельфі дипломатичними засобами. Висвітлено досвід енергозбереження й використання невичерпних енергоресурсів Ісландії та Данії. Досліджено практику реалізації програм створення енергетичної інфраструктури за участю національних меншин Півночі Канади та США. Розглянуто стан і перспективи розвитку енергетичної галузі Російської Федерації.

Досліджено теоретичні основи управління ризиками на глобальному енергетичному ринку. Розглянуто аспекти ідентифікації ризиків за умов наростаючих світових дисбалансів, зміни у підходах до управління ризиками та міжнародні стандарти ризик-менеджменту як межі формування систем ризик-менеджменту корпораціями. Проаналізовано сучасні тенденції на світовому енергетичному ринку та системи ризик-менеджменту енергетичних транснаціональних корпорацій (ТНК). Побудовано "карту ризиків" світового бізнес-середовища для розробки енергетичними корпораціями уніфікованих стратегій ризик-менеджменту, вибору методів та інструментів управління ризиками за кластерами країн. Визначено особливості діяльності енергетичних ТНК в Україні. Запропоновано національну модель співпраці нафтогазової галузі України й енергетичних ТНК, яка передбачає застосування інструментів фінансового інжинірингу для хеджування цінових ризиків і грунтується на забезпеченні стабільного функціонування енергетичних корпорацій на вітчизняному енергетичному ринку. Розкрито напрямки формування інтегрованої системи ризик-менеджменту енергетичними корпораціями за умов їх діяльності в Україні.

Розглянуто особливості та проблеми реформування електроенергетики країн із перехідною економікою в контексті загальносвітової тенденції до лібералізації природно монопольних секторів. Запропоновано шляхи подальшого розвитку перехідних моделей енергоринку.

Обгрунтовано теоретико-методологічні засади удосконалення матеріального стимулювання у системі мотивації персоналу на підприємствах електроенергетики. Виявлено причинно-наслідкові зв'язки між порушенням балансу економічної влади у вітчизняній економіці та деструктивними змінами у матеріальному стимулюванні персоналу. Узагальнено зарубіжний досвід мотивації. Визначено недоліки у системі мотивації персоналу на підприємствах електроенергетики. Удосконалено алгоритм виявлення найбільш зручних матеріальних стимулів для окремих категорій працівників. Обгрунтовано критерії конкурентоспроможності системи матеріального стимулювання, запропоновано індикатори для їх оцінювання. Визначено напрями підвищення ефективності мотивації на підприємствах електроенергетики.

Рассмотрены проблемы и стратегии развития энергетики. Целесообразен комплексный подход к глобальным энерго-эколого-экономическим путям ее устойчивого развития. Основным направлением развития энергетики следует считать то направление, которое сможет опираться на технологии и источники, не добавляющие энергию в биооболочку Земли. Использование теории цикличного развития позволит сконцентрировать усилия при разработке прогнозов технологического развития энергетики.

Індекс рубрикатора НБУВ: У530.572-13 + У9(4УКР)305.72

Рубрики:

Економіка електроенергетики

Економіка окремих країн і частин світу

Шифр НБУВ: Ж24156 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Відповідно до європейських директив і стандартів стосовно підвищення рівня енергоефективності відоме твердження енергоменеджменту - "Не можеш вимірювати - не можеш керувати" - означає, що визначення енергетичних індикаторів є основою енергетичного менеджменту. Таким чином, засоби діагностичного аудиту, які забезпечують контроль рівня енергетичної ефективності споживачів шляхом моніторингу енергетичних індикаторів, є необхідним елементом сучасної системи енергетичного менеджменту. Такі засоби, розроблені відповідно до принципів сучасних smart-технологій, надають змогу реалізувати на підприємстві систему енергоменеджменту відповідно до стандарту ISO 50001:2011.

Определены общие положения разработки и внедрения системы энергетического менеджмента (СЭнМ), сформулирована общая характеристика СЭнМ согласно международному стандарту ISO 500001:2011, описана модель СЭнМ на основе цикла непрерывного улучшения PDCA. Рассмотрены этапы создания СЭнМ на предприятии, структура и основные составляющие системы энергоменеджмента предприятия, порядок разработки документации СЭнМ, руководства по энергоменеджменту с описанием элементов стандарта ISO 500001. Выполнен анализ законодательного обеспечения правового регулирования сферы энергоснабжения. Обоснованы важность и необходимость контроля эффективности энергоиспользования для практического решения задач энергосбережения на производственно-хозяйственных объектах, а также приведены основные показатели, используемые для количественной оценки уровня энергоэффективности. Рассмотрены также вопросы определения потерь электрической энергии в электрических сетях, а также предложены мероприятия по их снижению, вопросы компенсации реактивной мощности. Рассмотрены схемы поставки электрической энергии конечным потребителям в условиях различных моделей энергорынка Украины. Проанализированы прикладные организационно-технические и экономические вопросы энергоменеджмента, источники и схемы финансирования энергосберегающих проектов. Описаны назначение и особенности составления бизнес-плана энергосберегающего проекта, а также рассмотрена методология анализа инновационного энергосберегающего проекта для банковского финансирования.

Проблема методики оцінювання рівня економічної безпеки сучасних підприємств перебуває в процесі розроблення, що викликає необхідність її комплексного вирішення з урахуванням сучасних тенденцій розвитку підприємств, використання нових технологій та проблем, викликаних кризовими станами, що наразі існують. Запропоновано власне бачення вимог, яким має відповідати методика оцінки рівня економічної безпеки підприємств, а саме: динамічність, репрезентативність, достовірність, інформаційна доступність та врахування найбільш важливих складових економічної безпеки для підприємства. Запропоновано методику оцінювання рівня економічної безпеки підприємства, а також індикатори, які дають можливість провести економічну оцінку наслідків впливу внутрішніх і зовнішніх факторів та загроз на економічну безпеку підприємства з урахуванням несприятливого ринкового середовища. Виокремлено дев'ять груп показників, що характеризують операційну, фінансову, інноваційну, управлінську, інтелектуальну, кадрову, правову, силову та екологічну компоненти економічної безпеки. Для досягнення мети дослідження запропоновано використовувати два види показників: узагальнюючий (інтегральний) показник та розширену систему локальних показників.

Виявлено фактори, що впливають на споживання електроенергії в світі. На основі вивчення світової досвіду реструктуризації електроенергетичної галузі виділено п'ять груп методів щодо підвищення її ефективності: організаційний, консолідації ринків, фінансовий, податковий та екологічний.

Проаналізовано розвиток та кращі світові практики з впровадження програм керування попиту на електричну енергію. Наведено результуючі данні звітів комісій Європейського Союзу, Федеральної комісії з регулювання енергетики США, Міжнародного Енергетичного Агентства та інших. Проаналізовано ефекти від впровадження програм з керування попиту та доведено, що за впровадження програм DSM на регіональному рівні у разі застосування непрямих методів, стимулюється не лише економічний розвиток, але й підвищується екологічна й енергетична безпека, створюються умови для ринкових перетворень. Щодо локального ефекту варто зазначити зниження потреб у будівництві нових енергетичних об'єктів та підвищення загального рівня надійності енергозабезпечення. В українських реаліях питання імплементації кращих світових практик з впровадження програм керування попитом залишається відкритим. На тлі нової структури ринку електричної енергії, додаткові конкурентні переваги для енергетичних компаній та фінансової вигоди для споживачів є перспективним фактором розвитку для нових та імпелементованих програм з керування попитом.

Дисертацію присвячено розвитку теоретико-методологічних засад дослідження приватно-державного партнерства в процесі транснаціоналізації економічних систем (ТНЕС) і розробці науково-практичних рекомендацій щодо узгодження інтересів держави та транснаціональних корпорацій (ТНК) з використанням важелів приватно-державного партнерства. Досліджено економічну природу та теоретичні витоки моделі приватно-державного партнерства. Проаналізовано методологічні засади становлення державно-приватного партнерства в процесі ТНЕС. Визначено організаційно-економічні основи формування сучасних моделей приватно-державного партнерства ТНК і держави. Проаналізовано розвиток приватно-державного партнерства у світовій економіці. Здійснено порівняльний аналіз моделей розвитку приватно-державного партнерства за участю ТНК в енергетичному секторі світової економіки. Визначено особливості використання інструментів політики приватно-державного партнерства за участю ТНК в Україні. Визначено перспективні напрями формування стратегічного партнерства держави та транснаціонального бізнесу. Здійснено моделювання шляхів узгодження інтересів ТНК і держави в процесі ТНЕС. Запропоновано варіанти розподілу ризиків у системі приватно-державного партнерства з ТНК.

Досліджено теоретичні концепти формування та становлення біржових ринків електроенергії у процесі лібералізації енергетичного сектора як необхідної складової трансформації світової економіки. Проаналізовано еволюцію становлення біржових ринків у світовій економіці та виокремлено процеси, що призвели до появи того чи іншого товару на біржах. Досліджено лібералізацію світового енергетичного ринку та її вплив на подальший розвиток біржової торгівлі. Розглянуто сучасні теорії мікроекономіки, зокрема: ринкових структур, економічних механізмів, галузевих ринків та аукціонів для підтвердження закономірності формування біржових ринків електроенергії в процесі лібералізації цієї сфери. Виокремлено шість послідовних етапів трансформації ринків електроенергії, що відображають перехід від монополії до конкурентного біржового ринку електроенергії, а саме: індустріалізація та урбанізація; глобалізація; монополізація і централізація енергопостачання; реорганізація ринку електроенергії через перехід від монополії до конкурентних ринків; їх подальша лібералізація; набуття електроенергією рис біржового товару.

Мета статті - виклад практичних результатів оцінки економічної ефективності впровадження програмних засобів системи підтримки прийняття рішень (СППР) оперативно-диспетчерського персоналу (ОДП) електроенергетичної системи (ЕЕС). Розглянуто завдання комплексної оцінки середніх річних обсягів трудовитрат і фінансових витрат зміни ОДП для варіантів без використання і з використанням програмного комплексу СППР, проведений розрахунок економічної ефективності розробки і впровадження комп'ютерних засобів СППР в середу автоматизованої системи диспетчерського управління (АСДУ) ЕЕС, заснованих на використанні інкорпорації професійних онтологій. Проблема впровадження програмних засобів інтелектуалізації управління режимами ЕЕС є актуальною. Методи дослідження полягають у використанні моделі впровадження і функціонування програмного комплексу СППР в середу діючої АСДУ ЕЕС. Розглянуто дві моделі оцінки економічної ефективності АСДУ - без використання СППР і з впровадженням інтелектуальних програмних засобів в апаратно-програмний оперативний інформаційно-управляючий комплекс (ОІУК) АСДУ. Наукова новизна полягає в формалізації і використанні нових деталізованих критеріїв оцінки обсягів трудовитрат зміни ОДП, які дозволяють інтегрально оцінювати як часові, так і кількісні показники трудовитрат керуючого персоналу. Наочно показані зміни річних трудовитрат при впровадженні програмних засобів інтелектуалізації управління ЕЕС на основі інкорпорації професійних онтологій. Практична значимість роботи полягає в формуванні комплексу кількісних показників трудових і фінансових витрат при реалізації інтелектуальних засобів підтримки керуючих рішень, що надає можливість практично оцінити економічну ефективність впровадження засобів СППР, заснованої на базі знань професійних онтологій диспетчерського управління. Результати роботи полягають в оцінці витрат на впровадження СППР в середу АСДУ ЕС, розрахунку середніх річних обсягів трудовитрат зміни ОДП для варіантів без використання і з використанням програмного комплексу СППР, визначенні річних витрат автоматизованої обробки даних зміни ОДП для варіантів без використання і з використанням програмного комплексу СППР, розрахунку економічної ефективності розробки і впровадження комп'ютерних засобів СППР в середу діючої АСДУ ЕЕС, заснованих на використанні інкорпорації фахових онтологій.

Зауважено, що в європейських країнах вже тривалий час відбувається процес модернізації енергетичного ринку у напрямку розбудови розумних мереж, що одержали назву smart grid. Поняття smart grid включає в себе призначений для передачі енергії від виробника до споживача численний комплекс технологічних процесів, сучасних інформаційних та комунікаційних технологій, інноваційного обладнання та додатків, що взаємодіють один з одним і утворюють єдину інтелектуальну систему енергопостачання. Передбачається, що технологічна платформа smart grid надає змогу здійснювати інтелектуальну обробку усього масиву даних, що надходять від усіх компонентів мереж, і на основі даної інформації - оптимізувати використання енергії, підвищувати надійність та ефективність енергетичної системи. Авторами встановлено, що концепція smart grid також розглядається в Європі на різних рівнях управління енергетичною інфраструктурою як ідеологічна основа реформування енергетики. З'ясовано, що в європейській практиці розбудови розумних мереж чітко простежується орієнтація на клієнта, що надає змогу говорити про домінування ринку покупця. Такий підхід передбачає, перш за все, спрощення підключення до системи нових абонентів, а також гнучкість мережі, яка надає змогу підлаштуватися під запити споживачів, економічність і екологічність. Аналіз європейського ринку розумної енергетики надає можливість констатувати, що ключовими аспектами його розвитку є забезпечення високих показників надійності, безпеки та економічної доцільності на основі сучасних технологій моніторингу, управління, зв'язку ат інформування. Європейська інтелектуальна енергетична модель представляє собою систему нового покоління. Головна мета такої ринкової моделі - забезпечення ефективного використання доступних ресурсів для надійного та якісного обслуговування клієнтів. Відзначено, що основою європейського енергетичного ринку є сучасні технологічні засоби і побудова єдиної інтелектуальної ієрархічної системи управління, що забезпечує високу поточну та футуристичну ємність енергетичного ринку на європейському континенті.

Дослідження проведено на підставі аналізу чинного законодавства, статистичних даних органів державної влади України та програмних документів, які містять стратегії розвитку електроенергетики України та Польщі. Мета роботи - визначення напрямів розвитку публічних механізмів фінансового забезпечення електроенергетичної галузі України та Польщі за умов розвитку транскордонного співробітництва. Дослідження логічно побудовано щодо охоплення трьох областей, зокрема, аналізу внутрішнього ринку електроенергії України (який проводить критичний аналіз структури та обсягів електроенергії Украюни); аналіз сумісності принципів українського електроенергетичного законодавства з принципами третього енергетичного пакета ЄС (який зосереджений на підтримці певних елементів неринкового ціноутворення, що спотворює конкуренцію в новій моделі ринку електроенергії України) та імперативу транскордонного співробітництва між Україною та Польщею, що окреслює їм основні завдання в галузі права та економіки, вирішення яких необхідне для створення транснаціонального біржового ринку України та Польщі при реалізації Енергетичної стратегії Украюни в контексті інтеграції України з європейською енергетичною системою. Отримані результати надають змогу визначити ефективні напрями публічного управління щодо фінансового забезпечення транскордонного співробітництва між Україною та Польщею у сфері електроенергетики та можливі форми та напрями її реалізації.

The article argues that the search for effective tools to ensure the economically secure future of energy companies and their development in the context of green transformation is necessary due to the speed of global transformations, the priority of reducing dependence on fuel and energy imports, the development of renewable energy sources, the instability of the environment for the functioning of energy companies (as a result of russia's full-scale invasion of Ukraine) and their position both on the Ukrainian and European energy markets. The reality of the energy sector in the country and the steps for the recovery of the energy companies determined by the Economic Recovery Plan of Ukraine were analyzed. The evidence shows that the legislative amendments aimed at stabilizing the energy sector and solving key issues lack efficiency and cannot ensure the vital activity of energy enterprises and their development in the conditions of climate-neutral transformation. A methodology was proposed to assess the progress of the carbon-neutral development of energy companies, which should become the basis for attracting ESG investing. The vectors for creating a favorable environment for environmental, social, and governance (ESG) investing were identified as a unique opportunity to ensure the economically secure future of energy companies and their development in the context of green transformation.