Розкрито суть 5 448-ми термінів і понять з водного господарства, усіх розділів екології, природокористування, сталого розвитку та суміжних галузей науки, зокрема, екологічної безпеки, засад моніторингу, безпеки життєдіяльності людини.

Раскрыта сущность 5 448-ми терминов и понятий о водном хозяйстве, экологии, природопользовании, устойчивом развитии, а также смежных отраслей науки, которые имеют отношение к экологии и принципам устойчивого развития общества, в частности, экологической безопасности, основ мониторинга, безопасности жизнедеятельности человека.

Висвітлено проблему трансформації інституціонального механізму природокористування за умов глобалізації. Розкрито інституціональні засади сучасного природокористування й обгрунтовано еколого-економічні вектори глобалізації світогосподарських зв'язків. Проаналізовано основні тенденції природокористування в Україні та запропоновано напрямки інституціонального забезпечення системи екологічної безпеки соціально-економічного розвитку. Описано економічний механізм запобігання екологічним ризикам та викладено окремі аспекти екології зовнішньої та внутрішньої економічної політики.

Освещена проблема трансформации институционального механизма природопользования в условиях глобализации. Раскрыты институциональные основы современного природопользования и обоснованы эколого-экономические векторы глобализации мирохозяйственных связей. Проанализированы основные тенденции природопользования в Украине и предложены направления институционального обеспечения системы экологической безопасности социально-экономического развития. Описан экономический механизм предупреждения экологических рисков и изложены отдельные аспекты экологии внешней и внутренней экономической политики.

Обгрунтовано теоретико-методологічні засади формування нової недискримінаційної світової та ефективної національної економічної політики збалансованого природокористування, необхідність якої за умов глобалізації спричинено незадовільною імплементацією до світового господарства загальновизнаної концепції сталого розвитку (Ріо-92). Виявлено зародження конвергенції у сфері природокористування між країнами пострадянського простору та ЄС, тенденцію її прискорення. Установлено обернену U-подібну залежність між економічним зростанням і антропогенним впливом на довкілля, знайдено "поворотну точку". Введено поняття "крива екологічна стійкість" природної системи. Виявлено вплив інституційного середовища на підготовку та схвалення Екологічної Конституції Землі. Удосконалено підходи до економічно вигідної участі України у Кіотському процесі щодо глобальних змін клімату. Запропоновано розглядати збалансоване природокористування як триєдиний суспільно-економічний процес невиснажливого використання, превентивного захисту та відтворення якості природного довкілля, кількості та якості його ресурсів. Такий процес повинен регулюватися у рамках єдиної глобальної еколого-економічної системи Землі.

Висвітлено актуальні проблеми раціонального природокористування, охорони природи та забезпечення екологічної безпеки на глобальному та регіональному рівнях. Розглянуто основи теорії регіональної економіки, регіонального розвитку та регіональної економічної політики. Увагу приділено економіці природокористування, управлінню та менеджменту природоохоронної діяльності, стандартизації та моніторингу стану природного середовища. Розкрито особливості проведення експертизи й аудиту екологічних аспектів господарської діяльності підприємств. Подано інформацію про територіальну організацію та структуру господарського комплексу України, правові механізми регулювання природокористування, вітчизняну систему фінансування природоохоронної діяльності.

Розкрито теоретико-методологічні основи здійснення природоохоронної діяльності як на рівні держави загалом, так і регіону й окремого підприємства зокрема. Наведено загальну характеристику природних ресурсів та економічні основи їх використання. Охарактеризовано методичні принципи еколого-економічного оцінювання виробництва, подано методику визначення економічної ефективності природоохоронних заходів, а також методики розрахунку еколого-економічних збитків від антропогенного впливу на довкілля. Наведено та проаналізовано кращий досвід розвинених країн світу щодо побудови раціональної системи фінансування природоохоронних заходів. Увагу приділено процесу формування ринку екологічних інновацій в Україні, як новому напряму здійснення ефективної природоохоронної діяльності. Обгрунтовано природоохоронні проекти на прикладі промислових підприємств Рівненщини.

Висвітлено проблеми удосконалення ринкових методів регулювання природокористування. Проаналізовано вітчизняний та закордонний досвід застосування економічних важелів впливу в сфері використання, охорони та відтворення мінерально-сировинних, лісових, земельних, водних, природних рекреаційних ресурсів. Визначено ефективність діючого механізму регулювання ринкових відносин у різних сферах природокористування, обгрунтовано концептуальні засади його модернізації.

Освещены проблемы природопользования рыночных методов регулирования природопользования. Проанализированы отечественный и зарубежный опыт применения экономических рычагов влияния в сфере использования, охраны и восстановления минерально-сырьевых, лесных, земельных, водных, природных рекреационных ресурсов. Определена эффективность действующего механизма регулирования рыночных отношений в разных сферах хозяйствования, обоснованы концептуальные основы его модернизации.

Викладено теоретичні, методологічні та науково-методичні аспекти формування комплексного самовідтворювального еколого-економічного механізму управління ресурсозбереженням. Висвітлено соціально-економічні, політичні, екологічні передумови та стан розвитку ресурсозберігальної діяльності в Україні та закордонних країнах, розкрито теоретичні засади ресурсозбереження. Визначено науково-методичні підходи до оцінювання соціо-еколого-економічної ефективності та мотивації ресурсозберігальних заходів, методологічні підходи до формування еколого-економічного механізму управління ресурсозбереженням. Розглянуто теоретичні та практичні аспекти створення системи багаторівневого соціо-еколого-економічного моніторингу ресурсозберігальних процесів. Удосконалено науково-методичні основи організаційно-економічного забезпечення управління ресурсозбереженням на різних рівнях господарювання.

Викладено наукові засади управління раціональним природокористуванням. Розглянуто особливості механізму управління природокористуванням, його важелі й основні етапи формування в Україні та в економічно розвинутих країнах. Увагу приділено екологічному моніторингу та системі екологічної інформації. Досліджено питання правового регулювання природокористуванням і природоохоронними процесами. Наведено економічні методи управління у сфері природокористування й охорони довкілля. Розкрито сутність та основні завданя планування раціонального природокористування й охорони довкілля. Проаналізовано екологічну експертизу та проблеми її організації, висвітлено особливості екологічного ліцензування й паспортизацїі. Увагу приділено екологічному менеджменту, аудиту й маркетингу підприємств.

Викладено основні положення та концепції економічно ефективного й екологічно безбечного господарського використання природних ресурсів. Розглянуто предмет, метод, завдання, еволюцію формування та загальні поняття економіки природокористування. Розкрито сутність і класифікацію природних ресурсів, особливості їх використання у виробничих процесах різних галузей. Висвітлено проблеми забруднення природного середовища у процесі господарського використання природних ресурсів. Увагу приділено питанням біологізації економіки, соціально-економічним аспектам функціонування людини у природньому середовищі, міжнародному досвіду та співпраці в сфері економіки природокористування. Висвітлено еколого-економічні аспекти використання та збереження природних ресурсів в Україні в контексті зрівноваженого розвитку сільських територій. Розглянуто науково-правові засади раціонального природокористування. Розкрито питання еколого-економічного оцінювання технологій переробки сільськогосподарської сировини та стимулювання їх екологізації. Показано особливості розрахунку збитків від забруднення довкілля. Висвітлено шляхи раціонального використання й охорони атмосферного повітря.

Досліджено теоретико-методологічні положення щодо формування дієвих механізмів державного управління із забезпечення раціонального природокористування в регіональній соціально-економічній системі на підставі сталого екологічного розвитку. Досліджено генезу наукових підходів до проблеми управління сталим екологічним розвитком в системі природокористування на різних ієрархічних рівнях і визначено концептуальний підхід до її розв'язання. Обгрунтовано методологічний підхід до формування механізму державного управління сталим екологічним розвитком територій. Сформовано наукову концепцію модернізації інституційного середовища у сфері управління природними ресурсами у контексті забезпечення сталого екологічного розвитку регіонів України. Визначено напрями вдосконалення системи екологічного моніторингу.

Обгрунтовано теоретико-методологічні положення та практичні рекомендації з формування дієвих механізмів державного управління із забезпечення раціонального природокористування в соціально-економічній системі на засадах сталого розвитку. Уточнено сутність державного управління природокористуванням на засадах сталого розвитку, запропоновано методологічний підхід до формування його механізму. Здійснено аналіз та виявлено основні перешкоди щодо забезпечення сталого розвитку в системі державного управління природокористуванням в Україні. Обгрунтовано напрями удосконалення правового механізму державного управління природокористуванням на засадах сталого розвитку. Розроблено систему регуляторних заходів щодо формування моделі сталого розвитку та забезпечення міжнародних екологічних стандартів у сфері природокористування. Визначено напрями удосконалення системи екологічного моніторингу в Україні. Зазначено, що такі заходи мають бути узгоджені на локальному, національному та міжнародному рівнях на основі формування моделі сталого розвитку та забезпечення міжнародних екологічних стандартів.

Розглянуто зв'язок між глобалізацією, вільною торгівлею та навколишнім середовищем; проблеми, що виникають у цьому випадку для довкілля, а також можливі шляхи їх подолання.

Рассмотрены понятие и классификации экономико-экологических рисков. Проведен анализ экологической ситуации в Украине. Внимание уделено разработке научно-методических основ определения возможности возникновения экономико-экологического риска, который является основой возникновения вероятностного ущерба, с целью уменьшения этих показателей. Отмечено, что управление и оценка возможности возникновения вероятности экономико-экологического риска представляют собой один из главных аналитических инструментов, которые позволяют избежать или свести к минимуму остроту экологических проблем, которые могут возникать в ходе реализации любой хозяйственной деятельности.

Розглянуто глобальні тренди споживання. Обгрунтовано, що сучасні екологічні виклики, такі як зміни клімату, виснаження та деградація природних ресурси, забруднення довкілля, пов'язані в першу чергу зі зростанням багатства та масштабів споживання. Систематизовано традиційні маркетингові інструменти, які використовуються для просування "зеленого" споживання.

Запропоновано концепцію формування (становлення) фізичної макроекономіки сталого розвитку, яка розширює систему координат досліджень в економічній науці, оскільки враховує параметри фізики наземного простору біосфери в економічному розвитку. Об'єктом дослідження фізичної макроекономіки є складні еколого-соціогосподарські системи (ЕСГС), в ядрі яких - наземні екологічні системи, що характеризуються певним обсягом продуктивності поверхні Землі. Фізична макроекономіка досліджує моделі співмірності біофізичних і вартісних оцінок на шляху до формування економіки сталого розвитку ЕСГС. Запропоновано фізико-економічну парадигму формування економіки сталого розвитку, яка, на відміну від наявних, враховує природничі джерела початкового циклу збагачення в економіці. Це надає підстави для методологічних змін у теорії вартості та побудови якісно нової моделі монетарної економіки для вирішення проблем Sustainability. Новітня фізична економія-інтегральна (синтезуюча) наука, що застосовує трансдисциплінарні підходи до дослідження причинно-наслідкових зв'язків у складних стаціонарних еколого-соціогосподарських системах різного ієрархічного рівня. Нові евристичні моделі в ній базуються на синтезі законів фізики, біології, геоботаніки, геохімії, ландшафтознавства, біофізики та економіки. Обгрунтовано фізико-економічну модель сталого розвитку, яка базується на методі функції екологічної пропозиції Землі. Ця функція фіксує оптимальний обсяг природного капіталу Землі, який можна отримати за його заданого обсягу і площі наземної екологічної системи. Це дало можливість обурунтувати та визначити нові фізико-економічні індикатори сталого розвитку ЕСГС.

Цілі сталого розвитку (ЦСР), також відомі як глобальні цілі, прийняті Організацією Об'єднаних Націй у 2015 р. як універсальний заклик до дій щодо подолання бідності, захисту планети, забезпечення миру та покращання якості життя всіх людей до 2030 р. Цілі розвитку спрямовані на те, щоб до 2030 р. покінчити з усіма формами голоду, щоб усі люди отримували достатню кількість поживної їжі протягом усього року. Це сприятиме сталому сільському господарству, підтримці дрібних фермерів і рівному доступу до землі, технологій і ринків. Окрім цього, важливо вжити термінові заходи, щоб зменшити втрату природних середовищ існування та біорізноманіття, які є частиною нашої спільної спадщини та підтримують глобальну продовольчу та водну безпеку, пом'якшують наслідки зміни клімату та адаптацію до них, а також забезпечують мир і безпеку. Задля розвитку цього напрямку в Україні, в межах Європейського проєкту ERA-PLANET програми Horizon 2020 "Європейська мережа для дослідження нашої планети", використовуються дані спостереження Землі та супутникові дані для моніторингу ефективності використання природних ресурсів, а також для оцінки прогресу в досягненні ЦСР. Розроблено технології обрахунку трьох конкретних індикаторів, а саме: 2.4.1. "Частка сільськогосподарських площ з продуктивним і сталим сільським господарством"; 15.1.1 "Площа лісів як частка загальної площі земного покриву"; 15.3.1 "Частка землі, яка деградувала відносно загальної площі земного покриву". Основна проблема, яка вирішується для території України, пов'язана з відсутністю якісних наборів даних, їх низьким просторовим розрізненням і меншою точністю у порівнянні з регіональними продуктами. Запропоновано нову вдосконалену методологію для обчислення карти продуктивності землі на основі супутникових даних високого просторового розрізнення.

У монографії окреслено науково-практичні підходи до удосконалення процесів управління природокористуванням і охороною довкілля. Зазначено, що в умовах активізації функціонування транскордонних регіонів, реалізації процесів спільної співпраці на міждержавному, регіональному і локальному рівні важливим € забезпечення зниження техногенного навантаження на навколишнє природне середовище, удосконалення управління природокористуванням і охороною довкілля, досягнення рівня екологічної безпеки транскордонних територій. Аргументовано необхідність формування і реалізації організаційно-економічного механізму раціонального природокористування з врахуванням функцій господарських суб’єкгів-природокористувачів. Доведено, що в умовах поглиблення ринкових перетворень і реалізації пріоритетів соціально-економічного розвитку країни та її регіонів доцільним є забезпечення генезису інституціональних трансформацій і вдосконалення господарського механізму у сфері управління природоохоронною діяльністю.