Визначено економічні передумови виникнення міжнародного цифрового розриву за умов формування глобального інформаційного суспільства. Досліджено роль сучасних інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) як інструментів соціально-економічного розвитку. Виявлено сучасні тенденції розвитку світового ринку ІКТ і здійснено аналіз, і прогноз динаміки міжнародного цифрового розриву. Досліджено регіональні особливості готовності країн до використання сучасних ІКТ у цілях розвитку та зростання. Запропоновано механізм вдосконалення методики оцінювання асиметричності процесів інформатизації світогосподарського розвитку, який застосовано на прикладі країн ЄС та обгрунтовано необхідність його впровадження вітчизняною системою статистики. Розроблено структурну модель подолання цифрового розриву між Україною та розвиненими країнами, запропоновано напрями інституційного забезпечення її реалізації.

Розроблено методологічні, науково-теоретичні та науково-практичні положення щодо глобалізації сільськогосподарського розвитку на основі інформаційного підходу до розвитку економік країн. Досліджено теоретичні основи глобалізації світової економіки, наукові концепції глобалізації сучасних економічних систем. Визначено теоретичні передумови та практичні наслідки розвитку глобалізаційних процесів в економіці. Досліджено об'єктивну закономірність інформатизації сільськогосподарського розвитку у глобальному економічному просторі. Розглянуто використання міжнародних інформаційних мереж в економічній діяльності, інформаційних систем у міжнародній фінансово-кредитній сфері, стан інформатизації державного регулювання економіки. Досліджено використання інформаційних технологій у міжнародній маркетинговій та комерційній діяльності. Досліджено глобальний характер і запропоновано напрями подолання загроз безпеці інформаційних систем, проаналізовано підходи щодо планування захисту економічної інформації. Запропоновано концепцію інформатизації національної економіки, проведено оцінювання основних викликів інформатизації економіки за умов глобалізації.

Rapid development of information and communication technologies supported by research in optics has brought sufficient bandwidth for new broadband services and applications. Broadband access and services in nowadays, are seen as crucial for business development and overall country prosperity. Thanks to that, the Internet is not only a service, but it is a platform, which has a significant impact on all areas of society. Customers' interest is focused on particular multimedia services with an attractive content which have, however, various demands for bandwidth. These services include IPTV, along with innovative television services, video conferencing services, online virtual environments, health care services and new web 3D services. Implementation of research results and deployment of broadband accesses in countries of Organization for Economic Co-operation and Development (OECD) is different despite expectations. Analyzing the implementation steps of broadband access in the countries with the highest penetration of broadband accesses gives an opportunity to the other countries to utilize appropriate know-how for their own benefit and growth with respect to their own specific market environment.

Досліджено проблему сутнісних трансформацій світової економіки у вимірах інформаційно-комунікативних технологій. Акцентовано увагу на реорганізації стратегій розвитку економіки, яка все більше починає залежати від інновацій, інтелекту, знання, управління, що є умовою переходу економіки із матеріальної сфери у віртуальну.

Викладено методологічні акценти класичного й інституційного підходів у сучасних концепціях розвитку світової економіки. Обгрунтовано парадигмальні наукові концепції розвитку суспільства та практичні наслідки інформаційних процесів у глобальній економіці. Розглянуто онтологічні підходи формування світоглядних концепцій розвитку світової економіки. Висвітлено ключові особливості сучасного етапу розвикту процесу інформатизації світової економіки. Охарактеризовано об'єктивну природу виникнення інформаційного суспільства та нові підходи до управління. Описано інформаційні технології організації управління інноваціями.

Розкрито сучасні тенденції розвитку інформаційних технологій (ІТ), їх роль у розвитку економіки майбутнього на основі конвергенції NBIC-технологій. Висвітлено проблеми та напрямки розвитку інформаційного суспільства в Україні, перспективи розвитку електронного управління та розробки в галузі ІКТ установ НАН України. Акцентовано увагу на розвитку комунікаційних глобальних мереж. Проаналізовано розвиток ринку ІТ в економіках країн світу та України, проблеми захисту інформаційних продуктів і ведення електронного бізнесу в них, ефективні механізми розвитку сучасних ІТ-підприємств різних країн. Висвітлено перспективи розвитку телекомунікаційної галузі України, методів і засобів штучного інтелекту. Розкрито напрями розвитку матеріального базису інформаційно-комунікаційних технологій.

Досліджено проблеми прояву інформаційної субстанції, її властивості систематизувати середовище і зменшувати ентропію. Також проаналізовано створення виробництв на базі інформаційної економіки.

Розглянуто діалектику становлення інформаційно-мережевих систем та їх вплив на цивілізаційний розвиток економіки в глобальному й національному вимірах.

Розглянуто питання прогнозування розвитку світової системи, національної економіки з урахуванням впливу динаміки глобальних процесів. Мета роботи - розробка інформаційної технології прогнозування історичної динаміки світової системи, національної економіки на базі імітаційної моделі, що інтегрує методології системної динаміки та можливості моделей керованого світу.

Досліджено проблеми інформатизації світової економіки та розроблено рекомендації щодо форм і моделей інноваційного розвитку сфери інформаційних технологій з метою подолання існуючих дисбалансів і створення унікальних конкурентних переваг. Досліджено теоретичні передумови формування парадигми інформаційного розвитку світової економіки. Обгрунтовано необхідність уточнення існуючого логіко-понятійного апарату для приведення його у відповідність до сучасних умов. Проаналізовано існуючі моделі інноваційної діяльності та визначено напрямки їх розвитку. Проведено моніторинг стану і динаміки інформаційного розвитку світової економіки. Визначено деструктивні прояви в процесі інформатизації, виявлено та розглянуто шляхи вирішення проблем, що виникли. Розроблено парадигмальну інноваційну модель інформаційного розвитку світової економіки, що сприяє підвищенню продуктивності та зниженню ризиків інноваційної діяльності у сфері інформаційних технологій, описано інституційні форми її реалізації. Проведено апробацію моделі в процесі створення інформаційної системи маркетингового призначення.

Роботу присвячено розвитку теоретико-методологічних основ дослідження міжнародної економічної інтеграції й інформатизації та розробці науково-практичних рекомендацій щодо вдосконалення інтеграційних процесів в контексті інформатизацій світогосподарського розвитку. Проаналізовано теоретичні основи розвитку інтеграційних процесів, досліджено сутність, структурні елементи та характеристики нової економіки, визначено основні складові й особливості інформатизації світового господарства. Здійснено оцінювання економічного потенціалу країн з використанням композитного індикатора "індекс нової економіки знань", проаналізовано трансформацію інтеграційних процесів через формування інтеграційно-технологічних кластерів, здійснено моделювання міжнародного трансферу знань у новій економці в інформаційно-інтеграційному вимірі. Проведено прогнозування основних індикаторів розвитку нової економіки знань, розроблено механізм інституційної трансформації глобальної економічної системи у векторі нової інтеграційної економіки знань.

Продемонстровано, як електронні віртуальні ринки можуть стати альтернативним інструментом збирання інформації від множини експертів. Функціонування віртуального ринку знаходиться під впливом низки чинників, у першу чергу, активності учасників даного ринку. Представлено 2 методи мотивації учасників ринку, які сприяють збільшенню обсягів торгів та кількості транзакцій. Дані інструменти підвищують активність учасників віртуального ринку і таким чином сприяють розвитку його динаміки.

Висвітлено перспективи розвитку та характерні риси інформаційної економіки, процеси та наслідки інтелектуалізації суспільства у розвинених країнах. Простежено становлення сучасної економіки як синергетичної, розкрито основні напрями впливу інтелектуалізації економіки на становлення кластерів та інших форм мережевих структур. Детально розглянуто напрями та протиріччя формування інформаційного суспільства в трансформаційних економіках. Розкрито напрями впливу інтелектуалізації економіки на ровиток ринкових відносин в Україні. Увагу приділено перспективам та інструментам формування інформаційного суспільства у нашій державі.

Визначено актуальність проведення порівняльного аналізу розвитку інформаційно-комунікаційних технологій у країнах СНД. Опрацьовано роботи визначних українських і зарубіжних вчених засуміжнимидослідженнями, а також звіти Міжнародного телекомунікаційного об'єднання з 2008 по 2014 роки. Обрано методологічну основу для проведення дослідження. Приведено структуру індексу розвитку ІКТ. Розглянуто та проаналізовано світовий рейтинг за індексом розвитку ІКТ. Наведено рейтинг країн СНД за станом галузі за даними 2013 року. Визначено динаміку розвитку інформаційно-комунікаційних технологій у кожній з аналізованих країн щодо зміни положення у світовому рейтингу та щодо зростання показників розвитку ІКТ за рік та за період з 2008 по 2013 рік. Проаналізовано окремі показники, що характеризують розвиток телекомунікаційних мереж обраних країн. Визначено позиції країн СНД відносно середніх значень показників індексу розвитку ІКТ розвинутих країн, світу взагалі, країн, що розвиваються та регіону СНД. Визначено країну-лідерарегіону в галузі інформаційно-комунікаційних технологій та країни, що найшвидше розвиваються у цій сфері.

Оцінено стан діджиталізації (використання цифрових технологій) суспільного виробництва в Україні та світі для підвищення його ефективності. Узагальнено успішний світовий досвід, висвітлено проблеми впровадження ІКТ в окремі сектори національної економіки. Оцінено ступінь інституційного забезпечення стимулювання розвитку ІКТ. Найбільш пріоритетним натепер визнано кластер безготівкових розрахунків ІКТ з огляду на можливий ефект для національної економіки за умови усунення технічних проблем, розвитку інфраструктури та інституціоналізації. У державній політиці стимулювання ІКТ необхідне посилення системності, послідовності, завершеності, узгодженості з напрацюванням та ухваленням відповідних законодавчих актів.

На підставі систематизації тенденцій розвитку глобалізації та виділення її істотних ознак, запропоновано авторське визначення терміну "глобалізація". Запропоновано графічну модель, яка ілюструє послідовність і підпорядкованість у зміні форм розвитку сучасної економіки. У цій моделі виділено доіндустріальні суспільства, суспільства на ранній стадії індустріалізації, індустріальні, масового споживання, пост-індустріальні в початковій стадії та інформаційні. Термін "інформаційне суспільство" розкриває значення інформації як самостійної фундаментальної сутності та перетворення її на реальний економічний ресурс. Через аналіз розвитку інформаційного суспільства, обгрунтовано перехід до мережевої економіки як нового підходу до вирішення проблем конкуренції за умов глобалізації економіки.

Перетворення технологічного устрою сучасного господарства зумовили появу цифрової економіки, яка відкриває суттєві можливості та, разом з тим, породжує загрози. Мета роботи - показати методологічні підходи до трактування цифрової економіки, суперечність можливих результатів її розвитку і функціонування та практичне значення досліджень цього феномена. Цифрова економіка трансформує господарські взаємодії; знищує довгі ланцюги посередників; прискорює укладання різних угод; усуває просторові обмеження при доступі до ринків; надає конкурентні переваги компаніям незалежно від їх розмірів; дозволяє створити ефект масштабу і реалізувати його позитивну віддачу, знижуючи витрати. Разом з тим, у розвинених країнах і галузях, що легко піддаються автоматизації, різко скорочується потреба в працівниках з низькою і середньою кваліфікацією. Сформовано економіку, заснована більшою мірою на неповній зайнятості, на короткострокових стосунках із фрилансерами, які не охоплюються системою соціального забезпечення. Ці процеси створюють загрози стабільності доходів і розвитку національної економіки. Для порівняльного аналізу процесів розвитку цифрової економіки використовуються індекси, які можуть стати основою форсайта національної економіки.

Мета роботи - дослідження виявлення інформатизації глобального економічного розвитку. Розглянуто комплекс питань, пов'язаних із дослідженням розвитку інформатизації країн світу в умовах глобалізації. Проаналізовано розвиток інформатизації у глобальному економічному просторі, який сприяє відкриттю нових ринків для міжнародних торговельних підприємств, міжнародних транснаціональних корпорацій та інших організацій, які не лише здійснюють експорт, а і створюють виробничі потужності для місцевих виробників. Запропоновано методичний підхід, який містить три етапи та формування вхідної інформації стану інформатизації глобального економічного розвитку країн світу.

The ideas of a new social and economic concept as the basis of the era of the digital revolution areconsidered. It has been determined that"Entrepreneurs" and "Intrapreneurs" will be of primary importance in the future. It has been predicted how a new economic society can look like, what forms of labor organization can be expected, and how it can ensure a high level of employment.

Предмет дослідження - особливості виникнення новітніх продуктів і послуг в просторі формування і розвитку інтелектуальних технологій. Мета роботи - авторське бачення специфіки впливу інтернет речей на конкурентоспроможність національної економіки в глобальному просторі. Методологія проведення роботи - загальні положення економічної теорії, постулати інноваційної економіки, а також PESTL-аналіз задля виявлення ключових особливостей і впливу середовища на ефективність впровадження новітньої технології в сучасній Україні. Результати роботи - здійснено аналіз середовища впровадження інтернет речей в Україні, що свідчить про несприятливі політичні чинники в Україні, проте скориставшись можливостями Європейської зони вільної торгівлі, країна може займати перспективні позиції на світовому ринку Інтернету речей. Економічні умови є відносно сприятливими для побудови бізнесу у секторі інтернету речей, а соціальні чинники є більш сприятливими для розвитку ринку у визначеному секторі, зокрема у сегменті В2С. Інноваційне-технологічне середовище відрізняється високим потенціалом та одночасно відсутністю державної підтримки і захисту винаходів. Не зважаючи на певні переваги за іншими рівними умовами, складність законодавства, яке регулює міжнародну торгівлю, податкові, цивільно-трудові відносини є стримуючим фактором для розвитку ринку інтернету речей в Україні. Висновки: ринок Інтернету речей є надзвичайно перспективним і його зростання є неминучим. Він несе чимало можливостей, зокрема: Інтернет речей промислових товарів, ринок IоТ платформ тощо, але існують і загрози, які стримують його розвиток в Україні. Подолання цих загроз може перетворити наявні умови в нові можливості, тому це стає важливим завданням сьогодення. Загалом, для України є багато шляхів успішного використання можливостей ринку інтернету речей, проте, існують державні проблеми, без подолання яких конкурування на даному ринку буде практично неможливим, зокрема, каменем спотикання все ще залишається політико-правова система.