Зазначено, що аудит є обов'язковою частиною цивілізованого функціонування ринкової економіки кожної країни. Розглянуто особливості здійснення аудиторських перевірок в зарубіжних країнах. Зроблено висновки щодо застосування міжнародного досвіду для розробки нових положень та принципів аудиту в Україні.

Иследовано влияние инфляции на достоверность учетных данных и показателей отчетности. Обобщены подходы к решению этой проблемы в разных странах Европы. Раскрыты теоретические основы поддержания капитала предприятия в условиях инфляционных процессов. Рассмотрены состояние, проблемы и пути решения вопросов оценки необоротных материальных активов, предложены подходы и методы оценки материальных активов. Значительное внимание уделено финасовой отчетности в условиях инфляции и гиперинфляции. Показано влияние инфляции на финасовые результаты деятельности предприятия. Акцентировано на аналитической оценке изменения стоимости активов и финансовых результатов под влиянием инфляционного фактора. Описаны особенности бухгалтерского учета влияния изменения цен в соответствии с МСФО и GAAP США, приведены модели учета инфляционного влияния в странах мира.

Досліджено генезис теорії управління якістю аудиторських послуг, узагальнено та систематизовано її понятійно-категоріальний апарат, розкрито концептуальні основи формування системи управління якістю аудиторських послуг, проаналізовано зарубіжний досвід формування системи управління якістю аудиторських послуг і можливості його використання в Україні. Проведено аналіз комплексного розвитку управління якістю аудиторських послуг на вітчизняному ринку. Визначено економічні проблеми якості аудиторських послуг і резерви підвищення ефективності системи управління. Обгрунтовано методичні підходи до оцінювання системи управління якістю аудиторських послуг. Наведено базові положення теорії формування системи управління якістю аудиторських послуг, розроблено її науково-методичний інструментарій моделювання за умов невизначеності та ризику. Вдосконалено технологію формування та забезпечення ефективної системи управління якістю аудиторських послуг. Розроблено комплекс заходів щодо формування системи контролю якості послуг аудиторських фірм.

Проаналізовано основні аспекти аудиту ефективності, його сутності й загальних рис становлення і застосування у державному фінансовому контролі зарубіжних країн.

Проаналізовано світовий досвід у сфері побудови ефективної системи державного аудиту ефективності. Визначено основні проблеми на шляху побудови ефективної системи контролю державних фінансів. Проаналізовано взаємодію функцій державного аудиту ефективності. Вказано на неоднорідність системи державного аудиту ефективності, що дозволило уточнити та по-новому представити дану систему.

Вибір концепції регулювання аудиторської діяльності грунтується на визначенні особливостей держави або професійних організацій у здійсненні заходів з організації аудиторської діяльності, регулювання діяльності субієктів аудиту, контролю за їх функціонуванням тощо. У цілому світовий досвід регулювання аудиторської діяльності показує, що розвиток саморегулювання професії дозволяє забезпечувати єдині вимоги, умови та якість здійснення аудиту на території окремої держави при створенні одного саморегульованого аудиторського об'єднання, наділеного відповідними повноваженнями, або декількох подібних об'єднань за умови вироблення ними єдиних підходів і консолідації своєї професії. Водночас не можна відмовлятися від державного регулювання аудиторської діяльності. Сказане дозволяє зробити висновок про необхідність розумного поєднання державного регулювання та саморегулювання ринку аудиту з метою збереження балансу приватного та публічного інтересу до аудиторської діяльності та розвитку аудиторської професії.

Розкрито напрями трансформації теорії, організації та методики економічного аналізу діяльності аудиторських фірм. Обґрунтовано, що економічний аналіз як система оцінки ефективності діяльності аудиторських фірм має враховувати двоєдиний прояв такої діяльності: як суб’єкта незалежного фінансового контролю та як суб’єкта господарювання. Розроблено інформаційну модель господарської діяльності аудиторських фірм як об’єкта економічного аналізу, на основі чого визначено напрям трансформації складових системи економічного аналізу та взаємозв’язків між ними. Обґрунтовано напрями трансформації інформаційних запитів користувачів та на основі цього запропоновано методичні положення щодо оцінки ефективності використання та формування фінансового та кадрового потенціалів аудиторських фірм.

Дослідження спрямоване на визначення розміру глобального ринку аудиторської діяльності, що формується під впливом сьогоденних викликів. Визначено розмір глобального ринку аудиторської діяльності у 2020 р., простежено динаміку зміни доходів компаній Великої четвірки за 2015 - 2020 рр. і спрогнозовано дохід досліджуваних компаній на 2021 р. Визначено частку доходів від аудиторської діяльності у загальній структурі доходів кожної з компаній і графічно відображено структуру доходів компаній Великої четвірки за видами діяльності за 2019 - 2020 рр. Карантинні заходи, запроваджені у всьому світі, спонукали компанії Великої четвірки до пошуку нових можливостей, тому розроблено SWOT-аналіз, який надає змогу визначити сильні та слабкі сторони кожної з компаній, а також можливості та загрози зовнішнього середовища. Врахування негативних наслідків кризи, спричиненої Covid-19, надало змогу з'ясувати, чи перспективи для розвитку аудиторських компаній все ж великі. З огляду на це, узагальнено основні тенденції на ринку глобального ринку аудиторської діяльності.

Recommendations for the development of a state internal audit system in conditions of using digital technologies have been elaborated. It was established that the procedures of conducting state internal audits change under influence of digitization. Conformity of the stages of audit digitization and the applied digital technologies was established. Foreign experience in the digitization of the state internal audit was analyzed. It was also established that the active application of artificial intelligence technologies may be one of the probable scenarios of the development of the state internal audit system in foreign countries in the near future. Types of digital technologies were systematized depending on the field of state internal audit. It was found that the maximum effect from the use of digital technologies in the field of audit will take place in the case of their synergistic combination. Coordinated interaction between constituent elements of the state internal audit has been established. This has made it possible to present the process of development of the state internal audit system in conditions of digitization and determine its main objective: ensure greater transparency and efficiency of accounting for tangible assets by means of new digital technologies. Taking into account the above, a mechanism of development of the system of state internal audit in conditions of use of digital technologies was offered. It is based on corresponding directions and measures. It was established that to assess the efficiency of development of the state internal audit system in conditions of application of digital technologies, it is advisable to use the indicators reflecting overall results of measures taken in state financial control. The application of the proposed mechanism will make it possible to establish the effect of digital technologies on the development of the state internal audit.