Рассмотрены закономерности, особенности и противоречия формирования информационной экономики и социально-экономических отношений при переходе к постиндустриальной формации. Освещены работы ученых, отстаивающих разные, порой противоположные, точки зрения и представляющих различные научные школы из нескольких регионов Украины, а также России, Бельгии, Германии, США.

Рассмотрены модели, методы и средства оценки стоимости программного обеспечения (ПО), приведены результаты эксперимента по оценке стоимости, рассмотрены особенности калибровки параметров стоимости, сделаны выводы о целесообразности применения рассмотренных моделей, методов и средств в разработке ПО.

Раскрыты социально-экономические проблемы информационного общества. Рассмотрены закономерности, особенности и противоречия формирования информационной экономики и социально-экономических отношений при переходе к постиндустриальной формации. Уделено внимание совершенствованию информационных технологий в экономике, проблемам конкурентоспособности интеллектуально-информационного капитала, эколого-экономическим последствиям информационного загрязнения окружающей среды, трансформации моделей менеджмента в информационной экономике.

Розглянуто сутність, структуру й основні проблеми становлення та теоретичного осмислення такого нового явища сучасності, як інформаційна економіка (ІЕ). Проаналізовано економічні процеси, пов'язані зі становленням і розвитком ІЕ в національному та світовому господарстві, які трансформуються під впливом зростання масштабів виробництва та поширення інформації як ресурсу та фактора науково-технічного та соціально-економічного прогресу. За допомогою авторської гіпотези, показано, що теорія ІЕ має онтологічний і гносеологічний аспекти. Проаналізовано широкий спектр сучасних теорій, в яких присутні аспекти ІЕ. Увагу приділено взаємодії позитивного та нормативного аспектів теорії ІЕ, концепції нової мережевої економіки, використанню ідей нагромадження інформації та знань в неокласичних теоріях людського капіталу, динамічній теорії створення й управління організаційними знаннями.

Досліджено методологічні проблеми організації хмаринного моніторингу в соціально-економічній сфері. Висвітлено особливості побудови систем хмаринного моніторингу. Розглянуто досвід використання хмаринних технологій та описано хмаринні сервіси для побудови систем моніторингу в соціально-економічних дослідженнях. Запропоновано формування системи моніторингу на основі використання хмаринних сервісів пошукової системи Google, розглянуто структуру системи хмаринного моніторингу та описано її компоненти.

Розглянуто сутність, структуру й основні проблеми становлення та теоретичного осмислення такого явища, як інформаційна економіка (ІЕ) й економіка знань. Визначено структуру ІЕ та її місце в сучасному господарстві. Розкрито питання використання модельного інструментарію в ІЕ. Висвітлено теорії, в яких присутні аспекти інформаційної економіки й економіки знань. Увагу приділено дослідженням гетерогенності концепцій асиметрії інформації на противагу основам ортодоксального конкурентно-рівноважного аналізу у працях В.-С. Вікрі, Дж.-А. Міррліса, Дж. Акерлофа, М. Спенса, Дж. Стігліца.