Індекс рубрикатора НБУВ: Т3(6)63

Рубрики:

Історія

Шифр НБУВ: Ж27630 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглядається історія культури країн Азії та Африки у новий час через діалог Схід-Захід. На прикладі мистецтва висвітлюється співвідношення загальнолюдських і національних цінностей. Досліджується проблема середньовіччя Сходу і Заходу в історико-культурному процесі. Показано місце Східного Ренесансу в історії цивілізації та проблема перехідних періодів у зміні стадіальних процесів, а також форми та рівні епохи Відродження в сходознавстві, зокрема, головні риси історичного світогляду відродженців Сходу та Заходу, зроблено порівняння культурно-історичного змісту епохи Відродження Сходу і Заходу.

Висвітлено розвиток народів Азії та Африки протягом 1918 - 2003 рр. Проаналізовано особливості національно-визвольного руху та модернізаційних процесів, які впливали на зміни традиційних суспільних відносин і формування сучасного положення країн Сходу. Розглянуто питання політичного та економічного розвитку Туреччини, Ірану, Афганістану, Сирії, Лівану, Палестини, Іраку, Саудівської Аравії, Ефіопії, Південно-Африканського Союзу, Китаю, Японії, Лаосу, Індонезії, Алжиру.

Освещено развитие народов Азии и Африки на протяжении 1918 - 2003 гг. Проанализированы особенности национально-освободительного движения и модернизационных процессов, влиявших на изменения традиционных общественных отношений и формирование современного положения стран Востока. Рассмотрены вопросы политического и экономического развития Турции, Ирана, Афганистана, Сирии, Ливана, Палестины, Ирака, Саудовской Аравии, Эфиопии, Южно-Африканского Союза, Китая, Японии, Лаоса, Индонезии, Алжира.

Розглянуто проблеми соціально-економічного і політичного розвитку країн Азії та Африки в період новітньої історії (1918 р. - кінець ХХ ст.). Висвітлено національно-визвольну боротьбу, становлення афро-азіатських незалежних держав, зокрема: Японії, Китаю, Монголії, Французького Індокитаю, Бірми, Індонезії, Індії, Афганістану, Пакистану, Ірану, Туреччини, Ізраїлю, Корейської Народно-Демократичної Республіки, Республіки Корея, Сінгапуру, В'єтнаму, Лаосу, Камбоджі, а також арабських країн - Єгипту, Сірії, Лівану, Лівії, Іраку, Алжиру, Саудівської Аравії та Палестини. Висвітлено питання пошуку названими державами ефективних моделей розвитку, політики реформ на сучасному етапі та завоювання свого місця у світовому співтоваристві.

Рассмотрены проблемы социально-экономического и политического развития стран Азии и Африки в период новейшей истории (1918 г. - конец ХХ в.). Освещена национально-освободительная борьба, становление афро-азиатских государств, в частности: Японии, Китая, Монголии, Французского Индокитая, Бирмы, Индонезии, Индии, Афганистана, Пакистана, Ирана, Турции, Израиля, Корейской Народно-Демократической Республики, Республики Корея, Сингапура, Вьетнама, Лаоса, Камбоджи, а также арабских стран - Египта, Сирии, Ливана, Ливии, Ирака, Алжира, Саудовской Аравии и Палестины. Освещены вопросы поиска перечисленными государствами эффективных моделей развития, политики реформ на современном этапе и завоевания своего места в мировом сообществе.

Розглянуто проблеми соціально-економічного та політичного розвитку країн Азії та Африки у період новітньої історії (1918 - кінець ХХ ст.). Висвітлено національно-визвольну боротьбу, особливості становлення афро-азіатських незалежних держав, здійснено пошуки ними ефективних моделей розвитку. Розкрито сутність політики реформ на сучасному етапі, а також процес завоювання свого місця у світовому співтоваристві.

Рассмотрены проблемы социально-экономического и политического развития стран Азии и Африки в период новейшей истории (1918 - конец ХХ вв.). Освещены национально-освободительная борьба, особенности становления афро-азиатских независимых государств, осуществлены поиски ими эффективных моделей развития. Рассмотрены сущность политики реформ на современном этапе, а также процесс завоевания своего места в мировом сообществе.

Досліджено історію виникнення та сучасний стан деяких регіональних конфліктів країн Азії та Африки після Другої світової війни. Розглянуто поняття конфлікту, стадії його розвитку та шляхи вирішення. Встановлено основні причини конфліктогенності азіатського та африканського регіонів, специфічні риси та закономірності розвитку конфліктних ситуацій. Розроблено програму спецкурсу, плани семінарських занять, тематику рефератів і питання до заліку.

Исследована история возникновения и современное состояние некоторых региональных конфликтов стран Азии и Африки после Второй мировой войны. Рассмотрено понятие конфликта, стадии его развития и пути решения. Установлены основные причины конфликтогенности азиатского и африканского регионов, специфические особенности и закономерности развития конфликтных ситуаций. Разработана программа спецкурса, планы семинарских занятий, тематика рефератов и вопросы для зачета.

Розкрито специфіку соціоеволюційного розвитку цивілізацій афро-азійського постсередньовіччя за умов східно-західної дихотомії світового історичного процесу. Розглянуто питання етнополітичної та суспільно-господарської еволюції, духовного розвитку східних народів. Проаналізовано роль видатних особистостей в передколоніальній історії афро-азійського регіону.

Раскрыта специфика социоэволюционного развития цивилизаций афро-азийского постсредневековья в условиях восточно-западной дихотомии мирового исторического процесса. Рассмотрены вопросы этнополитической и общественно-хозяйственной эволюции, духовного развития восточных народов. Проанализирована роль известных личностей в предколониальной истории афро-азийского региона.

Наведено стислі відомості з історії XX - початку XXI ст. країн Азії й Африки, зокрема, Японії, Китаю, Індії, Індонезії. Подано інформацію про "рисові бунти" в Японії 1918-го р., заснування партії Гоміньдан, проголошення незалежності Бірми.

Приведены краткие сведения по истории XX - начала XXI вв. стран Азии и Африки, в частности, Японии, Китая, Индии, Индонезии. Дана информация о "рисовых бунтах" в Японии 1918-го г., основании партии Гоминьдан, провозглашении независимости Бирмы.

Дисертація присвячена дослідженню міждержавних конфліктів в Африці на південь від Сахари. Проаналізовано причини їх виникнення, визначено типологію політичних конфліктів. У дисертації прослідковано результати колоніального розподілу Африки і виявлено приховані причини виникнення як внутрішніх, так і міжнародних конфліктів, проведений порівняльний аналіз африканської конфліктогенності в умовах існування біполярної системи і після її розпаду. Показана роль міжнародних і африканських регіональних і субрегіональних організацій і інститутів у врегулюванні міждержавних конфліктів в Африці на південь від Сахари. Проведений аналіз діяльності Організації Африканської Єдності та формування механізмів її взаємодії з ООН у справі врегулювання міждержавних конфліктів в Африці на південь від Сахари, приводяться приклади перших позитивних результатів взаємодії механізму ООН і ОАЄ в нормалізації ситуації в субрегіоні.

Проаналізовано участь Бельгії в колоніальному поділі Африки в 1876 - 1918 рр. Вперше проведено комплексний аналіз бельгійської колоніальної політики в новий час. Відзначено, що бельгійський колоніалізм має ряд особливостей, які зумовлюють специфічні відносини між метрополією та колонією. Стаючи сувереном незалежної держави Конго, король розраховував на допомогу Бельгії, але з часом почав затягувати процес трансформації незалежної держави Конго в бельгійську колонію. Він здійснював абсолютну владу в Конго, маючи за мету з початку 1890-х рр. одержання надприбутків, що для конголезців означало встановлення одного з найжорстокіших режимів в Африці. Союзниками Леопольда II були колоніальна адміністрація, концесійні компанії та християнські місії. Поступово реальну владу в Конго взяли в свої руки транснаціональні корпорації.

Висвітлено проблему періодизації історії міжнародних відносин країн Азії та Африки епохи середньовіччя. Розкрито головні тенденції міжнародних відносин Сходу на рубежі давнини та середньовіччя (VI - III ст. до н.е.). Розглянуто зовнішню політику Ханського Китаю та міжнародні відносини на Далекому Сході в III ст. до н.е. - II ст.н.е., крах імперії Хань та міжнародні відносини на Далекому Сході в III - VI ст., VI - X ст. Проаналізовано міжнародні відносини на Близькому та Середньому Сході в VI - VIII ст., зовнішню політику Арабського халіфату. Значну увагу приділено міжнародним відносинам в монгольський і постмонгольський період, а також за впливу Османської Туреччини у XIV - XVIII ст.

Висвітлено другий етап Нової історії країн Азії та Африки в контексті розвитку східних народів за умов колонізації. Розкрито загальну та регіональну специфіку соціоеволюційного процесу в афро-азійських країнах у період існування Світової колоніальної системи. Проаналізовано трансформаційні наслідки східного колоніалізму в хронологічних межах означеного історичного етапу, узгодженого з загальноєвропейськими критеріями Нової історії.

Освещен второй этап Новой истории стран Азии и Африки в контексте развития восточных народов в условиях коллонизации. Раскрыты общая и региональная специфика социоэволюционного процесса в афро-азиатских странах в период существования Всемирной коллониальной системы. Проанализированы трансформационные последствия восточного коллониализма в хронологических границах обозначенного исторического этапа, согласованного с общеевропейскими критериями Новой истории.

Розглянуто окремі проблеми, особливості та перспективи викладання навчального курсу "Нова історія країн Азії та Африки" в дистанційній формі навчання. Розкрито суть та переваги зазначеної форми навчання. Розроблено навчально-методичний комплекс курсу в системі Moodle (модульне об'єктивно-орієнтоване динамічне навчальне середовище), що є програмним комплексом для організації дистанційного навчання в системі Internet. Зроблено висновок, що впровадження та реалізація навчальних дисциплін дистанційної форми навчання у ВНЗ є важливим етапом сучасної освіти. Пріоритетність таких прийомів у вищій школі полягає у вирішенні завдань формування інформаційної, телекомунікаційної культури українського суспільства.

Рассмотрены отдельные проблемы, особенности и перспективы преподавания учебного курса "Новая история стран Азии и Африки" в дистанционной форме обучения. Раскрыты сущность и преимущества указанной формы обучения. Представлен учебно-методический комплекс курса в системе Moodle (модульная объективно-ориентированная динамическая учебная среда), которая является программным комплексом для организации дистанционного обучения в системе Internet. Сделан вывод о том, что внедрение и реализация учебных дисциплин дистанционной формы обучения в ВУЗ является важным этапом современного образования. Приоритетность таких приемов в высшей школе состоит в решении задач формирования информационной, телекоммуникационной культуры украинского общества.

Вперше поставлено та досліджено питання про штучність державного розподілу Субсахарської Африки та чужорідність традиційним африканським спільнотам нав'язаних в процесі деколонізації політичних систем як результат змови метрополій з більшістю лідерів африканських національно-визвольних рухів. Досліджено витокову спробу ретрадиціоналізації політичних систем держав регіону в 1970-х рр., перервана всебічним економічним колапсом господарських систем Субсахарської Африки. Обгрунтовано концепцію створення збалансованих гібридних політичних моделей держав континенту з другої половини 1980-х рр., показано чинники їх життєздатності та параметри функціонування. Виокремлено відмінності й особливості розповсюдження процесів становлення демократичних систем африканських країн в 1960-х і в 1990-х рр. Поглиблено обгрунтування неефективністі імперативної імплантації євроатлантичної системи демократії на соціокультурний фундамент Субсахарської Африки без урахування політичних традицій, запитів і вимог місцевого автохтонного суспільства. Набуло подальшого розвитку розкриття оригінальних інтерпретацій реального характеру політичних процесів і стану політичних систем в африканських країнах без утопічних євроцентриських ідейно-політичних нашарувань 1960 - 1980 рр. про "соціалістичну" чи "капіталістичну" орієнтацію або всеосяжну життєздатність республіканського устрою чи парламентської системи.

Досліджено процес англо-франко-німецького колоніального протистояння в Африці (остання третина ХІХ ст.). Проаналізовано погляди різних політичних кіл англійського, французького та німецького суспільства на основні проблеми колонізації африканського континенту. Дослідження здійснено в розрізі методики постколоніальних студій, спрямованої на нове прочитання історії колоніалізму в контексті, з одного боку, літературно-публіцистичного дискурсу, а з іншого - врахування впливу колоніальних суспільств на політику метрополій. Приділено увагу соціокультурному підходу, оскільки вивчення генези, еволюції та змістової спрямованості політичних ідей неможливе без урахування суспільно-політичного, соціально-економічного та духовно-культурного рівня розвитку на фоні відповідної епохи та соціального середовища. Простежено еволюцію зовнішньополітичної стратегії країн у зазначеному регіоні, а також вивчено розстановку сил на міжнародній арені наприкінці ХІХ ст.

Розглянуто різні аспекти розвитку країн Субсахарської Африки в політичній, економічній і соціокультурній сферах, що мають суттєвий вплив на провідні трансформаційні процеси на національному та регіональному рівнях. Значну увагу приділено питанням розвитку відносин України з країнами Субсахарської Африки. Запропоновано модель стратегічного партнерства Китаю та країн Африки. Розглянуто новий формат відносин Індії з Африкою у XXI ст. Подано інформацію про політичний іслам у країнах Субсахарської Африки. Висвітлено процес становлення незалежних африканських держав і перспективи їх подальшого розвитку. Розглянуто успіхи та проблеми Намібії в контексті загального розвитку країни після здобуття незалежності.

Розглянуто вплив етнічного чинника на такі аспекти постколоніального розвитку африканських країн, як відсутність помітного соціально-економічного прогресу, декоративний характер демократизації їхніх політичних систем та встановлення неопатримоніального стилю правління і пребендабельної економіки. Увагу приділено етнізації політичного простору, генеруванню конфліктних ситуацій у внутрішньополітичному житті і у міжнародних відносинах, акцентовано на уповільнений процес націєбудування. Висвітлено намагання країн, що позбавляється колоніальних пут, позбутися панування метрополії.