На основі широкого кола джерел розглядаються відомі та малодосліджені у вітчизняній історичній науці сторінки німецько-фашистського окупаційного режиму в Україні. Досліджуються причини, мета, прояви та особливості політики жорсткого трудового визискування, яку проводили нацисти стосовно радянських військовополонених на території України та українських "остарбайтерів" в рейху.

Проаналізовано становище неповнолітніх громадян України в період німецько-радянської війни 1941 - 1945 рр. Висвітлено політику владних структур щодо неповнолітніх українців, мотиви та форми участі підлітків в антинацистському русі Опору та радянських патріотичних рухах. Визначено соціально-демографічні, медико-санітарні та психологічні наслідки війни для українського соціуму.

Проанализировано положение несовершеннолетних граждан Украины в период немецко-советской войны 1941 - 1945 гг. Освещены политика властных структур относительно несовершеннолетних украинцев, мотивы и формы участия подростков в антинацистском движении Сопротивления и советских патриотических силах. Определены социально-демографические, медико-санитарные и психологические последствия войны для украинского социума.

Висвітлено трагедію радянських військовополонених на окупованих землях України в 1941 - 1944 рр., розкрито її причини і суть, жертвами якої були мільйони людей. Описано німецько-фашистський геноцид щодо радянських військовополонених на території України.

Освещена трагедия советских военнопленных на оккупированных землях Украины в 1941 - 1944-х гг., раскрыты ее причины и сущность, жертвами которой были миллионы людей. Описан немецко-фашистский геноцид по отношению к советским военнопленным на территории Украины.

Висвітлено проблему колабораціонізму на території рейхскомісаріату "Україна" та у військовій зоні в роки Другої світової війни в історіофілософському та соціально-психологічному аспектах. Визначено типи й особливі вияви даного явища на вказаній території під тимчасовою гітлерівською окупацією, проаналізовано діяльність провідних кіл українського самостійницького руху та громадських інституцій національної орієнтації у контексті колаборації.

Освещена проблема коллаборационизма на территории рейхскомиссариата "Украина" и в военной зоне в годы Второй мировой войны в историофилософском и социально-психологическом аспектах. Определены типы и особые проявления данного явления на указанной территории, находящейся под временной гитлеровской оккупацией, проанализирована деятельность ведущих кругов украинского самостоятельного движения и общественных институций национальной ориентации в контексте коллаборации.

Висвітлено питання функціонування 20-ти періодичних видань різних регіонів України, що входили до рейхскомісаріату "Україна" (Волині, Поділля, Києва, Полісся). Зазначено, що районна преса, яка поширювалася переважно у сільській місцевості, цікава насамперед для вивчення німецького пропагандистського впливу на населення, а центральні друковані органи, окрім цього, є важливими для дослідження культурного та освітнього життя в окупаційний період, діяльності української інтелігенції, настроїв тогочасного населення, німецької політики у видавничій справі.

Освещены вопросы функционирования 20-ти периодических изданий разных регионов Украины, входивших в рейхскомиссариат "Украина" (Волыни, Подолья, Киева, Полесья). Указано, что районная пресса, распространявшаяся преимущественно в сельской местности, интересна в первую очередь для изучения немецкого пропагандистского влияния на население, а центральные печатные органы, кроме этого, являются важными для исследования культурной и образовательной жизни в оккупационный период, деятельности украинской интеллигенции, настроений населения того времени, немецкой политики в издательском деле.

Розглянуто питання конфесійної політики німецької окупаційної адміністрації в роки Другої світової війни.

Зосереджено увагу на проблемах щоденного життя українських остарбайтерів - найбільш безправної категорії примусових робітників нацистської Німеччини. Джерелом дослідження стали зібрані неопубліковані спогади та інтерв'ю з очевидцями, а також епістолярна колекція з фондів Національного музею історії Великої Вітчизняної війни 1941 - 1945 рр. Умови життя й праці українських робітників залежали від комплексу обставин: галузі економіки, де використовувалася їх праця, особистих стосунків з роботодавцями, і, навіть, індивідуальних властивостей характеру. Метод інтерв'ювання дав змогу довідатися про ті сторони життя людини, яким в офіційних документах не приділялося уваги: про складні стосунки в середовищі остарбайтерів, різноманітні способи виживання за екстремальних умов, їх мрії, думки й переживання. Для більшості опитаних очевидців перебування в нацистській неволі, незалежно від того, де він працював, як склалася його доля по війні, залишилося в пам'яті як найбільш тяжке випробування.

Зроблено спробу на підставі документів Державного історичного архіву Кіровоградщини окреслити особливості діяльності окупаційної адміністрації, відобразити найбільш яскраві сторінки боротьби із окупаційним режимом у центрально-українському регіоні у 1941 - 1943 рр.

Розглянуто позиції різних гілок національного підпілля (ОУН-Б і ОУН-М), а також радянського підпілля щодо примусового вивезення українців на роботи до III Райху під час Другої світової війни.

Розглянуто становище українських остарбайтерів на примусових роботах у нацистській Німеччині та проаналізовано наслідки політики радянського уряду щодо цієї категорії населення.

Описано механізми та вади німецької політики набору українських примусових робітників, спираючись здебільшого на архіви України та Німеччини. Серед усіх окупованих нацистами територій саме Україна стала основним резервуаром для набору примусових робітників та їх насильницької депортації. Понад 1,7 млн українців зазнали тяжкої долі остарбайтерів у Німеччині, а ще більшій кількості довелося виконувати каторжні роботи на окупованих територіях СРСР. Представники місцевої влади та української допоміжної поліції брали безпосередню участь в облавах для набору робочої сили, виконуючи накази окупантів. Відомство Ф. Заукеля в Берліні до останніх днів окупації продовжувало випускати розпорядження про масове вербування примусових працівників, незважаючи на те, що представники окупаційної влади в Україні (цивільне, військове, а також керівництво СС і поліції) дійшли одностайної згоди, що починаючи з кінця 1942 р. ці вимоги були непомірними й не враховували потреб окупаційного режиму в трудових ресурсах у самій Україні. Відсутність чітких узгоджених пріоритетів призвела до, на перший погляд, парадоксального висновку: німецька окупаційна влада відчула "брак людей" для вербування попри те, що сотні тисяч українських бранців було відправлено до райху.

З'ясовано результати впливу на духовне життя цивільного населення України нацистської пропаганди. Визначено механізми та засоби ідеологічно-психологічної обробки різних категорій українського народу і його зворотну реакцію на ці заходи. Проаналізовано причини провалу пропагандистських акцій нацистської влади.

Визначено основні завдання, характер та особливості реалізації воєнно-економічної політики гітлерівської окупаційної адміністрації у аграрному секторі економіки рейхскомісаріату "Україна". Проаналізовано динаміку розвитку та методи втілення заходів "реформування" системи господарювання на селі. Проведено детальне дослідження поглядів нацистського керівництва щодо ставлення до українського селянства та з'ясовано вплив даного чинника на вибір методів та способів реалізації аграрної політики. Переглянуто характер психологічного впливу та матеріального заохочення селян, встановлено його ефективність у контексті економічної політики Німеччини. У науковий обіг введено невідомі раніше факти щодо вилучення матеріальних і використання людських ресурсів сільського господарства рейсхкомісаріату "Україна" в економічних інтересах Німеччини. Показано зміни у ставленні українського селянства до системи "нового порядку" протягом усього періоду окупації. Виправлено наявні неточності та помилки в історіографічній літературі щодо окремих аспектів аграрної політики третього рейху на українських землях.

На підставі вивчення широкої джерельної бази досліджено агітаційно-пропагандистську діяльність органів німецької окупаційної влади серед населення України у 1941 - 1944 рр. Визначено місце психологічної війни на східних територіях у довоєнній стратегії керівників III рейху. Показано особливості організації та специфіку функцій центрального керівництва агітаційно-пропагандистською роботою німецької окупаційної влади в Україні. Встановлено компетенцію окупаційної адміністрації у сфері психологічної війни, а також обов'язки відділів пропаганди органів місцевого управління. Досліджено функціонування видавничо-друкарської системи, радіо- та кіномережі в Україні. Визначено загальну кількість періодичних видань, що друкувались на території рейхскомісаріату та військової зони окупації. Розглянуто вплив агітаційно-пропагандистських заходів німецької окупаційної влади, зокрема періодичних видань, радіо, кіно, дрібної друкованої продукції й образотворчого мистецтва на свідомість населення окупованої території. Зроблено висновок про неефективність німецької агітаційно-пропагандистської політики в Україні у період Другої світової війни.

Комплексно і глибоко проаналізовано маловідомий досі великий масив архівних джерел щодо діяльності Айнзацштабу рейхсляйтера Розенберга в Україні та долі вивезених ним українських культурних цінностей під час Другої світової війни. Об'єктом дослідження є архівні комплекси документів Айнзацштабу (1940 - 1945 рр.) та Мюнхенського центрального збірного пункту Американської військової адміністрації в Німеччині - Мюнхенська картотека мистецьких об'єктів (1945 - 1952 рр.), т.зв. "Транспортні списки" (1946 - 1948 рр.), а також перелік культурних цінностей, що надійшли з Мюнхенського центрального збірного пункту СРСР протягом 1945 - 1962 рр. Вперше було порівняно три великі архівні комплекси документів Айнзацштабу, що зберігаються у Києві (Центральний державний архів вищих органів влади та управління України, ф.ф.3674, 3676), Москві (Російський державний військовий архів, ф.1401-К) та Берліні (Bundesarchiv Berlin, ф.NS-30), а також описано та проаналізовано можливі шляхи повернення українських культурних цінностей - комплексу документів Мюнхенського центрального збірного пункту, які зберігаються в Бундесархіві в м.Кобленці (ф.В-323).

За результатами аналізу численних історичних документів встановлено, що знищення та вивезення культурних надбань з нашої держави у період Другої світової війни здійснювалося професійно та цілеспрямовано, з метою спотворення історичної правди та пам'яті народів. Визначено загальні масштаби втрати архівних, музейних і бібліотечних скарбів, висвітлено маршрути їх переміщення до місць подальшого зберігання на підставі розсекречених джерел.

Досліджено передумови формування похідних груп Організації українських націоналістів (ОУН) у початковий період Другої світової війни та їх військово-політичної діяльності на окупованій території України в 1941 - 1943 рр. Базуючись на результатах вивчення джерельної бази, розкрито передумови розгортання зазначеної діяльності похідних груп. Розглянуто суть військово-політичної діяльності ОУН стосовно формування похідних груп та її програмні рішення у початковий період Другої світової війни. Проаналізовано її суть і зміст щодо створення мережі осередків на окупованій Україні. Визначено напрями, форми та методи діяльності осередків ОУН стосовно формування збройних загонів. Розкрито особливості розгортання збройного опору німецьким окупантам та тактики бойових дій.

Комплексно досліджено архів Оперативного штабу рейхсляйтера Розенберга (ОШР) як джерельної бази з історії вивчення окупованих нацистами східних територій (1941 - 1944 рр.) відповідно до його ідеологічних завдань. Розглянуто структуру, функції та завдання Штабу, напрями науково-пошукової, науково-методичної та науково-дослідної роботи. Проаналізовано засади документотворення. Охарактеризовано склад і зміст документів. Запропоновано джерелознавчу класифікацію документів за комплексними ознаками з урахуванням напрямів досліджень та ідеологічної основи діяльності Штабу. Розглянуто зміст функціонування ОШР та оцінено специфіку як джерельну значимість документів для розкриття діяльності нацистів у галузі збирання, узагальнення та використання інформації, науково-дослідних розробок у галузі історії, розвитку та стану економіки, зовнішньої та внутрішньої політики, науки, культури, освіти окупованих держав у контексті ідеологічних доктрин нацизму. Розглянуто діяльність і специфіку документів Управління ОШР та його відділів, зондерштабів, головних робочих груп України й Остланду у галузі наукового дослідження окупованих територій. До наукового обігу залучено великий масив джерел стосовно наукової діяльності Штабу. Розвинуто методологічний апарат джерелознавчого дослідження унікальних комплексних діловодних архівів.

Проаналізовано джерельний комплекс, що містить інформацію про причини створення, основні напрями та результати діяльності Надзвичайної державної комісії (НДК) на території України та місцевих осередків сприяння її діяльності, форми та методи роботи, персональний внесок її членів у з'ясування збитків, нанесених нацистськими окупантами. Висвітлено діяльність НДК на території України, Української республіканської комісії (УРК) і місцевих осередків сприяння НДК та досліджено чинники створення цих інституцій. Проаналізовано комплекси документів, що утворювалися у процесі діяльності комісій, з'ясовано їх інформаційних потенціал. Вивчено внесок українських архівістів у діяльність УРК і підготовку збірників документів, які висвітлювали злочини окупантів.

Дисертацію присвячено питанням використання трудових ресурсів України у військово-економічних інтересах Німеччини в роки радянсько-німецької війни і нацистської окупації. Висвітлюється комплекс питань, пов'язаних з проявами окупаційної політики фашистської Німеччини на території України в демографічно-трудовій сфері. Зроблено спробу комплексного дослідження передумов, конкретних шляхів і методів трудового визискування основних категорій працездатного населення. Розглядаються та відповідно кваліфікуються конкретні прояви нацистської політики у сфері використання трудових резервів України. Досліджуються особливості соціальної політики окупантів стосовно працюючого населення, а також особливості трудової експлуатації та соціального становища військовополонених та "остарбайтерів". Розглядається політика окупантів в аспекті підготовки трудових резервів для промисловості, управлінської сфери і сільського господарства України, аналізуються її причини та наслідки.