Розкрито класифікацію видів політичного терору з урахуванням розвитку історичного процесу на теренах України у 1914-1917 рр. Висвітлено особливості проявів типів терору під час ведення бойових дій у ході Першої світової війни в українських губерніях Російської імперії, Східній Галичині та Буковині. Проаналізовано особливості застосування терористичної практики органами державного та військового управління відносно німців, євреїв, поляків, українців.

На підставі новітніх досягнень вітчизняної і зарубіжної історіографії подано систематичний виклад тем, присвячених минулому України за період з початку Першої світової війни 1914 р. до закінчення Другої світової війни 1945 р.

Охарактеризовано основні форми поведінкових девіацій, які були розповсюджені серед населення українських тилових губерній під час Першої світової війни. Особливу увагу приділено проявам антисемітизму, германофобії та шпигуноманії, а також впливу дії "сухого закону" на мешканців Полтавської губернії. Розглянуто способи ухилення від призовів до армії та відношення до цього явища населення регіону. Проведено аналіз криміногенної ситуації на Полтавщині в роки Великої війни 1914 - 1918 р.

Здійснено комплексне історіографічне дослідження життя жіноцтва у роки Першої світової війни 1914 -1918 рр. Всебічно проаналізовано основні етапи, напрями й особливості вивчення теми. Введено до наукового обігу широке коло нових історіографічних джерел, які практично не підлягали науковому аналізу. Визначено основні історико-методологічні засади наукових досліджень проблеми. Відображено інтерпретацію в науковій літературі питання жіночого повсякдення, змін у професійній сфері, громадської і соціальної активності жіноцтва у містах і селах на українських територіях у складі Австро-Угорської та Російської імперій. Розкрито провідні тенденції вивчення громадської, благодійної, харитативної, медичної, милосердної діяльності як окремих жінок, так і цілих організацій. Проаналізовано наукову ситуацію навколо участі жінок у військових формуваннях Легіону Українських січових стрільців та армії Російської імперії. Окреслено на основі наявних праць недостатньо вивчені аспекти, визначено напрями майбутніх досліджень.

Розглянуто, за допомогою залучення широкого кола тематичних джерел та історіографічного доробку, проблему мілітарно - антропологічного виміру Першої світової війни на українських землях. Зокрема, повсякденне життя та побутові умови вояків австро-угорської та російської армій - основних супротивників у Великій війні в окреслених географічних межах. Значну увагу приділено питанням однострою та спорядження, стану матеріального забезпечення, проживання вояків досліджуваних армій у фронтових умовах під час Першої світової війни. Акцентовано увагу на малодосліджених аспектах питань жінки на фронті, яке розглянуто у двох вимірах: жінка-військовик та жінка наближена до фронту. Вивчено явище небойових контактів між вояками армій -супротивників. Докладно розглянуто мілітарно - антропологічний компонент добровольчих формувань в австро-угорській армії - Легіону УСС та Польських Легіонів.

Дисертація є комплексним дослідженням образу німців у щоденній українсько- та російськомовній пресі Києва 1914 - 1918 pp. На основі джерел періодики простежено еволюцію уявлень про німців і Німеччину впродовж мирного часу 1914 p., участі Російської імперії у Великій війні та за доби Української революції 1917 - 1918 pp. Залучення архівних матеріалів і літератури дозволило врахувати чинники цензури і пропаганди, порівняти київський досвід зі сприйняттям німців у Росії та державах Антанти. За допомогою зіставлення видань різного напряму та мови друку продемонстровано ідеологічно розмаїтий, поліетнічний інформаційний простір Києва. Студія пояснює, як політичні та національні переконання газет визначили їхнє бачення Німеччини та, навпаки, як образ німецького "іншого" кшталтував місцевий образ "свого" у Києві як центрі Південно-Західного краю імперії, столиці УНР та Української Держави. Розглянуто характерні для періоду образи німців як "культурного взірця", "геополітичного суперника-мілітариста", "внутрішнього ворога-чужинця" й "німецької зради", "звіра" або ж "людини" на війні, "руйнівника" єдиної Росії і водночас "приятеля-спільника" України у боротьбі з "великоросами-більшовиками", зрештою - представника окупаційного "німецького порядку" й "імперіалізму". Встановлено, що незважаючи на війну та революцію, тривкими у київській пресі виявились уявлення про німецьку національну вдачу.

Досліджено особливості благодійної діяльності дворянства Київської губернії на початку ХХ ст., зокрема фінансова підтримка релігійних, навчальних закладів, участь у роботі державних і громадських доброчинних товариств. Охарактеризовано фактори, які сприяли активності дворянства у сфері доброчинності, з’ясовано форми благодійної діяльності. Встановлено внесок дворянства в роботу приватних медичних закладів у період Першої світової війни, реконструйовано деталі біографій дворян-благодійників.

Викладено результати дослідження інформаційного протистояння між Російською та Австро-Угорською імперіями на українських землях під час Першої світової війни. Проаналізовано пропагандистську роботу в роки Першої світової війни на Південно-Західному фронті, визначено характерні риси й особливості пропаганди обох імперій. Виокремлено такі завдання пропаганди, як формування позитивного образу власної держави, негативного образу ворога. Виділено окремі групи адресатів пропаганди, зокрема військових, цивільного населення та військовополонених. Простежено прорахунки та досягнення Російської та Австро-Угорської імперій у сфері пропаганди. Акцентовано увагу на українському контексті пропагандистської кампанії 1914 - 1917 рр.