Вперше опубліковано текст унікальної пам'ятки української рукописної спадщини - Присяги Лубенського полку 1718 р. Зазначено, що матеріали знайомлять із кількісним і поіменним складом населення однієї з адміністративно-територіальної одиниці Української козацької держави - Лубенського полку. В оформленні обкладинки використано відтиск печатки Лубенського полку 1750 року (з книги Ігоря Ситого "КОЗАЦЬКА УКРАЇНА: печатки, герби, знаки та емблеми кінця XVI-XVIІІ століть"). Висвітлено корпус джерел із історії Гетьманщини - присяг 1718 р. Визначено, що оригінал справи зберігається в Російському державному архіві давніх актів (далі РДАДА) у Москві і має назву "Присяги Лубенского полку духовныхъ и свЪтскихъ жителей въ вЪрности наслЪднику царевичу Петру Петровичу". Акцентовано, що текст присяги є важливим джерелом для уточнення адміністративно-територіального устрою, топоніміки населених пунктів, ономастики, генеалогії козацької старшини, духовенства, козаків і селян.

Об'єкт вивчення: козацька доба в історії України з характерними особливостями політичного устрою та інститутами влади. Мета дослідження: прослідкувати шляхи становлення та розвитку державної символіки ранньомодерної України через призму особливостей міжнародних політичних зв’язків Війська Запорозького останньої третини XVI – кінця XVIII ст. Предмет дослідження: закономірності та тенденції формування козацької символіки, еволюція її складових елементів у площині зовнішньополітичних зносин козацтва з Османською імперією, Річчю Посполитою, Московською державою (Російською імперією) та Священною Римською імперією германської нації. Результати дослідження: на основі архівних джерел з’ясовано, що поступова втрата національного контролю над виготовленням головних козацьких інсиґній була безпосереднім наслідком інкорпораційної політики Російської держави щодо українських земель. Проаналізовано еволюцію візуальних образів булави, пірнача та бунчука як найвищих державних символів козацької України. Розкрито місце литаврів у становленні Військової (державної) та Полкової музики Війська Запорозького, як невід’ємного елементу повсякденної та церемоніальної культури козацьких спільнот XVI – XVIII ст. Акцентовано увагу на перших згадках про посади відповідальних за збереження та охорону козацьких державних символів осіб. Запропоновано трактування посади довбуша як козацького урядовця з належними державними функціями. Сфера використання: при підготовці курсів з історії козацтва та історії України загалом, історії державотворення, спеціальних історичних дисциплін, культурології. Крім того матеріали дисертаційного дослідження можуть використовуватися під час провадження політики з патріотичного виховання українських громадян і популяризації вітчизняної державної символіки.