Висвітлено творчу спадщину (ТС) українського історика, філософа, політолога та публіциста В. Липинського, фрагменти двох найвизначніших праць "Україна на переломі" та "Листи до братів-хліборобів" як вершини української консервативної філософії та державницької школи історіографії. Увагу приділено окремим публіцистичним працям В. Липинського та соратників, а також сучасних дослідників, у яких проаналізовано його ТС.

Освещены творческое наследие (ТН) украинского историка, философа, политолога и публициста В. Липинского, фрагменты двух наиболее выдающихся трудов "Украина на переломе" и "Письма к братьям-хлеборобам" как вершины украинской консервативной философии и государственнической школы историографии. Внимание уделено отдельным публицистическим трудам В. Липинского и соратников, а также современных исследователей, в которых проанализировано его ТН.

Наведено продовження двох найвизначніших праць В. Липинського "Україна на переломі" та "Листи до братів-хліборобів". Подано листування В. Липинського з відомими українськими вченими, громадсько-політичними та церковними діячами. Увагу приділено працям сучасних дослідників, у яких проаналізовано творчу та епістолярну спадщину В. Липинського.

Дано продолжение двух наиболее выдающихся трудов В. Липинского "Украина на переломе" и "Письма к братьям-хлеборобам". Представлена переписка В. Липинского с известными украинскими учёными, общественно-политическими и церковными деятелями. Внимание уделено трудам современных исследователей, в которых проанализированы творческое и эпистолярное наследие В. Липинского.

Досліджено процес публікації мемуарів на сторінках історичного журналу "Киевская старина" протягом періоду його видання (1882 - 1906 рр.). З'ясовано місце мемуарів серед джерельних публікацій журналу, визначено чинники, які впливали на їх повноту та цілістність. Систематизовано та класифіковано мемуарні публікації часопису, встановлено правила та прийоми передавання текстів мемуарів в археографічній практиці журналу, визначено джерельне значення мемуарів часопису.

Мета роботи - проведення джерелознавчого дослідження та реконструкція культурного контексту твору. Методологія поєднує текстологічний і наратологічний підходи. Загальним методологічним полем є історія уявлень та ідей, а також історія історичної думки. "Короткий історичний опис про Малу Росію..." - маловивчена пам'ятка українського історієписання рубежу XVIII - XIX ст. Після видання тексту за двома списками О. Бодянським у 1848 р. до нього переважно зверталися у звэязку з питанням авторства І. Квітки. Новий поштовх до вивчення твору дало віднайдення авторами даної роботи списку, що зберігається у фондах Національного музею історії України і є єдиним доступним на сьогодні рукописом пам'ятки. Висновки: головним джерелом наративного ядра слугував "Літопис Грабянки". Серед інших джерел оповіді, а також додатків, були тексти Г. Баєра, Ф. Страленберіа, Феофана (Прокоповича), Антонія Катіфора, Г. Міллера. Автор осмислено вибирав і "переплавляв" повідомлення з інших творів, вибудовуючи власну версію козацької історії. Текст з'явився 1789 р., у час розформування структур Гетьманщини і Слобожанщини, коли козацькі "чини" були змушені доводити свою належність до "благородного стану". Він відобразив погляди людей цього середовища та засвідчив їх оригінальну спробу переосмислити традиційний наратив "Літопису Грабянки" й модифікувати усталену схему козацького минулого. Відповідальність за обмеження прав Малої Росії покладалася на гетьманів. У негативних тонах представлено також запорожців. З аналізу контексту постання та побутування пам'ятки випливає, що її було створено в колах, близьких до старшинських родин Квіток, Горленків, інших "патріотів краю". Твір належить до останньої хвилі так званої козацької історіографії і є віддаленим попередником "Історії русів".

Ця публікація продовжує серію археографічних видань, які в кінцевому підсумку мають на меті створення фундаменталь¬ного й максимально повного - корпусу документів керівників Української Держави ХУІ-ХУІІІ сш. (гетьманів, кошових ота¬манів, генеральної старшини), тобто "Українського дипломата- рію". У виданні публікуються всі відомі на сьогодні листи (опуб¬ліковані і архівні) видатного політичного і військового діяча Ук¬раїни XVII сш. - Івана Сірка, також листи до нього. Наведені документи є важливим історичним джерелом, яке проливає світло на історію України доби Руїни, історію запорозького ко¬зацтва, насамперед на біографію самого Івана Сірка, кошового отамана запорожців. Вступ Г. 4 Листи Івана Сірка 12 Листи Івана Сірка в літописі Самійла Величка 82 Листи до Івана Сірка 95 З нововиявлених архівних даних про Івана Сірка 125 Перелік скорочень і слів під титлами