Систематизированы сведения о военном искусстве древнерусских моряков, обобщен опыт плавания дружинников Киевской Руси по рекам Русской равнины, Черному, Азовскому, Каспийскому и Балтийскому морям. Показано, как в многочисленных сражениях на воде крепло и закалялось отечественное военно-морское искусство.

У Київській Русі світська, тобто князівська влада, з самого початку була вищою за церкву. Особливості утворення та розвитку церковної організації не давали церкві можливості створення особистих, незалежних від князівської влади, володінь, як це відбувалось в європейських країнах. Церква зі зміцненням свого матеріального становища прагнула поширення влади й на суто світські справи. Реальне становище церкви в системі державних відносин завжди залежало від конкретного співвідношення економічної могутності та політичних сил.

Розглянуто питання тактики дій підрозділів військ Київської Русі. Описано види бойових дій, викладено порядок застосування окремих частин війська. Висвітлено особливості управління стародавнім військом у бою.

Рассмотрены вопросы тактики действий подразделений войск Киевской Руси. Описаны виды боевых действий, изложен порядок применения отдельных частей войска. Освещены особенности управления древним войском в бою.

Собраны данные относительно истории дворцовых интриг на Руси. Изложены исторические сведения о первом дворцовом перевороте на Руси, о коварстве княгини Ольги, трагедии Ярополка Святославовича. Приведены рассказы об Олеге Гориславиче, об ослеплении князя теребовльского Василька, о новгородской "революции". Освещена история трагедии в Боголюбове и ослепления Ростиславичей, а также история о Рюрике Ростиславиче. Помещен очерк о черниговском князе Михаиле, посмертно причисленном Русской православной церковью к лику святых.

Висвітлено виникнення й еволюцію давньоруської державності ІХ - першої третини ХІІІ ст. Розкрито соціальну суть і структуру держави в становленні й динамічному розвитку, порядок передання верховної влади (закони престолонаслідування), складання адміністративного і судового апарату. Описано характер верховної влади, одноосібні та спільні (дуум- і тріумвірати) форми правління на Русі.

Освещено возникновение и эволюция давнерусской государственности ІХ - первой трети ХІІІ ст. Рассмотрены социальная сущность и структура государства в становлении и динамическом развитии, порядок передачи верховной власти (законы престолонаследования), складывания административного и судового аппарата. Описан характер верховной власти, единоличные и общие (дуум- и триумвираты) формы правления на Руси.

Індекс рубрикатора НБУВ: Х2(4Укр)414-523 + Т3(4Укр)414-5

Рубрики:

Історія держави і права

Історія

Шифр НБУВ: Ж27747 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Рассмотрены особенности определения численности древнерусского войска, проанализирована динамика его изменения на различных этапах становления и развития древнерусского государства.

Індекс рубрикатора НБУВ: Т3(4Укр)414-5

Рубрики:

Історія

Шифр НБУВ: Ж69560 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Освещена история славянства за многолетний период его существования, проанализирована роль славянской цивилизации, её уникальная творческая миссия во всемирно-историческом процессе. Описана модель славянской соборной государственности, рассмотрены вопросы её экономического развития, в частности в период Киевской Руси. Значительное внимание уделено вопросам христианизации Руси Аскольдом и Диром, государственности Киевской Руси.

Розглянуто питання створення, озброєння та бойового застосування ополчення як складової частини військової організації давньоруської держави. Досліджено мобілізаційні можливості Київської Русі.

Рассмотрены вопросы создания, вооружения и боевого применения ополчения как составной части войсковой организации древнерусского государства. Исследованы мобилизационные возможности Киевской Руси.

Індекс рубрикатора НБУВ: Т3(4Укр)414-5,01

Рубрики:

Історія

Шифр НБУВ: Ж27630 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Т3(4Укр)414-5

Рубрики:

Історія

Шифр НБУВ: Ж27630 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто питання розвитку державотворчих процесів на півдні східнослов'янської ойкумени в кінці I - на початку II тис. н.е., специфічні риси першої держави східних слов'ян протягом кількох століть, а також напрямки зовнішньополітичної діяльності її правителів у добу ранньофеодальної монархії та феодальної роздробленості.

На підставі дослідження джерельної бази проаналізовано й узагальнено погляди учених стосовно місця та ролі військово-інженерної справи Давньоруської держави під час ведення оборонних і наступальних дій. Узагальнено дані про її складові. Досліджено їх походження та тенденції розвитку. З'ясовано призначення, будову та місце оборонних споруд у системі оборони окремих регіонів, а також держави в цілому. Виявлено вплив сусідніх народів на вдосконалення теорії та практики оборонного будівництва. Надано практичні рекомендації щодо використання у національному та військово-патріотичному вихованні військовослужбовців ЗС України.

Досліджено історію давньоруського віча та рецепцію цього явища в літописах XI - XIII ст. Проаналізовано літописні записи, які грунтуються на концепції побудови історичного наративу хронікального типу. Встановлено, що записи про віче відбивають безпосередньо факти соціального та політичного життя, містять наративні схеми. На підставі визначених нормативних моделей і системного аналізу давньоруської соціальної термінології реконструйовано соціальну природу та компетенцію віча. З'ясовано, що віче було зібранням соціальної верхівки, а склад його найчастіше ототожнювався з усією дружиною князя. Визначено основні напрямки його діяльності. Розкрито характерні риси уявлень про віче, які у своїй більшості були складовою частиною уявлень про князя.

Здійснено комплексне дослідження політико-адміністративного ладу Київської Русі IX - початку XII ст. Проведено аналіз великих територіальних одиниць на рівні термінів і конкретних утворень. Сформовано системно структуровану ієрархію малих територіальних одиниць та визначено, якою мірою певна одиниця була задіяна у політико-адміністративній системі держави. Підраховано загальну кількість згадок кожного міста у писемних джерелах, кількість згадувань у певний період часу, що дозволило визначити відносний рівень значимості кожного града та ступінь прояву його активності (зокрема політичної). Доведено залежність більшості градів Русі від міста-града та сформовано структуру волостей як політичних утворень. Створено цілісну структурно-функціональну модель органів політико-адміністративного управління у Київській Русі, у межах якої відділено органи цього управління від інших, неадміністративних, структур. Виділено рівні та типи руського посадництва та показано, як його диференціація вплинула на внутрішню політичну стійкість держави. Доведено, що у X ст. поряд зі старцями градськими існували старійшини города як окрема категорія осіб з владними повноваженнями.

З'ясовано роль та місце політичних процесів на теренах України-Русі XII ст. у загальному багатовіковому контексті українського державотворення, створено цілісну концепцію тогочасного розвитку України-Русі, в якій органічно пов'язано процеси етнічної (початок оформлення та зміцнення української народності), територіально-політичні (консолідацію Подніпров'я та західніших українських земель, зміцнення зв'язків руських земель з Половецьким Степом), соціально-політичні, воєнно-дипломатичні, церковні. Виявлено основні рушійні сили політичного розвитку України-Русі, розкрито політичну механіку міжкняжих взаємин, з'ясовано реальний баланс тогочасних відцентрових і доцентрових процесів, проаналізовано події внутрішньої історії у широкому міжнародному контексті, геополітичні чинники внутрішньоруських конфліктів. Оцінено співвідношення суб'єктивних і об'єктивних чинників, що впливали на тодішнє політичне життя, зокрема, на усобиці. Розглянуто вирішення спірних військово-політичних питань. Дослідження проведено в контексті еволюції державного устрою Київської Русі, а також форм правління на різних стадіях розвитку Русі.

На підставі аналізу та критичного переосмислення української та світової історіографії всебічно досліджено процес формування удільних князівств на Волині у середині XI - на початку XII ст. у контексті соціально-політичної історії Русі. Розглянуто еволюцію системи родового володіння державою кланом Рюриковичів і процес становлення окремих провінційних династій Ростиславичів та Ігоревичів. Висвітлено деякі питання історичної географії, князівської генеалогії та сфрагістики Південно-Західної Русі.

Визначено передумови та доведено закономірність появи Кормчих на території Київської Русі. Класифіковано правові норми та джерела Єфремівської Кормчої за ознакою переробленості, проаналізовано причини та цілі змін у змісті та складі правових норм Кормчих. Обгрунтовано комплексну процедуру формування змісту їх списків. Доведено, що способом систематизації нормативно-правових актів Кормчих книг, зокрема, Єфремівської, була кодифікація. Проаналізовано правові норми Єфремівської Кормчої за п'ятьма групами відповідно до суб'єктів та об'єктів правовідносин, які вони врегульовували, та визначено правові статуси представників вищого духовенства, нижчого духовенства та монахів, кліриків, мирян та всіх членів християнської громади Київської Русі за нормами Єфремівської Кормчої як джерела права Київської Русі, а також вплив церковного права на світське. Досліджено принципи та правові норми, які поширилися на території Київської Русі у змісті Єфремівської Кормчої та закріпилися у правовій системі України сьогодення.

Розглянуто феномен влади Київської Русі. Проведено антропологічний аналіз соціокультурної природи влади, умов її складання та засобів реалізації. Висвітлено питання становлення та еволюції державно-політичних структур, виявлено форми їх організації та маніфестації. Увагу приділено суспільно-політичній організації східнослов'янських племен, династично-політичній кризі 1015 - 1036 рр., регіоналізації князівської влади, моделям влади у давньоруській писемній традиції.

Рассмотрен феномен власти Киевской Руси. Проведен антропологический анализ социокультурной природы власти, условий ее формирования и средств реализации. Освещены вопросы становления и эволюции государственно-политических структур, выявлены формы их организации и манифестации. Уделено внимание общественно-политической организации восточнославянских племен, династическо-политическому кризису 1015 - 1036 гг., регионализации княжеской власти, моделям власти в древнерусской письменной традиции.