На підставі широкого кола джерел проаналізовано основні тенденції та еволюцію східноєвропейської політики СРСР та США на останньому етапі "холодної війни" наприкінці 80-х - на початку 90-х рр. крізь призму концепцій зарубіжної політології. Значну увагу приділено зміні геополітичної ситуації в регіоні в 90-х рр., місцю Східної Європи в сучасній світовій політиці.

Висвітлено актуальні питання історії періоду Великої Вітчизняної війни. Розкрито теоретичні засади воєнно-економічної політики фашистської Німеччини щодо України та її промисловості. Розглянуто питання про аграрну політику фашистів у західних областях України, а також про вплив холодної війни на деформаційні процеси в економіці України у 1945 - 1950 рр.

Розглянуто найбільш характерні події, явища та процеси, що відбувалися у світі у добу "холодної війни" та після її завершення. Увагу приділено політичному та соціально-економічному розвитку світу у другій половині ХХ ст. Охарактеризовано міжнародні відносини в епоху "холодної війни".

Рассмотрены наиболее характерные события, явления и процессы, происходившие в мире в эпоху "холодной войны" и после ее завершения. Внимание уделено политическому и социально-экономическому развитию мира во второй половине ХХ в. Охарактеризованы международные отношения в период "холодной войны".

Уперше в Україні у систематизованому комплексному дослідженні на підставі узагальнення фактологічного матеріалу (науково-історичних праць зарубіжних і вітчизняних учених, архівних джерел) розглянуто історію та причини "холодної війни" (ХВ) (1946 - 1991 рр.). Проаналізовано головні події ХВ у світі. Визначено основні складові ХВ, наведено її періодизацію. Увагу приділено бойовому досвіду флотів, їх ролі у демонстрації сили та гонці військово-морських озброєнь. Висвітлено погляди, які існували у США, НАТО та СРСР щодо застосування збройних сил у воєнних конфліктах і використання у них флотів у ХВ.

Впервые в Украине в систематизированном комплексном исследовании на основе обобщения фактологического материала (научно-исторических трудов отечественных и зарубежных ученых, архивных источников) рассмотрены история и причины "холодной войны" (ХВ) (1946 - 1991). Проанализированы основные события ХВ в мире. Определены основные слагаемые ХВ, приведена их периодизация. Внимание уделено боевому опыту флотов, их роли в демонстрации силы и гонке военно-морских вооружений. Освещены взгляды, которые существовали в США, НАТО и СССР на применение вооруженных сил в вооруженных конфликтах и использование в них флотов в ХВ.

Здійснено об'єктивний військово-історичний аналіз витоків, ходу та наслідків "холодної війни", однієї з найдраматичніших сторінок в історії ХХ ст., спростовано фальсифікації, тенденційні спотворення, які мали місце у минулому, зокрема, у добу існування СРСР. Розкрито головні аспекти даної війни - політичний, військовий, ідеологічний. Головну увагу приділено витокам, наслідкам протистояння СРСР і США, двох очолюваних ними могутніх військово-політичних блоків - НАТО та Організації Варшавського Договору, зокрема, протистояння у розбудові ракетно-термоядерного потенціалу, "психологічній війні". Проаналізовано нове розташування політичних, військових сил у Європі та світі в цілому після розпаду СРСР, припинення діяльності Організації Варшавського Договору, зростаючої ролі США, НАТО, Росії у створенні надійної системи міжнародної безпеки, успішної ліквідації проявів міжнародного тероризму.

Проаналізовано видання "The Daily Telegraph" і "The Times" як історичні джерела й їх змістовне насичення для вивчення історії "холодної війни". Розглянуто історіографію проблеми, визначено особливості джерельної бази та теоретико-методологічні засади дослідження. Розкрито характерні риси британської газетної періодики відповідно до запропонованої класифікації, наведено періодизацію історії становлення та розвитку "The Daily Telegraph" і "The Times". Систематизовано виявлені матеріали за джерельним потенціалом, джерелами надходження інформації, змістом. Досліджено інформативний потенціал цих газетних видань відповідно до тематичних груп. Встановлено, що газетні матеріали можуть бути використані для дослідження різних аспектів "холодної війни", однак, вони вимагають критичного аналізу з застосуванням комплексу джерелознавчих прийомів. Запроваджено до наукового обігу історичні джерела, які раніше не використовувалися.

Розглянуто проект державного секретаря США Д. Маршалла як передумову створення Північноатлантичного альянсу.

Розглянуто вплив інформаційно-психологічного протистояння періоду "холодної війни" між Заходом і Сходом на формування концепції "Голодомору-геноциду" 1932 - 1933 рр. в Україні. Причини та змістовне навантаження творення концепції "штучного голоду" подано на широкому тлі запеклої психологічної війни між двома воєнно-політичними блоками. Висвітлено, зокрема, зусилля центрів ідеологічної та інформаційної боротьби, радянологів та офіційної радянської історіографії, спеціальних служб західних держав та СРСР, закордонних центрів українських націоналістів з використання теми Голоду 1932 - 1933 рр. у глобальному протистоянні зі своїми противниками.

Індекс рубрикатора НБУВ: Т3(0)63-601.22

Рубрики:

Історія

Шифр НБУВ: Ж69723 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто всесвітньо історичні аспекти завершення Другої світової війни. Висвітлено питання значення Нюрнберзького й Токійського трибуналів над військовими злочинцями для морально-політичного запобігання воєнним злочинам.

Проаналізовано передумови та основні риси покращення міжнародної ситуації на завершальному етапі Холодної війни. Розкрито зміни у зовнішній політиці наддержав у другій половині 1980-х рр. Розглянуто дані по кількості озброєнь у США та СРСР, участь наддержав у регіональних конфліктах як один з основних показників продовження Холодної війни. Виділено етапи еволюції відносин СРСР та США від жорсткої конфронтації до співробітництва та завершення глобального протистояння. Визначено, що радикальні зміни мали місце з 1988 р.

На фоні повномасштабної агресії РФ проти України, яка ще триває, Україна і світове співтовариство формують сучасний план Маршалла з післявоєнного відновлення України. На поточний момент часу такий план знаходяться в стані дуже узагальнених уявлень і поки що не відображає багатьох економічних обставин усередині та навколо України напередодні запуску процесу її післявоєнного відновлення. Мета статті - привернення уваги до економічних обставин формування міжнародного плану Маршалла для України в розрізі оцінювання динаміки прямих і непрямих воєнних втрат України, потреби трудових і фінансових ресурсів та тривалості процесів реалізації програм плану. За опублікованими даними величина лише прямих воєнних втрат України внаслідок повномасштабної агресії з боку РФ на початку восени 2022 р. оцінювалася у 127 млрд дол. США, а загальні втрати із урахуванням непрямих втрат оцінюються не менше ніж у 750 млрд дол. США. За даними побудованої регресійної моделі сума прямих воєнних втрат України протягом найгарячішого періоду війни збільшувалася на 320 млн дол. щодня, що має бути враховано при визначенні загальної суми фінансування відновлення України за створюваним планом Маршалла. Показано, що в результаті міграції населення внаслідок бойових дій чисельність трудових ресурсів України скоротилася з 15,9 до 12,8 млн осіб із втратою 3,1 млн. Визначено, що з урахуванням структури зайнятості трудових ресурсів за видами економічної діяльності та оцінки можливого відсотка їх залучення до відновлювальних робіт можна розраховувати приблизно на 2,146 млн осіб, які можуть бути безпосередньо залучені до відновлювальних робіт. Показано, що при плануванні реалізації плану Маршалла для України тривалість виконання окремих процесів і програм визначається діленням загальної оцінки воєнних втрат на грошову оцінку максимально можливих обсягів відновлювальних робіт за рік, якщо вони є повністю профінансованими. У разі, якщо річного обсягу фінансових ресурсів не вистачатиме, то планову тривалість відновлювальних робіт необхідно розраховувати діленням суми прямих втрат не на річну потужність наявних трудових ресурсів, а на планову величину наявних фінансових фондів. Сформульовано висновки стосовно необхідності врахування економічних обставин формування міжнародного плану Маршала з післявоєнного відновлення України.