Описаны византийские монеты, освещены их номиналы, датировка. Приведен хронологический перечень византийских императоров. Представлены карты империи разных временных периодов.

Проаналізовано нові матеріали до історії текстів одного з перекладних візантійських джерел - "Doctrina Jacobi nuper baptisati", у давньослов'янській версії з XI ст. відомого як "Книга Іаков Жидовин" - та кількох давньоруських пам'яток; наголос зроблений на Тихонравовському хронографі. Підвалини студій складені завдяки нещодавнім розробкам О. Пересветова-Мурата, в яких простежено запозичення з "Книги Іаков" у "Слові про закон та благодать" київського митрополита Іларіона та старшого літопису - "Повісті временних літ". Метою студій є розширити базу порівняння "Doctrina Jacobi" з давньоруськими пам'ятками, залучаючи нове джерело, а також з'ясувати характерні риси компіляцій. Застосовано методи переважно з царини джерелознавства й текстології, що включають текстуальну та літературну критику. Наукова актуальність. Уперше виявлено всі цитати із "Doctrina Jacobi" в Тихонравовському хронографі. Хоча останню компіляцію укладено у XVI ст., у ній наявні ранні складові, що зумовлює її значення для історії давньоруської книжності. Тихонравовський надає надійний матеріал, оскільки містить найбільше цитат із "Книги Іаков", понад 90, тоді як у київського митрополита Іларіона таких близько 10, а у старшому руському літописі - до 20. Висновки: судячи з аналогічних перекомпоновок біблійних цитат у Тихонравовському та "Повісті временних літ", невідомий укладач XI ст. зробив вибірку з "Книги Іаков" і переробив фрагменти, поєднуючи їх в інший ланцюжок. Він створив простору "біблійну колекцію", що послуговувала посередником між перекладним візантійським та оригінальними давньоруськими текстами. Ураховуючи нові матеріали, схему взаємин наших текстів потрібно уявляти собі таким чином: від "Книги Іаков" до просторої "біблійної колекції", та від останньої - до твору митрополита Іларіона, "Повісті временних літ" і далі. У кінцевому підсумку Тихонравовський хронограф, пізньосередньовічний твір XVI ст., дозволяє пролити нове світло на заплутані проблеми писемних пам'яток Київської Русі.