Розглянуто питання нового літочислення з 1400 р., європейської експансії людських спільнот і культур, проаналізовано їх взаємозалежність у часово-просторовому вимірі. Значну увагу приділено питанням промислової революції у XVIII ст., кризи та диференціювання капіталізму у ХІХ ст.

Рассмотрены вопросы нового летоисчисления с 1400 г., европейской экспансии человеческих сообществ и культур, проанализирована их взаимозависимость во временно-пространственном измерении. Значительное внимание уделено вопросам промышленной революции в XVIII ст., кризиса и дифференцирования капитализма в ХІХ ст.

Індекс рубрикатора НБУВ: Т3(0)42-6

Рубрики:

Історія

Шифр НБУВ: Ж69560 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто з'їзд європейських монархів 1429 р. у контексті боротьби за незалежність Волині, причини, які спонукали різні країни до участі у з'їзді, зокрема, Священну Римську та Візантійську імперії, Данію, Молдавське та Московське князівства та ін. Проаналізовано аграрну політику литовських володарів на Волині у XV - на початку XVI ст. Охарактеризовано Волинь як регіон багатої культурної спадщини, окрему увагу приділено музичному мистецтву краю XIV - початку XV ст. Акцентовано на історії окремих міст історичного регіону, зокрема розглянуто м. Володимир (Володимир-Волинський) у контексті українсько-литовських відносин у другій половині XIII - на початку XIV ст., віхи історичного поступу католицизму у місті XIII - XV ст.). Наголошено на необхідності вивчення та аналізу документів у архівах країн-учасників з'їзду монархів.

Висвітлено період становлення та розквіту феодального суспільства та час розкладу феодальних відносин, починаючи з другої половини ХІ і завершуючи кінцем XV ст. в країнах Європи та Візантії.

Отражен период становления и расцвета феодального общества и время расписания феодальных отношений, начиная со второй половины ХІ и завершая концом XV вв. в странах Европы и Византии.

Висвітлено основні етапи даної кризи та зміни у способі формування королівського війська, що настали внаслідок цього. Доведено, що переведення феодального війська на постійну професійно-найману основу, як і початки домінування піхотних з'єднань, були незворотнім процесом. Наголошено, що посилення ролі піхоти відбулося завдяки військово-технічному вдосконаленню (поширеному застосуванню лука й арбалета, еволюції ручної вогнепальної зброї та артилерії), морально-етичній кризі лицарства та відходу від традиційних лицарських правил ведення війни. Акцентовано увагу на тому, що становище лицарства як військової елітної касти було врятоване завдяки виникненню нового найманого професійного війська, створенню "ордонансних" рот. Це, в свою чергу, призвело до появи надійної опори королівської влади, ліквідації феодальної роздробленості та початку централізаційних процесів у державі, а відтак до поглиблення національної консолідації та самоідентифікації. Ці процеси широко відображено в західноєвропейській історіографії, здебільшого у сучасній, яка стосовно означеної проблеми виявляє схильність і до визнання кризи та занепаду лицарства, так і до часткового чи цілковитого заперечення цих явищ.

Індекс рубрикатора НБУВ: Т211 + Т3(0)42-681,01 + Т1-1(5)4

Рубрики:

Джерелознавство

Історія

Історія історичної науки (Історіографія)

Шифр НБУВ: Ж69560 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Присвячено особливостям відносин таємних товариств у період Хрестових походів: початок Хрестових походів, причини того, що папський престол закликав виступити проти ісламу, а також особливості боротьби таємних товариств за звільнення Єрусалима. На базі різноманітних джерел досліджуються дії таких таємних товариств як тамплієри й асасіни, їх відносини та взаємовигідна співпраця. Проаналізовано історичну роль таємних товариств, їх вплив на політичне життя в часи Хрестових походів.

Розглянуто обіг османських монет, карбованих з 1381 по 1691 рр., в контексті історичного розвитку Карпато-Дністровського регіону в зазначений час. Становище османських монет у цьому регіоні визначалося такими факторами, як обсяг їхнього карбування, ступінь розвитку товарно-грошових відносин, становище локальних та інших іноземних монет тощо. З’ясовано спільні та відмінні риси в обігу османських монет у Молдавському князівстві та на території, яка була підпорядкована османській адміністрації. Проаналізовано роль османських монет на різних рівнях грошового обігу – від дрібних повсякденних розрахунків до міжнародних торговельних операцій. Висвітлено особливості обігу мідних османських монет (мангирів), які раніше були найменш досліджені. Охарактеризовано розвиток османської монетної системи від її зародження у першій половині XIV ст. до реформ Сулеймана ІІ наприкінці XVII ст., запропоновано датування для деяких типів.