Здійснено характеристику національного краєзнавства як самостійного предмету географічної науки, визначено його об'єкт, предмет і структуру. Висвітлюються географічні особливості заселення й освоєння території України в палеоліті, мезоліті, від неоліту до сьогодення. Особливу увагу сконцентровано на розгляді географічних передумов та особливостей формування та розвитку давньоруських державних утворень - Київської Русі, Галицького князівства, Галицько-Волинської держави. Проаналізовано географічне положення та розвиток Української держави у 1917-20 рр. (Центральна Рада, Директорія, ЗУНР), досліджуються розподіл українських земель у межах СРСР в 1920-38 рр., зміни в 1939-40 рр., а також територія України після другої світової війни.

Узагальнено дані історичної географії українських та російських поселень Північної Добруджі, дунайської дельти та українського Подунав'я. Значну увагу приділено етнографічному дослідженню задунайських українців.

Здійснено історико-географічну інтерпретацію даних IV книги "Історії" великого давньогрецького історика-мандрівника Геродота, який побував у Скіфії в середині V ст. до н.е. і залишив світові невмирущий образ стародавньої України. Висвітлено проблему історичної географії України. Проаналізовано результати "перепису" у Великій Скіфії. Акцентовано увагу на питаннях етнографії, топоніміки, гідронімії, етимології, археології, геології, металургії, екології.

Розглянуто територіальну структуру княжої України-Русі. Проаналізовано особливості окремих земель, наділів, волостей: Київщини, Чернігівщини, Переяславщини, Волині та Галичини, а також Закарпаття, Дністровсько-Дунайського межиріччя, Північного Причорномор'я, Надпоріжжя, Криму і Приазовсько-Кубанського краю. Наведено характеристику значної кількості давньоруських міст на території сучасної України та на прилеглих українських етнічних землях.

Рассмотрена территориальная структура княжеской Украины-Руси. Проанализированы особенности отдельных земель, уделов, волостей: Киевщины, Черниговщины, Переяславщины, Волыни и Галиции, а также Закарпатья, Днестровско-Дунайского межиречья, Северного Причерноморья, Надпорожья, Крыма и Приазовско-Кубанского края. Приведена характеристика значительного количества давнерусских городов на территории современной Украины и на прилегаюющих украинских этнических землях.

Висвітлено історичну географію України Скіфо-Сарматського періоду, часів великого переселення народів, наведено письмові джерела про розселення слов'ян, археологічні та лінгвістичні документи про розселення різних племен у ІІ - V ст. Проаналізовано взаємовідносини слов'ян - предків українців - з готами, гунами та аварами. Розглянуто проблеми історичної географії України періоду Київської Русі (ІХ - ХІІІ ст.), а також періоду XIV - ХХ ст.; представлено арабські джерела про слов'ян, писемні джерела про печеніг, половців, волинян та галичан і подолян. Описано польський адміністративно-територіальний устрій на українських землях у XV - XVIII ст., становище Галичини, Буковини і Закарпаття до та після 1867 р., територіальний устрій в добу Центральної Ради.

Освещена историческая география Украины Скифо-Сарматского периода, времен большого переселения народов, приведены письменные источники о расселении славян, археологические и лингвистические документы о расселении разных племен во ІІ - V вв. Проанализированы взаимоотношения славян - предков украинцев - с готами, гунами и аварами. Рассмотрены проблемы исторической географии Украины периода Киевской Руси (ІХ - ХІІІ ст.), а также периода XIV - XX ст., представлены арабские источники о славянах, письменные источники о печенегах, половцах, волынянах и галичанах, подолянах. Описаны польский административно-территориальный строй на украинских землях в XV - XVIII ст., положение Галиции, Буковины и Закарпатья до и после 1867 г., территориальный строй во времена Центрального Совета.

Розглянуто предмет, джерела та методи історичної географії України. Запропоновано класифікацію історичних карт за змістом, способом зображення об'єктів і явищ минулого та їх розвитом. Визначено основні риси фізичної географії України скіфо-сарматського періоду, часів Великого переселення народів, а також періодів Київської Русі (ХІ - ХІІІ ст.), України (XIV - XVIII ст.).

Рассмотрены предмет, источники и методы исторической географии Украины. Предложены классификация исторических карт по содержанию, способу изображения объектов и явлений прошлого и относительно их развития. Определены основные черты физической географии Украины скифо-сарматского периода, времен Великого переселения народов, а также периодов Киевской Руси (ХІ - ХІІІ ст.), Украины (XIV - XVIII ст.).

Наведено історичні відомості про кельтське суспільство, розкрито обставини вшанування кельтами своїх божеств. Досліджено географічні назви селищ на витоках річок України, доведено їх кельтське походження.

Приведены исторические сведения о кельтских обществах, раскрыты обстоятельства почитания кельтами своих божеств. Исследованы географические названия селений на истоках рек Украины, доказано их кельтское происхождение.

Висвітлено матеріали комплексного (теоретичного й експедиційного) дослідження та перевірки даних "Скіфського логосу" Геродота з його "Історій" (IV, 17, 52, 81) з метою локалізації річки Екзампей і місцевості Екзампай для виявлення розташування та призначення головного сакрального центру Великої Скіфії. Наведено докази реальності факту виготовлення та встановлення царем Аріантом в Екзампаї постійної сакральної пам'ятки - великого Священного казана, подано розрахунки його розмірів і кількості населення Великої Скіфії. Обгрунтовано версію про щорічне спорудження храму та жертовника Богу війни Арею в загальноскіфському святилищі Екзампаї, відтворено їх реальний вигляд і розміри. За осетинським нартівським епосом відновлено фрагменти ритуалу святкування скіфами Новрузу - весняного Нового року.

Приведены материалы комплексного (теоретического и экспедиционного) исследования и проверки данных "Скифского логоса" Геродота из его "Историй" (IV, 17, 52, 81) с целью локализации реки Экзампей и местности Экзампай для выявления размещения и предназначения главного сакрального центра Великой Скифии. Приведены доказательства реальности факта изготовления и установления царем Ариантом в Экзампае постоянной сакральной памятки - великого Священного казана, даны расчеты его размеров и количества населения Великой Скифии. Обоснована версия о ежегодном сооружении храма и жертвенника Богу войны Арею в общескифском святилище Экзампае, воссозданы их реальных вид и размеры. На основе осетинского нартовского эпоса восстановлены фрагменты ритуала празднования скифами Новруза - весеннего Нового года.

Висвітлено проблеми історичної географії, топографії, нумізматики, етнічної історії України. Розглянуто питання історичного джерелознавства, картографічних історичних джерел, монетарного обігу на території України у часи середньовіччя, вітчизняної регіоналістики та боністики, біографістики вітчизняних учених. Проаналізовано значення картографічних матеріалів у вивченні історії Північного Приазов'я кінця XVIII - початку ХІХ ст. Описано методи дослідження селянської генеалогії у російській історіографії, процеси територіального розмежування та встановлення кордонів між Україною та Молдовою в 1940 р., особливості упорядкування архівних документів у Західній Україні в другій половині 1940-х - першій половині 1950-х рр.

Освещены проблемы исторической географии, топографии, нумизматики, этнической истории Украины. Рассмотрены вопросы исторического источниковедения, картографических исторических источников, монетарного оборота на территории Украины в период средневековья, отечественной регионалистики и бонистики, биографистики отечественных ученых. Проанализировано значение картографических материалов в изучении истории Северного Приазовья конца XVIII - начала ХІХ ст. Представлены методы исследования крестьянской генеалогии в российской историографии, изучены процессы территориального разделения и установления границ между Украиной и Молдовой в 1940 г., особенности составления архивных документов в Западной Украине во второй половине 1940-х - первой половине 1950-х гг.

Розглянуто предмет, мету, джерела та завдання історичної географії України, історію розвитку історико-географічних досліджень. Визначено взаємодію географічного середовища та людського суспільства на території країни, проаналізовано проблеми історичної географії періодів Київської Русі, Української козацької держави. Викладено питання щодо адміністративно-територіального поділу українських земель наприкінці XVIII - на початку ХХ ст.

Рассмотрены предмет, цель, источники и задачи исторической географии Украины, а также история развития историко-географических исследований. Определено взаимодействие географической среды и человечества на территории страны, проанализированы проблемы исторической географии периодов Киевской Руси, Украинского казацкого государства. Изложены вопросы об административно-территориальном делении украинских земель в конце XVIII - начале ХХ вв.

Проаналізовано особливості предмету та методів соціотопографії як окремої дисципліни, її інтердисциплінарного характеру. Розглянуто проблеми історичного ландшафтознавства, заселеності територій, історичної урбаністики, етнічної та конфесійної топографії, охарактеризовано джерела для досліджень. Вперше опубліковано покажчик назв об'єктів, нанесених на Генеральну карту України (1660 р.) Г.Боплана, ідентифікованих на підставі сучасної топографічної карти нашої держави.

Проанализированы особенности предмета и методов социотопографии как отдельной дисциплины, её интердисциплинарного характера. Рассмотрены проблемы исторического ландшафтоведения, заселённости территорий, исторической урбанистики, этнической и конфессионной топографии, охарактеризованы источники для исследований. Впервые опубликован указатель названий объектов, нанесённых на Генеральную карту Украины (1660 г.) Г.Боплана, идентифицированных на основании современной топографической карты нашего государства.

Визначено особливості репрезентації і передачі елементів мікрополя "Козацька історична географія" у складі концепту "козацтво" в історичному дискурсі засобами англійської мови. Основну увагу зосереджено на способах відтворення ядерних компонентів мікрополя з урахуванням впливу хронотопного контексту.

На підставі вивчення документів фонду Архіву Коша Нової Запорізької Січі, інших рукописних і друкованих джерел, зокрема, топографічних описів, картографічних матеріалів і мемуарів досліджено природне середовище запорожців у XVIII ст.і зумовлені ним умови економічного буття та стосунків у суспільстві. Географічні межі регіону - Дике поле на Правобережжі, Сухий степ на Лівобережжі, що належали запорожцям і татарам. Акцентовано увагу на природокористуванні, екологічних змінах, природоохоронній та природовідновній політиці Запорізького Коша. Вивчено причинно-наслідкові зв'язки побутової та господарської поведінки запорожців, зумовлені географічно-природним середовищем з урахуванням впливу географічних реалій на світосприйняття та спосіб мислення. За результатами дослідження розроблено картосхеми мережі шляхів на Запорізьких Вольностях та картосхему локалізації запорізьких зимівників за межами офіційної території Російської імперії.

На підставі результатів розгляду джерелознавчих і конкретно-історичних праць уперше визначено основні етапи дослідження топографічних матеріалів, виокремлено базові методологічні підходи, які залучалися до аналізу змісту джерел, оцінено внесок різних напрямків та шкіл історіографії в розробку цієї проблеми. Запропоновано нову класифікацію топографічних описів з урахуванням принципів спорідненості походження джерел, єдності їх змісту та функціонального призначення. Зроблено грунтовний джерелознавчий аналіз усього комплексу відомостей, уміщених у топографічних описах, виявлено ступінь їх достовірності та репрезентативності. Визначено перспективи використання топографічних описів щодо вивчення соціально-економічної, політичної історії України другої половини XVIII ст., матеріальної та духовної культури українського народу.

Розглянуто історико-географічні питання "Слова о полку Ігоревім" у взаємозв'язку з походом сіверських полків під керівництвом Ігоря Святославича у Половецький степ навесні 1185 р. Проаналізовано історико-географічні особливості розташування стародавніх сухопутних комунікацій Лівобережної України на основі даних давньоруських літописів, писемних джерел XIV - XVII ст., археологічних та топонімічних матеріалів. Розкрито особливості локалізації географічних об'єктів часів Київської Русі, запропоновано гіпотези щодо маршруту походу Ольговичів.

Розкрито значення та особливості вживання терміна "Русь" у документах XVI - XVIII ст. Доведено, що дана назва українська та позначає окремі території тогочасної України-Русі на основі стародавніх карт, які зберігаються в архівах західноєвропейських країн.

Раскрыты значения и особенности употребления термина "Русь" в документах XVI - XVIII ст. Доказано, что данное название украинское и обозначает отдельные территории Украины-Руси указанного периода на основе древних карт, хранящихся в архивах западноевропейских стран.

Висвітлено теоретичні та методологічні проблеми історичної, природничої та соціально-економічної географії, історичного ландшафтознавства, історичної екістичної географії та палеогеографії антропогену. Розглянуто методи оцінки культурних ландшафтів за даними художніх зображень, історико-географічні особливості розвитку сакральної географії в Україні, елементи геософії у працях вітчизняних географів. Висвітлено історію досліджень грунтового покриву Центральної України, проблеми розвитку ландшафтної та ландшафтно-геохімічної екології, історико-географічні особливості заселення північно-західної частини Товтр і прилеглих територій. Охарактеризовано палеоекоумови проживання первісної людини у північних передгір'ях Криму. Проаналізовано історичні особливості динаміки міграційних потоків населення України, вплив соціально-економічних чинників на геодемографічні процеси регіонів, проблеми розвитку сільського зеленого туризму в країні. Увагу приділено формуванню та розвитку геополітичних ідей, питанням рекреаційної географії, можливостям застосування картографічних матеріалів у процесі розмежування земель державної та комунальної власності в сільських населених пунктах. Розкрито сучасні тенденції модернізації географічної освіти.

Освещены теоретические и методологические проблемы исторической, природоведческой и социально-экономической географии, исторического ландшафтоведения, исторической экистической географии и палеографии антропогена. Рассмотрены методы оценки культурных ландшафтов по данным художественных изображений, историко-географические особенности развития сакральной географии в Украине, элементы геософии в трудах отечественных географов. Освещены история исследований грунтового покрова Центральной Украины, проблемы развития ландшафтной и ландшафтно-геохимической экологии, историко-географические особенности заселения северо-западной части Товтр и прилежащих территорий. Охарактеризованы палеоэкоусловия проживания первобытного человека в северных предгорьях Крыма. Проанализированы исторические особенности динамики миграционных потоков населения Украины, влияние социально-экономических факторов на геодемографические процессы регионов, проблемы развития сельского зеленого туризма в стране. Уделено внимание формированию и развитию геополитических идей, вопросам рекреационной географии, возможностям применения картографических материалов при размеживании земель государственной и коммунальной собственности в сельских населенных пунктах. Раскрыты современные тенденции модернизации высшего образования.

Подано репродукції західноєвропейських середньовічних карт із зображенням території України, що були видані від кінця XV до середини XVII ст. та зберігаються у фондах знаних львівських бібліотек - Львівської наукової бібліотеки ім. В. Стефаника НАН України та Наукової бібліотеки Львівського національного університету ім. І. Франка.

Розглянуто роль П.Чубинського у створенні Південно-Західного відділу Російського Географічного товариства. Подано біографічну довідку про вченого, визначено основні етапи його діяльності, а також розкрито внесок П.Чубинського у дослідження території України, розвиток Українського Географічного товариства.

Виділено два періоди в розвитку етнічної географії України у другій половині ХХ ст.: 1950 - 1990 рр., 1991 - 1999 рр. Розкрито напрямки досліджень у кожному з них. Особливу увагу приділено значному розширенню тематики етногеографічних досліджень за умов незалежної України, поглибленню наукових засад названої дисципліни.