Висвітлено гуманітарно-культуротворчу стратегію педагогічної освіти в Україні. Розглянуто філософсько-культурологічні засади родознавства. Проаналізовано родознавство в контексті філософії освіти та культури, етнічну культуру та плюралізм національного буття, субкультуру родинного середовища як духовну основу соціалізації особистості, філософію освіти та культуру родознавства.

Освещена гуманитарно-культуротворческая стратегия педагогического образования в Украине. Рассмотрены философско-культурологические основы родоведения. Проанализированы родоведение в контексте образования и культуры, этническая культура и плюрализм национального бытия, субкультура семейной среды как духовная основа социализации личности, философия образования и культура родоведения.

Висвітлено історію дворянства Південної України кінця XVIII - першої половини ХІХ ст. Наведено реєстр документальних матеріалів катеринославських дворян Нечаєвих, що зберігаються у державних та приватних архівах з різних галузей гуманітарного напрямку, історії ментальностей, гендеру і генеалогії.

Освещена история дворянства Южной Украины конца XVIII - первой половины ХІХ ст. Приведен регистр документальных материалов катеринославских дворян Нечаевых, хранящихся в государственных и частных архивах по разных отраслям гуманитарного направления, истории ментальностей, гендера и генеалогии.

Розглянуто сторінки життя та діяльності Д.Дорошенка - представника культурно-історичної школи в літературознавстві. Відзначено цінність його наукової спадщини. Наведено відомості про родину Дорошенків.

Рассмотрены страницы жизни и деятельности Д.Дорошенко - представителя культурно-исторической школы в литературоведении. Отмечена ценность его научного наследия. Приведены сведения о семействе Дорошенко.

Висвітлено життєвий шлях і наукову діяльність В.М.Ханка - відомого українського мистецтвознавця та викладача. Наведено покажчик наукових праць вченого та літературних джерел про нього.

Освещены жизненный путь и научная деятельность В.Н.Ханко - известного украинского искусствоведа и преподавателя. Приведен указатель научных работ ученого и литературных источников о нем.

Висвітлено діяльність видатних особистостей з родин Скоропадських, Калинюків, Бандер, Пирогів, Стародубів, Савчинських, Крушельницьких, Симиренків, Білинських, Глинських, Левицьких, Ганкевичів, Січинських, Федаків, Крижинських, які за умов тоталітарного режиму в СРСР зазнали репресій, а згодом замовчування. Відтворено генеалогічні дерева роду даних родин. Проаналізовано їх внесок в українську культуру, мистецтво, науку.

Освещена деятельность известных личностей из семейств: Скоропадских, Калинюков, Бандер, Пироговых, Стародубов, Савчинских, Крушельницких, Симиренков, Белинских, Глинских, Левицких, Ганкевичей, Сычинских, Федаковых, Крижинских, которые в условиях тоталитарного режима в СССР подверглись репрессиям, а потом и замалчиванию. Воссозданы генеалогические древа рода данных семейств. Проанализирован их вклад в украинскую культуру, искусство, науку.

Наведено ретроспективно-генеалогічний аналіз родовідних коренів на прикладі однієї сім'ї с.Велика Обухівка. Висвітлено питання етнографічного районування й особливості етносоціокультурного регіонального розвитку Наддніпрянщини та Слобожанщини з початку XVIII ст. до кінця ХХ ст. Розкрито генезу ідеї родинного виховання. Представлено розсекречені архівні матеріали УСБУ на Полтавщині та наведено спогади очевидців голодоморів 1932 - 1933 рр., які свідчать про організацію геноциду українського селянства у регіоні.

Приведен ретроспективно-генеалогический анализ родословной на примере одной семьи с.Большая Обуховка. Освещены вопросы этнографического районирования и особенности этносоциокультурного регионального развития Надднепрянщины и Слобажанщины с начала XVIII в. до конца ХХ вв. Раскрыт генезис идеи семейного воспитания. Представлены рассекреченные архивные материалы УСБУ в Полтавской области и приведены воспоминания очевидцев голодоморов 1932 - 1933 гг., свидетельствующие об организации геноцида украинского крестьянства в регионе.

Індекс рубрикатора НБУВ: Т214.1(4УКР) + Ш5(4УКР)5-4

Рубрики:

Парентологія. (Родинні відносини. Родина)

Література

Шифр НБУВ: Ж72651 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Изложена история семьи великого педагога К.Д.Ушинского, жизнь которой неразрывно связана с Украиной, в частости с селом Рясники Гощанского района Ровенской области. Освещены основные этапы жизни и деятельности К.Д.Ушинского, исследован процесс становления его политических взглядов, рассмотрена методика педагогической работы. Даны сведения о потомках К.Д.Ушинского, в частности, о семье Поспеловских.

Викладено матеріали про історію мистецтва та мистецьке життя полтавського регіону. Висвітлено творчу діяльність визначних митців, учених і громадських діячів Полтавщини (В.Січинського, В.Бучневича), описано мистецькі зібрання аристократичних родин (Муравйових-Апостолів, Галаганів) і краєзнавчих музеїв. Наведено відомості про діяльність миргородських меценатів і колекціонерів (Д.Трощинського, В.Ломиківського, О.Сластьона), досліджено процес формування та функціонування мистецьких закладів (зокрема, Миргородського керамічного технікуму ім. М.Гоголя). Проаналізовано кустарно-художній рух в Україні та на Полтавщині, охарактеризовано народні промисли та діяльність Полтавського земства (1870 - 1910). Висвітлено культурне життя краю доби Гетьманщини, Української Народної республіки та Новітнього часу. Вперше в Україні панорамно висвітлено основні етапи розвитку архітектури, народного й образотворчого мистецтв Полтавщини від XVII ст. до початку XX ст.

Изложены материалы об истории искусства и культурной жизни полтавского региона. Освещена творческая деятельность выдающихся художников, ученых и общественных деятелей Полтавщины (В.Сичинского, В.Бучневича), описаны искусствоведческие собрания аристократических семей (Муравйовых-Апостолов, Галаганов) и краеведческих музев. Приведены сведения о деятельности миргородских меценатов и коллекционеров (Д.Трощинского, В.Ломиковского, О.Сластена), исследован процесс формирования и функционирования художественных заведений (в частности, Миргородского керамического техникума им. Н.Гоголя). Проанализировано кустарно-художественое движение в Украине и на Полтавщине, охарактеризованы народные промыслы и деятельность Полтавского земства (1870 - 1910). Освещена культурная жизнь края эпохи Гетьманщины, Украинской Народной республики и Новейшего времени. Впервые в Украине панорамно освещены основные этапы развития архитектуры, народного и художественного искусства Полтавщины от XVII ст. до начала XX ст.

Висвітлено життєвий шлях просвітителів українського народу - родини Шухевичів, їх внесок у культурно-освітньому та громадсько-політичному житті України на основі архівних матеріалів. Проаналізовано роль галицького греко-католицького духівництва в українському визвольному русі, культурно-освітню діяльність ОУН за умов національно-визвольної війни в західноукраїнському регіоні, участь винищувальних батальйонів у ліквідації збройних формувань УПА на Прикарпатті в 1944 - 1945 рр.

Освещен жизненный путь просветителей укранского народа - семейства Шухевичей, раскрыт их вклад в культурно-образовательной и общественно-политической жизни Украины на основе архивных материалов. Проанализированы роль галицкого греко-католического духовенства в украинском освободительном движении, культурно-образовательная деятельность ОУН в условиях национально-освободительной войны в западноукраинском регионе, участие истребительных батальонов в ликвидации вооруженных формирований УПА на Прикарпатье в 1944 - 1945 гг.

Проаналізовано життєвий і творчий шлях відомої української елітної родини Колессів. Розглянуто питання філології, фольклористики, літературо- та мовознавства, етномузикознавства. Висвітлено національну специфіку українського фольклору, поезію гуцульського етноетикету у фольклористичній спадщині Ф.Колесси. Розкрито внесок Ф.Колесси та О.Колесси в українсько-чеські наукові та культурні взаємини, роль О.Колесси у розвитку порівняльно-історичного літературознавства в Україні. Описано особливості перетворення фольклору в камерно-інструментальній творчості М.Колесси.

Проанализирован жизненный и творческий путь известной украинской элитной семьи Колессы. Рассмотрены вопросы филологии, фольклористики, литературо- и языковедения, этномузыковедения. Освещены национальная специфика украинского фольклора, поэзия гуцульского этноэтикета в фольклористическом наследии Ф.Колессы. Раскрыты вклад Ф.Колессы и А.Колессы в украинско-чешские научные и культурные взаимоотношения, роль А.Колессы в развитии сравнительно-исторического литературоведения в Украине. Описаны особенности преобразования фольклора в камерно-инструментальном творчестве М.Колессы.

Наведено відомості про найбільш докладний опис Полтави, створений за результатами Румянцевського опису Малоросії 1765 - 1769 рр., який став наслідком політичних процесів модернізації Російської імперії та ліквідації автономії Гетьманщини. Зазначено, що опис містить цікаві свідчення відносно предків І.Котляревського та дозволяє більш цілісно відтворити те середовище, в якому народився майбутній поет.

Даны сведения о наиболее детальном описании Полтавы, созданном в результате Румянцевского описания Малороссии 1765 - 1769 гг. и ставшего следствием политических процессов модернизации Российской империи и ликвидации автономии Гетманщины. Указано, что описание содержит интересные свидетельства относительно предков И.Котляревского и позволяет более целостно воспроизвести ту среду, в которой родился будущий поэт.

Висвітлено життєвий шлях, наукову та громадську діяльність визначних представників галицького роду Тершаківців - ученого-літературознавця і педагога Михайла, політика, посла Григорія, військового діяча, крайового провідника ОУН Зеновія. Подано стислу генеалогію родини Тершаківців й спогади сучасників про ці визначні постаті.

Освещен жизненный путь, научная и творческая деятельность выдающихся представителей галицкого рода Тершаковцев - ученого-литературоведа и педагога Михаила, политика и посла Григория, военного деятеля, краевого предводителя ОУН Зеновия. Представлены краткая генеалогия рода Тершаковцев и воспоминания современников об этих выдающихся личностях.

Висвітлено історію восьми поколінь родини Хоптярів від 1790 р. до сьогодення. Викладено біографічні відомості про представників давнього хліборобського роду. Описано родовід по материнській лінії С.Ф.Хоптяра та родовід по батьківській лінії його дружини. Створено структуру родинного дерева, в якій показано споріднені зв'язки між представниками різних поколінь. Наведено нарис з історії міста Ярмолинець від найдавніших часів до сучасного періоду, а також спогади й мемуари місцевих жителів.

Освещена история восьми поколений семьи Хоптяров от 1790 г. до современного периода. Изложены биографические сведения о представителях давнего рода хлеборобов. Описан родовод по материнской линии С.Ф.Хоптяра и родовод по отцовской линии его супруги. Сформирована структура родового дерева, в которой показаны однородные связи между представителями разных поколений. Приведен очерк по истории города Ярмолинец от древнейших времен до современности, а также воспоминания и мемуары местных жителей.

Освещен жизненный и творческий путь выдающегося педагога, просветителя, публициста, исследователя истории и культуры мариупольских греков и крымских татар, основателя Мариупольских мужской и женской гимназий - Ф.А.Хартахая. Приведены результаты последних исследований творческого наследия ученого, жизни его внуков и правнуков, племянников. Изложена история села Чердакли - родины всех Хартахаев Приазовья, описаны генеалогические деревья Хартахаев и родственного им рода Рудевичей.

У контексті гуманітарно-культуротворчої стратегії філософії освіти розглянуто буття людини у просторі культури. Розкрито сутність понять "рід" і "покоління", визначено чинники формування духовності родинного середовища, наведено методи народної педагогіки. Розглянуто основні види українського народного мистецтва (гончарство, дереворізьбу, ткацтво, килимарство, вишивку, писанкарство, стінний розпис, станковий живопис, гравюру). Висвітлено генезу української народної іграшки й особливості її розвитку за етнографічними регіонами. Охарактеризовано цінності національної культури, традиційну родинну обрядовість українців, форми збереження історичної та родової пам'яті. Викладено правові засади і норми регулювання шлюбних відносин в Русі-Україні, розкрито магічно-релігійне, морально-психологічне, суспільне значення допологових звичаїв і обрядів, пологів та післяпологової обрядовості. Проаналізовано філософські, психологічні та морально-етичні аспекти смерті та безсмертя, наведено матеріали про поховальні звичаї. Розглянуто цілісний, системний та комплексний підходи щодо вивчення генеалогії, а також методи дослідження родоводу.

В контексте гуманитарно-культуротворческой стратегии философии образования освещены основы родоведения. Раскрыта сущность понятий "род" и "поколение", определены факторы формирования духовности родовой среды, приведены методы народной педагогики. Рассмотрены основные виды украинского народного искусства (гончарство, резьбу по дереву, ткачество, изготовление ковров, вышивку, писанку, стенную роспись, станковую живопись, гравюру). Освещена генеза украинской народной игрушки и особенности ее развития по этнографическим регионам. Охарактеризованы ценности национальной культуры, традиционные семейные обряды украинцев, формы сохранения исторической и родовой памяти. Рассмотрены правовые основы и нормы регулирования брачных отношений в Руси - Украине, раскрыто магично-религиозное, морально-психологическое, общественное значение дородовых и послеродовых обычаев и обрядов. Проанализированы философские, психологические и морально-этические аспекты смерти и бессмертия, приведены материалы о похоронных обычаях. Освещены целостный, системный и комплексный подходы к изучению генеалогии, приведены методы исследования Родословной.

В контексті гуманітарно-культуротворчої стратегії філософії освіти розглянуто буття людини у просторі культури, поняття "рід - покоління", духовність родинного середовища, цінності національної культури. Особливу увагу приділено традиційній родинній обрядовості українців. Висвітлено форми збереження історичної та родової пам'яті, теоретичні аспекти генеалогії, методи дослідження Родоводу.

В контексте гуманитарно-культуротворческой стратегии философии образования рассмотрены бытие человека в пространстве культуры, понятие "род - поколение", духовность семейной среды, ценности национальной культуры. Особое внимание уделено традиционной семейной обрядности украинцев. Освещены формы сохранения исторической и родовой памяти, теоретические аспекты генеалогии, методы исследования Родословной.

Висвітлено історію роду Білозерських як соціокультурний феномен, що вивчено на засадах міждисциплінарності. Запропоновано нову версію ранньої історії роду. Наведено дві гіпотези його походження, що базуються на двох складових "іменної формули", висвітлено результати блазонування родового герба Білозерських. Внесено доповнення до родоводу на рівнях всіх поколінь обох гілок роду. Проаналізовано родинно-свояцько-дружні зв'язки у межах роду. З'ясовано особливу роль подружжя Кулішів в історії дослідженого роду. Здійснено спробу висвітлення його історії у гендерному ракурсі, визначено механізми впливу зовнішніх і внутрішньородинних чинників на зміну традиційних життєвих проектів відомих представниць роду Білозерських (Марії Боголюбцевої-Щербачової та її доньки Любові Яновської, трьох поколінь жінок родини Н.М.Білозерської-Забіли та М.Т.Симонова-Номиса). Досліджено маловідомий аспект діяльності П.О.Куліша - реалізацію його освітньо-культурницької програми на прикладі представників чоловічої статі роду.

Проведено реконструкцію роду Марковичів-Маркевичів, що представляє так зване "метаджерело", тобто систему відомостей про рід, що відтворює його генезис, історію та структуру. Зауважено, що реконструкція роду є підставою для визначення соціокультурних трансмісій - шляхів передачі головних засад діяльності до наступних поколінь. Показано формування освітніх і фахових традицій, соціальних амбіцій (престижного шлюбу, кар'єри), активної громадянської позиції. Визначальними показниками для встановлення соціокультурних трансмісій сім'ї Марковичів-Маркевичів обрано освіту, військову та цивільну державну службу, культурно-громадську діяльність представників роду. На підставі вивчення історії роду Марковичів-Маркевичів запропоновано оригінальну диференціацію типів родинності. Горизонтальний тип охоплює ідейні взаємовпливи, спільні культурно-громадські проекти, службове протегування серед родичів-сучасників. Вертикальний тип відповідає літературно-науковій традиції роду - "діалогу" предків і нащадків. Установлено, що родинність сприяла інтеграції української еліти до структур загальноросійської.

Освещены события конца XIX - первой половины XX в. глазами мецената М. И. Терещенко. Описаны перипетии судьбы этого блистательного человека, который в тридцать один год стал обладателем одного из самых больших состояний Российской империи, депутатом Государственной думы России, министром финансов, а затем министром иностранных дел во Временном правительстве после февральской революции 1917 г. Он все потерял, но сумел начать свою жизнь с чистого листа и, живя в эмиграции, стал одним из наиболее уважаемых финансистов мира. Освещены страницы жизни семьи Терещенко, которую без приувелечения можно назвать образцом трудолюбия, щедрости и заботы о сиротах и обездоленных, семьи благотворителей и меценатов, подаривших своей стране больницы и приюты для сирот и инвалидов, университеты и театры, картинные галереи и храмы.