Висвітлено проблеми наукової розробки, обгрунтування та здійснення адміністративно-територіальної реформи в регіонах України. Охарактеризовано сучасний стан сільських поселень Харківщини, зокрема, демографічну ситуацію, житловий фонд, умови життя та зайнятість населення. Запропоновано запровадження волосної структури устрою сільських територій, доведено необхідність введення округів як важливої ланки в структурі ефективного управління регіоном. Висвітлено проблеми земельних відносин, економічного механізму господарювання, співпраці органів самоорганізації та самоврядування з суб'єктами господарювання.

Освещены проблемы научной разработки, обоснования и осуществления административно-территориальной реформы в регионах Украины. Охарактеризовано современное состояние сельских поселений Харьковской области, в частности, демографическая ситуация, жилищный фонд, условия жизни и занятость населения. Предложено внедрение волостной структуры устройства сельских территорий, доказана необходимость введения округов как важного звена в структуре эффективного управления регионом. Освещены проблемы земельных отношений, экономического механизма хозяйствования, сотрудничества органов самоорганизации и самоуправления с субъектами хозяйствования.

Розглянуто теоретико-прикладні аспекти категорій "життєвий потенціал" і "трудовий потенціал", особливості їх формування у сільській місцевості. Розкрито місце життєвого та трудового потенціалів у відтворенні села, висвітлено нетрадиційні підходи до їх вивчення. Здійснено факторний аналіз впливу соціально-економічних чинників на формування та динаміку даних потенціалів, наведено оцінки демографічних наслідків змін у соціально-економічних структурах. Охарактеризовано основні принципи формування та визначено напрями реалізації аграрної політики щодо покращання демографічної ситуації у сільській місцевості за умов становлення ринкової економіки та збереження українського села.

Рассмотрены теоретико-прикладные аспекты категорий "жизненный потенциал" и "трудовой потенциал", особенности их формирования в сельской местности. Раскрыто место жизненного и трудового потенциалов в процессе воспроизводства села, освещены нетрадиционные подходы к их изучению. Осуществлен анализ влияния социально-экономических факторов на формирование и динамику данных потенциалов, приведены оценки демографических последствий изменений в социально-экономических структурах. Охарактеризованы основные принципы формирования и определены направления реализации аграрной политики для улучшения демографической ситуации в сельской местности в условиях становления рыночной экономики и сохранения украинского села.

Висвітлено проблеми міського населення України. Проведено порівняльний аналіз демографічних показників міського та сільського населення за 1990 - 2008 р. Розглянуто залежності складності муніципального управління від різних категорій міського населення.

Освещены проблемы городского населения Украины. Проведен сравнительный анализ демографических показателей городского и сельского населения за 1990 - 2008 года. Рассмотрены зависимости сложности муниципального управления от разных категорий городского населения.

Викладено результати досліджень розвитку демографічної і поселенської кризи в сільській місцевості України за тривалий період (1991 - 2006 рр.). Встановлено тенденції, чинники, ареали поширення кризи, розроблено пропозиції щодо удосконалення методології визначення її меж. Подано авторські оцінки зміни демографічно-поселенської ситуації в сільській місцевості до 2015 р.

Досліджено демоекономічні процеси у сільській місцевості України з метою визначення соціально-економічного механізму формування кризового стану демографічної ситуації в селах України. Проаналізовано роль демоекономічних процесів у відтворенні сільського населення. Досліджено сучасний стан відтворення його життєвого та трудового потенціалів. Побудовано демоекономічні таблиці виробництва та споживання для даного населення України. Доведено, що обсяг споживання, який припадає на основні вікові групи сільського населення, є недостатнім для нормального процесу відтворення трудового потенціалу сільського населення. Більш високі показники очікуваного виробництва та більш низький рівень очікуваного споживання сільських чоловіків, у порівнянні з жінками, обумовлені не тільки нижчими показниками зайнятості жінок, а головним чином підвищеним рівнем смертності сільських чоловіків працездатного віку. На підставі аналізу особливостей відтворення сільського населення як інтегрального результату суспільної життєдіяльності села визначено пріоритетні напрями подолання демографічних наслідків соціально-економічної кризи у сільській місцевості України.

Обгрунтовано доцільність управління сільськими міграціями з урахуванням мотивів поведінки населення. Наведено модель системи формування міграційних намірів особи за дії зовнішніх міграційних факторів, опосередкованих факторами особистості. Створено модель механізму регулювання міграційних процесів сільського населення, яка грунтується на політиці пасивного регулювання, передбачає адміністративне втручання, короткотермінове регулювання рухомості, управління суспільним розвитком і збалансування факторів зовнішнього середовища. Для реалізації політики пасивного управління міграціями запропоновано проведення запобіжних дій, що може призвести до розбалансування механізму міграційної поведінки, що здійснюється на загальнодержавному та регіональному рівнях. Відзначено, що адміністративне втручання доцільне виключно за надзвичайних ситуацій. Зауважено, що управління суспільним розвитком відбувається шляхом навчання та виховання, а також сприяє підвищенню керованості поведінки та рухомості сільського населення. Зазначено, що збалансування факторів зовнішнього середовища необхідно проводити для досягнення мети регулювання з використанням заходів для створення робочих місць, розвитку малого підприємництва та самозайнятості, організації ринків нерухомості, комунального обслуговування, розвитку та соціального забезпечення. Короткотермінове регулювання рухомості здійснюється для підвищення ефективності регуляторної політики шляхом інформаційного забезпечення та з супроводженням переміщення. Впровадження запропонованого механізму забезпечує досягнення основної мети міграційної політики - перетворення хаотичних переміщень сільського населення

Досліджено особливості формування, розвитку та функціонування людського капіталу сільської місцевості за умов трансформації вітчизняної економіки. Розроблено новий методологічний підхід до визначення інтегральної бальної оцінки людського капіталу сільської місцевості, у якому враховано його основні активи, що дає можливість визначити їх комплексний вплив на добробут сільського населення. Удосконалено науково-прикладні засади нарощення людського капіталу великотоварних аграрних підприємств шляхом створення амортизаційного фонду з обов'язковим законодавчим закріпленням відрахувань для оновлення й якісного удосконалення функціонуючого людського капіталу. Обгрунтовано основні стратегічні напрями активізації людського капіталу в сільській місцевості з огляду на зростання його ролі як основного ендогенного ресурсу сталого сільського розвитку.

Вирішено проблему збереження трудового потенціалу села (ТПС) на основі теоретико-методологічних узагальнень процесу його формування, визначення особливостей відтворення і використання. Розкрито сутність ТПС, обгрунтовано зміст деформації та подальшої втрати ТПС за результатами невдалих аграрних реформ. Досліджено умови збереження ТПС з урахуванням особливостей історичного розвитку сільських територій, сільського населення (СН) і сільського господарства. Визначено зміст трансформаційних змін в аграрному секторі (АС) економіки, умови пріоритетного розвитку складових АС для збільшення використання ТПС. Обгрунтовано прийоми відбору показників, які характеризують вплив демографічних чинників на особливості збереження ТПС. Визначено умови покращення рівня якості СН на основі підвищення стандартів медицини й освіти. Викладено регіональний підхід до оцінки існуючого ТПС з урахуванням його особливостей, секторальний підхід до аналізу тенденцій зайнятості СН на основі виділення сільськогосподарської та несільськогосподарської зайнятості. Проаналізовано взаємодію попиту і пропозиції з урахуванням її якісного складу, методи визначення вартісної складової кон'юнктури сільського ринку праці щодо рівнів доходів працівників. Розроблено коротко- і середньострокові прогнози народжуваності, смертності та чисельності СН на основі виявлених трендів. Визначено напрямки нарощення інвестиційно-інноваційного потенціалу аграрної галузі на основі покращення матеріально-технічного постачання і забезпечення модернізації основних засобів, продуктивної зайнятості СН на основі створення нових робочих місць в АС за рахунок прогнозованого збільшення обсягів

сільськогосподарського виробництва в Україні у 2010 - 2015 рр. і несільськогосподарському. Описано механізм збереження ТПС в сукупності з правовими нормами, методами, важелями, інституціями державного, приватного і громадського впливу на ТПС. Розроблено концептуальні основи комплексної цільової програми збереження і примноження ТПС, що базуються на додержанні вимог чинних нормативно-правових актів.

Розглянуто теоретико-методологічні питання соціально-економічних досліджень сільського розселення (СР) на національному та регіональному рівнях. Проаналізовано особливості формування сільського поселенського потенціалу, структури територіальних систем СР в Україні за умов ринкових суспільних трансформацій, а також напрями трансформації розселення. Визначено концептуальні засади та стратегічні пріоритети, прогноз розвитку і структури СР в Україні на довгострокову перспективу.

Розглянуто актуальні питання функціонування та розвитку соціальної сфери села. Увагу приділено демографічній ситуації та проблемам зайнятості сільського населення. Визначено стратегічні напрями соціально-економічного розвитку агропромислового виробництва в Україні.

Рассмотрены актуальные вопросы функционирования и развития социальной сферы села. Уделено внимание демографической ситуации и проблемам занятости сельского населения. Определены стратегические направления социально-экономического развития агропромышленного производства в Украине.

Проаналізовано теоретико-методологічні засади, історичні передумови, сутнісні характеристики, інституціональні та демографічні проблеми становлення сільського розвитку (СР) в Україні, визначено шляхи формування його вітчизняної політики. Запропоновано методику бальної оцінки людського капіталу села та методичні підходи до його активізації. Розкрито основні напрями зміцнення економічного потенціалу СР. Досліджено диференціацію умов СР на рівні адміністративних районів, здійснено типологізацію сільських територій цього рівня за рядом ознак. Розкрито можливості використання досвіду політики СР ЄС в Україні.

Проанализированы теоретико-методологические основы, исторические предпосылки, сущностные характеристики, институциональные и демографические проблемы становления сельского развития (СР) в Украине, определены пути формирования его отечественной политики. Предложена методика бальной оценки человеческого капитала села и методические подходы к его активизации. Раскрыты основные направления укрепления экономического потенциала СР. Исследована дифференциация условий СР на уровне административных районов, осуществлена типологизация сельских территорий этого уровня по ряду признаков. Раскрыты возможности применения опыта политики СР ЕС в Украине.

Визначено чинники формування та використання трудового потенціалу сільських територій і проаналізовано процеси й явища трансформації сільської поселенської межі, демографічні диспропорції сільського населення, прояви соціально-економічної депривації й асиметричності сільського ринку праці. Розроблено класифікацію видів асиметричності сільського ринку праці та висвітлено методичний підхід до її оцінки. Проаналізовано територіальні особливості формування та використання трудового потенціалу сільських територій і проведено оцінку ступеня асиметричності сільського ринку праці регіонів України.

Визначено вплив демографічних змін, соціально-економічних чинників, рівня та темпів зміни продуктивності й оплати праці, ринку праці, паритету цін факторів виробництва на формування й ефективне використання трудового потенціалу сільськогосподарських підприємств. Обгрунтовано пропозиції щодо фахової підготовки кадрів, розробки механізмів державної підтримки сільськогосподарських підприємств, удосконалення методики визначення вартісних показників продуктивності праці, їх індексного аналізу, методичного інструментарію дослідження співвідношення темпів зміни продуктивності й оплати праці.

Висвітлено досвід імітаційного моделювання соціально-економічного механізму відтворення сільського населення України в пострадянський період. Відпрацювання структурно-динамічної моделі цього механізму на статистичному матеріалі 1990 - 2008 рр. дало змогу досягти задовільної прогнозної здатності її рівнянь на рівні якісних тенденцій довготермінових змін низки основних показників відтворення населення. Це дає підстави стверджувати, що модель адекватно відображає основні структурні особливості механізму формування демографічної ситуації в сільській місцевості України.

Обгрунтовано теоретико-методологічні засади дослідження соціального розвитку села. Проведено комплексний аналіз соціальних перетворень, які відбуваються на сучасному етапі в сільській місцевості України. Розкрито вплив кожної складової складової соціального комплексу на розвиток села. Особливу увагу приділено проблематиці забезпечення інноваційних напрямів соціального розвитку. Запропоновано стратегічні підходи до перспективних напрямів соціальних перетворень у сільській місцевості України за умов поглиблення процесів євроінтеграції та впровадження у світові структури соціального призначення. Охарактеризовано досвід управління соціальним розвитком села в країнах з розвиненою ринковою економікою.

Висвітлено демографічні проблеми села в умовах економічної розбалансованості аграрного сектора. Наведено результати досліджень про стан, динаміку, темпи та загальні тенденції розвитку демографічної ситуації в контексті збалансованого розвитку держави.

Розкрито теоретичні і методологічні підходи до розвитку сільських територій і їх трудового потенціалу. З'ясовано стан і тенденції зайнятості ринку робочої сили в сільській місцевості. Проаналізовано продуктивність праці на сільськогосподарських підприємствах і особистих селянських господарствах регону. Охарактеризовано основні демографічні процеси на сільських територіях. Подано рейтингове оцінювання районів за станом демографічної ситуації на селі. Обгрунтовано проблеми фахової підготовки сільського населення. Приділено увагу соціальній інфраструктурі та її ролі у розвитку та збереженні трудового потенціалу сільської місцевості. Визначено напрями результативного використання основних чинників формування трудового потенціалу сільських територій.

Досліджено особливості трансформації сільського розселення, що обумовлені впливом змін у продуктивності сільської економіки України, розкрито специфіку характерного для них зв'язку та взаємовпливу, обгрунтовано основні закономірності взаємодії (системність розвитку, взаємоадаптивність, збалансованість, субсидіарність, посилення державного та місцевого впливу). Причинно-наслідковий зв'язок між зрушеннями у продуктивності сільської економіки та обумовленою її зростанням трансформацією сільського розселення простежується у довгостроковому корегувальному впливові через інституційно-економічну, інвестиційно-інноваційну, організаційно-управлінську, соціально-економічну та соціально-демографічну групи чинників. Установлено, що на тлі зростання продуктивності сільської економіки активізуються відтворювальні процеси, еволюціонує сільська поселенська мережа, триває локалізація населення навколо високопродуктивних господарств, змінюється функціональність сільських поселень та поселенські настрої селян. Проаналізовано сучасні тенденції трансформації сільського розселення і продуктивності сільської економіки та обурунтовано ймовірні їхні зрушення на середньострокову перспективу. Обгрунтовано напрями нарощування продуктивного потенціалу села як запоруки самовідтворення сільських поселень та збереження людського капіталу, першочерговими серед яких є зростання багатофункціональності сільських населених пунктів, капіталоозброєності та продуктивності праці, залучення в організований агроринок особистих селянських і дрібних фермерських господарств шляхом їх об'єднання в продуктивніші форми господарювання.

Розглянуто соціально-демографічну ситуацію в Україні та її вплив на інноваційний розвиток АПК держави. Зміна моделі національної соціальної політики за умов скорочення чисельності населення вимагає розглядати ці зміни у зв'язку із максимальною реалізацією освітнього потенціалу.

Розглянуто теоретичні аспекти формування сільської поселенської мережі та сучасні тенденції її розвитку. Висвітлено систему розселення сільського населення. Охарактеризовано особливості землекористування в аграрному секторі економіки. Приділено увагу забезпеченості містобудівною документацією сільських територій. Надано оцінку діяльності сільських громад і життєдіяльності сільських населених пунктів.