Розкрито суть і зміст соціології музичної культури як галузевої теорії соціології та визначено її місце серед інших наук. Дано визначення соціології музичної культури й окреслено її відмінність від соціології музики. Проаналізовано соціальні механізми сприйняття та відтворення музичної культури людини. З'ясовано роль і значущість даної культури у процесі соціалізації індивіда. Розглянуто механізми успадкування музичної інформації, нахилів індивіда до її сприймання, регулювання сприйняття й адекватної реакції на це сприйняття через соціальні інститути: систему освіти та виховання, громадську думку та соціальні групи, в які включений індивід.

Раскрыты суть и содержание социологии музыкальной культуры как отраслевой теории социологии и определено ее место среди других наук. Дано определение музыкальной социологии и очерчены ее отличия от социологии музыки. Проанализированы социальные механизмы восприятия и воспроизведения музыкальной культуры человека. Выяснены роль и значимость данной культуры в процессе социализации индивида. Рассмотрены механизмы наследования музыкальной информации, наклонностей индивида к ее восприятию, регулирования восприятия и адекватности реакции на это восприятие через социальные институты: систему образования и воспитания, общественное мнение и социальные группы, в которые включен индивид.

Досліджено проблему функціонування музики у сучасному культурному середовищі України. Розкрито онтологічну суть аксіологічних категорій у музикознавстві та соціології для визначення соціокультурних функцій музики у сучасному культурному континуумі України. Досліджено процес формування музичних цінностей, ціннісних орієнтацій, потреб та інтересів у сучасному українському суспільстві. Проаналізовано вплив соціального запиту на творчість українських композиторів другої половини XX ст. Виявлено культурно-історичні передумови формування музичних ціннісних орієнтацій в Україні. Вивчено вплив процесів глобалізації на аксіологічні категорії у сфері музики. Визначено соціокультурні функції музики, їх спрямування, особливості сучасної молодіжної аудиторії. Здійснено відповідне соціологічне дослідження.

Розглянуто спроби розбудови соціологічної інфраструктури музичної культури в українській діаспорі, зокрема створення соціологічних і науково-освітніх інституцій для підготовки музикознавців. Звернено увагу на соціологічні мотиви у музикознавчих і публіцистичних статтях, на зв'язки української музичної культури з культурами інших народів, висвітлення нових музичних явищ, зокрема джазу, виховання музичного смаку та розуміння музики у слухацької публіки, якості музики, святкувань і концертів, культурного середовища емігрантів.

У роботі, присвяченій масовій культурі, - феномену естрадного музичного мистецтва, простежено неоднорідність та універсальність масової культури, її функціональні блоки, що відповідають ключовим аспектам життєдіяльності людини. У сучасному стані масова культура постає механізмом соціальної гомогенізації, функціонує як система адаптації, механізм соціокультурної регуляції, гармонізації, ціннісної орієнтації і соціалізації людини. Широкий спектр завдань, функцій та функціональних проявів, характерних цій культури в сучасному соціокультурному просторі, дають можливість розглядати її як один із механізмів, що сприяє стабілізації існуючої суспільної системи.

Досліджено соціокультурні чинники формування музичних преференцій студентської молоді. Запропоновано концептуальну схему формування музичних преференцій як передумови практик споживання продуктів музичної культури. Встановлено, що музичні преференції є соціокультурним феноменом, який служить індикатором певного типу суспільства, є ознакою соціальних і культурних статусів, характеризується можливостями "об'єктивуватися" у різновидах культурних практик. Розглянуто динаміку чинників формування музичних преференцій студентів, яка виявила зміни показників габітусу в бік зменшення його значення, показала актуальність вивчення емоцій і почуттів як ознак музичних преференцій, а також позначила домінування потреби спілкування студентів, яка задовольняється ресурсами музичного мистецтва.

Наведено результати комплексного вивчення менеджменту академічної музики в Україні на межі XX - XXI століть як цілісної системи соціокультурного простору. Зосереджено увагу на основних засадах музичного менеджменту, загальному контексті його функціонування. Розкрито історико-культурні передумови становлення та розвитку менеджменту академічної музики. Проаналізовано актуальні процеси державного управління у сфері культури та мистецтва. Здійснено спробу відслідкувати національну культурну політику, вибудувати загальну методологію та інституалізацію менеджменту академічної музики, обґрунтувати концептуальні поняття, виокремити моделі арт-менеджерів, охарактеризувати сучасні процеси здійснення Event-менеджменту та PR.