Подано аналіз різних концепцій, теорій та підходів дослідження професіоналізації суб'єкта діяльності. Виявлено основний зміст, механізми, закономірності та суперечливі тенденції процесу професіоналізації суб'єкта діяльності.

Проведен анализ различных концепций, теорий и подходов исследования профессионализации субъекта деятельности. Определены основное содержание, механизмы, закономерности и противоречивые тенденции процесса профессионализации субъекта деятельности.

The paper represents the analysis of different conceptions, theories and approaches of researching professionalism of a subject of activities. The main contents, mechanisms, laws and inconsistent tendencies of the process of professionalism of the subject of the activities have been determined.

Розглянуто етапи розвитку потенціалу науково-освітньої сфери на прикладі Запорізького національного університету, що враховують розвиток науково-технічного прогресу та економічної системи країни.

На основе социологических исследований в институтах НАН Украины, интервьюирования ученых и директоров институтов рассмотрены вопросы о состоянии и обеспечении исследований, изменениях в их тематике, проблемах финансирования и кадровых ресурсах, международном научном сотрудничестве, инновационных возможностях и путях их реализации, перспективах интеграции в европейское научное пространство, проводимой в стране научно-технологической политике.

Рассмотрены процессы конституирования и воспроизводства в науке как метод "контент-анализа", чрезвычайно распространенного в социальных и гуманитарных науках, в различных контекстах его функционирования (психологических, социокультурных, политических, лингвистических и логических), выявление которых фактически бросает вызов пресловутому единству науки. Освещена официальная история "контент-анализа", определена интуитивная взаимосвязь политики и "контент-анализа". Охарактеризован процесс функционирования "контент-анализа". Предложены гипотеза Х.Ортеги-и-Гассета и концепция "нормальной науки" о том, почему "контент-анализ" не является "научной революцией". Проанализированы элементы экономики "контент-аналитического" знания.

Індекс рубрикатора НБУВ: С5*672 + С5*25(4УКР) + У9(4УКР)0-55

Рубрики:

Соціологія

Економіка окремих країн і частин світу

Шифр НБУВ: Ж25189 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Представлены результаты социологических исследований в институтах НАН Украины, интервьюирования ученых и директоров институтов относительно состояния Академии наук, тематики и качества исследований, ее финансирования, кадров, международного сотрудничества, инновационных возможностей, перспектив.

Рассмотрена история социокультурной и научной жизни России с конца XIX и до начала XX в.; проанализированы политические и социокультурные факторы, которые определили социальный тип русского ученого-естествоиспытателя; выявлены наиболее характерные признаки, присущие ему.

Розглянуто проблеми стилю наукового мислення в соціально-психологічному та соціологічному аспектах за умов постнекласичної науки.

Досліджено механізми соціальної детермінації наукової діяльності, що визначає її зміст на різних етапах суспільного розвитку. Висвітлено основні рівні наукової діяльності, на яких послідовно здійснюється інкорпорація суспільних потреб, тобто відбувається адаптація до основних вимог епох суспільного розвитку. Як суб'єкти наукової діяльності розглянуто соціальний інститут науки, спеціалізовані організації. Значну увагу приділено аспекту залучення наукової діяльності до процесу творення суспільних відносин, базуючись на її здатності виробляти специфічні дискурси, що легітимізують трансляцію чи трансформацію соціогрупової структури шляхом перерозподілу владних повноважень між окремими соціальними групами.

Удосконалено соціологічний підхід щодо аналізу творчості особистості у контексті особистісно-діяльнісної концепції освіти. Сформульовано визначення поняття "творчий потенціал особистості студента", що розглядається як динамічне структурно-рівневе утворення, яке відображає міру можливостей реалізації творчих сил особистості у навчальній та майбутній професійній діяльності, що виступає як єдність та взаємозв'язок мотиваційно-особистісного, інтелектуально-змістового та процесуально-діяльнісного компонентів. Вперше у вітчизняній соціології визначено структурно-змістові характеристики творчого потенціалу особистості студента, що формуються у процесі виконання науково-дослідних робіт, зокрема, розкрито сутність методології наукового дослідження та дослідницьких умінь, пізнавального інтересу, самостійності та продуктивності дослідницької діяльності, за показниками яких визначають низький (відтворювальний), середній (перетворювальний) та високий рівень можливостей реалізації творчих умінь. Вперше розроблено соціологічні критерії та індикатори виміру рівня творчого потенціалу особистості студента, що формується засобами науково-дослідної роботи. Уточнено уявлення про роль науково-дослідної роботи як засобу розвитку творчого потенціалу майбутніх фахівців, розкрито можливості реалізації есенціалістського принципу у системі науково-дослідної роботи студентів. Розроблено методику поетапного розвитку та реального втілення творчого потенціалу особистості студента у процесі виконання науково-дослідних робіт.

Розроблено концепцію соціального механізму відтворення наукової еліти за умов сучасної України, відповідно до якої діяльність соціальних суб'єктів відтворення (вчених, науково-дослідних, науково-педагогічних колективів) визначається взаємопов'язаними, взаємообумовленими чинниками, які мають об'єктивну й суб'єктивну, зовнішню та внутрішню природу та виявляються на макро-, мезо- та мікрорівнях соціальної взаємодії. Як чинник макрорівня розглянуто інтелектуальну міграцію, мезорівня - функціонування інституту вищої освіти, мікрорівня - зміни ціннісних орієнтацій і суттєве зростання соціально-професійних домагань студентської молоді. На основі інтеграції статусно-функціонального, ціннісно-нормативного та меритократичного підходів запропоновано визначення поняття наукової еліти. З застосуванням методу порівняльного аналізу зроблено розмежування понять і феноменів наукової й інтелектуальної еліти, уточнено їх спільні ознаки та відмінності. На підставі сучасних концепцій інтелектуальної міграції охарактеризовано її фактори, властиві сучасному українському суспільству, проаналізовано вплив даного процесу на відтворення вітчизняної наукової еліти. Описано форми інтелектуальної міграції, участь у яких можна розглядати як умову відновлення якісних характеристик і кількісного складу наукової еліти. Виокремлено чинники негативного впливу на функціонування вищої освіти як складової механізму відтворення наукової еліти. Методом типологічного аналізу визначено групи студентства, які є найперспективнішими для поповнення наукової переделіти.

Індекс рубрикатора НБУВ: С5*672 + Х911.31 + Х809(4УКР)33

Рубрики:

Соціологія

Особисті, політичні, громадянські, економічні, соціальні і культурні права

Державне право окремих країн

Шифр НБУВ: Ж68385 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Мета дослідження - розробка цілісної моделі української науки як соціокультурного феномена та вивчення особливостей наукової діяльності в ході соціокультурних трансформацій. Уперше у вітчизняній соціології виявлено переваги інкубаційної моделі розвитку української науки у порівнянні з імітаційною та інноваційною та розглянуто основні заходи, що сприятимуть швидкому втіленню основних принципів даної моделі розвитку науково-технологічної сфери в Україні. Уперше системно обгрунтовано положення про те, що вікові, гендерні, мотиваційні та стратифікаційні аспекти наукової діяльності дають можливість аналізувати процес продукування наукового знання зсередини (наукова лабораторія, науково-дослідний інститут, викладацький колектив тощо). Набули подальшого розвитку пояснення взаємовідносин всередині спільноти учених впливом як суб'єктивних факторів (психологічних особливостей кожного члена спільноти), так і об'єктивних (взаємодії ціннісних орієнтацій науковців та моральних норм сучасного суспільства). Удосконалено роль соціального інтелекту як сукупного творчого потенціалу суспільства, що значною мірою впливає на прийняття громадськістю будь-яких наукових відкриттів.

Проведено дослідження наукових комунікцій за умов сучасного українського суспільства, визначено чинники, які обумовлюють їх особливості. З використанням системного, конструктивістсько-структуралістського, дискурсивного, структурно-функціонального та соціокультурного підходів проаналізовано комунікації як систему, що забезпечує відтворення науки у суспільстві. Запропоновано класифікацію, що охоплює наукові комунікації, а також організаційні, комунікації-ритуали, допоміжні та зовнішні щодо системи науки, які становлять комунікаційну систему науки. Досліджено культуру наукових комунікацій, яка в Україні має бюрократичні передумови розвитку, розвинену сферу інформаційних комунікацій, що компенсує недоліки роботи формальної системи комунікацій та за сучасних умов є перевантаженою функціями. Зазначено, що мережева форма комунікацій, яка набуває нового еволюційного етапу з розвитком в інтернет-середовищі, є шляхом самоорганізаційного пристосування системи наукових комунікацій до сучасної ситуації. Визначено подвійну природу соціального конструювання наукового капіталу "науковим" (інтелектуальним) і "політичним" (влада організаційної позиції) шляхами. Охарактеризовано чинники, що обумовлюють ефективність наукових комунікацій. Проаналізовано передумови виникнення проблем і бар'єрів, наявних у наукових комунікаціях України. Визначено характерні риси та тенденції розвитку наукових комунікацій з урахуванням залежності від типу наукової організації, типу дисциплінарного факторного оточення, кваліфікаційної позиції та комунікаційної інтегрованості науковця.

Запропоновано напрямки подолання осередків неефективності у наукових комунікаціях. Наведено рекомендації щодо застосування елементів ринкової гнучкої культури наукових комунікацій, активації використання можливостей інтернет-комунікацій, стимулювання мотивації вчених до опанування міжнародних комунікаційних практик.

Розглянуто шляхи підвищення ролі наукової творчості як чинника соціального розвитку.

Проаналізовано існуючу систему наукової діяльності вищих навчальних закладів (ВНЗ) та визначено перспективи її розвитку з використанням математичного моделювання та методики соціологічних досліджень. Запропоновано загальну та спеціальну матриці, які моделюють пропедевтичний етап наукової роботи співробітників ВНЗ. Розроблено спеціальні показники й коефіцієнти аналізу результатів наукової діяльності ВНЗ. Вміщено таблиці порічних показників наукової діяльності науково-педагогічних працівників.

Проанализирована существующая система научной деятельности высших учебных заведений (вузов) и определены перспективы ее развития с использованием математического моделирования и методики социологических исследований. Предложена общая и специальная матрицы, моделирующие пропедевтический этап научной работы сотрудников вуза. Разработаны специальные показатели и коэффициенты анализа результатов научной деятельности вузов. Помещены таблицы ежегодных показателей научной деятельности научно-педагогических работников.

The article offers general and special matrices which design the propedevtic stage of the research work of assistants of higher educational establishments. The author develops special indices and coefficients for the analysis of scientific activity results of higher educational establishments.

Рассмотрена история социологии науки в Ленинграде - Санкт-Петербурге. Показано, что ее развитие происходило в тесной связи с развитием социологии науки в России и других странах. Наличие мощного научно-технического потенциала в городе исторически предопределило формирование петербургской школы социологии науки. Дальнейшее развитие санкт-петербургской социологии науки может способствовать сохранению научного потенциала.

Проаналізовано тематику кандидатських та докторських робіт із соціології в Україні за 1990 - 2013 рр. Емпіричні дані сформовані на підставі 597 авторефератів дисертацій, захищених за даний період. Тематика дисертацій зосереджена переважно на проблемах соціальних трансформацій в українському суспільстві. При аналізі бралися до уваги стать дисертанта, його науковий ступінь, дата та місце захисту.

Досліджено особливості функціонування новітніх систем наукових комунікацій в епоху інформатизації суспільства. За умов розвитку сучасної цивілізації поява нових форм творчої взаємодії вчених у процесі їх роботи - наукової комунікації - стає однією з умов створення нового знання і виступає важливим інструментом суспільних трансформацій. Розвиток інформаційних мережевих технологій і зростання ролі інформації в науці та освіті, особливо в останні десятиліття, потребують наявності потужних інформаційних ресурсів і зручного доступу до бази даних як вітчизняної, так і світової наукової періодики та літератури. Оволодіння засобами новітніх інформаційно-комунікаційних систем дозволяє вченим і освітянам, які працюють у різних академічних установах і навчальних закладах, обмінюватися результатами досліджень, розв'язує проблему інформаційного забезпечення і створює основи для розбудови знаннєвого суспільства. Поява нових моделей наукових комунікацій (Відкритий Доступ та ін.) свідчить про необхідність трансформації ролі традиційних бібліотек і створення електронних наукових бібліотек.

Розглянуто історико-соціологічні аспекти універсальності науки, роль внутрішніх стимулів для культурного і соціального розвитку соціальних груп, мов, соціальних інститутів.