Вивчено специфіку ціннісної свідомості сучасної української молоді, факторів її формування та функціонування. Викладено теоретико-методологічні основи дослідження ціннісної свідомості. Доведено, що цінності молоді є індикатором результативності та, водночас, важливим ресурсом модернізації суспільства. Розглянуто структуру елементів молодіжної ціннісної свідомості. Відзначено особливості її емпіричної проекції у контексті модернізаційних перетворень українського суспільства. З метою концептуалізації змін, що відбуваються сьогодні в українському соціокультурному просторі, у дослідженні застосовано поняття аксіологічної модернізації. Визначено специфіку соціокультурних змін як перехід від ціннісного порядку, що базується на системі звичок мислити та діяти певним чином, до сучасного способу легітимації цінностей, який полягає у загальній впевненості членів окремих соціальних груп і суспільства в цілому в розумності, справедливості та доцільності ціннісного порядку. Описано соціальний механізм, детермінанти, сценарії модернізації. Висвітлено ситуацію ціннісного відчуження як передумову аксіонормативного морфогенезу. Український варіант соціальних перетворень експлікований як пунктирна лінія модернізації у зв'язку з нерівномірністю його поширення серед різних елементів соціальної структури та у сфері суспільства, а також непослідовним характером (наявність компенсаторних процесів, відсутність умов для самопідтримуючих змін). На підставі отриманого емпіричного матеріалу описано фактори формування та функціонування цінностей молоді, систему соціальних детермінант, що обумовлюють ціннісний вибір молоді на шкалі "традиціоналізм - модернізм".

Висвітлено й проаналізовано роль і місце молодіжної субкультури в сучасній Україні. Важливого значення надано проблемі впливу масової музики на культурні (субкультурні) орієнтири сучасної молоді. Зміна політичної і економічної формації дала поштовх пошукові культурних орієнтирів молодого покоління, яке не може перебувати осторонь розвитку культурних цінностей в суспільстві. Доведено, що молодіжна субкультура є соціальним явищем, що відображає культурно-історичну сутність свого часу - виявлення протесних тенденцій через поведінку та сповідування новоутворених "цінностей", які суперечать культурним традиціям минулих поколінь, багатовіковим надбанням народної культури. Сучасне культурне середовище характеризується стильовою різноманітністю. Це створює умови для вільного вибору молоддю культурних зразків, спонукаючи її до самореалізації через ті субкультурні практики, які відповідають обраним індивідуальним уявленням. Статистичні показники дослідження переконують, що музика виступає важливим соціалізуючим чинником сучасної української молоді, здійснюючи соціально-виховні заходи.

Наведено результати етнологічного дослідження про українську молодіжну субкультуру у період доіндустріального, індустріального, постіндустріального та ранньо-інформативного суспільства. Висвітлено особливості формування та регуляції гендерної поведінки неодруженої молоді в традиційній культурі українців ХІХ - початку ХХ ст. Визначено етнічні стереотипи освідчення у коханні - від символічних жестів до вербальних кліше. Проаналізовано особливості любовної обрядово-магічної практики молоді у традиційній культурі українців, участь молоді у родинній обрядовості українців.

Розкрито суть поняття "молодіжна субкультура" з точки зору соціальної педагогіки. Визначено, що молодіжна субкультура є потужним механізмом соціалізації та має свою специфіку, структуру, взаємозв'язок з іншими субкультурами та загальною культурою зокрема. Визначено, що старші підлітки - суб'єкти молодіжної субкультури, оскільки започатковують її соціальну спрямованість, руйнуючи або вдосконалюючи попередню специфіку. Проаналізовано вплив сучасного естрадного музичного мистецтва на старших підлітків. Доведено, що музичне виховання є ефективним засобом соціального, що сприяє підвищенню рівня розвиненості соціальності (як результату соціального виховання) старших підлітків. Визначено провідні соціальні інституції, що впливають на формування та спрямованість молодіжної субкультури: сім'я, школа, однолітки, засоби масової інформації (зокрема, телебачення). Неузгодженість цих впливів зумовила обгрунтування й упровадження соціально-педагогічних чинників впливу сучасної естрадної музики на розвиток соціальності старших підлітків. За допомогою експериментальної перевірки доведено ефективність соціально-педагогічних чинників.

Розкрито нові підходи до розуміння естетичного виміру молодіжної культури через призму її взаємодії з візуальною культурою, враховуючи тенденції розвитку європейського суспільства. Сьогодні візуальна репрезентація молодіжної культури, з точки зору перспективності розвитку суспільства, є одним із стратегічних напрямків, адже засоби дизайн-програм та інноваційних проектів значною мірою формують естетичне середовище молодіжної культури.

Розглянуто теоретико-методологічні проблеми конструювання гендерного досвіду особистості у межах соціально-конструктивістської парадигми. Проаналізовано різні молодіжні субкультури та психологічні особливості маскулінності, фемінінності, які транслюються у них. Розкрито особливості конструювання схем інтерпретації, концептів гендерного досвіду молодих людей, які належать до молодіжних субкультур у межах герменевтичного та семіотичного підходів.

Визначено й обгрунтовано соціально-педагогічні умови просоціального становлення молодіжної субкультури. Розкрито значення сучасної естрадної музики для формування молодіжної субкультури. Охарактеризовано роль старшого підлітка в становленні та соціальному спрямуванні молодіжної субкультури. Доведено, що розвиток соціальності кожної юної особистості впливає на динаміку як усередині молодіжної субкультури, так і на динаміку культури суспільства в цілому.

Розглянуто інтернет-соціалізацію обдарованих дітей та підлітків. Визначено особливості Інтернет-соціалізації гравців у рольові ігри он-лайн. Досліджено психологічні особливості підлітків-користувачів соціальних мереж. З'ясовано вплив ранньої професійної соціалізації обдрованих підлітків на розвиток мислення та світогляду. Описано етапи формування професійного часовизначення. Охарактеризовано основні мотиваційні фактори під час вибору професійної діяльності. Висвітлено сутність поняття художньої обдарованості. Вивчено механізми соціалізації в сучасному інформаційному суспільстві.

У ході комплексного дослідження феномену субкультури та її складової – молодіжної субкультури – зроблено спробу узагальнити та з’ясувати сутність понять «субкультура» і «молодіжна субкультура» з урахуванням різних трактувань фахових дослідників. Проведений науково-теоретичний аналіз феномену молодіжної культури дозволив висвітлити історію виникнення та розповсюдження субкультури, розглянути основні підходи до вивчення цього явища; охарактеризувати сутність терміна «субкультура»; розкрити суть поняття «молодіжна субкультура» в українознавчому вимірі та причини зацікавленості в цьому явищі молоді. Дослідження показало, що поняття «субкультура», «молодіжна субкультура», незважаючи на складність і неоднозначність в осмисленні, є досить важливими складовими української культури, а тому вимагають більш детального і комплексного дослідження.

В ходе комплексного исследования феномена субкультуры и ее составляющей – молодежной субкультуры – сделана попытка обобщить и выяснить сущность понятий «субкультура» и «молодежная субкультура» с учетом различных трактовок профессиональных исследователей. Проведенный научно-теоретический анализ феномена молодежной культуры позволил осветить историю возникновения и распространения субкультуры, рассмотреть основные подходы к изучению этого явления, охарактеризовать сущность термина «субкультура», раскрыть сущность понятия «молодежная субкультура» в украиноведческом измерении и причины заинтересованности в этом явлении молодежи. Исследование показало, что понятия «субкультура», «молодежная субкультура», несмотря на сложность и неоднозначность в осмыслении, являются достаточно важными составляющими украинской культуры, а потому требуют более детального и комплексного исследования.

Theoretical and methodological aspects of «subculture» concept study and component «youth subculture» in the dimension of Ukrainian studies are researched in the article. Main attention is paid to the attempt to characterize, analyze and explain aspects of «subculture» and «youth subculture» concepts and also to clarify reasons of youth interest to this concept in general and especially Ukrainian. Ukrainian studies research has shown that concepts «subculture» and «youth subculture» despite the difficulty and ambiguity in understanding are rather important components of Ukrainian culture and that is why require more detailed and complex research.

Розглянуто історію виникнення молодіжного угруповання скінхедів. Досліджено соціальний портрет субкультури та ставлення до неї сучасної студентської молоді.

Pассмотрена история возникновения молодёжного объединения скинхедов. Исследован социальный портрет этой субкультуры и отношение к ней современной студенческой молодёжи.

The history of appearing youth grouping of skinheads have been considered. Investigates a social portrait of subculture, the relation to it of modern student’s youth.

Проведено теоретичний аналіз досліджуваної проблеми в системі юридичних, соціологічних і психолого-педагогічних знань. З'ясовано соціально-педагогічні передумови необхідності профілактики впливу кримінальної субкультури в спеціальних виховних установах. Досліджено й узагальнено інформацію щодо соціально-демографічних, кримінально-правових, психолого-педагогічних характеристик неповнолітніх засуджених, які відбувають покарання у спеціальних виховних установах. Визначено критерії, показники та виявлено рівні сформованості правомірної поведінки неповнолітніх засуджених. Вивчено сучасний стан профілактики впливу кримінальної субкультури на неповнолітніх засуджених у спеціальних виховних установах. Охарактеризовано соціально-педагогічні умови профілактики впливу кримінальної субкультури на неповнолітніх засуджених за умов спеціальних виховних установ та експериментально перевірено їх ефективність. Розроблено й апробовано структурно-функціональну модель профілактики впливу кримінальної субкультури на неповнолітніх засуджених за умов спеціальних виховних установ.

Проведено комплексне дослідження молодіжних субкультур, встановлено фактори формування та реалізації радикалістських настанов в ідейному базисі субкультурних течій. Розглянуто сутність молодіжних субкультур як соціального феномену та проаналізовано класифікаційні схеми молодіжних субкультур. Встановлено роль субкультурних феноменів у забезпеченні процесів соціалізації та соціального становлення сучасної молоді. Увагу приділено визначенню специфіки естетизації політичного процесу на сучасному етапі. Висвітлено особливості інтеграції представників молодіжних субкультур до політичного середовища, з'ясовано причини та фактори, що зумовили виникнення субкультурних стилів радикальних політичних рухів. Проаналізовано причини та тенденції зближення панк-субкультури з радикальними суб'єктами сучасної політики, обгрунтовано їх ідейні взаємовпливи.

Проаналізовано композицію радикалістської картини світу субкультури панків. Визначено, що актуалізовані в панківському світогляді ідеї соціального протесту формуються під впливом таких проблемних категорій, як "несправедливість сучасного світу", "тоталітарна держава", "абсурдизм людського буття" та ін. Зроблено висновок про те, що панківський протест характеризується прагненням до необмеженої свободи, небажанням підкорятися встановленим соціальним нормам і приписам, специфічною трудовою мотивацією, надмірно критичним ставленням до побутового комфорту і високого майнового статусу людини.

Розглянуто психологічні особливості підліткового віку, мотиви вибору підлітками різноманітних молодіжних субкультур, позитивний і негативний вплив субкультур на формування особистості. Субкультуру представлено як явище, що дозволяє презентувати себе як сильну, незалежну особистість, що дає молоді те, чого їй не вистачає у “звичайному” повсякденному житті. Підкреслено, що дорослим необхідно навчитися виховувати та розуміти неформальну молодь, оскільки представниками молодіжних субкультур є діти, недостатньо сформовані як особистості. Поки їхня діяльність не виходитиме за межі здорового глузду, такі захоплення можна назвати корисними, сприятливими для формування здорового способу життя та розвитку вольових і фізичних якостей підлітків.

Рассмотрены психологические особенности подросткового возраста, мотивы выбора подростками различных молодежных субкультур, положительное и отрицательное влияние субкультур на формирование личности. Субкультура представлена как явление, позволяющее представить себя сильной, независимой личностью, дает молодежи то, чего ей не хватает в “обычной” повседневной жизни. Подчеркнуто, что взрослым необходимо научиться воспитывать и понимать неформальную молодежь, так как представители молодежных субкультур – дети – недостаточно сформированы как личности. Пока их деятельность не будет выходить за рамки здравого смысла, такие увлечения можно назвать полезными, благоприятными для формирования здорового образа жизни и развития волевых и физических качеств подростков.

Examined the psychological characteristics of adolescence, teenager’s motives of choice of various youth subcultures, positive and negative effects on the formation of subcultures personality. Subculture is presented as a phenomenon that allows introducing ourselves strong, independent personality, gives young people what it lacks in “normal” everyday life. Stressed that adults need to learn how to educate and understand the informal youth, as representatives of youth subcultures - the children - are not mature enough as a person. While their activities will not go beyond common sense, can be called such hobbies helpful favorable for the formation of a healthy lifestyle and development of volitional and physical qualities of teenagers.

Досліджено ідейно-світоглядні аспекти й особливості інституціоналізації субкультурного молодіжного радикалізму. Проаналізовано тенденції поширення радикалістських ідей у сучасному молодіжному середовищі. Визначено структуру радикалістського світогляду молодіжних субкультурних груп і течій. Увагу приділено соціокультурним і соціально-політичним передумовам виникнення субкультури панків, екзистенційним мотивам в картині світу зазначеної спільноти.

Досліджено особливості культурних практик української молоді в умовах повномасштабної війни. У результаті проведеного дослідження визначено найбільш популярні культурні практики серед української молоді. З'ясовано, які ж саме перешкоди заважають молоді частіше відвідувати культурні заходи. Окрему увагу приділено виявленню найбільш бажаних культурних послуг. На основі відповідей респондентів сформовано матрицю задоволеності культурних потреб, де встановлено зону дефіциту культурних потреб, тобто тих, на які є найбільший попит серед молоді, але вони не є задоволеними. До неї входять фестивалі, культурно-історичні екскурсії, гумористичні концерти, вечори, виставки мистецьких творів, публічні лекції. Виявлено специфіку споживання культурних онлайн-продуктів серед молоді, а також рівень попиту на культурні заходи такого формату. Також з'ясовано, що вже нині майже кожен четвертий молодий українець бере участь у волонтерських проєктах сфери культури. При цьому близько половини опитаної молоді не бере участь у таких заходах, але має бажання долучитися. Тобто в молоді є запит на участь у волонтерських культурних проєктах і, відповідно, саме молодь варто залучати до різноманітних заходів щодо відбудови та розвитку української культури як важливого агента суспільних змін.