Висвітлено проблему формування стосунків у сімейних системах. Особливу увагу приділено особливостям перебігу психолого-педагогічних процесів у молодій сім'ї, сутності, структурі, функціям, типологічним характеристикам, причинам конфліктів (і сімейних зокрема), прийомам їх аналізу. Запропоновано шляхи подолання конфліктних ситуацій. Розкрито основні засади сучасної сімейної соціалізації дітей.

Освещена проблема формирования отношений в семейных системах. Особое внимание уделено особенностям психолого-педагогических процессов в молодой семье, сущности, структуре, функциям, типологическим характеристикам, причинам конфликтов (в частности семейных), приемам их анализа. Предложены пути преодоления конфликтных ситуаций. Раскрыты основы современной семейной социализации детей.

Установлено, що вивчення ролі соціальних факторів у збереженні здоров'я сім'ї та медико-генетичний, демографічний аналіз дає можливість комплексно оцінювати здоров'я родини, її репродуктивну функцію, виявляти фактори ризику захворювання, активно впливати на них через обговорення питань фізичної активності у сім'ї, виявляти членів родини, які потребують змін щодо способу життя.

Поглиблено теоретичне уявлення про типологію сімей. Введено такий тип, як псевдофункціональна сім'я, який був відсутній у Н.Аккермана, Є.Вітчака, О.С.Кочаряна, В.Сатір. Вперше доведено, що тип батьківської сім'ї є визначальним у функціонуванні молодого подружжя. Запропоновано параметри оцінювання якості молодого шлюбу: установки на шлюб та сім'ю, функціонально-рольової поведінки, сімейного сценарію, міжособистісної взаємодії, сімейної адаптації. Показано варіативність зв'язку між рівнем функціональності батьківської та молодої сімей. Факторами, детермінуючими створення молодим подружжям власної моделі сім'ї, є їх характерологічні риси, просімейна мотивація, диференційованість особистості від батьківської сім'ї. Обгрунтовано, що на третьому-п'ятому році сімейного життя молодого подружжя починає діяти модель батьківських структурно-функціональних відносин. Уточнено теоретичні уявлення про вплив сиблінгової позиції на функціональні характеристики молодого подружжя та відсутність впливу складу батьківської сім'ї на його відтворення у молодому шлюбі.

Висвітлено теоретичні засади й практичний досвід соціально-педагогічної підтримки молодих сімей у процесі підготовки до усвідомленого батьківства в Північній Ірландії. Проаналізовано соціально-педагогічні програми формування навичок усвідомленого батьківства в національному та міжнародному аспектах. Розкрито роль потреб дитини як основного фактора в процесі формування в молодих сімей навичок усвідомленого батьківства в діяльності соціальних служб підтримки сім'ї в Північній Ірландії. Розглянуто основні напрями, форми та методи формування навичок усвідомленого батьківства засобами соціально-педагогічної підтримки в Північній Ірландії. Визначено шляхи використання позитивного північноірландського досвіду щодо формування в молодих сімей навичок усвідомленого батьківства в Україні.

Проаналізовано демографічне і соціально-економічне становище українських сімей та проведено порівняльне оцінювання соціального захисту сімей у закордонних країнах. Наведено довгостроковий аналітичний прогноз шлюбно-сімейної ситуації в Україні за розрахунками чисельності та складу населення. Визначено та обгрунтовано перспективи розвитку державної підтримки молодих сімей, шляхи реалізації молодіжної сімейної політики в Україні, її вплив на соціально-демографічні процеси.

Досліджено етноментальні складові сімейно-шлюбних відносин української молоді. Виявлено, що під впливом загальносвітових тенденцій відбувається відмежування молоді від багатовікового досвіду свого народу, зокрема, в сімейно-шлюбній сфері.

Розглянуто досвід соціально-педагогічної роботи з молодими сім'ями в Північній Ірландії. Проаналізовано конкретні проекти та програми, спрямовані на розв'язання проблеми підтримки та освіти батьків з питань виховання та розвитку дитини.

Установлено, что современная семья характеризуется определенными изменениями функций, структуры, системы власти и подчинения, механизмов регуляции брачных отношений, мотивации брака при сохранении формы (моногамии). Показано, что становление молодой семьи в зависимости от брачного стажа имеет определенные этапы: адаптации (0 - 3 года), трансформации (3 - 5 лет), стабилизации (5 - 7 лет) супружеских отношений. Отмечено, что в счастливых браках супруги характеризуются эмоциональной стабильностью, согласием, покладистостью, общительностью, доверчивостью, непринужденностью, а в неблагополучных - склонны к эмоциональной неуравновешенности, излишней критичности, доминированию, замкнутости, подозрительности, эмоциональной скованности. Представлены результаты эмпирического исследования, в котором приняло участие 30 супружеских пар с семейным стажем от 1-го до 7-го лет. Выявлено, что, проходя семейную адаптацию и трансформацию, супруги становятся более гибкими друг ко другу, повышается их уровень психологической готовности к супружеским взаимоотношениям.

Встановлено, що сучасна сім'я характеризується певними змінами функцій, структури, системи влади та підпорядкування, механізмів регуляції шлюбних стосунків, мотивації шлюбу за збереження форми (моногамії). Показано, що становлення молодої сім'ї у залежності від шлюбного стажу має певні етапи: адаптації (0 - 3 роки), трансформації (3 - 5 років), стабілізації (5 - 7 років) подружніх стосунків. Зазначено, що в щасливих шлюбах подружжя характеризується емоційною стабільністю, злагодою, поступливістю, довірливістю, невимушеністю тощо, а в неблагополучних - схильне до емоційної неврівноваженості, надлишкової критичності, домінування, замкненості, підозрілості, емоційної скутості. Наведено результати емпіричного дослідження, у якому взяли учать 30 подружніх пар із сімейним стажем від 1-го до 7-ми років. Виявлено, що проходячи сімейну адаптацію та трансформацію, подружжя стає більш гнучким один до одного, підвищується рівень психологічної готовності до подружніх взаємостосунків.

The article shows that marital relations of a young family pass through some stages in the process of their formation, i.e. adaptation, transformation, stabilization, which stipulates further life of a young family. Thus, well-being or ill-being of a young married couple mostly depends on individual features of each partner, psychological readiness for marital relation, aiming a marriage, influence of family stereotypes and other determinants. It is established, that men on all stages of a young family formation are more satisfied with their marriage than women, whereas the later are more psychologically ready for marital relations.

Виокремлено типи подружньої взаємодії, що характерні для молодих сімей. Виявлено чинники, які впливають на специфіку міжособистісних стосунків у молодих сім'ях. Описано психологічні чинники, які зумовлюють міжособистісні стосунки у сімейних парах з різним типом подружньої взаємодії. Поглиблено розуміння типології сімейної взаємодії, а також диференційованого підходу до вивчення сім'ї. Розвинено вивчення сімейної системи, зокрема її подружньої підсистеми, у соціальній, емоційній та інтимній площинах шляхом виокремлення параметрів кожної із площин.