Наведено вступ до публікації результатів дослідницького проекту "Повсякденне життя луганського школяра - 2011". Розкрито задум дослідження, охарактеризовано його проблемне поле, об'єкт і предмет, сформульовано гіпотези та головні завдання, що вирішувалися в його ході. Розкрито спосіб формування вибіркової сукупності та надано її характеристику. Проведено анкетування в школах м. Луганськ.

Проаналізовано повсякденні практики школярів на базі концепції соціального капіталу, її базових понять: довіра, соціальна мережа. Досліджено включеність школярів до соціальних мереж та особливості феномена довіри у середовищі школярів, що зумовлюють практики взаємодопомоги серед школярів.

Розглянуто підходи до розуміння міської повсякденності. Наведено дані дослідження повсякденних міських практик школярів м. Луганськ. Освоєння простору міста у школярів має лінійний характер: "мій дім" - "центр". Результати представлено ментальними картами м. Луганськ.

Проаналізовано результати соціологічного дослідження "Обдарована дитина в сучасній школі", проведеного соціологічною лабораторією Волинського інституту післядипломної педагогічної освіти протягом 2008 - 2010 рр. у навчальних закладах області. Виявлені проблеми освітніх установ із розвитку обдарованих школярів (ОШ) розділено на підгрупи (нормативно-правове забезпечення, особливості підготовки вчителя, формування сприятливого середовища, самооцінка обдарованих учнів, їх життєві пріоритети). Зазначено, що 90 % опитаних директорів шкіл вважають, що кадровий склад очолюваного ними навчального закладу забезпечує ефективний розвиток ОШ. Виділено суб'єктивні та об'єктивні труднощі, які виникають в процесі роботи з ОШ: відсутнє фінансування програм "Обдарованість", діти перевантажені, слабкою є матеріальна база, низька заробітна плата вчителів, не передбачено забезпечення додатковими годинами вчителів, що працюють з обдарованими дітьми, бракує методичної літератури тощо. Результати деяких опитувань подано на діаграмах.

Проанализированы результаты социологического исследования "Одаренный ребенок в современной школе", проведенного социологической лабораторией Волынского института последипломного педагогического образования в течение 2008 - 2010 гг. в учебных заведениях области. Выявленные проблемы образовательных учреждений по развитию одаренных школьников (ОШ) разделены на подгруппы (нормативно-правовое обеспечение, особенности подготовки учителя, формирование благоприятной среды, самооценка одаренных учащихся, их жизненные приоритеты). Указано, что 90 % опрошенных директоров школ считают, что кадровый состав возглавляемого ими учебного заведения обеспечивает эффективное развитие ОШ. Выделены субъективные и объективные трудности, возникающие в процессе работы с ОШ: отсутствует финансирование программ "Одаренность", дети перегружены, слабой является материальная база, низкая заработная плата учителей, не предусмотрено обеспечение дополнительными часами учителей, работающих с одаренными детьми, не хватает методической литературы и т.д. Результаты некоторых опросов представлены в виде диаграмм.

The sociological research materials УGifted child at modern schoolФ are analyzed in the article.

Здійснено комплексне дослідження феномену шкільного насильства (ШН) щодо учнів. Наведено результати соціологічних досліджень з означеної проблеми (масові анкетні опитування учнів шкіл, експертні опитування, фокусовані групові інтервТю, індивідуальні опитування з наступним дискурс-аналізом). Проаналізовано основні напрямки досліджень і пояснень витоків проявів людської агресії та насильства. Зосереджено увагу на визначенні сутності насильства, його ознаках, типологізації насильства, категоріальному аналізі насильства. Систематизовано форми прояву ШН. Удосконалено класифікацію детермінант насильства на основі виділення обТєктивних і субТєктивних чинників, що впливають на специфіку прояву насильства у шкільному середовищі за сучасних соціокультурних умов. Запропоновано класифікацію ШН за субТєктом насильства: адміністративне насильство, педагогічне насильство, учнівське насильство. Розкрито сутність особливого виду насильства - шкільного булінгу. За допомогою дискурс-аналізу індивідуальних опитувань виявлено феномен диференційованої соціально-статусної інтерпретації насильства. Досліджено історичні, соціальні, юридичні передумови запобігання ШН. Особливу увагу приділено напрямам профілактики і подолання ШН.

Здійснено спробу аналізу "булінгу" як соціально-філософського феномену. Визначено, що молоде покоління транслює саме ті цінності, які формуються через взаємодію із середовищем, суспільством, у якому воно зростає. Ціннісні орієнтації особистості охарактеризовано як елементи внутрішньої (диспозиційної) структури особистості, що сформовані та закріплені життєвим досвідом індивіда в процесі соціалізації. А становлення особистісного в дитині передбачає засвоєння нею системи суспільних цінностей. Булінг розглянуто як один із факторів розкриття ієрархічних відносин особистості й соціуму в процесі соціалізації, персоналізації та самоідентифікації. Булінг визначено як цькування через насилля в процесі персоналізації.

Висвітлено сутність поняття «булінг» та «кібербулінг», а також визначено причини, фактори та форми їх прояву. Розроблено систему тренінгів з метою профілактики та запобігання шкільному цькуванню. Досліджено вплив ЗМІ та мережі Інтернет на прояв агресивної поведінки. Охарактеризовано нормативно-правові документи щодо захисту прав дітей. Наведено досвід зарубіжних країн стосовно булінгу. Результати діагностування та система тренінгів з подолання явища булінгу представлено у додатках.

Йдеться про монополію закладів освіти в сфері розподілу умов життя між членами суспільства та про фактори, які сприяють соціальній мобільності. Теоретичний фокус зосереджений на теорії репродукції та новій теоретичній перспективі "нерепродукції". Досить часто сама система освіти блокує соціальну мобільність, якій натомість мала б сприяти. Інститут освіти репродукує соціальну систему і водночас присутню в ній соціальну нерівність. Освітній шлях дитини може бути скерований її соціальним походженням. Саме ця ідея лежить в основі теорії репродукції. Проте і в ній є певні "прогалини": коли дитина не репродукує клас свого соціального походження, і коли їй вдається зробити стрибок від нижчого соціального класу до вищого. Шанталь Жаке називає це явище "нерепродукцією" і намагається пояснити, за яких умов відбувається цей перехід, зокрема через освіту. Саме тому глибинне вивчення окремих випадків може стати оптимальним шляхом досягнення цієї цілі. Посилаючись на ці міркування, ми обрали кілька випадків соціальної мобільності через систему освіти та вирішили проаналізувати їх за допомогою якісних методів, з метою реконструювати фактори, які вплинули на їх соціальну мобільність, з їх історій життя. Нашу вибірку склали п'ять учнів з кількох віденських середніх шкіл, яким вдалося потрапити до гімназії. Мета роботи - емпірично протестувати певні твердження теорії репродукції та нової теоретичної перспективи нерепродукції. У результаті ідентифіковано певні фактори інституційного характеру, які ускладнюють освітній шлях школярів і з якими вони мають боротися самостійно, звертаючись до ресурсів сім'ї та активуючи власні здібності й якості, що Шанталь Жаке називає "комплекцією". Крім того, нам вдалося окреслити перспективи подальших розвідок: фактори вибору професії, яка може забезпечити висхідну соціальну мобільність, роль рівня освіти батьків і гендерних особливостей дітей на освітньому шляху.